Постанова ККС ВС № 757/40473/18-к

Постанова іменем України 23 вересня 2019 року м. Київ справа № 757/40473/18-к провадження № 51-601кмо19 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 , розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року про накладення арешту на майно. Рух кримінального провадження, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління департаменту процесуального керівництва у кримінальних справах, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт на нерухоме майно (комплекс приміщень чотириповерхової будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ) яке належить ОСОБА_7 , із забороною розпоряджатися та користуватись будь-яким чином вказаним нерухомим майном. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року повернуто особі, яка її подала як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення такого строку. Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі верховного Суду від 13 лютого 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року за результатами розгляду повторної апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року залишено без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 без задоволення. Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на незаконність ухвали апеляційного суду від 06 листопада 2018 року, вказує, що таке судове рішення є необґрунтованим та постановлене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а тому строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання цією особою копії судового рішення. На обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що про ухвалу слідчого судді, яку належним чином не було надіслано особі, інтересів якої вона стосується, йому стало відомо лише 14 вересня 2018 року, а 19 вересня 2018 року він подав апеляційну скаргу, яку за результатами розгляду неправомірно було повернуто. Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 30 липня 2019 року кримінальне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року про накладення арешту на майно, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ч. 2 ст. 434-1 КПК. Ухвалу мотивовано тим, що передача судового провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду необхідна для забезпечення єдиної правозастосовної практики та формування висновку про доцільність розгляду касаційним судом скарг на ухвали суду апеляційної інстанції, які не перешкоджають подальшому кримінальному провадженню у зв`язку з тим, що особа скористалась своїм правом, передбаченим частиною 7 статті 399 КПКта подала нову апеляційному скаргу, тобто повторно звернулась до апеляційного суду, за результатами розгляду якої прийнято рішення по суті. Як встановила колегія суддів з матеріалів касаційного провадження за скаргою адвоката ОСОБА_8 , останній звернувся до касаційного суду 08 лютого 2019 року зі скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року про повернення апеляційної скарги. Суд касаційної інстанції 13 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження, оскільки ухвала Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року про накладення арешту на майно є предметом оскарження та вважав, що є підстави для перевірки такого рішення у касаційному порядку. Однак після надходження матеріалів провадження з місцевого суду стало відомо, що адвокат ОСОБА_8 скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 7 ст. 399 КПК, 07 грудня 2018 року повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року про накладення арешту на майно, за результатами розгляду якої суд апеляційної інстанції своїм рішенням від 26 лютого 2019 року залишив її без зміни. На думку колегії суддів ухвала Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року про повернення апеляційної скарги жодним чином не перешкодила подальшому провадженню, а тому у конкретному випадку не може бути предметом оскарження суду касаційної інстанції у зв`язку із чим касаційне провадження підлягає закриттю. Свою правову позицію колегія суддів обґрунтовує тим, що відповідно до статті 424 КПК оскарженню в касаційному порядку підлягають, окрім іншого, ухвали суду апеляційної інстанції якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК. Частина 2 цієї статті передбачає можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК. З огляду на те, що касаційне провадження відкрито, проте після надходження матеріалів провадження стало відомо, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не перешкоджає подальшому провадженню, колегія суддів вважає, що це касаційне провадження підлягає закриттю, оскільки ухвала слідчого судді переглянута в апеляційному порядку та прийнято остаточне рішення. Така позиція, на думку колегії суддів співпадає з практикою Європейського суду з прав людини коли, виходячи з основоположних аспектів верховенства права, одним із яких є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, коли жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», пункти 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п. 31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Проте, у практиці Верховного Суду існують різні правові позиції щодо застосування вищевказаних норм КПК під час розгляду проваджень за касаційними скаргами на ухвали судів апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг, коли особи в подальшому повторно звертались до апеляційного суду та їх апеляційні скарги по суті були розглянуті. Так, згідно правової позиції колегії суддів Другої палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, касаційний суд має скасувати ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, встановивши істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 КПК є підставою для його скасування. На думку колегії суддів Другої палати, саме по собі скасування оскаржуваної ухвали судді апеляційного суду забезпечить, відновлення порушених під час апеляційного оскарження судового рішення прав та інтересів захисника, забезпечить виконання визначених кримінальним процесуальним законом завдань кримінального провадження, а призначення нового розгляду в апеляційному суді є недоцільним. Така позиція викладена у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 вересня 2018 року (провадження № 51-710 км17, справа № 204/3264/17); постанові від 16 травня 2019 року (провадження № 51-5486 км18, справа № 190/22/18). Протилежна правова позиція, за якою суд касаційної інстанції задовольнив касаційну скаргу засудженої, скасував ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції, відображена у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 06 червня 2019 року (провадження № 51-7413 км18, справа № 202/66/13). Колегія суддів Першої судової палати дійшла до висновку, що не дивлячись на те, що ухвала районного суду в подальшому була скасована судом апеляційної інстанції, предметом оскарження є ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, яка ніким не скасована, а питання щодо неможливості повторного апеляційного розгляду в зв`язку із відсутністю предмета оскарження, може бути вирішено судом апеляційної інстанції. Позиції інших учасників судового провадження Адвокат ОСОБА_8 , представник ОСОБА_7 , повідомив Суд про можливість здійснювати касаційний розгляд за їх відсутності в порядку письмового провадження відповідно до ст. 435 КПК. Прокурор був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явився. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило. Мотиви Суду Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»(надалі - Закон №1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Згідно з частини 6 статті 13 Закону №1402-VIIIвисновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права. В касаційному провадженні встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року, повернуто апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення такого строку. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК, ст. 116 КПК адвокатом подана через поштове відправлення повторна апеляційна скарга. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року за результатами розгляду повторної апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року залишено без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 без задоволення. Згідно змісту ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Таким чином, стороною захисту інтересів власника вичерпано процесуальні можливості оскарження судового рішення слідчого судді про арешт нерухомого майна, оскільки суд апеляційної інстанції постановив остаточне рішення за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року. При вирішенні питання про подальший рух провадження об`єднана палата Верховного Суду виходить з наступного. Статтею 436 КПК установлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Крім того, з огляду на положення ст. 403 КПК, до якої відсилає ст. 432 КПК, касаційне провадження закривається у випадку відмови особи від поданої нею касаційної скарги, якщо судові рішення не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали касаційну скаргу. Суд касаційної інстанції на підставі ч. 6 ст. 9 КПК, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуючи загальні засади кримінального провадження, закриває касаційне провадження у тих випадках, якщо воно було відкрито за відсутності передбачених законом підстав. Суд касаційної інстанції також закриває касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку (ст. 424 КПК), а також касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою особи, яка згідно з положеннями ст. 425 КПК не мала права на подання такої скарги. Таким чином, Верховний Суд закривав касаційне провадження у тих випадках, коли воно було відкрито за відсутності передбачених законом підстав, або коли ці підстави відпали внаслідок відмови особи від поданої нею від касаційної скарги. Касаційний суд не здійснює перевірку законності, вмотивованості та обґрунтованості рішень слідчих суддів прийнятих з питань, віднесених законодавцем до їх компетенції. Так само не є предметом касаційного перегляду рішення апеляційних судів, постановлені за результатами розгляду скарг на рішення слідчих суддів, які є остаточними з цих питань. Таким чином законодавчо визначені повноваження касаційного суду щодо рішень слідчих суддів забезпечити провадження з перегляду таких рішень в апеляційному порядку згідно вимог кримінального процесуального закону. Предметом касаційного перегляду є ухвали апеляційних судів про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження в контексті ст. 393, 424 КПК. З урахуванням викладеного об`єднана палата Верховного Суду вважає, що в разі скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, коли після надходження матеріалів провадження до касаційного суду стало відомо, що учасник провадження скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 7 ст. 399 КПК, повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, за результатами розгляду якої суд апеляційної інстанції постановив остаточне рішення, касаційне провадження підлягає закриттю. Таким чином, в цьому кримінальному провадженні, з огляду на реалізацію стороною захисту права на апеляційний перегляд справи та прийняття остаточного рішення апеляційним судом яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, касаційне провадження підлягає закриттю. Беручи до уваги те, що Верховний Суд не здійснює абстрактне тлумачення правових норм, об`єднана палата вважає за необхідне сформулювати висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах з урахуванням обставин цього конкретного кримінального провадження, де касаційну скаргу було подано представником власника нерухомого майна, на яке був накладений арешт. Висновок щодо застосування норм права У випадку відкриття касаційного провадження щодо ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, коли після надходження витребуваних матеріалів провадження до касаційного суду стало відомо, що учасник провадження скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 7 ст. 399 КПК, повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, за результатами розгляду якої суд апеляційної інстанції постановив остаточне рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, касаційне провадження підлягає закриттю. Керуючись статтями 376, 434-1,434-2, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2018 року про накладення арешту на майно закрити. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. С у д д і: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ___________________ ______________________ ______________________ ОСОБА_4 ОСОБА_5 ____________________ ______________________