Постанова 4821 № 705/5342/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/452/19Головуючий по 1 інстанції Справа №705/5342/16-ц Категорія: 301000000 Коваль А.Б. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2019 року м.Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Храпка В.Д., Бондаренка С.І., Новікова О.М. за участю секретаря Чуйко А.В. розлянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» - адвоката Прудивуса Миколи Анатолійовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Коваля А.Б., по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізій», Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Михайленко Сергій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Змисловська Тетяна Василівна, про скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, - в с т а н о в и в : У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Елізій», Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» про скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та визнання права власності на об`єкти нерухомого майна. В обґрунтування позовних вимог вказував, що він є єдиним замовником і директором «Укравест». Підприємству належить нежиле приміщення, а саме готель в стадії реконструкції, що розташований в АДРЕСА_1 . Підприємство отримало майно у власність на підставі договору купівлі-продажу від 03 вересня 2014 року. Приміщення знаходилось у його фактичному володінні та розпорядженні. 29 червня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. вказаний об`єкт був зареєстрований за ТОВ «Елізій», а 27 липня 2016 року між ТОВ «Елізій» і Компанією «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» було укладено договір купівлі-продажу і проведена державна реєстрація права власності. Посилаючись на незаконність дій про реєстрацію спірного нежилого приміщення, поскільки така реєстрація проведена без його згоди, просив скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «Елізій» на об`єкт нерухомого майна - готель у стадії реконструкції, що розташований в АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності за Компанією «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» на об`єкт нерухомого майна - готелю у стадії реконструкції, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; визнати за ТОВ «Укравест» право власності на об`єкт нерухомого майна - готель у стадії реконструкції, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Рішенням Уманського міськрайонного суду від 12 червня 2018 року позов задоволено. Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Михайленка С.А. про державну реєстрацію права власності ТОВ «Елізій» на об`єкт нерухомого майна - готель у стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок відсоток готовності 75%, загальною площею 3256 кв.м, житловою площею 1287,67 кв. м, що складається з: житлової будівлі літ. А; будівля- підвал, під; споруда - огорожа під. №1; споруда - ворота під. №2; споруда - хвіртка під. №3; споруда - ворота під. №4; споруда - огорожа під №5; споруда - замощення під І; споруда - замощення під №ІІ, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Змисловської Т.В. про державну реєстрацію права власності Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» на об`єкт нерухомого майна - готель у стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок відсоток готовності 75%, загальною площею 3256 кв.м, житловою площею 1287,67 кв. м, що складається з: житлової будівлі літ. А; будівля- підвал, під; споруда - огорожа під. №1; споруда - ворота під. №2; споруда - хвіртка під. №3; споруда - ворота під. №4; споруда - огорожа під №5; споруда - замощення під І; споруда - замощення під №ІІ, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано за ТОВ «Укравест» право власності на об`єкт нерухомого майна - готель у стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок відсоток готовності 75%, загальною площею 3256 кв.м, житловою площею 1287,67 кв. м, що складається з: житлової будівлі літ. А; будівля- підвал, під; споруда - огорожа під. №1; споруда - ворота під. №2; споруда - хвіртка під. №3; споруда - ворота під. №4; споруда - огорожа під №5; споруда - замощення під І; споруда - замощення під №ІІ, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто з ТОВ «Елізій» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6890 грн. солідарно. В апеляційній скарзі Компанія «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Чорний В.І. в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» залишити без задоволення. Згідно з частиною 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 03 вересня 2014 року, укладеного між ТОВ «Майстер-Умань» і ТОВ «Укравест» останнє стало власником об`єкта незавершеного будівництва, готель в стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок, розташований: АДРЕСА_1 . Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником і керівником ТОВ «Укравест». Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 22 червня 2016 року, укладеного між ТОВ «Укравест» і ТОВ «Елізій» було передано ТОВ «Елізій» нерухоме майно: готель в стадії реконструкції під багатоквартирний жилий будинок в АДРЕСА_1 . Акт підписаний директором ТОВ «Укравест» ОСОБА_1 і директором ТОВ «Елізій» ОСОБА_2 Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 червня 2016 року, номер запису про право власності 15159187. 27 липня 2016 року між ТОВ «Елізій» і Компанією «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» було укладено договір купівлі-продажу готелю в стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок (незавершене будівництво, реконструкція під багатоквартирний жилий будинок відсотки готовності 75%), що розташований: АДРЕСА_1 . 27 липня 2016 року право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, номер запису про право власності 15614376. Відповідно до копії висновку експертного дослідження від 14 липня 2017 року підпис в копії акту приймання-передачі нерухомого майна від 22 червня 2016 року укладеного між ТОВ «Укравест» та ТОВ «Елізій» від імені директора ТОВ «Укравест» ОСОБА_1 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Зображення відтисків печатки ТОВ «Укравест», яка наявна в акті приймання-передачі нерухомого майна від 22 червня 2016 року, не відповідають наданим для дослідження зразкам відтисків оригінальної печатки ТОВ «Укравест». Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України», яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II). Крім того, Європейський суд з прав людини у рішення від 13 травня 1980 року в справі «Артіко проти Італії» (пункт 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свободпризначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 ЦПК України 2004 року та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства. Учасниками господарського товариства можуть бути фізичні або юридичні особи. Господарське товариства, крім повного і командитного товариства, можуть бути створені однією особою, яка стає його єдиним власником (стаття 114 ЦК України). Господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом (стаття 115 ЦК України). Відповідно до ст. 116 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному установчими документами, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь в розподілі прибутку товариства і одержання його частки (девідентів); 3) вийти в установленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом. Відповідно до ст. 140 ЦК України (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) товариство з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариства, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов`язаннями і несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Аналогічні норми закону викладені в Законі України «Про господарські товариства» (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин). Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарські товариства можуть набувати майнових та немайнових прав, вступати у зобов`язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є єдиним засновником товариства. Суду не надано доказів, що учасник товариства ТОВ «Укравест» ОСОБА_1 має інші права, ніж передбачені ст. 116 ЦК України. Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Товариство із обмеженою відповідальністю «Укравест» зареєстроване як юридична особа. Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством. З наведених вище норм права вбачається, що за договором, укладеним з товариством, права та обов`язки набуваються самим товариством як стороною договору. При цьому сукупність прав та обов`язків безпосередньо учасника товариства укладенням товариством договору ніяк не змінюються. Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливість створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Перереєстрація майна яке належало товариству свідчить про можливе порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав учасників. Таким чином суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача, оскільки у нього як фізичної особи відсутнє цивільне право, яке порушено і потребує захисту, а також відсутні законні інтереси. Але суд першої інстанції не звернув уваги на вказані вище норми права і постановив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно до статті 141 ЦПК України на користь Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 10 990, 20 грн. (8 685,00 +1152,60+1152,60). Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» - адвоката Прудивус Миколи Анатолійовича задоволити. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2018 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізій», Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Михайленко Сергій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Змисловська Тетяна Василівна, про скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та визнання права власності на об`єкти нерухомого майна - відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД» судові витрати в сумі 10 990 грн. 20 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: :