Постанова КАС ВС № 433/3146/15-а

ПОСТАНОВА Іменем України 01 листопада 2018 року Київ справа №433/3146/15-а адміністративне провадження №К/9901/12381/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бучик А.Ю., суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Троїцького районного суду Луганської області в складі судді Крівоклякіної Н.В. від 24.03.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Жаботинської С.В., Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г. від 27.04.2016 у справі №433/3146/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: В грудні 2015 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області протиправною та зобов'язати останнього сплатити позивачу пенсію за віком за період з 01 липня 2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є пенсіонером і отримувала пенсію за віком, яку їй нараховувало та сплачувало УПФУ в Жовтневому районі міста Луганська. З 01.07.2014 року виплата пенсії їй припинена. Вказує, що через проведення АТО, а також через вік та поганий стан здоров'я не може виїхати за межі міста Луганська, а тому її права на отримання пенсії порушено. Постановою Троїцького районного суду Луганської області від 24 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення про ліквідацію та реорганізацію відповідача не приймалось, тобто це є підставою для визнання бездіяльності останнього щодо невиплати пенсії протиправними. Зазначає, що припинення виплати пенсії відбулось всупереч ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Наголошує, що бажає отримувати пенсію за місцем проживання в м. Луганську. Заслухавши суддю-доповідача, суд прийшов до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська та отримує пенсію за віком. З 01.07.2014 виплату пенсії позивачу припинено. 20.11.2015 позивач звернулася до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська (за адресою м. Старобільськ, Луганська область) із заявою про поновлення виплати пенсії. Жодної відповіді позивач не отримала. Вважаючи порушеними свої права на пенсійне забезпечення, позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що рішення про ліквідацію, реорганізацію відповідача Урядом не приймалось, тому відповідач є таким, що тимчасово не здійснює свої повноваження до повернення м. Луганськ під контроль органів державної влади, отже, відповідач не має можливості проводити пенсійні виплати за місцезнаходженням. Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне. Право на пенсійне забезпечення, що є безпосереднім предметом спору, гарантується статтею 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. У статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 -VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подалання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», м. Луганськ (Луганська міська рада) відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року (зі змінами) «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м. Луганськ відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Постановою КМУ від 07.11.2014 року за № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі Порядок) та зобов'язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності. З матеріалів справи вбачається, що начальникам управлінь Пенсійного фонду України, зокрема в Жовтневому районі м. Луганська, наказано забезпечити переміщення управління Пенсійного фонду України на територію, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі згідно графіку, в якому датою переміщення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі визначена дата - 26.11.2014 року. Проте, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська не перемістилося до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про що свідчать лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.03.2016 року № 2049/09; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким, в графі місцезнаходження юридичної особи - управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська вказана адреса: Луганська область, м. Луганськ, вул. Фрунзе, будинок №

121. Рішення про ліквідацію, реорганізацію Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська не приймалося, відтак, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська є таким, що тимчасово не здійснює свої повноваження. За постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23 липня 2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06 серпня 2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» НБУ зобов'язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади. 07 листопада 2014 року КМУ прийняв постанову № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства (далі - Тимчасовий порядок). Крім того, колегія суддів зазначає, що 06.08.2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 466, якою постановлено: банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою; небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що право на пенсійне забезпечення здійснюється не тільки шляхом нарахування пенсії, а й фактичним отриманням нарахованих сум, що неможливо без відновлення роботи банківської системи на території населених пунктів, які не контролюються українською владою. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №

509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк". Проте вказаний підзаконний акт не є законом, тому не може звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Крім того він не регулює питання щодо здійснення пенсійних виплат особам, які з районів проведення АТО до теперішнього часу не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади. Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, не запроваджено. Колегія суддів вказує, що відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не впливає на реалізацію права на пенсійне забезпечення. При цьому згідно п. 2 ст. 4 Закону України від 18 січня 2018 року №2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» цілями державної політики є, зокрема, захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб; та пунктах 1, 3, 4 статті 6 цього Закону, де вказано, що основними напрямами захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є: захист основоположних політичних і громадянських прав і свобод людини; сприяння забезпеченню відновлення порушених матеріальних прав; сприяння забезпеченню соціально-економічних, екологічних та культурних потреб. Отже, право на отримання пенсії не залежить від місця проживання позивача, яке знаходиться на непідконтрольній Україні території. Однак в позовній заяві та касаційній скарзі позивач наполягає на зобов"язанні відповідача - УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська поновити виплату пенсії за місцем її фактичного проживання. Водночас органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська не перемістилося до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі. Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі місцезнаходження юридичної особи - управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська вказана адреса: Луганська область, м. Луганськ, вул. Фрунзе, будинок №

121. Отже, відповідач є таким, що тимчасово не здійснює свої повноваження, а тому забезпечити нарахування та виплату пенсії на час спірних правовідносин, так і на даний час є неможливим. В свою чергу для реалізації свого права на пенсійне забезпечення позивачу слід звернутися до будь якого відділення Пенсійного фонду України, що знаходиться на підконтрольній Україні території. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Троїцького районного суду Луганської області від 24 березня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.Ю. Бучик М.М. Гімон Л.Л. Мороз Судді Верховного Суду