Постанова КАС ВС № 804/6168/17

ПОСТАНОВА Іменем України 15 жовтня 2019 року Київ справа №804/6168/17 адміністративне провадження №К/9901/59203/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В, розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави до Дніпропетровської обласної ради, треті особи: Приватне підприємство «Фрюлинг», Кам`янська міська рада, Карнаухівська селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою прокуратури Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ясенова Т.І., Суховаров А.В. Головко О.В. від 12 липня 2018 року, В С Т А Н О В И В : ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У вересні 2017 року Перший заступник прокурора Дніпропетровської області (далі також - Прокурор, позивач) звернувся з позовом в інтересах держави до Дніпропетровської обласної ради, треті особи: приватне підприємство «Фрюлинг», Кам`янська міська рада, Карнаухівська селищна рада, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської обласної ради № 186-8/VII від 24 березня 2017 року «Про надання гірничого відводу приватному підприємству «Фрюлинг» на розробку Карнаухівського родовища будівельних пісків». В обґрунтування вимог Перший заступник прокурора Дніпропетровської області зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог статей 10, 17 Кодексу України про надра, а саме за відсутності: погодження Кам`янської міської ради про надання приватному підприємству «Фрюлинг» надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; згоди землевласника (Кам`янської міської ради) з рішенням про надання гірничого відводу; затвердженого у встановленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин Карнаухівського родовища будівельних пісків. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року позов задоволено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог статей 10, 17 Кодексу України про надра, так як рішень Кам`янської міської ради щодо погодження надання приватному підприємству «Фрюлинг» надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та про згоду землевласника - Кам`янської міської ради з рішенням про надання гірничого відводу як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і на момент розгляду справи, відповідачем та приватним підприємством «Фрюлинг» не надано. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 липня 2018 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року скасував. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави, відмовив. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приватне підприємство «Фрюлинг» мало підстави сподіватися на те, що Дніпропетровська обласна рада при прийнятті оспорюваного рішення діяла добросовісно з дотриманням умов, необхідних для прийняття рішення про надання гірничого відводу. За таких обставин покладення на приватне підприємство «Фрюлинг» негативних наслідків навіть у випадку недотримання процедури прийняття рішення відповідачем призведе до покладення на нього надмірного індивідуального тягаря, а тому є непропорційним та несумісним з принципом верховенства права. Короткий зміст вимог касаційної скарги Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, прокуратура Дніпропетровської області звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Касаційна скарга подана до суду 14 серпня 2018 року. Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/6168/17. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів у складі судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 березня 2017 року Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення № 186-8/VІІ «Про надання гірничого відводу приватному підприємству «Фрюлинг» на розробку Карнаухівського родовища будівельних пісків». Вказаним рішенням приватному підприємству «Фрюлинг» надано гірничий відвід площею 3,36 га на розробку Карнаухівського родовища будівельних пісків, розташованого у південному районі м. Кам`янського Дніпропетровської області. Водночас приватне підприємство «Фрюлинг» при зверненні до Дніпропетровської обласної ради надало документи, визначені пунктом 23 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 59 (далі також - Положення №59). До проекту гірничого відводу також надано документи, визначені пунктом 6 додатку № 2 вказаного Порядку: копію спеціального дозволу на користування надрами № 6117 від 12 квітня 2016 року, копію наказу про затвердження проекту розробки родовища № 03 від 28 вересня 2016 року, копію протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього середовища України від 09 жовтня 2008 року. Відповідно до рішення Карнаухівської селищної ради від 30 квітня 2014 року №356-23/VІ селищна рада не заперечує проти виділення приватному підприємству «Фрюлинг» земельної ділянки в оренду на території селища Карнаухівка на місті колишнього піщаного кар`єру за умови оформлення підприємством всіх дозвільних документів згідно з чинним законодавством та укладення щорічного договору соціально-економічного партнерства між Карнаухівською селищною радою та приватним підприємством «Фрюлинг». Згідно з інформацією Карнаухівської селищної ради приватним підприємством «Фрюлинг» не дотримано пункти 2, 3 рішення Карнаухівської селищної ради від 30 квітня 2014 року № 356-23/VІ, а саме, не оформлено всіх дозвільних документів згідно з чинним законодавством для оренди земельної ділянки під склад піску та не укладено щорічного договору соціально-економічного партнерства між Карнаухівською селищною радою та приватним підприємством «Фрюлинг». Приватне підприємство «Фрюлинг» зверталось 15 листопада 2016 року до Карнаухівської сільської ради щодо надання згоди на гірничій відвід Карнаухівського родовища будівельних пісків, однак листом від 09 грудня 2016 року № 242 за підписом селищного голови Т.В. Фріске Карнаухівська сільська рада повідомила приватне підприємство «Фрюлинг», що не може надати згоду на гірничий відвід Карнаухівського родовища будівельних пісків. Крім того, 15 листопада 2016 року приватне підприємство «Фрюлинг» звернулось до Кам`янської міської ради щодо надання згоди на гірничій відвід Карнаухівського родовища будівельних пісків. Натомість, листом від 20 січня 2017 року Управління екології та природних ресурсів Кам`янської міської ради повідомило приватне підприємство «Фрюлинг», що питання згоди на гірничій відвід земель державної власності водного фонду України може бути розглянути Кам`янською міською радою після погодження Державного агентства водних ресурсів України. Листом від 07 лютого 2017 року № 105/ДП/30-17 Державне агентство водних ресурсів України у відповідь на запит приватного підприємства «Фрюлинг» щодо погодження надання гірничого відводу видобування пісків на Карнаухівському родовищі будівельних пісків повідомило, що відповідно до Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393, агентство не має повноважень щодо погодження надання гірничого відводу видобування пісків. Лист від 07 лютого 2017 року № 105/ДП/30-17 Державного агентства водних ресурсів України та заяву на отримання погодження надання гірничого відводу видобування пісків на Карнаухівському родовищі будівельних пісків Приватним підприємством «Фрюлинг» направлено на адресу Кам`янської міської ради 21 серпня 2017 року. Згідно з даними Кам`янської міської ради відповідними виконавчими органами міської ради рішення щодо погодження Кам`янською міською радою надання приватному підприємству «Фрюлинг» надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та щодо надання згоди приватному підприємству «Фрюлинг» на надання гірничого відводу не приймались. Відповідно до листа Державної служби геології та надр України № 10435/13 від 11 травня 2017 року приватному підприємству «Фрюлинг» погоджено Робочий проект розробки Карнаухівського родовища будівельних пісків за результатами розгляду заяви підприємства від 19 квітня 2017 року №

03. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення Дніпропетровської обласної ради від 24 березня 2017 року № 186-8/VІІ «Про надання гірничого відводу Приватному підприємству «Фрюлинг» на розробку Карнаухівського родовища будівельних пісків» є протиправним, оскільки при його винесенні відповідачем не було дотримано вимог пункту 10 Положення про надання гірничих відводів, а саме гірничий відвід надано без документа про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу; погодження Кам`янської міської ради про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення. Крім того, в касаційній скарзі зазначається, що приватним підприємством «Фрюлинг» при поданні документів до Дніпропетровської обласної ради надано підроблений лист Управління екології та природних ресурсів Кам`янської міської ради від 20 січня 2017 року № 10-06/65 вих. Так, в оригіналі цього листа міститься 4 абзац такого змісту: «Питання надання згоди на гірничий відвід земель державної власності водного фонду України може бути розглянуто Кам`янською міською радою після погодження Державного агентства водних ресурсів України». Натомість, надаючи до Дніпропетровської обласної ради документи для отримання гірничого відводу приватне підприємство «Фрюлинг» надало документ з таким же номером та датою, але неповного змісту (без абзацу 4), про що прокуратурою області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відповідні відомості за № 42018040000000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України. 27 вересня 2018 року до суду надійшов відзив приватного підприємства «Фрюлинг» на касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області, в якому третя особа зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 1 статті 9-1 Кодексу України про надра до компетенції обласних рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення. Згідно з частиною 1 статті 17 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Відповідно до частини 3 статті 17 Кодексу України про надра гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Положення № 59 встановлює порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні. Пунктом 22 Положення № 59 встановлено, що гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радами народних депутатів. Згідно з пунктом 23 Положення № 59 для одержання гірничого відводу підприємство чи громадянин залежно від виду родовища корисних копалин подає заявку місцевому органу державного гірничого нагляду або Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській чи Севастопольській міській Раді народних депутатів. Заявка включає в себе: заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що мають намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується; проект гірничого відводу у двох примірниках, складений відповідно до додатка №

2. Законодавством встановлено вичерпні обов`язкові вимоги до змісту такої заявки. Відповідно до пункту 25 Положення № 59 рішення стосовно заявки на одержання гірничого відводу приймається протягом не більше 21 дня. До прийняття рішення розглядається і перевіряється: правильність і обґрунтованість меж гірничого відводу з урахуванням вимог чинного законодавства про надра; відповідність проекту гірничого відводу вимогам цього Положення та наявність документів, які додаються до проекту; проект гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, для яких надається гірничий відвід, в частині повноти і обґрунтованості проектних рішень щодо раціонального і комплексного використання надр, а також забезпечення безпеки людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища. Із наведеного слідує, що обов`язок перевірки поданих документів на відповідність вимогам вказаного Положення покладається на суб`єкта прийняття рішення про надання гірничого відводу. Натомість, відповідно до пункту 10 Положення гірничі відводи під територією, де розміщені будівлі, споруди, населені пункти, джерела водопостачання, водоймища, об`єкти природно-заповідного фонду, пам`ятки історії, культури та мистецтва, об`єкти спеціального й іншого призначення, надаються за згодою відповідних місцевих рад та органів виконавчої влади. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 10 Кодексу України про надра до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Згідно з статтею 10 вказаного Закону України сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відтак, обов`язковою умовою для надання гірничого відводу є згода відповідних місцевих рад та органів виконавчої влади. Суд апеляційної інстанції встановив, що приватне підприємство «Фрюлинг» подало заявку та необхідні документи, розглянувши які Дніпропетровська обласна рада визначила, що, з урахуванням конкретної мети використання надр, подані документи є достатніми для прийняття рішення про надання приватному підприємству «Фрюлинг» гірничого відводу на розробку Карнаухівського родовища будівельних пісків. З огляду на це, факт відсутності згоди Кам`янської міської ради, при наявності звернень суб`єкта господарювання до органу місцевого самоврядування про надання погодження гірничого відводу під час погодження Дніпропетровською обласною радою питання про надання дозволу про надання гірничого відводу, не можуть бути підставою для скасування цього відводу. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що приватне підприємство «Фрюлинг» мало підстави сподіватися на те, що дії обласної ради є добросовісними і дотримані умови, необхідні для прийняття рішення про надання гірничого відводу. За таких обставин покладення на приватне підприємство «Фрюлинг» негативних наслідків, навіть у випадку недотримання процедури прийняття рішення, призведе до покладення на нього надмірного індивідуального тягаря, а тому є непропорційним та несумісним з принципом верховенства права. Однак суд апеляційної інстанції не надав оцінку обраному способу захисту прав приватного підприємства «Фрюлинг». Так, після отримання листа Управління екології та природних ресурсів Кам`янської міської ради від 20 січня 2017 року № 10-06/65 вих, яким повідомлено приватне підприємство «Фрюлинг» про те, що питання надання згоди на гірничий відвід земель державної власності водного фонду України може бути розглянуто Кам`янською міською радою після погодження Державного агентства водних ресурсів України, приватне підприємство «Фрюлинг» отримало лист від 07 лютого 2017 року № 105/ДП/30-17 від Державного агентства водних ресурсів України, в якому зазначалося, що відповідно до Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393, Агентство не має повноважень щодо погодження надання гірничого відводу видобування пісків. Таким чином, приватне підприємство «Фрюлинг» мало можливість повторно звернутися до Кам`янської міської ради щодо отримання дозволу про надання гірничого відводу, однак звернулося безпосередньо до Дніпропетровської обласної ради без обов`язкового документа, який передбачений Порядком №

59. Крім того посилання судом апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду по справі № 806/1000/17 від 25 квітня 2018 року є помилковим, оскільки предметом розгляду вищезазначеної справи є спір про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення. В той час предметом даного судового дослідження є набуття гірничого відводу, що необхідний для отримання права користування надрами. Колегія суддів зазначає, що діяльність у сфері надрокористування безпосередньо пов`язана із конституційною нормою, якою встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу (стаття 13 Конституції України), а тому вимоги до суб`єктів, які здійснюють діяльність у зазначених сферах, є суворішими порівняно із іншими видами діяльності. Крім того, колегією суддів встановлено, що суд апеляційної інстанцій не дав оцінку доводу позивача стосовно того, що приватним підприємством «Фрюлинг» під час подання документів до Дніпропетровської обласної ради надано підроблений лист Управління екології та природних ресурсів Кам`янської міської ради від 20 січня 2017 року № 10-06/65 вих., зміст якого відрізняється від змісту оригіналу вказаного документа. В той же час недослідження або невмотивоване відхилення цього доводу сторони є порушенням процесуальних норм та безпосередньо впливає на правильність вирішення справи. З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов до передчасного висновку про відсутність підстав для визнання протиправним рішення Дніпропетровської обласної ради № 186-8/VII від 24 березня 2017 року «Про надання гірничого відводу приватному підприємству «Фрюлинг» на розробку Карнаухівського родовища будівельних пісків». Відтак, приймаючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення Дніпропетровської обласної ради № 186-8/VII від 24 березня 2017 року «Про надання гірничого відводу приватному підприємству «Фрюлинг» на розробку Карнаухівського родовища будівельних пісків», апеляційний суд фактично не надав належну оцінку встановленим судом першої інстанції обставинам справи щодо відсутності згоди Кам`янської міської ради на отримання приватним підприємством «Фрюлинг» гірничого відводу, не встановив усіх обставин справи, що мають значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення, та не надав їм належної правової оцінки. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011). Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій не вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для повного і всебічного з`ясування усіх обставин у справі. Допущені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвели до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому постанова суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно належним чином з`ясувати всі обставини справи, дослідити наявні докази, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, встановити дійсний характер правовідносин, що склалися між сторонами, суть права, про захист якого позивач звернувся до адміністративного суду. Враховуючи, що касаційний суд повертає справу для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то у силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області задовольнити частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Желєзний Судді: Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко