Постанова КАС ВС № 817/864/18

ПОСТАНОВА Іменем України 05 листопада 2019 року Київ справа №817/864/18 адміністративне провадження №К/9901/8011/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В. суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. за участю секретаря судового засідання Васильків М.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Недашківської К.М. від 10 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів: Гінди О.М., Старунського Д.М. від 19 лютого 2019 року у справі № 817/864/18 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Берестовецький спецкар`єр» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ 1. 23 березня 2018 року Відкрите акціонерне товариство «Берестовецький спецкар`єр» (далі також - позивач, ВАТ «Берестовецький спецкар`єр») звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадр України, відповідач), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у формі листа №30760/03/12-17 від 18 грудня 2017 року про відмову в продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами за № 2915 від 06 лютого 2003 року; зобов`язати продовжити строк дії та видати спеціальний дозвіл за №2915 від 06 лютого 2003 року на видобування корисних копалин Берестовецького родовища на 7 років до 06 лютого 2024 року.

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби геології та надр України, оформлене листом №30760/03/12-17 від 18 грудня 2017 року, про відмову в продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами №2915 від 06 лютого 2003 року. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Відкритого акціонерного товариства «Берестовецький спецкар`єр» від 23 листопада 2017 року №30 про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №2915 від 06 лютого 2003 року, з урахуванням висновків суду. Позовну вимогу Відкритого акціонерного товариства «Берестовецький спецкар`єр» про зобов`язання Державної служби геології та надр України продовжити строк дії та видати спеціальний дозвіл за №2915 від 06 лютого 2003 року на видобування корисних копалин Берестовецького родовища на 7 років до 06 лютого 2024 року залишено без задоволення.

3. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року клопотання Відкритого акціонерного товариства «Берестовецький спецкар`єр» про закриття провадження у справі задоволено. Апеляційне провадження у справі №817/864/18 закрито.

4. Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2018 року ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року адміністративну справу № 817/864/18 передано на розгляд Восьмого апеляційного адміністративного суду.

6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 817/864/18 - без змін.

7. У березні 2019 року відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року. Просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

8. Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

10. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, що відповідно до частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Відкритому акціонерному товариству «Берестовецький спецкар`єр» видано Ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами Берестовецького родовища №2915 від 06 лютого 2003 року строком дії на 14 років (дія дозволу закінчується 06 лютого 2017 року). 12. 05 серпня 2016 року позивач звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами та додатковими документами, поданими для продовження строку дії спеціального дозволу №2915 від 06 лютого 2003 року.

13. Листом №19901/13/12-16 від 24 жовтня 2016 року за результатами розгляду заяви відповідач повідомив про відмову у продовженні строку дії відповідного спеціального дозволу на підставі пункту 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року (далі також - Порядок №615), а саме: відсутній позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр а також інших геологічних матеріалів та повернуло подані матеріали товариству.

14. Доопрацювавши документи, необхідні для продовження дії спеціального дозволу на користування надрами №2915 від 06 лютого 2003 року, позивач звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 26 грудня 2016 року №135 та долучив до неї документи, подані з метою отримання такого. Вказана заява зареєстрована відповідачем 30 грудня 2016 року.

15. За результатами розгляду заяви відповідач листом №3466/13/12-17 від 16 лютого 2017 року повідомив про відмову у продовженні строку дії відповідного спеціального дозволу на підставі пункту 15 Порядку №615, а саме: географічні координати кутових точок ділянки надр не відповідають контуру підрахунку запасів базальтів Берестовецького родовища. 16. 05 квітня 2017 року позивач, виправивши географічні координати кутових точок ділянки надр, повторно подав заяву №8/1 та пакет документів для розгляду заяви про продовження строку дії спеціального дозволу.

17. Листом №13643/03/12-17 від 19 червня 2017 року відповідач повідомив позивача про відмову у продовженні строку дії відповідного спеціального дозволу згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18 травня 2017 року №197.

18. Позивач, доопрацювавши документи, необхідні для продовження дії спеціального дозволу на користування надрами №2915 від 06 лютого 2003 року, подав заяву №16-н від 17 серпня 2017 року та пакет документів для повторного розгляду заяви про продовження строку дії спеціального дозволу.

19. На відповідну заяву відповідач листом №23661/03/12-17 від 25 жовтня 2017 року повідомив про відмову у продовженні строку дії відповідного спеціального дозволу згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 03 жовтня 2017 року №366. 20. 23 листопада 2017 року позивач, доопрацювавши документи, необхідні для продовження дії спеціального дозволу на користування надрами №2915 від 06 лютого 2003 року, подав заяву №30 та пакет документів для повторного розгляду заяви про продовження строку дії спеціального дозволу.

21. За результатами розгляду такої заяви відповідач листом №30760/03/12-17 від 18 грудня 2017 року повідомив про відмову у продовженні строку дії відповідного спеціального дозволу на підставі пункту 15 Порядку №615.

22. Вважаючи такі дії Державної служби геології та надр України протиправними, ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» звернулось з позовом до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

23. Позивач вимоги обґрунтовував тим, що йому видано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами Берестовецького родовища №2915 від 06 лютого 2003 року строком дії 14 років, дія якого закінчується 06 лютого 2017 року. Товариство неодноразово зверталося до Державної служби геології та надр України із заявами про продовження терміну дії спеціального дозволу, доопрацьовуючи документи, необхідні для вчинення такої дії, однак відповідач відмовив у продовженні строку дії спеціального дозволу, направивши на адресу позивача лист від 18 грудня 2017 року, з тих підстав, що заявником подано заяву з порушенням строків. Рішення суб`єкта владних повноважень вважав протиправним, оскільки пакет необхідних документів наданий заявником у повному обсязі та у строки, встановлені законом. Зазначає, що товариством усунуто усі недоліки заяв про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №2915 від 06 лютого 2003 року.

24. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що заявник подав до Державної служби геології та надр України заяву про продовження строку дії спеціального дозволу з порушенням строку. Позивачу відмовлено у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами за №2915 від 06 лютого 2003 року на підставі пункту 15 Порядку №615, а саме невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку. На думку відповідача, зобов`язання продовжити строк дії та видати позивачу спеціальний дозвіл за №2915 від 06 лютого 2003 року на видобування корисних копалин Берестовецького родовища на 7 років до 06 лютого 2024 року матиме ознаки втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що не ґрунтується на дійсних обставинах, що мали місце, оскільки підтвердженням дати своєчасного подання позивачем заяви в строки, передбачені пунктом 14 Порядку №615, є відмітка відділення поштового зв`язку на описі вкладення у посилку про прийняття заяви про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року №2915 (з додатками). Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача продовжити строк дії та видати позивачу спеціальний дозвіл за №2915 від 06 лютого 2003 року на видобування корисних копалин Берестовецького родовища на 7 років до 06 лютого 2024 року, то повноваження відповідача у спірних правовідносинах є дискреційними, а тому суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про продовження строку дії спеціального дозволу №30 від 23 листопада 2017 року з урахуванням висновків суду.

26. Окрім цього, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач, отримавши від позивача матеріали на продовження дії спеціальних дозволів, був зобов`язаний у строки та з підстав, наведених у Порядку №615 прийняти одне з двох рішень у формі наказу, а саме: щодо продовження або відмову в продовженні дії спеціальних дозволів позивача. Відповідні накази підлягали розміщенню протягом 5 робочих днів на офіційному веб-сайті Держгеонадра. Однак відповідач рішенням у формі наказу про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу не приймав та листом повернув позивачу поданий пакет документів. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

27. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що надрокористувач не подав заяву про продовження строку дії дозволу на користування надрами у встановлений Порядком №615 строк, оскільки така зареєстрована у Держгеонадр України за №13153/02/12-16 10 серпня 2016 року. Подана позивачем копія протоколу ДКЗ України не відповідала вимогам ДСТУ 4163-2003 розділу

5. У заяві ВАТ «Берестовецький спеціалізований кар`єр» не зазначена інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти) всупереч вимогам Порядку №615. Географічні координати родовища, які зазначені у спеціальному дозволі на користування надрами від 06 лютого 2003 року №2915, не відповідають каталогу координат, ситуаційному плану з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок та кутовим точкам на плані підрахунку запасів, наданих позивачем у пакеті документів. З урахуванням викладеного Держгеонадр України повідомив позивача, що у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року №2915 відмовлено відповідно до пункту 14 Порядку №615 (невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 Порядку №615). До правовідносин щодо продовження строку дії спеціального дозволу Держгеонадр України застосовувала вимоги Порядку №615. Усі відповіді на подані позивачем заяви були надані відповідачем у строки, передбачені законодавством. Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням яких Держгеонадр України зобов`язано повторно розглянути заяву ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» від 23 листопада 2017 року №30, направлені на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2013 року №2915, є такими, що виходять за межі повноважень суду та є дискреційними повноваженнями відповідача. VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд дійшов таких висновків.

29. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

30. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

31. Крім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

32. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

34. Згідно з частиною 8 статті 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

35. Відносини щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, а також процедура продовження строку дії дозволів визначається Порядком №615 (нормативний акт застосовується у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

36. Відповідно до абзацу 4 пункту 14 Порядку № 615 для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

37. Абзацом 5 пункту 14 Порядку № 615 встановлено, що для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону.

38. Судами встановлено, що вперше до Державної служби геології та надр України позивачем направлено заяву про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року №2915 з додатками 05 серпня 2016 року, що підтверджується копією поштової квитанції № 00001399800011 та опису вкладень у посилку від 05 серпня 2016 року. Факт отримання 10 серпня 2016 року заяви позивача відповідачем підтверджується в оскаржуваному рішенні, оформленому листом №30760/03/12-17 від 18 грудня 2017 року.

39. Пунктом 8 Порядку №615 встановлено, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку

1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку. Заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв`язком.

40. Враховуючи те, що на описі вкладення у посилку зазначена дата прийняття на відправлення поштовим зв`язком заяви позивача про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами 05 серпня 2016 року, оскільки дія вищезазначеного спеціального дозволу на користування надрами закінчувалася 06 лютого 2017 року, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач вчасно, тобто не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії спеціального дозволу, а саме до 06 серпня 2016 року, звернувся до Державної служби геології та надр України з заявою про продовження строку його дії.

41. Згідно з абзацом 14 пункту 14 Порядку № 615 рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі.

42. Відповідно до пункту 15 Порядку № 615 надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі: невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою; прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства; подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку; наявності інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; відмови Мінприроди у погодженні продовження строку дії дозволу.

43. Відповідно до пункту 25 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї. До складу комісії з питань надрокористування, що утворюється Держгеонадрами, включаються спеціалісти Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Положення про зазначену комісію та її персональний склад затверджуються органом з питань надання дозволу за погодженням з Мінприроди. Накази Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

44. Виходячи з зазначеного, відповідач, отримавши від позивача матеріали на продовження строку дії спеціального дозволу, щодо якого заявлено позов, був зобов`язаний у строки та з підстав, наведених у Порядку № 615, прийняти одне з двох рішень у формі наказу, а саме: щодо продовження або відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу. Всупереч викладеному відповідач наказ не видав.

45. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №804/6947/15, від 05 серпня 2019 року у справі №816/2168/18, від 31 липня 2019 року у справі №826/23816/15.

46. Лист, яким відповідач відмовив у продовженні строку дії спеціального дозволу, у розумінні Порядку №615 не є належним рішенням, оскільки такі рішення Держгеонадра з наведених питань повинні прийматися колегіальним органом (комісією з питань надрокористування) та оформлятися належним чином. За наслідками розгляду відповідних заяв приймаються накази, які згідно з імперативними положеннями статей 19, 23 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" підписуються керівником такого органу; накази центрального органу виконавчої влади можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині; накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

47. Колегія суддів зауважує, що обов`язковим є прийняття як органом, який здійснює погодження, так і органом, який надає дозвіл на користування, відповідного розпорядчого рішення (позитивного чи негативного). В усіх інших випадках листування з позивачем в цей період не може бути взяте до уваги, оскільки Закон передбачає прийняття рішення з боку відповідача за результатами розгляду заяви позивача, а не наявність листування.

48. З огляду на викладене, суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що рішення, викладене у формі листа № 30760/03/12-17 від 18 грудня 2017 року про відмову в продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами за № 2915 від 06 лютого 2003 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

49. Таким чином, суб`єкт владних повноважень діяв несвоєчасно та не в спосіб, що визначений законодавством, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

50. Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

51. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аналізуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву суб`єкта господарювання про продовження строку дії дозволу.

52. Щодо доводів скаржника про втручання суду у дискреційні повноваження необхідно зазначити наступне.

53. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, які прийняті Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

54. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

55. Тобто дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

56. Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі №816/303/16, від 06 березня 2019 року у справі №200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі №818/600/17.

57. Посилання відповідача, що таке рішення призведе до втручання у його дискреційні повноваження, які виходять за межі завдань адміністративного судочинства, не заслуговують на увагу, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими, чи абсолютними, та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

58. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 у справі № 817/498/17.

59. При цьому, суд враховує те, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції не містить вказівки на конкретний результат розгляду такої заяви у формі позитивного або негативного рішення (наказу) суб`єкта владних повноважень. А отже, в даному випадку, вирішення питання щодо задоволення заяви (або відмови в задоволені) повинно прийматися суб`єктом владних повноважень, що спростовує судження відповідача про втручання в його повноваження.

60. Вищенаведене узгоджується з принципами Доктрини «правова процедура», яка є найдавнішим і кардинальним принципом обмеження влади, записаним у статті 39 Великої хартії вольностей (1215).

61. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема розкрито елементи змісту принципів «належного врядування», які зобов`язують державні органи запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.

62. Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

63. Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

64. Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

65. Дотримання процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами влади.

66. Тобто, якщо було порушено належну правову процедуру в органі влади - немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта (наслідків порушення процедури), оскільки він є нікчемним.

67. У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №. 30985/96).

68. Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги відносно наявності підстав для відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами, оскільки, як встановлено судами, відповідач в межах даної справи виклав такі у формі листа, яка не передбачена чинним законодавством, а тому суди правильно зобов`язали відповідача розглянути подану позивачем заяву. Верховний Суд не вбачає у цьому втручання суду у повноваження відповідача.

69. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують. Разом із тим суд зауважує, що судові рішення в частині обрання способу захисту порушеного права не оскаржуються.

70. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

71. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

72. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

73. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

74. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу. Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий: І.В. Желєзний Судді: Я.О.Берназюк Н.В. Коваленко