Ухвала КГС ВС № 911/219/25

УХВАЛА 20 липня 2026 року м. Київ cправа № 911/219/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 (головуючий - Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.) у справі №911/219/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстарч" про стягнення 509 546,15 грн, ВСТАНОВИВ: У 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" (далі - ТОВ "НВО БУД") звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстарч" (далі - ТОВ "Укрстарч") 509 546,15 грн заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «НВО БУД» посилається на неналежне виконанням ТОВ "Укрстарч" зобов`язань за договором підряду №2023/06-29 від 29.06.2023 в частині оплати виконаних робіт. Рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2025 позовні вимоги задоволено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі №911/219/25 рішення змінено, викладено його в такій редакції: «

1. Позовні вимоги ТОВ «НВО БУД» до ТОВ «Укрстарч» задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ «Укрстарч» (07702, Київська область, м. Яготин, вул. Кузнєцова, буд. 18, код ЄДРПОУ 42625175) на користь ТОВ «НВО БУД» (002081, м. Київ, вул. Урлівська, код ЄДРПОУ 34896347) 15 446,15 грн заборгованості, 231,69 грн судового збору та 818,46 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог відмовити». 09.07.2026 ТОВ "НВО БУД" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі №911/219/25. Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "НВО БУД", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми. За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом спору в справі №911/219/25 є стягнення 509 546,15 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2024 рік - 1 514 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997). Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства. Оскільки предметом спору у справі №911/219/25 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТОВ "НВО БУД" подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "НВО БУД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі №911/219/25 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: 1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО БУД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі №911/219/25. 2.Копії ухвали надіслати учасникам справи. 3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.А. Кролевець Судді О.М. Баранець О.О. Мамалуй