Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/18980/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2026 р. Справа № 520/18980/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 10.02.26 у справі № 520/18980/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІМ ТРАНСАВТО» до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрім Трансавто» (далі за текстом також - позивач, ТОВ «Стрім Трансавто») звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України (далі за текстом також - відповідачі), у якій просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7082371/44034683 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №8 ТОВ «Стрім Трансавто» від 18.01.2022 на суму 445 104,04 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №8 від 18.01.2022 на суму 445 104,04 гривень ТОВ «Стрім Трансавто» датою її фактичного направлення; - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7082372/44034683 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №9 ТОВ «Стрім Трансавто» від 19.01.2022 на суму 451 848,04 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №9 від 19.01.2022 на суму 451 848,04 гривень ТОВ «Стрім Трансавто» датою її фактичного направлення; - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7082366/44034683 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №10 TOB «Стрім Трансавто» від 20.01.2022 на суму 454 096,04 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №10 від 20.01.2022 на суму 454 096,04 гривень ТОВ «Стрім Трансавто» датою її фактичного направлення; - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7082367/44034683 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №11 ТОВ «Стрім Трансавто» від 21.01.2022 на суму 346 192,03 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №11 від 21.01.2022 на суму 346 192,03 гривень ТОВ «Стрім Трансавто» датою її фактичного направлення; - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7082368/44034683 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №12 ТОВ «Стрім Трансавто» від 21.01.2022 на суму 503 552,04 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №12 від 21.01.2022 на суму 503 552,04 гривень ТОВ «Стрім Трансавто» датою її фактичного направлення; - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7082373/44034683 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №13 ТОВ «Стрім Трансавто» від 24.01.2022 на суму 486 692,05 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №13 від 24.01.2022 на суму 486 692,05 гривень ТОВ «Стрім Трансавто» датою її фактичного направлення; - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7082369/44034683 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №14 ТОВ «Стрім Трансавто» від 24.01.2022 на суму 526 256,84 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №14 від 24.01.2022 на суму 526 256,84 гривень ТОВ «Стрім Трансавто» датою її фактичного направлення; - визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7082370/44034683 від 19.07.2022 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної №7 ТОВ «Стрім Трансавто» від 31.01.2022 на суму 1 752 000,00 гривень; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №7 від 31.01.2022 на суму 1 752 000,00 гривень ТОВ «Стрім Трансавто» датою її фактичного направлення; - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Стрім Трансавто» критеріям ризиковості платника податку №14162 від 14.02.2022; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стрім Трансавто» №1513 від 14.06.2023. Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління ДПС у Рівненській області №7082371/44034683 від 19.07.2022, №7082372/44034683 від 19.01.2022, №7082366/44034683 від 20.01.2022, №7082367/44034683 від 21.01.2022, №7082368/44034683 від 21.01.2022, №7082373/44034683 від 19.07.2022, №7082369/44034683 від 19.07.2022, №7082370/44034683 від 19.07.2022. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 8 від 18.01.2022, № 19 від 19.01.2022, № 10 від 20.01.2022, № 11 від 21.01.2022, № 12 від 21.01.2022, № 13 від 24.01.2022, № 14 від 24.01.2022, № 7 від 31.01.2022, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрім Трансавто", в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Стрім Трансавто» критеріям ризиковості платника податку №14162 від 14.02.2022. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім Трансавто" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 21 472 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрім Трансавто" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області зазначило, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, а також Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №

520. Указує, що позивачем за податковими накладними, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано документів, необхідних для їх реєстрації, а отже рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті відповідно до чинного законодавства. Наголошує на дискреційності повноважень податкових органів щодо реєстрації податкових накладних. За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРІМ ТРАНСАВТО» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.09.2021 за записом № 1004801070002087924, з 01.06.2021 здійснено реєстрацію позивача в якості платника ПДВ. Видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин. Між ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» (як Постачальником) та ТОВ «СІЛЬВЕР ТІМ» (як Покупцем) укладено договір поставки №1701/22 від 17.01.2022, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця насіння соняшника, далі за текстом - Товар, відповідно до специфікації(ій), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах Договору. Пунктом 1.2. Договору зазначено, що Товар поставляється партіями. Найменування Товару, умови поставки, кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість Товару, кожної партії, вказуються в Специфікаціях до цього Договору, які набирають чинності з моменту підписання обома Сторонами, і є його невід`ємною частиною. Згідно зі Специфікацією №1 від 17.01.2022 до зазначеного договору ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» відвантажило ТОВ «СІЛЬВЕР ТІМ» насіння соняшника в кількості 142,96 тон на загальну суму 3 213 741,08 гривень, в т.ч. ПДВ (14%), згідно з такими документами: - видатковою накладною №7 від 18.01.2022 на суму: 445 104,04 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 54 661,90 гривень; - видатковою накладною №8 від 19.01.2022 на суму 451 848,04 гривень в т.ч. ПДВ (14%) - 55 490,11 гривень; - видатковою накладною №9 від 20.01.2022 на суму 454 096,04 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 55 766,18 гривень; - видатковою накладною №10 від 21.01.2022 на суму 346 192,03 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 42 514,81 гривень; - видатковою накладною №12 від 21.01.2022 на суму 503 552,04 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) -61839,72 гривень; - видатковою накладною №13 від 24.01.2022 на суму 486 692,05 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 59 769,20 гривень; - видатковою накладною №14 від 24.01.2022 на суму 526 256,84 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 64 628,03 гривень. За наслідками вказаних господарських операцій, датою складення видаткових накладних, позивачем складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: - №8 від 18.01.2022 на суму 445 104,04 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 54 661,90 гривень, реєстраційний номер 9030221953 від 14.02.2022; - №9 від 19.01.2022 на суму 451848,04 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 55 490,11 гривень, реєстраційний номер 9030161390 від 14.02.2022; - №10 від 20.01.2022 на суму 454 096,04 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 55 766,18 гривень, реєстраційний номер 9030236778 від 14.02.2022; - №11 від 21.01.2022 на суму 346 192,03 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 42 514,81 гривень, реєстраційний номер 9030152550 від 14.02.2022; - №12 від 21.01.2022 на суму 503 552,04 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 61 839,72 гривень, реєстраційний номер 9032010649 від 15.02.2022; - №13 від 24.01.2022 на суму 486 692,05 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 59 769,20 гривень, реєстраційний номер 9032009466 від 15.02.2022; - №14 від 24.01.2022 на суму 526 256,84 гривень, в т.ч. ПДВ (14%) - 64 628,03 гривень, реєстраційний номер 9032066531 від 15.02.2022. Також між ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» (як Постачальником) та ТОВ «СІЛЬВЕР ТІМ» (як Покупцем) укладено договір поставки №01/12/21 від 01.12.2021, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця Товар, вказаний в Специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату згідно з рахунками-фактурами та видатковими накладними. Згідно зі Специфікацією №2 від 31.01.2022 до зазначеного договору ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» відвантажило ТОВ «СІЛЬВЕР ТІМ» товарну позицію - Бочка сталева закатна з гофрами на корпусі 1А2 в кількості 800 шт. на загальну суму - 1 752 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ (20%) - 292 000,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною №11 від 31.01.2022. За наслідками вказаної господарської операції, датою складення видаткової накладної, позивачем складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №7 від 31.01.2022 на суму - 1 752 000,00 гривень, в т.ч. ПДВ (20%) - 292 000,00 гривень, реєстраційний номер 9032015917. 14.02.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області прийнято Рішення від №14162 про відповідність ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» критеріям ризиковості платника податку. В Рішенні визначено, що підставою є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. У подальшому позивачем отримано від контролюючого органу квитанції (щодо кожної з перерахованих податкових накладних), згідно з якими документ прийнято, однак реєстрація зупинена. Причина: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних з одночасним долученням копій документів на підтвердження реальності господарських операцій за спірними податковими накладними. За наслідками розгляду поданих позивачем документів ГУ ДПС у Рівненській області прийнято рішення №7082371/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №8 від 18.01.2022, №7082372/44034683 від 19.01.2022 щодо податкової накладної №9 від 19.01.2022, №7082366/44034683 від 20.01.2022 щодо податкової накладної №10 від 20.01.2022, №7082367/44034683 від 21.01.2022 щодо податкової накладної №11 від 21.01.2022, №7082368/44034683 від 21.01.2022 щодо податкової накладної №12 від 21.01.2022, №7082373/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №13 від 24.01.2022, №7082369/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №14 від 24.01.2022, №7082370/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №7 від 31.01.2022 пpо відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з причин «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків»; додаткова інформація: відсутні документи складського обліку, платіжні доручення на придбання та реалізацію продукції, акти звірок з контрагентами. 06 липня 2023 року засобами поштового зв`язку ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» отримало від ГУ ДПС у Харківській області лист №32574/6/20-40-04-04-17 від 14.06.2023, згідно з яким повідомлено про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, та надіслано Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» №1513 від 14.06.2023 відповідно до п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України. Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювані у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень, не ґрунтуються на вимогах законодавства та фактичних обставинах, що свідчить про неправомірність таких рішень. Зважаючи на відсутність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1). Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення. Тобто, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ТОВ «Полтавабудсервіс плюс» для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Водночас суд зазначає, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. За матеріалами справи в оскаржуваному рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Стрім Трансавто» критеріям ризиковості платника податку №14162 від 14.02.2022 відповідачем у якості підстави прийняття рішення, зокрема у рядку «Податкова інформація» зазначено: "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій". Тобто у спірному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Отже, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення №14162 від 14.02.2022, обмежився лише загальною оцінкою, не навівши ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях тощо. Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Проте, впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідань Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття. Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України. Суд зазначає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях у спірному рішенні, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Стрім Трансавто» критеріям ризиковості платника податку №14162 від 14.02.2022 не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20. Стосовно посилання ГУ ДПС у Харківській області на те, що 28.01.2025 рішенням № 24987 позивача виключено з переліку ризикових, а отже, рішення від 14.02.2022 за № 14162 є недійсним, то колегія суддів зазначає, що відповідних доказів до матеріалів справи не надано. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ГУ ДПС у Рівненській області №7082371/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №8 від 18.01.2022, №7082372/44034683 від 19.01.2022 щодо податкової накладної №9 від 19.01.2022, №7082366/44034683 від 20.01.2022 щодо податкової накладної №10 від 20.01.2022, №7082367/44034683 від 21.01.2022 щодо податкової накладної №11 від 21.01.2022, №7082368/44034683 від 21.01.2022 щодо податкової накладної №12 від 21.01.2022, №7082373/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №13 від 24.01.2022, №7082369/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №14 від 24.01.2022, №7082370/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №7 від 31.01.2022 пpо відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 за №1246 зі змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569). Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації. Відповідно до підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. Пунктом 17 Порядку № 1246, визначено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію та податкової накладної. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом. Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ)

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520. Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія контролюючого органу згідно з п.44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Отже, відповідні Комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН. Згідно з п.п.3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, що може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165. Виключний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної визначено пунктом 11 Порядку № 520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Водночас, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН. Судом установлено, що надіслані позивачу квитанції щодо зупинення реєстрації спірних податкових накладних містять посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Оцінку правомірності рішення №14162 від 14.02.2022 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "СТРІМ ТРАНСАВТО" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку надано судом вище, визнано необґрунтованим та скасовано. Разом з цим, Верховним Судом у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної. За матеріалами справи, отримавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, якими запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, 13.07.2022 ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Зазначені документи не дають підстав для сумніву щодо дійсного укладання договорів задля здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Подією, за якою позивачем складено податкові накладні № 8 від 18.01.2022, № 19 від 19.01.2022, № 10 від 20.01.2022, № 11 від 21.01.2022, № 12 від 21.01.2022, № 13 від 24.01.2022, № 14 від 24.01.2022, № 7 від 31.01.2022 є дата відвантаження товару, і на підтвердження цієї події позивачем подано контролюючому органу разом із поясненнями видаткові накладні. Факт поставки товару зумовлював обов`язок позивача в силу вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України сформувати та направити для реєстрації податкові накладні, тобто за правилом першої події, що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкових накладних для реєстрації в ЄРПН. Щодо посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях на відсутність документів складського обліку, платіжних доручень на придбання та реалізацію продукції, актів звірок з контрагентами, то суд зазначає, що такі не є первинними документами чи регістрами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не стосуються підстав складення податкових накладних, а відтак і підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних податковим органом не вказувалися ці документи, як необхідні для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, відтак платник не був обізнаний із необхідністю надання таких документів. Отже, оскаржувані рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних є необґрунтованими. В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операції поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20. Суд також звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19. Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість здійснених операцій та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних. Водночас відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО» в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на те, що контролюючим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень №7082371/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №8 від 18.01.2022, №7082372/44034683 від 19.01.2022 щодо податкової накладної №9 від 19.01.2022, №7082366/44034683 від 20.01.2022 щодо податкової накладної №10 від 20.01.2022, №7082367/44034683 від 21.01.2022 щодо податкової накладної №11 від 21.01.2022, №7082368/44034683 від 21.01.2022 щодо податкової накладної №12 від 21.01.2022, №7082373/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №13 від 24.01.2022, №7082369/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №14 від 24.01.2022, №7082370/44034683 від 19.07.2022 щодо податкової накладної №7 від 31.01.2022 пpо відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання таких рішень протиправним та їх скасування підлягають задоволенню. За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. В контексті наведеного суд ураховує, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки. Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд. Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта. Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Тобто дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом. Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а. Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011). Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі №2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14. З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкових накладних № 8 від 18.01.2022, № 19 від 19.01.2022, № 10 від 20.01.2022, № 11 від 21.01.2022, № 12 від 21.01.2022, № 13 від 24.01.2022, № 14 від 24.01.2022, № 7 від 31.01.2022 визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстнції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 8 від 18.01.2022, № 19 від 19.01.2022, № 10 від 20.01.2022, № 11 від 21.01.2022, № 12 від 21.01.2022, № 13 від 24.01.2022, № 14 від 24.01.2022, № 7 від 31.01.2022, складені ТОВ «СТРІМ ТРАНСАВТО», датою їх подання на реєстрацію. Твердження ГУ ДПС у Харківській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної позивача з посиланням на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставним та таким, що спростовується наведеним. Зазначені висновки щодо правозастосування у спірних відносинах узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 у справі № 520/18980/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова