Постанова 4870 № 914/583/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" грудня 2019 р. Справа №914/583/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Кордюк Г.Т. суддів Мирутенка О.Л. Плотніцького Б.Д. Секретар судового засідання Матіїшин Х.В. розглянувши апеляційну скаргу Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України, б/н від 09.09.2019 (вх. №01-05/3414/19 від 17.09.2019), на рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2019 (повне рішення складено 22.08.2019) у справі №914/583/19 (суддя Манюк П.Т.) за позовом: Державного підприємства Одеський авіаційний завод, м. Одеса до відповідача: Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України, м. Львів про стягнення 209 138,75 грн. За участю представників від: позивача: не з`явився; відповідача: Прокопчук А.В. адвокат; ВСТАНОВИВ: У березні 2019 року Державне підприємство Одеський авіаційний завод звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України 209 138,75 грн., з яких: 121 475,80 грн. пеня та 87 662,95 грн. - штраф. Підставою для звернення з даним позовом слугувало неналежне невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за договором № 275/ДКБ-16 від 05.09.2016 на виконання складових частин дослідно-конструкторської роботи щодо виконання робіт та передачі їх результату у строк визначений договором. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2019 у справі №914/583/19 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України на користь Державного підприємства Одеський авіаційний завод суму в розмірі 212 275, 83 грн., з яких: 121 475,80 грн. пені, 87 662,95 грн. штрафу та 3 137,08 грн. судового збору. Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, а саме прострочення терміну здачі 3 етапу СЧ ДКР замовнику протягом 17.04.2018 - 22.07.2018 З огляду на наведене, а також з врахуванням п.7.2. укладеного між сторонами договору та ч. 2 ст. 231 ГК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для нарахування позивачем 0, 1 % пені за період з 17.04.2018 по 22.07.2018 на суму 121 475, 80 грн. та 7 % штрафу на суму 87 662, 95 грн., виходячи із вартості 3 етапу СЧ ДКР в розмірі 1 252 327, 92 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2019 у справі №914/583/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу відповідач зазначає, що сторонами погоджено лише орієнтовану ціну СЧ ДКР, яка є базою для подальшого визначення вартості СЧ ДКР та досягнення домовленостей про договірну ціну. Відповідно до ч.3 п.2.11. Договору узгоджена орієнтована ціна це змінена спільним рішенням сторін орієнтовна ціна, шляхом підписання протоколу узгодження. Оскільки окремої додаткової угоди про обсяг фінансування 3-го етапу сторони не укладали, відповідач вважає, що сторони не погодили вартості узгодженої орієнтовної ціни 3-го етапу, а тому застосування штрафу є неправомірним. Окрім того, апелянт зазначає, що отримання авансового платежу є обов`язковою умовою для виконання робіт за договором з огляду на те, що відповідач є неприбутковою організацією та інших вільних обігових коштів для закупівлі необхідних матеріалів для виконання етапів договору та оплати заробітної плати працівникам у нього немає. Оскільки сторони погодили строк виконання 3-го етапу СЧ ДКР з 01.10.2017 до 28.02.2018 ( відповідно до додаткової угоди до договору №2 від 16.05.2017), лише 28.11.2017 позивач оплатив аванс у розмірі 50% орієнтовної ціни договору, а 21.03.2018 позивач доплатив авансовий платіж у розмірі 30% орієнтовної ціни договору ( яка не була актуальною та не забезпечувала потреб для належного виконання замовлення), відповідач зазначає, що він був обмежений у можливості виконати умови договору. При цьому, апелянт зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, а відповідно до ч.2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора 08.11.2019 до суду від Державного підприємства Одеський авіаційний завод поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2019 у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що сторони не погодили ціни 3-го етапу не відповідає дійсності, оскільки вартість 3-го етапу СЧ ДКР визначена у розмірі 1 252 327,92 грн. календарним планом та протоколом орієнтовної ціни (додатки №1,2 до Додаткової угоди №2 до договору), які погоджені сторонами договору та представництвами Державного замовника 4993 МОУ та 4762 МОУ. При цьому, позивач зазначає, що орієнтовна ціна 3-го етапу в ході його виконання не змінювалась, оскільки жодних рішень про перегляд ціни 3-го етапу та жодних додаткових угод про зміну сторони не погоджували, а договірна ціна закріплена Висновками щодо визначення рівня договірної ціни 4762 ГВП МОУ. Окрім того, позивач не погоджується з твердженнями апелянта про прострочення внесення авансових платежів, зазначаючи, що: за умовами договору авансування робіт є правом, а не обов`язком позивача; в договорі відсутній строк оплати позивачем авансу; позивач сплатив аванс у максимально можливому розмірі, визначеному п.2.14 договору ( 80%). Відтак, позивач вважає безпідставними покликання апелянта на наявність вини замовника у простроченні виконання його зобов`язань за договором. Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/583/19 розподілено до розгляду судді доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 апеляційну скаргу Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України на рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2019 у справі №914/583/19 залишено без руху Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України на рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2019 у справі №914/583/19. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 09.12.2019. 03 грудня 2019 року на адресу Західного апеляційного господарського суду від відповідача поступило клопотання б/н від 03.12.2019 (вх. № ЗАГС 01-04/7315/19) про відкладення судового засідання. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.12.2019. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кравчук Н.М., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №1064 від 23.12.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів, за результатами якого справу №914/583/19 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Мирутенка О.Л. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.12.2019. В судове засідання 23.12.2019 прибув представник відповідача. Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. 16.12.2019 до суду від позивача поступило клопотання про проведення судового засідання 23.12.2019 без участі його представника. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях. Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України. З огляду на наведене та те, що представник позивача надав свої пояснення в судовому засіданні 09.12.2019, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача. В судовому засіданні представник відповідача підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне: Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28.07.2016 між Міністерством оборони України в особі директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України (замовником) та Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" (виконавцем) було укладено державний контракт № 403/2/16-5 на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр Діагностування за державним оборонним замовлення, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався відповідно до тактико-технічного завдання на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Діагностування" виконати за державним оборонним замовленням з дотриманням законодавства, дослідно-конструкторську роботу, шифр "Діагностування" та передати замовнику науково-технічну продукцію, отриману за результатами виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР), а замовник прийняти виконану ДКР та науково-технічну продукцію, створену за результатом виконання ДКР і оплатити їх. Для виконання зобов`язань, передбачених вказаним контрактом, 05.09.2016 між Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" (далі замовником) та Фізико-механічним інститутом ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України (далі виконавець) було укладено договір на виконання складових частин дослідно-конструкторської роботи № 275/ДКБ-16 (далі договір), за умовами якого виконавець зобов`язався за завданням замовника виконати з дотриманням законодавства складові частини дослідно-конструкторської роботи (СЧ ДКР), що наведені в календарному плані (додаток № 1 до договору) та передати замовнику прилади, конструкторську та технологічну документацію, спеціальне програмне забезпечення, отримані за результатами виконання роботи в цілому або на кожному етапі, вчинити інші дії, передбачені цим договором, а замовник прийняти та оплатити її. Згідно з п. 1.2. договору підставою для укладення та виконання договору є тактико-технічне завдання на ДКР "Діагностування", затверджене директором Департаменту озброєння та військової техніки МОУ 31.05.2016р., та державний контракт на виконання ДКР Діагностування від 28.07.2016 р. № 403/2/16-5. Відповідно до п. 2.1. договору орієнтовна ціна СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР) зафіксована у протоколі погодження орієнтовної ціни на виконання СЧ ДКР та становить 2 124 482, 61 грн., в тому числі ПДВ 354 080, 44 грн. Орієнтовна ціна СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР) є базовою для визначення вартості СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР) на момент укладання договору та досягнення домовленостей про договірну ціну (п.2.2. договору). Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що орієнтовні ціни етапів, підетапів, черг (далі - етапів, підетапів) СЧ ДКР за договором не можуть бути перевищені виконавцем (за винятком випадків, передбачених пунктом 2.11). Згідно п. 2.5. договору, виконана відповідно до календарного плану СЧ ДКР (етапи, підетапи СЧ ДКР) та науково-технічна продукція після їх приймання в порядку, передбаченому договором, оплачуються замовником за договірною ціною, встановленою сторонами, шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни, яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку) та прийнятих замовником. Оплата виконаних робіт за орієнтовною ціною не здійснюється (за винятком випадків, передбачених пунктом 2.14). Згідно умов п. 4.1. договору, термін виконання СЧ ДКР (етапів СЧ ДКР) визначається в календарному плані (додаток №1 до договору) та плані-графіку виконання СЧ ДКР, які надаються виконавцем на затвердження замовнику не пізніше місячного терміну після початку робіт. Відповідно до п. 4.3. договору, датою виконання зобов`язань виконавця щодо виконання СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР) вважається дата затвердження замовником акту приймання. 16.05.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою сторони виклали п. 2.1. договору в новій редакції, зазначивши, що орієнтовна ціна СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР) становить 2 331 905, 23 грн., в тому числі ПДВ 466 381, 05 грн. Крім того, у п. 7 вищевказаної додаткової угоди № 2 сторони погодили внесення змін в календарний план (додаток № 1 до договору), виклавши його у новій редакції. У новій редакції календарного плану виконання складових частин ДКР з розроблення лабораторії технічного діагностування авіаційної техніки визначено етапи, строки виконання робіт та їх орієнтовна вартість. Так, третій етап Виготовлення дослідницьких зразків та проведення попередніх випробувань розподілений на три підетапи: 3.1. Виготовлення, налагоджування дослідного зразка системи Вектор-А. Вартість підетапу 3.1. 412 625, 93 грн; 3.2. Виготовлення, налагоджування дослідного зразка системи SКОР-8АМ. Вартість підетапу 3.2. 592 332, 54 грн; 3.3. Виготовлення комплекту вихрострумових перетворювачів. Вартість підетапу 3.3. 247 368, 85 грн. Отже, згідно календарного плану (в редакції додаткової угоди № 2), вартість 3 етапу СЧ ДКР становить 1 252 327, 92 грн., а термін виконання - з 01.10.2017 по 28.02.2018. Також сторони змінили п. 2.3. договору вказавши, що зобов`язання сторін та обсяг фінансування 1 етапу СЧ ДКР складають 304 900, 63 грн. У п. 5 додаткової угоди № 2 сторони погодили, що обсяг фінансування наступних етапів визначається після укладення окремої додаткової угоди до цього договору. Однак, доказів укладання відповідної додаткової угоди до договору щодо погодження сторонами вартості 3 етапу СЧ ДКР у більшому розмірі ніж встановлено додатковою угодою від 16.05.2017 № 2 до матеріалів справи не подано. За умовами п. 2.14 договору замовник за своїм рішенням на підставі письмового звернення виконавця, рахунку-фактури та протоколу узгодження орієнтовної ціни СЧ ДКР (етапів, рід етапів СЧ ДКР), може здійснювати попередню оплату (авансування) у розмірі до 80% від вартості робіт поточного етапу (підетапу) в межах зобов`язань, взятих на поточний бюджетний період. Видача авансу на наступні етапи дозволяється тільки після затвердження акту приймання робіт попереднього етапу. 28.11.2017 позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунка від 23.11.2017 № 170, перерахував відповідачу аванс у розмірі 50 % погодженої сторонами загальної вартості 3 етапу СЧ ДКР на суму 626 163, 96 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 28.11.2017 № 991. 21.02.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору від 05.09.2016 № 275/ДКБ-16, якою сторони домовились внести зміни до календарного плану виконання складових частин ДКР (додаток № 1 до додаткової угоди № 2 від 16.05.2017 року Договору) в частині, що стосується календарних термінів закінчення виконання роботи 3-го етапу, визначивши датою закінчення 3-го етапу - 16.04.2018. Листом від 14.03.2018 № 88-33/268 відповідач звернувся до позивача з проханням розглянути можливість перерахування додаткового авансу у сумі 900 000, 00 грн. Підставою для такого прохання відповідач зазначив зростання мінімальної заробітної плати у 2018 році та зростання цін на комплектуючі вироби порівняно з 2016 роком, у зв`язку з чим Фізико-механічним інститутом ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України було здійснено коригування орієнтовної вартості виконання 3 етапу СЧ ДКР. 21.03.2018 позивач перерахував відповідачу ще 30 % авансу від раніше погодженої сторонами загальної вартості 3 етапу СЧ ДКР на суму 375 698, 20 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 21.03.2018 № 2498. Відтак, позивач здійснив 80 % авансування робіт 3 етапу СЧ ДКР на загальну суму 1 001 862, 16 грн. Відповідно до п.2.15 договору у разі надання попередньої оплати (авансу) виконавець, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №464, зобов`язаний у термін до 12 місяців з дати отримання попередньої оплати (авансу), але не пізніше строку виконання СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР), виконати та здати замовнику (преставнику замовника) обсяг робіт, визначений календарним планом, з оформленням акту приймання-передачі СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР). Оскільки відповідач у погоджений сторонами строк 3-го етапу СЧ ДКР робіт за договором не виконав, позивач звертався до відповідача з претензію від 30.05.2018 № 2270/ЮВ про негайне виконання 3 етапу робіт за договором. Листом від 12.06.2018 № 88-33/538 відповідач повідомив позивача, що роботи по 3 етапу договору найближчим часом будуть виконані. У зв`язку із подальшим простроченням виконання умов договору, позивач повторно звернувся до відповідача з претензією від 16.07.2018 № 2900/ЮВ про негайне виконання 3 етапу СЧ ДКР. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач виконав своє зобов`язання згідно договору та передав результат 3 етапу СЧ ДКР позивачу згідно актів приймання-передачі науково-технічної продукції від 19.07.2018, які були затверджені позивачем 23.07.2018. Вказані обставини слугували підставою для звернення Державного підприємства Одеський авіаційний завод з позовом у даній справі про стягнення з Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України штрафних санкцій за поручення термінів виконання 3 етапу СЧ ДКР. Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне: Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною 1 статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи. Згідно з ч. 1 ст. 894 ЦК України виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. За умовами ч. 1 ст. 897 ЦК України виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов`язаний, зокрема, виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором. Відповідно до ч. 1 ст. 900 ЦК України виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як зазначалось вище, додатковою угодою № 4 від 21.02.2018 до договору від 05.09.2016 № 275/ДКБ-16 сторони погодили термін закінчення виконання відповідачем роботи 3-го етапу - 16.04.2018. Однак, відповідач виконав своє зобов`язання згідно договору та передав результат 3 етапу СЧ ДКР позивачу згідно актів приймання-передачі науково-технічної продукції від 19.07.2018, які були затверджені позивачем 23.07.2018. Відтак, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором - прострочення терміну здачі 3 етапу СЧ ДКР замовнику. З приводу твердження апелянта про те, що прострочення виконання ним зобов`язань за договором є наслідком прострочення позивачем внесення авансових платежів оскільки отримання авансового платежу є обов`язковою умовою для виконання робіт за договором, колегія суддів зазначає наступне: Відповідно до п. 2.14. договору замовник за своїм рішенням, на підставі письмового звернення виконавця, рахунку-фактури та протоколу узгодження орієнтовної ціни СЧ ДКР (етапів, рід етапів СЧ ДКР), може здійснювати попередню оплату (авансування) у розмірі до 80 % від вартості робіт поточного етапу (підетапу) в межах зобов`язань, взятих на поточний бюджетний період. Відтак, договором не передбачено обов`язку позивача щодо оплати відповідачу авансу за виконання робіт за договором, в тому числі виконання 3-го етапу СЧ ДКР. Не передбачено такого обов`язку і додатковими угодами до договору. Окрім того, як вбачається з п.2.14. договору, підставою для оплати позивачем авансу є письмове звернення виконавця, рахунок-фактури та протокол узгодження орієнтовної ціни СЧ ДКР (етапів, рід етапів СЧ ДКР). Відповідно до погодженого сторонами календарного плану початок виконання 3 етапу СЧ ДКР - 01.10.2017, рахунок оплату авансу 3 етапу СЧ ДКР у розмірі 50 % виставлено виконавцем лише 23.11.2017, а оплата вказаного рахунка була проведена замовником 28.11.2017 згідно платіжного доручення № 991. 21.03.2018 позивач перерахував відповідачу ще 30 % авансу від погодженої сторонами загальної вартості 3 етапу СЧ ДКР на суму 375 698, 20 грн. згідно платіжного доручення від 21.03.2018 № 2498. Відтак, позивач сплатив відповідачу в якості авансу 80 % вартості робіт 3 етапу СЧ ДКР , що становить максимальний розмір авансування за умовами договору. При цьому, сторонами було змінено дату закінчення 3 етапу СЧ ДКР з 28.02.2018 на 16.04.2018 шляхом підписання додаткової угоди від 21.02.2018 №

4. З огляду на наведене, а також враховуючи те, що умовами договору термін виконання відповідачем робіт не ставиться в залежність від оплати позивачем авансу, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні та необгрунтовані доводи позивача про те, що прострочення виконання 3 етапу СЧ ДКР відбулося внаслідок несвоєчасного авансування робіт замовником. Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки. Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. У підпункті 1 пункту 7.2. договору сторони погодили, що за порушення встановлених договором термінів виконання СЧ ДКР (етапів СЧ ДКР), виконавець сплачує пеню у розмірі 0, 1 % від ціни поточного етапу за кожен день прострочення. За умовами ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. На підставі зазначеного, у зв`язку із простроченням відповідачем виконання 3 етапу СЧ ДКР, позивач здійснив нарахування 0, 1 % пені за період з 17.04.2018 по 22.07.2018 на суму 121 475, 80 грн. та 7 % штрафу на суму 87 662, 95 грн., виходячи із вартості 3 етапу СЧ ДКР в розмірі 1 252 327, 92 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суд встановив, що вказані нарахування проведені вірно та підставно задоволені судом першої інстанції. З приводу твердження апелянта про те, що застосування штрафу є неправомірним оскільки сторонами погоджено лише орієнтовану ціну СЧ ДКР, яка є базою для подальшого визначення вартості СЧ ДКР та досягнення домовленостей про договірну ціну, а сторони не погодили вартості узгодженої орієнтовної ціни 3-го етапу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне: Відповідно до п. 2.1. договору орієнтовна ціна СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР) зафіксована у протоколі погодження орієнтовної ціни на виконання СЧ ДКР та становить 2 124 482, 61 грн., в тому числі ПДВ 354 080, 44 грн. 16.05.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою сторони виклали п. 2.1. договору в новій редакції, зазначивши, що орієнтовна ціна СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР) становить 2 331 905, 23 грн., в тому числі ПДВ 466 381, 05 грн. При цьому, згідно календарного плану (в редакції додаткової угоди № 2), який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, сторони погодили вартість 3 етапу СЧ ДКР у розмірі 1 252 327, 92 грн. За умовами п. 2.11 договору, перегляд орієнтовної ціни СЧ ДКР (етапів, під етапів СЧ ДКР) здійснюється відповідно до спільного рішення, яке затверджується сторонами. Перегляд орієнтовної ціни СЧ ДКР (етапів, під етапів СЧ ДКР) здійснюється не пізніше місячного терміну до закінчення СЧ ДКР (етапів, під етапів СЧ ДКР) на підставі письмового звернення однієї із сторін шляхом підписання Протоколу погодження орієнтовної ціни на виконання СЧ ДКР (етапів, під етапів СЧ ДКР). Оскільки сторонами не було затверджено спільного рішення про перегляд орієнтовної ціни, не підписано протоколу погодження орієнтовної ціни та не укладено додаткової угоди щодо зміни вартості 3 етапу робіт, що не спростовано відповідачем, орієнтовна вартість 3 етапу СЧ ДКР станом на час розгляду справи не змінювалась та становить 1 252 327, 92 грн. Окрім того, відповідно до п. 2.7. договору відповідно до положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 р. № 1107, представництво замовника під час виконання СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР), зобов`язано здійснювати контроль за якістю науково-технічної продукції, своєчасним виконанням роботи за договором, перевіряти і візувати розрахунково-калькуляційні матеріали щодо орієнтовних (договірних) цін та здійснювати контроль за правильністю визначення витрат виконавцем СЧ ДКР. Згідно п. 2.8. договору, контроль за витрачанням виконавцем коштів державного бюджету, що спрямовується на виконання оборонного замовлення за договором, здійснює представництво замовника. У п. 2.6. договору зазначено, що рівень договірних цін СЧ ДКР (етапів, підетапів СЧ ДКР), визначених календарним планом, перевіряється представництвом замовника шляхом аналізу собівартості науково-технічної продукції, первинних та зведених документів бухгалтерського обліку виконавця, трудомісткості робіт та розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів, складених виконавцем, з складанням та наданням замовнику відповідного висновку щодо рівня договірної ціни. Рівень договірних цін визначається на кожну одиницю науково-технічної продукції, матеріальних цінностей, створених за результатами виконаних робіт, етапів (підетапів, черг тощо). В матеріалах справи містяться висновки Головного військового представництва Міністерства оборони України щодо визначення рівня договірної ціни кожного з підетапів 3-го етапу СЧ ДКР від 12.12.2018 № 3917, № 3918 та № 3919 (доповнення до висновків від 03.08.2018) та висновки від 31.01.2019 № 286, № 302, № 303 (доповнення до висновків від 12.12.2018), згідно яких договірна ціна 3 етапу СЧ ДКР відповідає вартості погодженій сторонами у календарному плані виконання СЧ ДКР (в редакції додаткової угоди № 2) та в сукупності за весь 3 етап СЧ ДКР становить 1 252 327, 92 грн. Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє твердження відповідача про те, що сторони не погодили ціни 3-го етапу СЧ ДКР як безпідставні та необгрунтовані. З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2019 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, - Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2019 у справі №914/583/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України. Головуючий суддя Кордюк Г.Т. Суддя Мирутенко О.Л. Суддя Плотніцький Б.Д.