Ухвала КЦС ВС № 372/419/18

Ухвала 03 січня 2020 року м. Київ справа № 372/419/18 провадження № 61-23279ск19 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ВСТАНОВИВ: У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 11 333,95 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої її автомобіль марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , було пошкоджено та на його ремонт було витрачено понад 27 000 грн. Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», в якому була застрахована цивільна відповідальність відповідача, виплатила страхове відшкодування в сумі 15 850,05 грн. Вважає, що різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою їй повинна відшкодувати особа, яка завдала шкоду. Крім того, їй завдано моральних страждань, оскільки неможливість користуватися власним автомобілем для пересування її як інваліда другої групи та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, зумовила здійснити значні витрати коштів з часу пошкодження автомобіля до періоду його відновлення для пересування та вирішення особистих питань. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила позов задовольнити. Обухівський районний суд Київської області рішенням від 23 травня 2019 року в задоволенні позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 12 листопада 2019 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 травня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти на відшкодування майнової шкоди в розмірі 11 333,05 грн та на відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат. 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн. Предметом позову в цій справі є відшкодування майнової шкоди в розмірі 11 333,95 грн та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн). Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує. Касаційна скарга містить посилання на те, що апеляційним судом проігноровано правові позиції, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц та від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки посилання в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням, та зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року). Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев