Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/3284/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" липня 2026 р. Справа №911/3284/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сітайло Л.Г. суддів: Руденко М.А. Буравльова С.І. секретар судового засідання - Ярітенко О.В. представники сторін: від позивача: Забара А.В. від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Беті" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 (повний текст складено 07.05.2026) у справі №911/3284/25 (суддя Карпечкін Т.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктивні технології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Беті" про стягнення 7 866 198,42 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються 23.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Беті" (далі - ТОВ "Беті") звернулось до Господарського суду Київської області з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2026 у справі №911/3284/25. В обґрунтування заявленого клопотання ТОВ "Беті" вказує, що арешт рахунків повністю паралізує господарську діяльність останнього та є непропорційним. Наявність арешту рахунків унеможливлює оплату відповідачем послуг адвоката та отримання ним належної правової допомоги в даній справі. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Беті" від 23.04.2026 про скасування заходів забезпечення позову у справі №911/3284/25. Так, за наслідками розгляду повторної заяви ТОВ "Беті" про скасування заходів забезпечення позову у справі №911/3284/25 судом першої інстанції не встановлено і представником відповідача не обґрунтовано підстав для скасування заходів забезпечення позову, а обставини щодо руху коштів на рахунку відповідача, в сукупності з відсутністю у відповідача майнових активів, свідчать про обґрунтованість вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2026 заходів забезпечення позову у справі №911/3284/25, які до того ж стосуються лише частини заявлених у справі позовних вимог (щодо близько половини заявленої у позові суми), без врахування штрафних санкцій. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Беті" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 та постановити нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2026 у справі №911/3284/25. В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Беті" посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також з порушенням принципів неупередженості суду, верховенства права та права на справедливий суд, з огляду на що вона підлягає скасуванню. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до того, що суд першої інстанції: - безпідставно втрутився у договірні відносини адвоката та клієнта і самостійно визначив достатній розмір правничої допомоги; - припустив упереджену оцінку процесуальної стратегії адвоката, що свідчить про порушення засад неупередженості судового розгляду - неналежно застосував підстави скасування заходів забезпечення позову, передбачені статтею 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); - не надав оцінки новим обставинам, які виникли після постановлення ухвали від 23.03.2026; - безпідставно послався на встановлений факт виведення коштів з рахунку; - порушив принцип співмірності та балансу інтересів сторін. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Беті" у справі №911/3284/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Іванов В.П., Руденко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків. 25.05.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Беті" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі №911/3284/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2026. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3284/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до16.06.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструктивні технології" (далі - ТОВ "Конструктивні технології") про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 08.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3284/25. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Іванова В.П. у відпустці з 01.07.2026 до 16.07.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 справу №911/3284/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Руденко М.А., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Беті" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі №911/3284/25 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Руденко М.А., Буравльов С.І. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу 16.06.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Беті" повністю. Так, у відзиві позивач, зокрема, посилається на те, що: - має місце подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, що підпадає під ознаки зловживання процесуальними правами, а тому апеляційна скарга має бути відхилена; - судами двох інстанцій досліджувались документи, подані відповідачем для скасування накладеного арешту, та в обох випадках встановлено факт надання недостовірних доказів, спотворення доказів, введення суду в оману, відсутності доказів, які дають підстави для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову; - підстав для скасування заходів забезпечення позову немає, оскільки відсутні докази, які свідчать про можливість відповідачем виконати рішення на користь позивача. Таким чином, на переконання позивача, доводи апеляційної скарги мають бути відхилені, а діям представника відповідача має бути надана оцінка, оскільки за зловживання процесуальними правами, подання завідомо безпідставних доводів та введення суду в оману до представника відповідача мають бути вжиті заходи процесуального примусу з направленням окремої ухвали до відповідної КДКА, де обліковується представник відповідача. Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи 14.07.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній надає письмові пояснення по суті спору. Слід зазначити, що нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення 17.06.2026, через систему "Електронний суд", ТОВ "Конструктивні технології" подано клопотання про витребування доказів. Частиною 1 статті 81 ГПК України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до частин 2, 3 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відзив на апеляційну скаргу позивачем через систему "Електронний суд" подано - 16.06.2026, у той час як клопотання про витребування доказів подано - 17.06.2026. Обґрунтувань неможливості подання вищенаведеного клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача, останнім не надано. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення клопотання позивача про витребування доказів. 14.07.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання, в якому останній просить суд, через сплив 01.06.2026 терміну дії ухвали суду першої інстанції від 13.03.2026, оскаржену ухвалу суду першої інстанції від 27.04.2026 скасувати та закрити апеляційне провадження з її перегляду. Розглянувши наведено клопотання відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на його необґрунтованість. Щодо заяви позивача про постановлення окремої ухвали щодо представника відповідача колегія суддів зазначає таке. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала суду, у розумінні положень статті 246 ГПК України, є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень. Разом з тим постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства Аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц, постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №906/344/21. Суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14), а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такого клопотання. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання У судове засідання 15.07.2026 з`явилася представник позивача. Слід зазначити, що 14.07.2026, через систему "Електронний суд", представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування вищенаведеного клопотання представник відповідача посилається на те, що через перебування під час запланованого судового засідання (з урахуванням різниці в часі) у перельоті літаком за маршрутом Пальма-де-Майорка - Лондон, а також перебування у відповідний час у аеропорту м. Лондон для проходження прикордонного та митного контролю, він не зможе взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 15.07.2026. Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач повідомлений судом про час та місце проведення судового засідання завчасно. Також, колегія суддів зазначає, що товариство не обмежене у праві вибору представника і у рамках свого права користується можливістю залучити будь-якого іншого представника для представництва своїх інтересів та участі у судовому засіданні. Відповідно до статті 202 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, а також пресічні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі №911/3284/25 залишити без змін. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України). Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. У жовтні 2025 року ТОВ "Конструктивні технології" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Беті" заборгованості у розмірі 7 866 198,42 грн, з яких: 4 376 383,66 грн - основна сума заборгованості (аванс), 3 333 256,77 грн - штраф, 87 854,76 грн - інфляційні втрати, 68 703,23 грн - три проценти річних. 27.02.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано заяву про забезпечення позову у справі №911/3284/25, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що належать ТОВ "Беті", в межах частини позовних вимог в розмірі 4 376 383,66 грн. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2026 судом вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що належать ТОВ "Беті", в межах суми стягнення основної суми заборгованості в розмірі 4 376 383,66 до вирішення спору по суті. 23.04.2026, через систему "Електронний суд", ТОВ "Беті" повторно подано заяву про скасування заходів забезпечення позову у справі №911/3284/25. В обґрунтування заявленого клопотання ТОВ "Беті" посилається на підстави, наведені вище за текстом цієї постанови. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. Частинами 1, 2, 4-6 статті 145 ГПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову, з тих чи інших причин, відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції, у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173. Водночас Верховний Суд у зазначеній постанові також вказав на те, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх вжив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи. Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як зазначалось вище, в обґрунтування вимоги про скасування заходів забезпечення позову відповідач зазначає, що арешт рахунків повністю паралізує господарську діяльність ТОВ "Беті" та є непропорційним. Наявність арешту рахунків унеможливлює оплату відповідачем послуг адвоката та отримання ним належної правової допомоги в даній справі. У той же час, суд першої інстанції слушно зауважив, що твердженням заявника про блокування його господарської діяльності судом надано правову оцінку під час розгляду попередньої заяви про скасування заходів забезпечення позову, що викладено в ухвалі від 23.03.2026. Також, місцевий господарський суд критично оцінив твердження заявника, що арешт рахунків унеможливлює оплату відповідачем послуг адвоката та отримання ним належної правової допомоги в даній справі. Зокрема, як зазначає заявник, ним вже оплачено послуги адвоката у сумі 140 000,00 грн, що свідчить про можливість здійснення платежів. Крім того, з огляду на характер спору у справі №911/3284/25, складність справи та обсяг адвокатських послуг, необхідний для відповідних категорій справ, оплата послуг адвоката у сумі 140 000,00 грн є більш ніж достатньою для забезпечення необхідного у даній справі обсягу правової допомоги. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зробила висновок, що при оцінці витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", суд повинен оцінювати відповідні витрати з точки зору їх дійсної необхідності. До того ж, обрана адвокатом стратегія у справі №911/3284/25 та недотримання вимог процесуального законодавства, призводять до затягування розгляду справи, збільшення кількості судових засідань та процесуальних документів, які жодним чином не забезпечують безпосередньо захист прав клієнта в контексті поданого позову. Таким чином, сам адвокат сприяє безпідставному та необґрунтованому збільшенню обсягу правових послуг. Крім того, слід зазначити, що представник відповідача продовжує надавати правову допомогу у даній справі, у зв`язку з чим твердження про порушення права на захист є безпідставними. У повторно поданій заяві відповідачем не обґрунтовано та не доведено наявності коштів на рахунках та спроможності виконати судове рішення у разі задоволення позову. За приписами статті 145 ГПК України:

1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

3. У разі надання відповідачем до суду документа, який підтверджує здійснене ним забезпечення позову у відповідності до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

5. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

10. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

11. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

12. Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.

13. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви, згідно з вимогами частини 3 статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі. За наслідками розгляду повторної заяви ТОВ "Беті" про скасування заходів забезпечення позову у справі №911/3284/25 судом першої інстанції не встановлено і представником відповідача не обґрунтовано підстав для скасування заходів забезпечення позову, а обставини щодо руху коштів на рахунку відповідача в сукупності з відсутністю у відповідача майнових активів, свідчать про обґрунтованість вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2026 заходів забезпечення позову у справі №911/3284/25, які до того ж стосуються лише частини заявлених у справі позовних вимог (щодо близько половини заявленої у позові суми) без врахування штрафних санкцій. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2026 заходів забезпечення позову у справі №911/3284/25. Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду. Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "Беті" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі №911/3284/25 - без змін. Розподіл судових витрат У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Беті". Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Беті" на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі №911/3284/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 27.04.2026 у справі №911/3284/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3284/25 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано - 22.07.2026. Головуючий суддя Л.Г. Сітайло Судді М.А. Руденко С.І. Буравльов