Постанова КАС ВС № 160/15885/25

ф ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2026 року м. Київ справа №160/15885/25 адміністративне провадження № К/990/47769/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/15885/25 за позовом Приватного підприємства «АРТ ЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 (головуючий суддя Шлай А.В. судді: Круговий О.О., Малиш Н.І.) УСТАНОВИВ: Приватне підприємство "АРТ ЛОГІСТИК" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №12655636/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 26 від 17.10.2024 №12655637/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 30 від 21.10.2024 №12655638/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 32 від 22.10.2024 №12655639/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 34 від 23.10.2024 №12655641/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 35 від 24.10.2024 №12655615/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 36 від 25.10.2024 №12655617/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 38 від 26.10.2024 №12655620/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 39 від 28.10.2024 №12655622/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 40 від 29.10.2024 №12655625/42986720 від 24.03.2025 щодо ПН № 41 від 30.10.2024; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: №26 від 17.10.2024, №30 від 21.10.2024, №32 від 22.10.2024, №34 від 23.10.2024, №35 від 24.10.2024, №36 від 25.10.2024, №38 від 26.10.2024, №39 від 28.10.2024, №40 від 29.10.2024, №41 від 30.10.2024. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 позов задоволено. Ухвалою Третього апеляційного окружного адміністративного суду від 04.11.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2025. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №160/15885/25. Ухвалою суду від 20.07.2026 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 21.07.2026. Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне. Приватне підприємство "АРТ ЛОГІСТИК" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні. Рішенням суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. Податковий орган, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою у цій справі. Оскаржуваною ухвалою у відкритті апеляційного провадження відмовлено, з огляду на те, що заявником апеляційної скарги не наведено обставин поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 16.05.2023 у справі №620/11377/21, від 20.11.2024 у справі №140/35259/23, від 22.02.2024 у справі №120/13910/21-а, від 28.01.2025 у справі № 380/18259/23, від 13.12.2023 у справі № 200/2118/22, від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, від 20.01.2021 у справі № 640/1238/19, від 20.11.2024 у справі №140/35259/23. Верховний Суд указав, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків. Закон не виключає можливість поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. Як указує відповідач у касаційній скарзі, деякі правові висновки Верховного Суду не були взяті до уваги апеляційним судом при винесенні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі. На переконання скаржника, враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Крім того, відповідач зазначає про наявність обставин, які перешкоджають функціонуванню державного органу, спричинені збройною агресією російської федерації. З цього приводу, Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, що не перешкоджає касаційному розгляду справи. Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України). При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України). Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Як установлено у справі, що розглядається, рішенням суду першої інстанції від 30.07.2025 адміністративний позов задоволено. У межах встановленого законом строку відповідач звернувся з апеляційною скаргою. Ухвалою апеляційного суду від 03.09.2025 скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, шляхом надання суду документа про сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.09.2025 відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. 07.10.2025 відповідачем подано вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвалою апеляційного суду від 14.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху. Надаючи оцінку клопотанню про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд указав, що обставина несвоєчасності сплати скаржником судового збору та повернення у зв`язку із цим поданої первинно апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге. Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку; документа про сплату судового збору в розмірі 3 633,60 грн. З оскаржуваної ухвали слідує, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником надано платіжну інструкцію №3239 від 23.10.2025 про сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказано, що первинно апеляційну скаргу було подано у встановлений законом строк, однак її було повернуто у зв`язку із несплатою судового збору. Вчасно сплатити судовий збір не було можливості у зв`язку із відсутністю фінансування. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що заява про поновлення строку не містить ґрунтовних та належних доводів, що підтверджують поважність пропуску строку апеляційного оскарження. Як відзначено судом, Кодексом адміністративного судочинства України суд не наділений повноваженнями здійснювати перевірку обставини фінансування державного орану, наявності/відсутності фінансування, що спричиняють несвоєчасну сплату ним судового збору. Обставини несвоєчасності сплати скаржником судового збору та повернення у зв`язку із цим поданої первинно апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге. У касаційній скарзі відповідач доводить, що добросовісно виконував належні йому обов`язки, тобто, намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. На момент подання першої апеляційної скарги скаржник не мав можливості сплатити судовий збір внаслідок незалежних від нього обставин, а саме, відсутності бюджетного фінансування за кодом економічної класифікації (КЕКВ) 2800 «Інші поточні видатки», за яким здійснюються видатки для сплати судового збору. Відсутність фінансування, зокрема, пов`язана із запровадженням на всій території України правового режиму воєнного стану, який за своєю правовою природою є обставиною непереборної сили (форс-мажор). Після повернення апеляційної скарги відповідач повторно звернувся із апеляційною скаргою у максимально найкоротші строки з моменту винесення судом ухвали. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, суд виходить з такого. Законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №620/11377/21. Що зазначено відповідачем у касаційній скарзі. Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №140/35259/23. Що наведено відповідачем у касаційній скарзі. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №120/13910/21-а. Що зазначено відповідачем у касаційній скарзі. У справі, що розглядається суд зауважує, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку, як і формальне посилання на сертифікат ТПП. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, які унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Таких обставин скаржник не зазначає. Верховний Суд у судовому рішенні від 06.02.2025 у справі №520/33364/23 підкреслив, що питання поновлення строку залежить не від самого факту введення воєнного стану, а від того, як саме цей стан перешкодив конкретному суб`єкту вчинити процесуальну дію. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження. Також, повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги. Необхідно враховувати період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 380/18259/23, що зазначено відповідачем у касаційній скарзі. Поряд з цим, у справі №380/18259/23 судом встановлено, що після повернення первісної апеляційної скарги відповідач повторно направив апеляційну скаргу разом з платіжною інструкцією про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №200/2118/22, текст якої цитує відповідач у касаційній скарзі, виснував, що відповідач вжив усіх можливих та залежних від нього дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень. Поряд з цим, Суд указав, що в цій справі скаржник вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою. Відповідач посилається на постанову від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, де Верховний Суд звернув увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге, в діях відповідача убачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги. Поряд з цим, Суд відзначив, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано оригінал платіжного доручення про повну сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Відповідач звертає увагу, що як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.11.2024 у справі №140/35259/23, суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень. Поряд з цим, Суд зазначив, що вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, скаржник повторно направив апеляційну скаргу, разом з платіжною інструкцією про сплату судового збору. Таким чином, з викладеного слідує, що відповідач наводить перелік постанов Верховного Суду, з яких слідує, що обставини у справах не були тотожні обставинам, що встановлені у справі, яка розглядається. Касаційна скарга не утримує жодних доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції. Більше того, скаржник в частині рішень наводить у касаційній скарзі обґрунтування, аналогічне до тих рішень, прийняттю яких передувало фактичне усунення недоліків апеляційної скарги станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, чого у цій справі не відбулось. Наведене свідчить про поверхневий підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. Верховний Суд в своїх висновках неодноразово звертав увагу на те, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків. Суд відзначає, що суб`єкт владних повноважень, що діє від імені держави, як сторона судового процесу, має рівні права та обов`язки з іншими учасниками справи, а тому само по собі посилання на відсутність фінансування не може бути поважною причиною для поновлення строку. Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Відповідно до висновків Верховного Суду, що викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2020 (справа № 280/4682/19), від 18.06.2020 (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19), суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів). Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Суд констатує, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Відповідачем не доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником, наявність таких обставин не підтверджено належними і допустимими доказами; матеріали справи не свідчать, що відповідачем вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги. Необхідно зазначити, що КАС України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку. Суд указує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків, зокрема, оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України при зверненні до суду. Верховний Суд відзначає, що згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 6 частини п`ятої статті 44 КАС України встановлює, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Таким чином, доводи касаційної скарги, які підлягали перевірці в межах перегляду судового рішення у касаційному порядку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи касаційним судом. Непогодження відповідача з висновком суду апеляційної інстанції Верховний Суд не може визнати обґрунтованим. Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. Керуючись статтями 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №160/15885/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. ------------------- ------------------- ------------------- В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова Судді Верховного Суду