Постанова КАС ВС № 822/3413/17

ПОСТАНОВА Іменем України 22 січня 2019 року Київ справа № 822/3413/17 провадження № К/9901/50541/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови, оформленої протоколом №7 від 13 вересня 2017 року протиправною, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А., Полотнянка Ю.П. від 22 березня 2018 року, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови, оформленої протоколом № 7 від 13 вересня 2017 року протиправною, в якому просив: - визнати протиправною та незаконною відмову, а саме протокол № 7 від 13 вересня 2017 року засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визнанні ОСОБА_1 учасником бойових дій. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у визнанні ОСОБА_1 учасником бойових дій, оформлену протоколом № 7 від 13 вересня 2017 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що оскільки, позивач проходив військову службу в складі військ Радянської Армії (в/ч-п/п НОМЕР_1 ), в період з 21 серпня 1968 року по червень 1969 року на території ЧРСР, відповідачем в порушення вимог абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету Міністрів України № 63 від 8 лютого 1994 року «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправно відмовлено у надані статусу учасника бойових дій.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 було задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано письмових доказів у підтвердження його особистої участі у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ, а надані позивачем архівні довідки не містить таких відомостей. Одного факту проходження служби у військовій частині, яка дислокувалась на території держави, де велися бойові дії, є недостатнім, для встановлення певній особі статусу учасника бойових дій. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з серпня 1968 року по червень 1969 року надавав інтернаціональну допомогу в Чехословацькій радянській соціалістичній республіці (ЧРСР) в складі в/ч-п/п 92069 в містах Пардубіце і Гродчани. З архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 1 березня 2004 року, позивач з 21 серпня 1968 року проходив строкову службу в складі 1 комендатури аеродромі Пардубіце (ЧРСР), а з жовтня на аеродромі Гродчани (ЧРСР). Відповідно до архівної довідки Центрального архіву Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 17 січня 2005 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 63 від 08 лютого 1994 року «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги передбачені вказаним вище законом, зокрема в частині встановлення статусу учасника бойових дій поширюються на особовий склад з`єднань і частин, що перебували на території Чехословаччини і приймали участь в подіях 1968 року з 20 серпня 1968 року по 1 січня 1969 року. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій. Комісією Хмельницького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій прийнято рішення оформлене протоколом № 7 від 13 вересня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду. ДОВОВДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 1 березня 2004 року чітко визначено, що позивач приймав участь в подіях в Чехословаччині у 1968 році з 20 серпня 1968 року по 1 січня 1969 року на посаді стрільця. Нормами чинного законодавства не врегульовано порядку підтвердження участі у бойових діях до грудня 1979 року. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання його учасником бойових дій ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

10. ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

12. Відповідно до абзаців 1 і 3 пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

13. Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що ОСОБА_3 віднесена до переліку держав, на території якої в період з 20 серпня 1968 року по 1 січня 1969 року проходили бойові дії. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту участі особи у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ на території Чехословаччини, зазначений в постанові Кабінету Міністрів України період.

15. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі цієї категорії у постанові від 20 травня 2014 року у справі № 21-94а14.

16. Судом встановлено факт проходження позивачем військової служби в Чехословаччині в період ведення там бойових дій, однак докази безпосередньої участі позивача в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ на території Чехословаччини у вказаний період відсутні, а наявні в матеріалах справи довідки таких відомостей не містять, а тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є обґрунтованим. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідачН. В. Коваленко судді Я. О. Берназюк М.І. Гриців