Ухвала КЦС ВС № 522/15783/16-ц

Ухвала 02 січня 2020 року м. Київ справа № 522/15783/16-ц провадження № 61-14169ск19 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: 20 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою з пропуском строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень. Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень, проте не наводить поважності причин його пропуску, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху. У цій справі заявник вже подавав касаційну скаргу, за його клопотання ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року було поновлено строк на касаційне оскарження, проте у зв`язку з несплатою судового збору ухвалою від 19 вересня 2019 року касаційна скарга повернута. Після повернення скарги заявник тривалий час повторно не звертався з новою касаційною скаргою. Заявник посилається на право повторного звернення до суду із касаційною скаргою, проте таке право може бути реалізовано у передбачений законом строк, який на час звернення з цією скаргою сплив. Таким чином, заявнику необхідно надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням підстав поновлення строку та доказів поважності причин його пропущення. При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи. У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року)». У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, заявнику необхідно також надати докази об`єктивної неможливості у розумний строк вжиття заходів для прискорення процедури касаційного оскарження. Крім цього, касаційна скарга також не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки судовий збір за подання касаційної скарги сплачено не в повному обсязі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. За нормою частини першої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції, що була чинною на час пред`явлення позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року становив 1 378 грн. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції, що була чинною на час пред`явлення позову) ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. З урахуванням наведеного при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 11 005,*90 грн (1,5% від 733 726,60 грн). За подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 22 011,80 грн (22 011,80 *200/100). Заявником сплачено 3 000 грн судового збору. Отже, за подання касаційної скарги заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 19 011,80 грн (22 011,80-3 000). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату. Водночас заявник подав клопотання про зменшення розміру належного до сплати судового збору, мотивуючи його тим, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік. Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. До клопотання додано довідку зі стоматологічної клініки «Gradia Elite» від 29 листопада 2019 року про те, що відповідач там працює та отримував заробітну плату за останні шість місяці у розмірі 5 000 грн. Проте зазначений документ не містить повної інформації саме про річний дохід позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що відповідно до норми статті 8 Закону № 3674-VI може бути підставою для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору. Крім іншого, доказом про річний дохід фізичної особи можуть бути відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Отже, оскільки заявником не подано доказів його майнового стану, зокрема, повних відомостей про його річний дохід за попередній календарний рік та неспроможності сплатити судовий збір, інших необхідних обставин, то підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відсутні. Проте заявник не позбавлений можливості повторно звернутись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати та надати належні докази про його майновий, сімейний стан тощо. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зменшення розміру належного до сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2019 року відмовити. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 червня 2019 рокузалишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням підстав поновлення строку та доказів поважності причин його пропущення у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а у випадку несплати судового збору, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко