Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3886/26

П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 липня 2026 року справа 160/3886/26 Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Ясенова Т.І., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 (суддя Кучми К.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 18.02.2026 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2024 по 23.01.2026 виплаченого на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі № 160/6041/25 та від 13.05.2025 по справі №160/6040/25 виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови КМУ №100 від 08.02.1995 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати"; - зобов`язати нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2024 по 23.01.2026 - виплаченого на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі №160/6041/25 та від 13.05.2025 по справі №160/6040/25 виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови КМУ №100 від 08.02.1995 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати". Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 позов задоволений частково: - визнано протиправними дії щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті грошового забезпечення за період з 07.11.2024 по 06.05.2025 (включно); - зобов`язано нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні терміном 181 календарний день з 07.11.2024 (перший день після звільнення) по 06.05.2025 у сумі 116404,72 грн, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМУ №100 від 08.02.1995; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати. Посилаються на те, що на рядовий та начальницький склад служби цивільного захисту, які проходять службу у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, утвореній відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється. Вважає, що індексація грошового забезпечення, перерахована на підставі рішень суду, на остаточний розрахунок при звільненні не впливає. За положеннями статті 117 КЗпП обов`язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства. В цьому випадку відсутня вина відповідача як обов`язкова умови для покладення на нього відповідальності за невиплату позивачі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині. Рішення суду в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється. Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного. ОСОБА_1 проходила службу у 54 Державній пожежно-рятувальній частині Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, яка на даний час ввійшла до складу 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №527 від 06.11.2024 позивачку звільнено, та виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі №160/6041/25 зокрема зобов`язано 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі №160/6040/25 зокрема зобов`язано 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та зобов`язано нарахувати та виплатити за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 06.11.2024 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4428,55 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. На підтвердження виконання рішення, позивачем долучено виписку по картковому рахунку від 22.01.2026 у сумі 140134,5 грн. Деталі операції: "..Безготівкове зарахування, 1ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дн-ській обл. Коментар: 1006280; 2800; Виплата грошового забезпечення, а також одноразової грошов допом.при звільн., мат.доп.соц-поб., грошової допом.на оздор. на добровільне виконання відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адмін.суду від 08.05.2025 у праві №160/6041/25 та Постанови Третього Апеляційного суду від 21.08.2025 у справі №160/6041/25 за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 податки перераховані повністю". Згідно виписки по картковому рахунку мали місце наступні зарахування 23.01.2026: - 180277,44 грн; Деталі операції: "Безготівкове зарахування, 1ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дн-ській обл. Коментар: 1006280; 2800; Виплата індексації-різниці грошового забезпечення на добровільне виконання відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №160/6040/25 та постанови Третього апеляційного суду від 19.08.2025 у справі №160/6040/25 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 податки перераховані повністю"; - 65580,87 грн; Деталі операції: "Безготівкове зарахування, 1ДПР3 ГУ ДСНС України у Дн-ській обл. Коментар: 1006280; 2800; Виплата індексації грошового забезпечення на добровільне виконання відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №160/6040/25 та постанови Третього апеляційного суду від 19.08.2025 у справі №160/6040/25 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 податки перераховані повністю"; - 34460,39 грн; Деталі операції: "Безготівкове зарахування, 1ДПР3 ГУ ДСНС України у Дн-ській обл. Коментар: 1006280; 2800; Виплата індексації-різниці грошового забезпечення на добровільне виконання відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №160/6040/25 та постанови Третього апеляційного суду від 19.08.2025 у справі №160/6040/25 за період з 01.01.2024 по 06.11.2024 податки перераховані повністю"; - 0,63 грн; Деталі операції: "Виплата індексації-різниці грошового забезпечення на добровільне виконання відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року у справі № 160/6040/25 та постанови Третього апеляційного суду від 19.08.2025 року у справі № 160/6040/25 за період з 01.01.2024 по 06.11.2024 податки перераховані повністю". Позивачка вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07.11.2024 по 23.01.2026, виплаченої на виконання рішень суду. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до частини 1статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Відповідно до статті 116 КЗпП України у редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до статті 117 КЗпП в зазначеній редакції в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому, за правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо). Оскільки індексація грошового забезпечення відноситься до належних звільненому сум, тому повинна бути виплачена у день звільнення позивача. Факт не виплати такої суми в установлений строк є підставою для застосування наслідків, які передбачені статтею 117 КЗпП України. За змістом частини 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності. Частина перша статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником. Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, викладено в новій редакції статтю 117 КЗпП України: «У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.». Тобто, на час остаточного розрахунку з позивачем законодавцем встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців. Відповідно до довідки начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області про суми отриманого позивачем грошового забезпечення за два місяці перед звільненням зі служби, середньоденний розмір грошового забезпечення за вересень - жовтень 2024 року складає - 643,12 грн = (39 230,40 грн : 61 календарних днів). Період затримки розрахунку при звільненні повинен обчислюватися з першого дня після звільнення, а закінчуватися днем, що передує дню остаточного розрахунку, оскільки саме в цей період у роботодавця існує заборгованість перед звільненим працівником. Отже, з відповідача належить стягнути середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача не більш як шість місяців за затримку терміном 181 календарні дні з 07.11.2024 року (перший день після звільнення) по 22.01.2026 року (день, що передує дню остаточного розрахунку). Сума грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, на яку має право позивач за вказаного правового регулювання та встановлених судом обставин, за період з 07.11.2024 по 22.01.2026 становить 116404,72 грн (643,12 грн х 181 календарний день). На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №160/6040/25, 1 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області 23.01.2026 позивачці виплачено індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 280219,33грн. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, сума виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 116404,72 грн., є співмірною та пропорційною з сумою по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025 року у справі №160/6040/25. Суд відхиляє доводи апелянта про відсутність у відповідача обов`язку з виплати середнього заробітку, адже на рядовий та начальницький склад служби цивільного захисту, які проходять службу у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, утвореній відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 висловлено висновок, за яким після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд відхиляє зазначені доводи апелянта. Посилання апелянта на те, що суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців не є складовими грошового забезпечення, у контексті спірних правовідносин є безпідставними, адже суми індексації грошового забезпечення, хоча й не відносяться до складових грошового забезпечення, але входять до усіх належних сум, які мають бути виплачені особі при звільненні. Виконання ж обов`язку з виплати невиплачених при звільненні сум, покладеного судовим рішення, не звільняє роботодавця від обов`язку виплатити середній заробіток за час затримки виплати належних при звільненні сум. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 без змін. Постанова набирає законної сили з 21.07.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя А.В. Суховаров судді Т.І. Ясенова судді О.В. Головко