Постанова КЦС ВС № 682/1892/15-ц

Постанова Іменем України 27 листопада 2019 року м. Київ справа № 682/1892/15-ц провадження № 61-33022св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В., суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Приватне підприємство «Консалтингова фірма «Прометей», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Консалтингова фірма «Прометей» (далі - ПП «КФ «Прометей») про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Позов обґрунтованийтим, що з 27 квітня 2005 року до 30 грудня 2014 року з перервами він працював оператором газової котельні у ПП «КФ «Прометей» філії «Славутський маслоробний комбінат». Відповідач протиправно в оплату праці позивача не врахував одну годину кожної зміни за так звану обідню перерву, і замість 12 годин роботи заробітна плата нараховувалась та виплачувалась за 11 годин роботи. Внаслідок невиплати заробітної плати за одну годину роботи кожної зміни йому недоплачено компенсацію за щорічну відпустку. У зв`язку з умисним протиправним зменшенням робочого часу кожної зміни підприємство не виплатило йому кошти за понаднормові години роботи, які повинні оплачуватись у подвійному розмірі. Відповідно до розрахунків позивача розмір належної йому заробітної плати за роботу в обідню перерву становить 18 192,24 грн, за роботу понаднормово - 9 863,71 грн, за роботу в шкідливих умовах праці - 1 168,29 грн та розмір недоплаченої компенсації за щорічні відпустки - 2 435,41 грн, всього - 31 660,36 грн. Протиправні дії адміністрації підприємства завдали йому також моральної шкоди. Позивач з урахуванням заяв про зміну позовних вимог просив суд стягнути з відповідача 50 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 31 660,36 грн заборгованості із заробітної плати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «КФ «Прометей» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 12 348,35 грн. Стягнуто з ПП «КФ «Прометей» в дохід держави 551,20 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не доплачена заробітна плата за 1 годину обідньої перерви з 12-годинним режимом роботи, тому, погодившись із запропонованим позивачем розрахунком, взяв його за основу суми заборгованості, яка становить 12 348,35 грн. Водночас немає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 1 168,29 грн за шкідливі умови праці, оскільки відповідно до наказу директора філії «Славутський маслоробний комбінат ПП КФ «Прометей» від 04 жовтня 2010 року № 179 «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» в переліку атестації робочих місць немає посади оператора котельні. Щодо позовних вимог у частині стягнення заробітку за роботу понаднормово, то сторони не надали доказів, які вказували б на накази відповідача про залучення працівників до надурочних робіт. Позивач пропустив визначений законом тримісячний строк для звернення з вимогою про відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його трудових прав і невиплатою заробітної плати, перебіг якого розпочався 30 грудня 2014 року - з дня звільнення позивача з роботи з філії «Славутський маслоробний комбінат» ПП КФ «Прометей». Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 13 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ПП «КФ «Прометей» відхилено. Рішення Славутського міськрайонного суду від 07 липня 2016 року в частині стягнення невиплаченої заробітної плати та в частині відмови у стягненні доплати за шкідливі умови праці за період з жовтня 2005 року до грудня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ПП «КФ «Прометей» на користь ОСОБА_1 15 143,55 грн заборгованої заробітної плати із урахуванням доплати за шкідливі умови праці за період із жовтня 2005 року до грудня 2009 року включно (зазначена сума визначена без утримання податків та обов`язкових платежів). В іншій частині рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року касаційну скаргу ПП «КФ «Прометей» відхилено, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 13 вересня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «КФ «Прометей» про відшкодування моральної шкоди скасовано, в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ПП «КФ «Прометей» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди у зв`язку з порушенням підприємством його трудових прав, невиплатою усіх належних сум, що змусило позивача докладати додаткових зусиль для відновлення порушеного права, внаслідок чого в його житті відбулися вимушені зміни негативного характеру. Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд взяв до уваги характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, вимоги розумності і справедливості і визначив її в сумі 2 000,0 грн. Короткий зміст вимог касаційної скарги У листопаді 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року, у якій просив скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення. Рух справи в суді касаційної інстанції 08 грудня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у вказаній справі. У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК Україниу редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 06 червня 2019 року № 613/0/226-19 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С. 14 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, ухвалене з порушеннями норм матеріального права. Апеляційний суд порушив статті 3, 21, 24 Конституції України щодо рівності в правах. Позивач зазначає, що у зв`язку з порушенням його трудових прав, суд касаційної інстанції має стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн. Позиції інших учасників справи Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Позиція Верховного Суду Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що з 27 квітня 2005 року до 24 листопада 2008 року та з 30 січня 2009 року до 30 грудня 2014 року позивач працював у ПП «КФ «Прометей» філії «Славутський маслоробний комбінат» оператором котельні позмінно з безперервним виробничим процесом, робочий час однієї зміни тривав 12 годин. 20 грудня 2014 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України. Відповідач позивачу не доплачував заробітну плату за 1 годину обідньої перерви з 12 годинним безперервним режимом роботи, чим порушував його трудові права в частині своєчасної і повної виплати заробітної плати. Розмір заробітної плати, нарахованої позивачу за весь період роботи у філії «Славутський маслоробний комбінат» ПП «КФ «Прометей» з 27 квітня 2005 року до 24 листопада 2008 року та з 30 січня 2009 року до 30 грудня 2014 року з урахуванням відпускних, за роботу в нічний час та інших належних позивачу доплат відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України, становить 148 180,25 грн. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно достатті 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення. Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо. Зокрема, у частині першій статті 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди,обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 4, 5, 11, 13 ЦПК України 2004 року). Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати. Відповіднийправовий висновок викладенийу постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12. Щодо відшкодування моральної шкоди, суди виходили з того, що ПП «КФ «Прометей» було порушенно трудові права ОСОБА_1 у зв'язку з невиплатою усіх належних сум, що змусило позивача докладати додаткових зусиль для відновлення порушеного права, внаслідок чого в його житті відбулися вимушені зміни негативного характеру, тому ОСОБА_1 мав право на відшкодування моральної шкоди. З огляду на характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих відносинах позивача, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, виходячи з принципів розумності та справедливості, апеляційний суд обґрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судовогорішенняне впливають, а спрямованіна переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Верховний Суд встановив, що підстав для скасування судового рішення немає, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими з огляду на викладені вище висновки та мотиви. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у цій частині оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2016 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий О. В. Ступак Судді: А. С. Олійник С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко