Постанова КЦС ВС № 363/2222/16-ц
від 31.07.2018 · ЦивільнаПостанова Іменем України 01 серпня 2018 року м. Київ справа № 363/2222/16-ц провадження № 61-501св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С., суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1, відповідачі: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «СКАЙД», розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року у складі судді Купрієнка С. І. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року у складі суддів: Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П., Кашперської Т. Ц., В С Т А Н О В И В : У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «СКАЙД» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивовано тим, що 09 липня 2015 року о 17 годині 10 хвилин в селі Петрівське Київської області ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота», номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, рухаючись по вул. Петровського, здійснив розворот в напрямку вул. Київська, при цьому перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, який належить йому, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП. На момент дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «СКАЙД» (далі - ПАТ «СК «СКАЙД»). 02 грудня 2015 року ПАТ «СК «СКАЙД» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування у розмірі 34 031 грн 59 коп. та пеню у розмірі 1 517 грн 90 коп. за несвоєчасну виплату страхового відшкодування. Вказував, що згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 551 від 12 серпня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, в сумі 193 544 грн 60 коп. перевищує вартість автомобіля до ДТП в сумі 119 768 грн 08 коп., тому автомобіль вважається фізично знищеним. Згідно звіту № 540 ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» вартість пошкодженого автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, становить 42 253 грн 12 коп. Таким чином, майнова шкода, завдана ОСОБА_1 як власнику автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, складає 77 514 грн 96 коп. Крім того, позивачем понесені витрати на проведення автотоварознавчих досліджень у розмірі 1 794 грн 97 коп. Посилаючись на те, що ПАТ «СК «СКАЙД» здійснено виплату страхового відшкодування не у повному обсязі, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь 17 763 грн 38 коп. та 4 556 грн 25 коп. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, стягнути з ОСОБА_2 на його користь 27 514 грн 42 коп. різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою та судові витрати пропорційно задоволених вимог. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «СК «СКАЙД» на користь ОСОБА_1 17 763 грн 38 коп. недоплаченої різниці страхового відшкодування та 4 556 грн 25 коп. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, всього стягнуто 22 319 грн 63 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 514 грн 42 коп. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу завдано майнової шкоди, так як внаслідок ДТП було пошкоджено його автомобіль. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року залишено без змін. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки з вини відповідача майну позивача була заподіяна майнова шкода. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів не відповідають обставинам справи, не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Висновок судів про розмір завданої шкоди ґрунтується на припущеннях, оскільки при визначенні розміру шкоди, завданої позивачу безпідставно взято до уваги звіт № 540 ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» про визначення вірогідної або середньої вартості автомобіля позивача за допомогою пропозиції з ресурсу мережі Інтернет, в якому зазначено, що дана експертна установа не несе відповідальності за достовірність наданих матеріалів для оцінки. Оскільки позивач не надав страховій компанії висновок про вартість транспортного засобу після ДТП, страховиком було замовлено довідку спеціаліста стосовно ринкової вартості деталей, вузлів та агрегатів автомобіля «Мерседес», згідно якої сума залишків станом на 02 жовтня 2015 року становить 86 912 грн 49 коп., та виплачено страхове відшкодування у розмірі 34 031 грн 59 коп. та 1 517 грн 90 коп. пені. Таким чином, майнова шкода, завдана позивачу внаслідок ДТП, повністю компенсована ПАТ «СК «СКАЙД» та відсутні підстави для стягнення шкоди з ОСОБА_2 Суд безпідставно стягнув з відповідачів витрати на проведення позивачем експертизи як судові витрати, розгляд справи проведений судом першої інстанції за відсутності відповідача. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Суди установили, що 09 липня 2015 року о 17 годині 10 хвилин в селі Петрівське Київської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Петровського, а саме: виконуючи маневр розвороту, в напрямку вул. Київська, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку від 12 серпня 2015 року № 551 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, складає 119 768 грн 08 коп. 02 грудня 2015 року ПАТ «СК «СКАЙД» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 34 031 грн 59коп. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні указаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів (стаття 179 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи). Згідно статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215, 303, 315-316 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вважав доведеним розмір шкоди, завданий позивачу як власнику пошкодженого автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, при цьому суд взяв до уваги звіт автотоварознавчого дослідження № 551 від 12 серпня 2015 року, визначив різницю недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 17 763 грн 38 коп., яка підлягає стягненню з ПАТ «СК «СКАЙД», та різницю між страховим відшкодуванням й розміром завданої шкоди в сумі 27 514 грн 42 коп., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 як винної особи. При цьому судами у порушення норм процесуального права не зазначено, на підставі яких належних та допустимих доказів визначено розмір шкоди, стягнутий з відповідачів на користь позивача. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Згідно листа ПАТ «СК «СКАЙД» від 23 жовтня 2015 року страховою компанією при вирішенні питання щодо розміру страхового відшкодування було прийнято до уваги висновок автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу № 551 від 12 серпня 2015 року та замовлено довідку спеціаліста № 2208 стосовно ринкової вартості деталей, вузлів та агрегатів транспортного засобу «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, згідно якої сума залишків станом на 02 жовтня 2015 року становить 86 912 грн 49 коп. На підставі вказаної довідки ПАТ «СК «СКАЙД» 15 жовтня 2015 року було складено страховий акт № 1577/15 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 33 933 грн 43 коп. Таким чином, з урахуванням статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу повинна бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до ДТП у розмірі 119 768 грн 08 коп. та після ДТП. Страховик при визначенні розміру страхового відшкодування виходив із того, що вартість пошкодженого транспортного засобу після ДТП (залишки) становить 86 912 грн 49 коп. згідно довідки спеціаліста № 2208. З урахуванням наведених обставин позивачу виплачено різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП (119 768 грн 08 коп.) та після ДТП (86 912 грн 49 коп.). Разом з тим, при зверненні до суду із цим позовом ОСОБА_1 на підтвердження вартості залишків автомобіля надав звіт № 540, складений ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», згідно якого у разі виконання певних умов та відповідності наданих відомостей щодо об'єкта оцінки, вірогідна або середня вартість автомобіля складає 42 253 грн 12 коп. Відповідно до пункту першого частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. При вирішенні спору, судами першої та апеляційної інстанції не досліджено зібрані у справі докази, зокрема, не досліджено довідку спеціаліста № 2208 стосовно ринкової вартості деталей, вузлів та агрегатів транспортного засобу «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, згідно якої сума залишків станом на 02 жовтня 2015 року становить 86 912 грн 49 коп., що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи його законність і обґрунтованість в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, в порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Підставою заявленого позову є неповне відшкодування завданої ДТП шкоди і страховиком, і винним водієм. Судові рішення оскаржуються лише ОСОБА_2, проте розмір обов'язку страховика має істотне значення для встановлення обсягу відповідальності винної в ДТП особи, оскільки заподіювач шкоди зобов'язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Обставини щодо належного виконання публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «СКАЙД» своїх зобов'язань судами вирішено із порушенням норм процесуального права, а тому колегія суддів, виходячи за межі доводів касаційної скарги, скасовує судові рішення на підставі статей 400, 411 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий В. С. Висоцька Судді: А. О. Лесько С.Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик