Постанова КЦС ВС № 501/2700/16-ц

Постанова Іменем України 23 вересня 2019 року м. Київ справа № 501/2700/16-ц провадження № 61-26580св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2017 року в складі судді Максимович Г. В. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., ВСТАНОВИВ : Короткий зміст позовних вимог заяви У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати припиненим іпотечний договір від 14 квітня 2008 року, укладений між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який у подальшому змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М., зареєстрований в реєстрі за № 1784, із змінами внесеними відповідно до договору від 27 червня 2008 року про внесення змін № 1 до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М., зареєстрований в реєстрі за № 3005. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 14 квітня 2007 року ОСОБА_3 уклав з відповідачем кредитний договір, відповідно до умов якого отримав кредитні кошти у розмірі 194 000 доларів США на строк до 13 квітня 2023 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору банк 14 квітня 2008 року уклав із нею договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті спадщину прийняв ОСОБА_2 Зазначала, що у зв`язку із заміною боржника в основному зобов`язанні її зобов`язання за договором іпотеки припинилося. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Суд визнав припиненим іпотечний договір від 14 квітня 2008 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М., зареєстрований в реєстрі 14 квітня 2008 року за № 1784, із змінами внесеними відповідно до договору від 27 червня 2008 року про внесення змін № 1 до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В. М., зареєстрований в реєстрі 27 червня 2008 року за № 3005. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов, виходив із того, що згідно статті 608 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) основне зобов`язання за кредитним договором припинилося у зв`язку зі смертю позичальника (боржника). Іпотекодавець ОСОБА_1 не погоджувалася забезпечувати виконання зобов`язання нового боржника та не прийняла спадщину. Короткий зміст вимог касаційної скарги У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу У касаційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» вказує, що суди дійшли помилкового висновку про прийняття спадщини ОСОБА_2 , оскільки останній звернувся з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 вже після звернення позивача до суду. Суди не врахували наявність спору про звернення стягнення на іпотечне майно, а саме те, що банк звернувся з позовом до іпотекодавця у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 ще до смерті останнього. Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» та витребувано справу із суду першої інстанції. На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» 17 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Позиція Верховного Суду Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. Судами встановлено, що 14 квітня 2007 року між АКІБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання відновлюваної кредитної лінії, відповідно до якого останній отримав грошові кошти в сумі 194 000,00 доларів США, з графіком повернення кредиту, передбаченим пунктом 1.1. договору кредиту та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за договором кредиту до 13 квітня 2023 року зі сплатою 13,5 процентів річних. 27 червня 2008 року між АКІБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до договору про надання відновлюваної кредитної лінії. 14 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсоцбанк» був укладений іпотечний договір, відповідно до п. 1.1. якого позивач передала в іпотеку відповідачу з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 основного зобов`язання за договором кредиту, трьохкімнатну квартиру загальною площею 143,2 кв.м, житловою площею 133,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 27 червня 2008р. між позивачкою та банком був укладений договір про внесення змін № 1 до вказаного іпотечного договору. В цьому іпотечному договорі відсутня умова про те, що в разі заміни боржника іпотекодавець (майновий поручитель) погоджується забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, не залишивши заповіту. Обов`язки за договором про надання відновлюваної кредитної лінії ОСОБА_3 стосовно повернення кредиту на день смерті виконані не були, про що свідчить звернення банка до суду у травні 2015 року із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, рішення по якому на даний час не набрало законної сили. Після його смерті спадкоємцями першої черги за законом є сини ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а також дружина ОСОБА_1 06 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались. Відповідно до статті 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно із частиною п`ятою статті 3 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. З урахуванням наведеного, суди дійшли помилкового висновку про те, що основне зобов`язання за кредитним договором від 14 квітня 2007 року припинилося у зв`язку зі смертю позичальника ОСОБА_3 . Водночас суди правильно вважали, що в цьому зобов'язанні відбулася заміна названого боржника його спадкоємцем ОСОБА_2 , визнаючи тим самим, що основне зобов'язання не припинилось внаслідок смерті боржника. Помилковий висновок судів про припинення основного зобов`язання за кредитним договором від 14 квітня 2007 року внаслідок смерті позичальника ОСОБА_3 не впливає на законність ухвалених у справі судових рішень, оскільки суди, задовольняючи позов про припинення іпотечного договору (майнової поруки), правильно виходили з того, що позивач як майновий поручитель не погодилась забезпечувати виконання основного зобов'язання новим боржником. Доводи касаційної скарги про відсутність підстав для припинення договору іпотеки у зв`язку із наявністю факту звернення банку з позовом до позичальника ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості ще за його життя колегія суддів відхиляє, оскільки з цією обставиною закон не пов`язує можливість або ж неможливість припинення майнової поруки. Також немає правового значення і та обставина, що ОСОБА_2 як спадкоємець звернувся із заявою про прийняттям спадщини вже після звернення ОСОБА_1 із позовом про припинення договору іпотеки, оскільки в цьому випадку визначальним є те, що названий майновий поручитель, як це випливає із договору поруки, не погоджувався забезпечувати основне зобов`язання замість ОСОБА_3 новим боржником, хто б ним не був. Доводи касаційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк»не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції без змін. Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко В. І. Журавель