Постанова КАС ВС № 734/1583/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 29 липня 2019 року Київ справа №734/1583/16-а адміністративне провадження №К/9901/6944/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.07.2016 (головуючий суддя Анохін А. М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 (головуючий суддя Хрімлі О. Г, судді: Ганечко О. М., Літвіна Н. М.), В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі УПФ, Військкомат, відповідачі), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Військкомату щодо не направлення на адресу УПФ довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримувала протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні; визнати протиправними дії УПФ щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без врахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які ОСОБА_1 отримувала протягом останніх 24 місяці підряд перед звільненням з військової служби; зобов`язати Військкомат скласти та подати до УПФ довідку встановленої форми про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, які ОСОБА_1 отримувала протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби до якої включити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 6247,89 гривень, грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 6247,89 гривень, індексації у розмірі 14505,24 гривень та грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 22908,88 гривень; зобов`язати УПФ провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 6247,89 гривень, грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 6247,89 гривень, індексації у розмірі 14505,24 гривень та грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 22908,88 гривень та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених коштів, заборгованість по пенсії починаючи з дати звернення до органу Пенсійного фонду України 22.01.2016; зобов`язати УПФ в подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 6247,89 гривень, грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 6247,89 гривень, індексації у розмірі 14505,24 гривень та грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 22908,88 гривень без обмеження кінцевої дати (далі спірний перерахунок пенсії). Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, ОСОБА_1 зазначала, що відповідач, всупереч вимог законодавства, позиції Конституційного Суду України й правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах, прийнятих за наслідками розгляду аналогічних спорів, не включив до видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, виплачені позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу на оздоровлення, індексацію та грошову допомоги при звільненні з військової служби, чим порушив її право на належне соціальне забезпечення. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, позов задоволено повністю. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що матеріальні допомоги, індексація та грошова допомога, які зазначені позивачем, у розумінні положень Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) є додатковими видами грошового забезпечення військовослужбовців, а тому повинні бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII). Короткий зміст вимог касаційної скарги Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог до Військкомату, останній подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні цієї частини позову. Вимоги касаційної скарги аргументовані тим, що висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки перелік складових грошового забезпечення військовослужбовців, наведений у відповідних статтях Законів №2011-XII, №2262-XII, пунктах постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанови КМУ №393, №1294) є вичерпним і не передбачає включення, як додаткових видів грошового забезпечення, зазначених позивачем індексації та допомог, які, до того ж, не мали постійного характеру. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою. 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів. З цієї дати набула чинності нова редакція КАС України. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019, визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 24.07.2019. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону №2262-ХІІ, як особа, звільнена з військової служби та, відповідно, перебуває на пенсійному обліку в УПФ. Військкоматом, при направленні на адресу пенсійного органу довідки від 28.04.2015 №736 до складових частин грошового забезпечення для призначення позивачу пенсії не було включено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу для оздоровлення, індексацію грошового забезпечення та грошову допомогу при звільненні з військової служби. 22.01.2016 з метою направлення на адресу УПФ довідки для призначення позивачу пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, індексації та грошової допомоги при звільненні з військової служби, позивач звернулася до Військкомату з інформаційним запитом. Також, з метою перерахунку позивачу пенсії за вислугу років з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, індексації грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні з військової служби, позивач 22.01.2016 звернулася на адресу УПФ, який, втім, листом від 29.01.2016 відмовив у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, індексації грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні з військової служби, посилаючись на те, що дані виплати не є грошовим забезпеченням. Позиція Верховного Суду Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, частиною першою статті 9 Закону №2011-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з частинами другою, третьою цієї ж статті Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Відтак, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону №2262-ХІІ. Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. В свою чергу, частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ). На виконання наведеної правової норми Закону №2262-ХІІ постановою КМУ №393 визначено порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, за змістом пункту 7 якої пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Отже, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення, спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17. Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 (№21-70а15). Отже, враховуючи, що отримувані позивачем під час проходження військової служби грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, (які не мали постійного характеру) не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, то у відповідача були відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, вказаних виплат. Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ). Згідно статті 1 вказаного Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону №2011-XII або Закону №2262-ХІІ. Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема, Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, в тому числі й Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17. Вказаний правовий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17. Ураховуючи наведене, для перерахунку пенсії позивача, у даному випадку, до складу грошового забезпечення підлягає включенню лише індексація. В той же час, на виконання правових норм Закону №2262-ХІІ постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Порядок №3-1). Окрім цього, наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (далі Положення №530) Пунктом 1 Порядку №3-1 визначено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Своєю чергою, за змістом пункту 12 Порядку №3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Подібним чином врегульовує спірні правовідносини й пункт 3.8 Положення №530, у відповідності до якого обласний військовий комісаріат у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії: приймає від заявника необхідні документи, донараховує вислугу років до дня звільнення військовослужбовця з військової служби та оформлює подання про призначення пенсії за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій; ознайомлює з поданням особу, якій оформлюється пенсія; передає перший примірник подання та документи, зазначені в пунктах 3.3 - 3.6 цього розділу, до головного управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації особи; другий примірник подання долучає до особової справи колишнього військовослужбовця, яка зберігається в обласному військовому комісаріаті. Комплексний аналіз наведених положень актів законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, з урахуванням їх юридичних зв`язків та в контексті встановлених судами обставин цієї справи, дає підстави для висновку, що Військкомат, як уповноважений структурний підрозділ, у 10-денний строк з дня одержання заяви позивача про призначення пенсії повинен був оформити всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії з урахуванням у довідці про розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, виплаченої ОСОБА_1 індексації, однак таких дій не вчинив. Наведене свідчить про допущення Чернігівським обласним військовим комісаріатом протиправної бездіяльності, а відтак й про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимог до Чернігівського обласного військового комісаріату та зобов`язання останнього скласти та подати до УПФ довідку встановленої форми про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, які ОСОБА_1 отримувала протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби до якої включити індексацію у розмірі 14505,24 гривень. Решта ж вимог позовної заяви, які адресовані Військкомату, задоволенню не підлягають з огляду на наведені вище положення законодавства та викладені висновки Верховного Суду щодо їх застосування. Також, Верховний Суд зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не оскаржувались, як в апеляційному, так і у касаційному порядку, й у касаційній скарзі Військкомату не ставиться вимог про їх касаційний перегляд у наведеній частині. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. З огляду на зміст вимог поданої Військкоматом касаційної скарги, враховуючи встановлені процесуальним законом межі перегляду судом касаційної інстанції, Верховний Суд не переглядає оскаржувані судові рішення в частині вирішених ними позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, а тому такі належить залишити без змін у вказаній частині. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 КАС України). Враховуючи викладене, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, використовуючи надані процесуальним законом повноваження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Військкомату й ухвалення у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову, з огляду на неправильне застосування судами наведених вище норм матеріального права. Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково. Скасувати постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 в частині: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримувала протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язання Чернігівського обласного військового комісаріату скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку встановленої форми про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, які ОСОБА_1 отримувала протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби до якої включити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 6247 гривень 89 коп., грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 6247 гривень 89 коп. та грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 22908 гривень 88 коп. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. В решті постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... С. Г. Стеценко, А. Ю. Бучик, Л. В. Тацій, Судді Верховного Суду