Ухвала КАС ВС № 320/8628/25

УХВАЛА 20 липня 2026 року м. Київ справа № 320/8628/25 адміністративне провадження № К/990/29937/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 320/8628/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Паритет» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Паритет» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня (Головного управління ДПС у м. Києві) від 12 лютого 2025 року №12496417/42375126, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто Паритет» відмовлено у реєстрації податкової накладної від 18 червня 2024 року №4 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 59 730,28 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18 червня 2024 року №4 (реєстраційний номер документа в ЄРПН 9179703133) на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 59 730,28 гривень датою її подання. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року позов задоволено. На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення вимог, установлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в частині сплати судового збору. На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у місті Києві, в якому заявник просив продовжити строк на усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Головне управління ДПС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 296 КАС України. На адресу суду надійшло клопотання, в якому скаржник просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. 26 червня 2026 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 320/8628/25. У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі вирішується після його виходу з відпустки. Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на відповідність вимогам статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку. Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що положеннями частини четвертої статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті. Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не підлягає застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню. Положення статті 330 КАС України встановлюють вимоги до форми та змісту касаційної скарги. Згідно з частиною другою цієї статті, у касаційній скарзі мають бути зазначені: - підстави подання скарги з визначенням відповідних підстав, передбачених статтею 328 КАС України (пункт 4); - обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного судового рішення (абзац четвертий). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права або неправильність її (їх) застосування. У скарзі мають бути зазначені конкретні порушення, які, на думку скаржника, є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), а також наведені аргументи на підтвердження цієї позиції. У касаційній скарзі не викладено передбачених абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень. Скаржник чітко не зазначив, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, та не навів відповідних посилань на норми права. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника з оскаржуваним судовим рішенням по суті спору. Скаржником не спростовано правильність застосування судом апеляційної інстанції частини другої статті 299 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга прокурора або суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень не був повідомлений про розгляд справи або не був залучений до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. Верховний Суд зазначав, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Отже, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - постановив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 320/8628/25 - повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О. О. Шишов