Постанова ККС ВС № 752/14188/16-к

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2 квітня 2019року м.Київ справа № 752/14188/16-к провадження № 51-3697км18 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючогоОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 листопада 2017 року про повернення йому апеляційної скарги на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року щодо ОСОБА_6 . Обставини справи 1.Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року ОСОБА_6 виправдано за обвинуваченням у зайнятті гральним бізнесом уперіод з грудня 2015 року по лютий 2016 року, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 203-2 КК. 2.Не погоджуючись із вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати виправдувальний вирок та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_6 винним в інкримінованому злочині та призначити покарання у виді штрафу врозмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального обладнання. 3.В апеляційній скарзі прокурор посилався на те, що: - у вироку неправильно зазначено анкетні дані виправданого; - суд неправильно оцінив показання двох свідків, які у сукупності підтверджували винуватість виправданого.

4. Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 20 жовтня 2017 року залишив апеляційну скаргу без руху, пославшись на те, що скарга не відповідала вимогам пункту 4 частини 2статті 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК). 5.Зокрема, суд визнав необґрунтованими доводи прокурора, що стосувалися помилкового зазначення у вироку анкетних даних обвинуваченого, навівши відповідні доводи. 6.Крім того, суд послався на те, що прокурор у скарзі не зазначив: - свого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, зазначеного у вироку суду; - розміру покарання, яке слід призначити ОСОБА_6 у разі визнання його винним у інкримінованому злочині, та правових підстав конфіскації грального обладнання; - підстав, передбачених частиною 3 статті 404 КПК, у клопотанні про повторне дослідження доказів. 7.Також суд як на недолік апеляційної скарги вказав на відсутність вапеляційній скарзі сторони обвинувачення доводів, що стосувалися визнання судом першої інстанції недопустимими низки інших доказів та порушення права на захист. 8.На виконання цієї ухвали прокурор подав нову апеляційну скаргу, практично аналогічну за змістом. 9.Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 6 листопада 2017 року скаргу повернув прокурору зв`язку з тим, що він не усунув недоліків, указаних в ухвалі цього суду від 20 жовтня 2017 року. В ухвалі, крім іншого, суд послався на те, що прокурор знову не вказав у апеляційній скарзі доводів щодо правильності визнання судом першої інстанції недопустимими низки доказів. Вимоги і доводи касаційних скарг 10.У касаційній скарзі прокурор просить на підставах, визначених пунктом 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 11.Суть доводів, викладених у скарзі зводиться до того, що апеляційний суд усупереч вимогам статті 398 КПК вдався до розгляду скарги по суті на стадії прийняття. 12.Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило. Позиції учасників судового провадження 13.Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Мотиви Суду 14.Суд відзначає, що ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху і про повернення такої скарги є взаємопов`язаними: повернення скарги залежить від висновків суду про те, чи усунуто недоліки скарги, зазначені упопередній ухвалі. Тому для визначення, чи єухвала про повернення скарги законною та обґрунтованою, Суд має проаналізувати також законність та обґрунтованість ухвали суду про залишення скарги без руху. 15.Відповідно до статті 399 КПК підставами для залишення апеляційної скарги без руху може бути лише невиконання вимог, визначених у статті 396 КПК. Перелік цих вимог розширеному тлумаченню не підлягає. 16.Зокрема, при визначенні апеляційним судом того, чи зазначила особа, що подає апеляційну скаргу, «вимоги» та «їх обґрунтування», суд на стадії відкриття провадження не може проводити аналіз цих вимог та їх обґрунтування в аспекті переконливості та/або обґрунтованості. 17.Крім того, при визначенні, чи виконала особа, яка подає скаргу, вимоги статті 396 КПК, апеляційний суд має враховувати вимоги статей 22 та 26 КПК, які передбачають, що у кримінальному процесі функції сторони та суду є несумісними, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, а суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами. Виходячи з цих положень той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних вимог та доводів, не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні статей 396 та 399 КПК. 18.Апеляційний суд в ухвалі про залишення скарги без руху послався на те, що скарга прокурора не містить вимог або доводів, як стосуються рішення суду першої інстанції щодо визнання недопустимими певних доказів. Однак рішення про те, які саме питання ставити перед судом, відноситься до дискреційних повноважень сторони кримінального процесу, і використання цих дискреційних повноважень тим чи іншим чином не може тлумачитись як недолік апеляційної скарги, отже, відповідно, не може стати підставою для повернення такої скарги. 19.Також в ухвалі про залишення скарги без руху апеляційний суд розглянув довід скарги, що стосувався анкетних даних виправданого, визнавши цей довід необґрунтованим. Однак незгода суду з доводом апеляційної скарги не може вважатися недоліком скарги і стати підставою для її залишення без руху та повернення. Рішення щодо обґрунтованості доводу, зазначеного стороною в скарзі, може бути прийнято лише під час розгляду апеляційної скарги по суті після відкриття апеляційного провадження. 20.Решта недоліків, указаних в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, носять формальний характер. Зокрема, апеляційний суд зазначив в ухвалі, що те, який процесуальний статус має особа, яка подала скаргу, видно з доданих судових рішень, і, таким чином, питання про те, чи мав прокурор право подати скаргу, не викликало сумніву. Також не могло бути поставлено під сумнів право прокурора подавати апеляційну скаргу. Незгода суду з прокурором у тому, яка назва органу прокуратури є правильною, також не може бути визнана недоліком скарги у значенні статті 396 КПК. 21.На підставі викладеного Суд вважає, що ухвала про повернення апеляційної скарги прокурору підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини 1 статті 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене й ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, Суд ухвалив: Касаційну скаргу прокурора задовольнити. Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 6 листопада 2017 року про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню непідлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3