Постанова КАС ВС № 820/11541/13-а

ПОСТАНОВА Іменем України 05 липня 2019 року Київ справа №820/11541/13-а адміністративне провадження №К/9901/4268/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18)" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 (судді: Подобайло З.Г. (головуючий), Григоров А.М., Макаренко Я.М.) у справі № 820/11541/13-а за позовом Державного підприємства "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18)" до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, У С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18)" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.08.2013 №0001831532, яким позивачу нараховано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20% у сумі 411 903,32грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно застосовано штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток з огляду на те, що камеральна перевірка податкових декларацій позивача з ПДВ з вересня 2008 року по грудень 2012 року та податкові повідомлення - рішення від 24.10.2008, №0001401520, від 30.03.2009 №0000031550, від 31.05.2010 № 0001271520 проведена контролюючим органом з порушенням норми ст. 102 Податкового кодексу України, тобто, після спливу 1095 днів, які надаються законодавством контролюючому органу для визначення суми грошових зобов`язань платників податку, а відповідно і застосування штрафних санкцій. Окрім того, позивач зазначає, що на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 у справі №2-а-952/12/2070 з нього стягнуто суму податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій). Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 позовні вимоги Підприємства задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано.

4. Рішення суду обґрунтовано тим, що нарахування штрафних санкцій за деклараціями, уточнюючими документами та податковими повідомленнями-рішеннями за період з 01.09.2008 по 30.06.2010 здійснювались відповідачем поза межами строку 1095 днів, тобто, з порушенням приписів ст. ст. 102, 114 Податкового кодексу України. Борг за самостійно задекларованими позивачем грошовими зобов`язаннями (а саме за деклараціями № 34718 від 30.07.2010, № 43051 від 30.07.2010, № 45060 від 17.09.2010, № 54340 від 19.10.2010, № 63310 від 22.11.2010, № 65342 від 17.12.2010, № 9006274327 від 19.01.2011, № 2899 від 18.02.2011, № 19340 від 23.03.2011, № 9002543161 від 01.11.2009, № 9002422614 від 20.04.2011, №9003385176 від 19.05.2011) стягнуто відповідачем у судовому порядку і виконання постанови про стягнення податкового боргу розстрочено на підставі ухвали суду, а тому застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату коштів за вказаними зобов`язаннями не відповідає приписам Податкового кодексу України.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 19.08.2013 №0001831532 про застосування штрафної санкції в розмірі 298 299,05 грн та цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 залишено без змін.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при нарахуванні штрафних санкцій за деклараціями, уточнюючими документами та податковими повідомленнями-рішеннями за період з 01.09.2008 по 30.06.2010 відповідачем не порушено приписи статей 102 та 114 Податкового кодексу України щодо строку застосування штрафних санкцій в 1095 днів, оскільки такий строк має розраховуватись з дати сплати податкового зобов`язання, а не з дати подання декларації. Також суд дійшов висновку, що норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не звільняють від відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату сум заборгованості, стягнутих за рішенням суду, а розстрочення стягнутих сум на підставі рішення суду також не впливає на правомірність застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань згідно ст. 126 Податкового кодексу України. Крім того, суд вказав, що п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України було передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, а отже при застосуванні штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по податковим деклараціям за грудень 2010 року, січень - квітень 2011 року контролюючий орган повинен був застосувати штраф у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, тобто в сумі 21,0 грн. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014.

8. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.07.2013 контролюючим органом проведена камеральна перевірка податкових декларацій позивача з ПДВ з вересня 2008 року по грудень 2012 року та податкових повідомлень - рішень від 24.10.2008 №0001401520, від 30.03.2009 № 0000031550, від 31.05.2010 № 0001271520, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету № 2723/15.3-9 від 30.07.2013. На підставі вищевказаного акту контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 19.08.2013 №0001831532, яким визначено штраф (штрафні санкції) у розмірі 20% за затримку сплати суми грошового зобов`язання від 30 до 60 календарних днів у сумі 411 903,32 грн. За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін. Судами також встановлено, що до переліку декларацій, які перевірялись відповідачем під час проведення перевірки, включено декларації, суми боргу за якими стягнуто в судовому порядку, а саме на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 у справі №2а-952/12/2070 з позивача стягнуто податковий борг в загальній сумі 1 991 292,33грн за самостійно задекларованими грошовими зобов`язаннями, в тому числі за деклараціями № 34718 від 30.07.2010, №43051 від 30.07.2010, № 45060 від 17.09.2010, №54340 від 19.10.2010, № 63310 від 22.11.2010, № 65342 від 17.12.2010, №9006274327 від 19.01.2011, № 2899 від 18.02.2011, № 19340 від 23.03.2011, №9002543161 від 01.11.2009, №9002422614 від 20.04.2011, № 9003385176 від 19.05.2011. Крім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 у справі №2а-952/12/2070 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 1 991 292,33грн. 10.05.2012 Західною міжрайонною податковою інспекцією м. Харкова позивачу був наданий графік погашення розстрочених на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби від 20.04.2012 №1 до рішення суду від 11.04.2012 №2а-952/12/2070. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги позивач вказує на не правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 102, ст. 114 Податкового кодексу України, зазначає, що відповідачем застосовано фінансові санкції поза межами 1095 днів.

11. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин): 12.1. Підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті

14. Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 12.2. Підпункт 14.1.156. пункту 14.1 статті

14. Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). 12.3. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті

14. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. 12.4. Підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті

14. Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 12.5. Пункт 32.1 статті

32. Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. 12.6. Пункт 32.2 статті

32. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. 12.7. Пункт 32.3 статті

32. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку. 12.8. Пункт 57.1 статті

57. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 12.9. Пункти 100.1. та 100.2. статті

100. Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання. 12.10. Пункт 102.1 статті

102. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. 12.11. Пункт 114.1 статті

114. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу. 12.12. Пункт 126.1 статті

126. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. 12.13. Пункт 7 підрозділу 10 Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

13. Кодекс у адміністративного судочинства України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин): 13.1. Частина 1 статті

263. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. На платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків. За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

15. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки. Норми визначені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюються також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбувається і в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, чи ухваленого на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який регулював аналогічні правовідносини до 01.01.2011. Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

16. Необхідно зазначити, що судове рішення, ухвалене в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов`язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України. Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов`язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов`язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового доргу, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

17. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 Податкового кодексу України, тобто штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів. Крім того, необхідно зазначити, що перебіг строку в 1095 днів, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, починається з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, а також встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи колегія суддів зазнає наступне. Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення обґрунтовано дійшов висновку, що розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Тобто контролюючий орган цілком правомірно застосував штраф до позивача за несвоєчасну сплату податкового боргу за самостійно задекларованими позивачем грошовими зобов`язаннями, що були визначені за деклараціями № 34718 від 20.07.2010, № 43051 від 20.07.2010, № 45060 від 17.09.2010, № 54340 від 19.10.2010, № 63310 від 22.11.2010, № 65342 від 17.12.2010), на загальну суму 100 981,80 грн. Також суд правильно вказав та врахував при прийнятті рішення, що при застосуванні штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по податковим деклараціям за грудень 2010 року, січень - квітень 2011 року, контролюючий орган повинен був керуватися п. 7 перехідних положень Податкового кодексу України та застосувати штраф у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, а тому за порушення строків сплати грошових зобов`язань, визначених за деклараціями №9006274327 від 19.01.2011, № 2899 від 18.02.2011, № 19340 від 23.03.2011, №9002543161 від 21.04.2011, № 9002422614 від 20.04.2011, № 9003385176 від 19.05.2011, з урахуванням кількості порушень, обґрунтованим є застосування штрафу в сумі 21,0 грн.

20. Проте висновок суду апеляційної інстанції в частині висновків щодо відсутності порушень контролюючим органом приписів статей 102 та 114 Податкового кодексу України, щодо строку застосування штрафних санкцій в 1095 днів, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, штрафна санкція може бути застосована тільки після сплати суми, тобто строк визначення зобов`язань повинен починатися з дня сплати, а не з дня подання декларації, колегія суддів вважає помилковим, оскільки положенням статті 102 Податкового кодексу чітко визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Таким чином враховуючи, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 Податкового кодексу України, то відповідно штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів, з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Отже враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що нарахування штрафу в розмірі 310 900,52 грн за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань за деклараціями та уточнюючими документами з граничними термінами сплати до 30.07.2010 (згідно розрахунку, що наявний в матеріалах справи (а.с. 57-63) починаючи з декларації №49467 від 19.08.2008 і по декларацію № 34718 від 20.07.2010 - граничний строк сплати за якою 30.07.2010) здійснено контролюючим органом поза межами граничного строку в 1095 днів, що визначений ст. 102 Податкового кодексу України. З урахуванням вказаного оскаржуване податкового повідомлення - рішення від 19.08.2013 №0001831532 є правомірним в частині застосованого штрафу у сумі 101 002,80 грн . Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

22. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні відносини та встановлені обставини справи, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права щодо перебігу граничного строку застосування штрафних (фінансових) санкцій в 1095 днів, який визначений ст. 102 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи в частині спірних правовідносин, а тому касаційна скарга Державного підприємства "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18)" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 підлягає частковому задоволенню.

23. Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

24. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18)" задовольнити частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 у справі № 820/11541/13-а скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову Державного підприємства "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18)". Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.08.2013 №0001831532 в частині застосування штрафу в сумі 310 900,52 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... І.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова , Судді Верховного Суду