Постанова ККС ВС № 683/1701/18

Постанова іменем України 26 червня 2019 року м. Київ справа № 683/1701/18 провадження № 51-10506 км 18 Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2018року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018240000000107, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК). Зміст оскарженого судового рішення і встановлені фактичні обставини Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області вироком від 13вересня 2018року визнав винуватим і засудив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу. Хмельницький апеляційний суд вироком від 03 грудня 2018 вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_6 покарання скасував та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В решті вирок місцевого суду залишив без змін. За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він 13 травня 2018 року близько 02год. 00 хв. у порушення вимог п.п.2.3в, 2.9а, 12.1, 12.2, 12.6г Правил дорожнього руху, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, здійснював керування технічно несправним автомобілем ВАЗ 21103 р.н. НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 100 км/год по автодорозі сполученням «Старокостянтинів-Антоніни» зі сторони с. Великий Чернятин у напрямку до с.Малий Чернятин Старокостянтинівського району Хмельницької області, на відстані 1 км 600 м від с. Великий Чернятин Старокостянтинівського району, на 14 км + 700 м вказаної ділянки автодороги, не врахував дорожньої обстановки та її зміни, які полягали в погіршенні умов видимості елементів дороги внаслідок темної пори доби, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу, безпечно керувати ним та мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, також у зв`язку зі зниженням уваги та реакції від вживання алкогольних напоїв, проявив злочинну самовпевненість, будучи неуважним відволікся від контролю за дорогою, в наслідок чого, не впоравшись з керуванням автомобіля, допустив його занос та виїзд за межі проїзної частини на ліве узбіччя з подальшим з`їздом у кювет, де здійснив наїзд на дерево. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили її смерть. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що цим судом не повною мірою враховано дані про особу засудженого та обставини, які пом`якшують покарання, думку потерпілих про призначення покарання, не пов`язаного з реальним позбавленням волі, що призвело до призначення йому явно несправедливого та надмірно суворого заходу примусу. Позиції інших учасників судового провадження У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 підтримав доводи касаційної скарги, просив застосувати до нього положення закону про звільнення від відбування покарання з випробуванням, прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги. Мотиви Суду Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі сумніву не піддаються. Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності йіндивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним проособу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують таобтяжують. Як випливає зі змістуст. 75 КК, застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що виходячи з тяжкості злочину, даних про особу винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого є можливим без ізоляції відсуспільства. У цій справі, як видно з її матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що покарання ОСОБА_6 призначено з порушенням визначених у законі загальних засад. Так, апеляційний суд разом із ступенем тяжкості злочину врахував особливу сукупність обставин цієї справи: характер винних дій засудженого, котрий у стані алкогольного сп`яніння керував несправним автомобілем, при цьому допустив грубі порушення Правил дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, і незворотні наслідки діяння (смерть людини). З огляду на зазначені обставини, що не оспорюються в касаційній скарзі засудженого, апеляційний суд дійшов мотивованого висновку про суспільну небезпечність ОСОБА_6 та неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, а відтак і про відсутність правових підстав для застосування ст. 75 КК. Водночас, не залишились без оцінки суду й інші дані про особу засудженого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, обставини, які пом`якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування матеріальної шкоди, думку потерпілих про необхідність призначення покарання, не пов`язаного з реальним позбавленням волі. Саме з огляду на вказані обставини апеляційний суд призначив ОСОБА_6 основне покарання в розмірі, наближеному до мінімальних меж санкції ч. 2 ст. 286 КК. Правових підстав вважати таке покарання явно несправедливим через суворість не вбачається. На переконання колегії суддів, покарання, яке призначив апеляційний суд ОСОБА_6 , відповідає вимогам статей 50, 65 КК, принципам індивідуалізації, справедливості та співмірності, є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів. Касаційна скарга засудженого не містить переконливих доводів на обґрунтування надмірної суворості призначеного йому покарання, скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а також наявності підстав для застосування до призначеного йому покарання положень ст.75 КК, а тому ця скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 433, 434, 436, 437, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд ухвалив: Вирок Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8 єва