Ухвала ККС ВС № 167/1135/17

Ухвала Іменем України 21 березня 2018 р. м. Київ справа № 167/1135/17 провадження № 51-4858ск18 Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 наухвалу Апеляційного суду Волинської області від 28 лютого 2018 року, встановив: У касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про скасування вказаної ухвали. Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 08 листопада 2017 року відмовлено взадоволенні клопотання начальника Рожищенського РВ з питань пробації Західного МРУ з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ проскасування звільнення від відбування покарання з випробуванням танаправлення засудженого ОСОБА_4 для відбування покарання. Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 28 лютого 2018 року зазначену ухвалу залишив без змін. Перевіривши доводи касаційної скарги та додану до неї копію судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах. Відповідно до вимог ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду вапеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, воно стосується питань, пов`язаних з виконанням вироку, і постановлене відповідно до розділу VIII «Виконання судових рішень» КПК. У ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів, у випадках, встановлених законом. Частиною 5 ст. 539 вказаного Кодексу встановлено, що за наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку, однак касаційне оскарження такої ухвали не передбачено цією нормою закону. Крім того, такі ухвали не є ухвалами суду першої інстанції після їх перегляду вапеляційному порядку, які зазначено у ч. 2 ст. 424 КПК України, оскільки вони неохоплюються поняттям «судове провадження», визначення якого дано в п. 24 ч. 1 ст.З цього Кодексу. Отже, системний аналіз зазначених норм КПК вказує на те, що ухвали апеляційного суду, якими переглянуто ухвали місцевих судів, постановлені в порядку виконання вироків, касаційному оскарженню не підлягають. Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема цей Суд у своєму рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що у спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується доапеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства. З огляду на викладене, беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, Суд вважає занеобхідне на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 28 лютого 2018 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3