Постанова КАС ВС № 461/4009/15-а

ПОСТАНОВА Іменем України 19 лютого 2019 року м. Київ справа №461/4009/15-а адміністративне провадження №К/9901/7480/18, К/9901/7479/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мороз Л.Л., суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П., за участю: секретаря судового засідання Коцюрби В.М., представника виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - Міськрада) - Коржевича У.Ф., третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника Державного підприємства (далі - ДП) «Державний інститут проектування міст «Містопроект» - Склярова І.В., розглянувши у режимі відеоконференції з Галицького районного суду м. Львова у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 461/4009/15-а за позовом депутата Міськради ОСОБА_6 до Міськради про визнання протиправною та скасування ухвали, за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до Міськради про визнання протиправною та скасування ухвали та зобов'язання вчинити певні дії, за позовом третьої особи із самостійними вимогами Релігійної організації «Згромадження сестер Св. Йосифа Обручника пречистої Діви Марії Української греко-католицької церкви» до Міської ради, виконавчого комітету Міськради про протиправними та скасування ухвали та рішення, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат», Управління архітектури Департаменту містобудування Міськради, Управління «Секретаріат Ради» Міськради, ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект», ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, провадження по якій відкрито за касаційними скаргами депутата Міськради ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Радченка В.Є. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В., - ВСТАНОВИВ: 06 квітня 2015 року депутат Міськради ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправною та скасувати ухвалу Міськради від 26 лютого 2015 року № 4363 «Про затвердження детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої, проектованої хордової магістралі». Позов депутат Міськради мотивував тим, що оскаржуваною ухвалою порушуються його права, як представника територіальної громади в контексті частини другої статті 49 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), оскільки, будучи депутатом Міськради, несе відповідальність перед виборцями, в тому числі і щодо виконання передвиборчої програми, які звернулися до нього з приводу неправомірних дій Міськради та її посадових осіб. Крім того, під час розробки детального плану та прийняття ухвали про його затвердження було допущено порушення норм чинного законодавства. В результаті неповного формулювання назви громадського слухання, яке було проведене 17 лютого 2014 року порушено вимоги статті 14 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», що призвело до порушення прав мешканців АДРЕСА_1 на інформацію, прав на участь в громадських слуханнях, прав подавати пропозиції та за необхідності брати участь у створенні погоджувальної комісії для вирішення спірних питань у відповідності до статті 21 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI). Зокрема, в порушення вимог частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555) не було оприлюднене рішення про розробку детального плану, про початок розробки детального плану органи влади та розробники не повідомили мешканців, які проживають на території, яка входить до нього, після проведення громадських слухань не було оприлюднено відповідного протоколу. Натомість на сайті Міськради оприлюднено протокол громадського обговорення, яке відбулося у ДП «Львівмістопроект» 27 березня 2014 року. Також, були проігноровані письмові звернення та скарги мешканців та не надано доопрацьований детальний план, який при тому не був оприлюднений. Під час сесійного засідання картографічна частина детального плану, яка є невід'ємною частиною оскаржуваної ухвали, не була роздана депутатам під час голосування, а була представлена лише на екрані та станом на 30 березня 2015 року не оприлюднені на сайті Міськради, а надані координатору мешканців АДРЕСА_1 ОСОБА_3 картографічні матеріали детального плану містять суперечливі відомості щодо розміщення доріг, планової забудови, інфраструктурних об'єктів, що унеможливлює встановити, за який саме детальний план голосували депутати. В матеріалах громадського слухання 17 лютого 2014 року опублікований інший детальний план, ніж наданий ОСОБА_3 Детальний план був винесений на розгляд сесії 26 лютого 2015 року без погодження територіальною громадою на громадському слуханні. Затверджений детальний план містить велику кількість порушень будівельних норм та правил, а також містить застарілу та необ'єктивну інформацію щодо будівель і споруд, інфраструктурних об'єктів, про що неодноразово вказували мешканці АДРЕСА_1 у своїх зверненнях та скаргах та під час громадського обговорення 27 березня 2015 у ДП «Містопроект». 10 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із самостійними позовними вимогами, в яких просила: - визнати протиправною та скасувати ухвалу Міськради від 26 лютого 2015 року № 4363 «Про затвердження детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої, проектованої хордової магістралі»; - зобов'язати Міськраду уточнити назву детального плану території відповідно до вимог законодавства, а також оприлюднити необхідну інформацію стосовно цього детального плану та створити погоджувальну комісію та врахувати інтереси громадськості відповідно до вимог статті 21 Закону 3038-VI; - винести постанову, якою скасувати усі дозволи та рішення Міськради, виконавчого комітету Міськради, інших органів влади, інстанцій стосовно виділення фізичним особам, які не є фактичними користувачами земельних ділянок в межах детального плану території в тимчасове чи постійне користування, а також юридичним особам, які були здійснені з урахуванням ухвали Міськради № 4363; - накласти мораторій на подальшу видачу дозвільних документів на виділення земельних ділянок, розробку проектів землеустрою та забудову до остаточного вирішення конфліктної ситуації з детальним планом до погодження ухвали не сесії Міськради цього детального плану у законний спосіб; - винести постанову про притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності посадових осіб, внаслідок дій (бездіяльності) яких було порушено норми чинного законодавства при розробці, погодженні, врахуванні громадських інтересів, винесенні на розгляд сесії Міськради та підписанні оскаржуваної ухвали. 13 липня 2015 року Релігійна організація «Згромадження сестер Св. Йосифа Обручника пречистої Діви Марії Української греко-католицької церкви» звернулась до суду з самостійними позовними вимогами, в яких просила визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Міськради від 03 жовтня 2014 року № 759 «Про погодження детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої, проектованої хордової магістралі» та ухвали Міськради № 4363 «Про затвердження детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої, проектованої хордової магістралі». Галицький районний суд м. Львова постановою від 15 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, відмовив в задоволенні адміністративного позову депутата Львівської міської ради ОСОБА_6 та третіх осіб із самостійними вимогами. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що оспорювана ухвала та рішення Міськради були прийняті відповідачем у відповідності до норм Конституції та законів України, а також вказав, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин, право на судовий захист має лише особа, яка є суб'єктом порушених прав, свобод та інтересів, а тому прийшов до висновку, що позивач та треті особи із самостійними вимогами не надали обґрунтованих доказів на підтвердження того, що оскаржуваною ухвалою порушуються їхні права. 17 та 20 жовтня 2016 року представник позивача та ОСОБА_3, відповідно, звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року. При цьому, представник позивача просить суд касаційної інстанції ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог, а ОСОБА_3 - направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційні скарги мотивовано, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували фактичні обставини, що мають значення для справи. Зокрема, судами взагалі не досліджувався повний текст оспорюваної ухвали Міськради з додатками, які складаються із пояснювальної записки і графічних матеріалів детального плану, які б були завірені належним чином. Судом апеляційної інстанції не аналізувались доводи та не надавалась правова оцінка фактам порушень прав позивачів та підстав позову. . Вищий адміністративний суд України ухвалами від 14 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами та витребував матеріали справи. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України). Верховний Суд, переглянувши рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги позивача та задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 з огляду на таке. У справі, яка розглядається, суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Міськради від 03 жовтня 2014 року № 759 «Про погодження детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої, проектованої хордової магістралі» було вирішено погодити такий детальний план у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі і визначенням містобудівних умов та обмежень земельних ділянок у комплексі з оточуючою забудовою на суміжних територіях, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів та вимог з ліквідації аварійних ситуацій. Ухвалою Міськради від 26 лютого 2015 року № 4363 від 26.02.2015 «Про затвердження детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої, проектованої хордової магістралі» було затверджено детальний план у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, реалізації детального плану території, а також вимог з ліквідації аварійних ситуацій. Також суди встановили, що в період з 23 січня по 21 лютого 2014 року тривало громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої у м. Львові. Замовником містобудівної документації є управління архітектури департаменту містобудування Міськрада, а розробником - ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект». Дана обставина встановлена матеріалами розгляду пропозицій поданих в рамках громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої у м. Львові, затверджених Львівським міським головою 10 червня 2014 року, копія яких міститься в матеріалах адміністративної справи. Також матеріал були розміщені на офіційному веб-сайті Міськради - city-adm.lviv.ua. З даних матеріалів також видно, що оголошення про проведення громадських слухань було розміщено на сайті Міськради у рубриці «Громадські слухання» та опубліковано у газеті «Львівська пошта» № 2 (756) від 23 січня 2014 року. Крім того, в матеріалах вказується на те, що з відповідною проектною документацією можна було ознайомитися на сайті Міськради та у відділі громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Міськради за адресою: пл. Ринок, 1 тел. 297 59 63. 17 лютого 2014 року було проведено громадське обговорення вищевказаної містобудівної документації за адресою: каб. 202, пл. Ринок, 1, м. Львів, для участі в якому зареєструвалося 11 осіб. З протоколу громадського обговорення, яке відбулося 17 лютого 2014 року, суди встановили, що під час обговорення було заслухано думку присутньої на ньому мешканки АДРЕСА_1 ОСОБА_10 За результатами проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої у м. Львові було зареєстровано, серед інших, заяву ОСОБА_9 від 20 лютого 2014 року № З-)-3319 із запереченнями щодо реалізації проекту детального плану території, колективну заяву ОСОБА_10, ОСОБА_3 від 20 лютого 2014 року № З-Ко-3314 із зауваженнями та вимогами жителів АДРЕСА_1. В подальшому, на вимогу мешканців району за участі представника управління архітектури управління «Секретаріат ради» та розробника детального плану території 27 березня 2014 року в приміщенні інституту «Містопроект» було проведено додаткову ознайомчу зустріч з мешканцями з метою роз'яснень рішень детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої у м. Львові та врахування додаткових обґрунтованих зауважень заявників для коригування містобудівної документації та її подальшого затвердження. З протоколу додаткової ознайомчої зустрічі, яка була проведена 27 березня 2014 року суди встановили, що на ній були присутніми серед інших ОСОБА_3 та ОСОБА_10 На даній зустрічі було вирішено додатково надати можливість мешканцям - власників забудови та земельних ділянок по вул. Загірній, звернутися до розробників детального плану території (ДП ДІПМ «Містопроект») для ознайомлення з даним проектом до 04 квітня 2014 року, а також згідно зауважень та побажань мешканців внести корективи і уточнення до проекту детального плану території в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, стандартів і правил. На колективну заяву мешканців АДРЕСА_1 управлінням «Секретаріат ради» Львівської міської ради листом від 19 березня 2014 року за № 01-62 вих. була надана відповідь. 01 квітня 2014 року мешканці АДРЕСА_1 повторно подали колективну заяву міському голові м. Львова з проханням забезпечити належний контроль за дотриманням прав та захисту інтересів мешканців АДРЕСА_1, які порушені в процесі складання проекту та проведення 17 лютого 2014 року громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розгляду детального плану території у межах вул. Б.Хмельницького, вул. Мідної, вул. Творчої у м. Львові, про які їм не було відомо. 09 квітня 2014 року Управлінням «Секретаріат ради» Львівської міської ради на дане колективне звернення було надано відповідь за № 01-93вих, в якій роз'яснено, що оголошення про проведення громадських слухань було проведено у відповідності до вимог Порядку № 555, назва громадського слухання була сформульована відповідно до назви матеріалів детального плану території, розробленого ДП ДІПМ «Містопроект» та наданого управлінням архітектури Міськради 09 січня 2014 року, інформація про проведення громадського слухання була розміщена на прохання відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» зусиллям працівників ЛКП «Збоїща-408», про що свідчить лист директора підприємства, а також роз'яснено, що Законом № 3038-VI не передбачено процедури проведення повторного громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації, натомість цей Закон зобов'язує органи місцевого самоврядування не розглядати зауваження та пропозиції до детального плану території, подані після встановленого строку для подання пропозицій. Крім того, 22 квітня 2014 року від імені мешканців АДРЕСА_1 ОСОБА_3 подала заяву на ім'я начальника управління «Секретаріат ради» Міськради Зубача Л.Л., на яку 03 червня 2014 року була надана відповідь, 19 червня 2014 року - на ім'я міського голови м. Львова та начальника управління «Секретаріат ради» Міськради також від імені мешканців АДРЕСА_1 ОСОБА_3 подала скарги, на які 26 червня 2014 року за № 01-221вих була надана відповідь з аналогічними роз'ясненнями, 17 липня 2014 року через центр надання адміністративних послуг була подана скарга, на яку 14 серпня 2014 року за № 01-310вих надана відповідь, скарга від 27 серпня 2014 року, на яку надана відповідь від 24 вересня 2014 року за № 01-349вих, а також звернення від 06 жовтня 2014 року, на яке 04 листопада 2014 року за № 1104-835 була надана відповідь, після чого було звернення від 05 грудня 2014 року, на яке надано відповідь від 26 грудня 2014 року за № 01-526вих, в якій йдеться про надання попередньо вичерпної відповіді та роз'яснено право оскарження її в судовому порядку. Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Згідно із частиною першою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території) (частина четверта статті 19 цього Закону № 3038-VI). Відповідно до пункту 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 березня 2012 року № 107, детальний план розробляється на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів. Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій (частина перша статті 21 Закону № 3038-VI). Пункти 3, 4 частини третьої цієї статті передбачать, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення), узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію. Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій закріплено в постанові №

555. Відповідно до пункту 11 цієї постанови пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів; особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність (частини дев'ята статті 21 Закону № 3038-VI). Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. Тобто, врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок їх розгляду та, відповідно, врахування. При цьому, обов'язок органу місцевого самоврядування щодо узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію прямо визначено законодавством. Змістом частини восьмої статті 21 Закону № 3038-VI визначено, що до складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об'єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії. Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень). Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості). Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом. У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації. Колегія суддів зазначає, що, у цій справі спір виник саме у зв'язку із неузгодженням спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні. У справі, яка розглядається суди встановили, що 27 березня 2014 року в ході громадських слухань було проведено додаткову зустріч з мешканцями району для ознайомлення їх з матеріалами детального плану території і подання ними відповідних обґрунтованих клопотань по врахуванню їх інтересів, проте, на думку колегії суддів, вказана обставина ще не свідчить про те, що суб'єктом владних повноважень дотримано вимогу законодавства щодо узгодження спірних питань через погоджувальну комісію у порядку визначеному Законом № 3038-VI та Порядку №

555. Суди попередніх інстанцій встановивши, що Матеріали розгляду пропозицій поданих в рамках громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у межах вул. Б. Хмельницького, вул. Мідної та вул. Творчої у м. Львові були розміщені на офіційному сайті Міськради, не встановили належним чином чи було дотримано відповідачем вимогу щодо оприлюднення: прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки, посилання на таке опублікування у вказаних Матеріалах не є достатнім доказом про їх опублікування у порядку передбаченому законодавством. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди фактично обмежились лише тим, що позивач та треті особи із самостійними вимогами не надали обґрунтованих доказів на підтвердження того, що оскаржуваною ухвалою порушуються їхні права, не надавши правої оцінки доводам, викладеним у позовах та апеляційній скарзі та доказам, які містяться в матеріалах справи. Разом з цим, суди залишили поза увагою те, що місцезнаходження та проживання третіх осіб із самостійними вимогами знаходиться саме на вул. Загірна, мешканці якої брали участь у громадських слуханнях по спірному питанню та надавали зауваження під час розроблення детального плану території, щодо якого виник спір. Суди взагалі не надали оцінки підставам та мотивам звернення третіх осіб із самостійними позовними вимогами до суду. З висновками судів попередніх інстанцій в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав. Так, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Оскільки в ході розгляду справи не було встановлено порушення оскаржуваним рішенням відповідача законних прав, свобод та інтересів ОСОБА_6, доказів їх порушення позивачем, на якого в силу частини першої статті 71 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) покладено обов'язок доказування, не надано, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову. Крім того, із змісту позовної заяви ОСОБА_6 вбачається, що її подано ним як депутатом Міськради, оскільки він несе відповідальність перед виборцями, а оскаржуваною ухвалою Міськради порушуються його права, як представника територіальної громади. Тобто, з метою реалізації наданих законом повноважень по представництву територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 5 КАС України правом звернення до суду, крім осіб, які вважають, що порушені їх права, свободи або законні інтереси, наділені також органи та особи, яким законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб. Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначається Законом України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-IV) відповідно до Конституції України, Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законів України. Згідно статті 2 цього Закону, депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України». Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Статтею 3 цього ж Закону визначено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування та відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів. У частині першій статті 10 Закону № 93-IV визначено обов'язки депутата, до яких віднесено підтримання зв'язків з виборцями, відповідною територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати місцевої ради, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території, не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців, участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу, вивчення громадської думки, потреби територіальної громади, інформування про них раду та її органи, обов'язок безпосередньої участі у їх вирішенні, визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян, вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення. У частинах першій та другій статті 11 цього Закону визначено права депутата місцевої ради у виборчому окрузі, до яких віднесено право офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня, право брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу, порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення, право доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою, вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді. Крім того, при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання, на невідкладний прийом, вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку. Разом з цим, Конституція України передбачає, що «народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних» (частина четверта статті 124). Інших форм відповідного представництва народу, у тому числі і за посередництвом, зокрема, депутатів місцевих рад, не передбачено. За такого правового регулювання звернення з позовом до суду не може бути способом реалізації повноважень місцевого депутата як представника територіальної громади, якщо таке повноваження прямо не передбачено законом, а наявність у позивача у зв'язку з прийняттям оскаржуваною ухвалою Міськради в судовому засіданні не доведено. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Отже суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України. Керуючись пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень, статтями 195, 242, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника депутата Львівської міської ради ОСОБА_6 залишити без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз М.М. Гімон О.П. Стародуб, Судді Верховного Суду