Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/2271/26

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" липня 2026 р. Справа № 910/2271/26 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Горбасенка П.В. суддів: Сковородіної О.М. Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 (повний текст складено та підписано 02.06.2026) у справі № 910/2271/26 (суддя Балац С.В.) за позовом Київської міської ради до Приватного підприємства «Інтеркреденс» про стягнення 801 221, 11 грн за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 08.07.2026 УСТАНОВИВ: Київська міська рада (далі - позивач / Київрада) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства «Інтеркреденс» (далі - відповідач / ПП «Інтеркреденс») про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати у розмірі 801 221, 11 грн. В обґрунтування позовних вимог Київрада посилається на обставини здійснення відповідачем в період з 03.06.2021 по 31.12.2025 безоплатного користування земельною ділянкою площею 0,2579 га із кадастровим номером 8000000000:78:122:0026 по вул. Куренівська, 21 в Оболонському районі м. Києва (далі - спірна земельна ділянка), яка, зі свого боку, забудована об`єктом нерухомого майна, що належить на праві власності ПП «Інтеркреденс». Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.03.2026 прийняв позовну заяву Київради до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/2271/26, призначив останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановив сторонам строки для вчинення процесуальних дій, таких як подання до суду відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань. 25.03.2026 з використанням підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва ПП «Інтеркреденс» (далі - заявник) подано клопотання про призначення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, у якому відповідач просив суд призначити в цій справі відповідну комплексну судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України або іншій державній спеціалізованій експертній установі на розсуд суду. В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначив, що: - предметом спору у цій справі є не лише наявність чи відсутність кондикційного зобов`язання, а насамперед правильність визначення вихідної розрахункової бази, на підставі якої позивачем обчислено заявлену до стягнення суму; - відповідач заперечує правильність та достовірність здійсненого позивачем розрахунку, оскільки останній визначив суму позовних вимог на підставі одного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.01.2026 № HB-9900487712026, здійснивши зворотний арифметичний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки без подання первинних документів щодо кожного з відповідних розрахункових періодів; - спірні питання стосуються спеціальних знань у сфері землеустрою, нормативної грошової оцінки земель та визначення розміру плати за землю, а тому не можуть бути вирішені судом без проведення відповідної судової експертизи; - встановлення правильного значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки має визначальне значення для перевірки правильності здійсненого позивачем розрахунку; - з огляду на наявність спору щодо правильності вихідних даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки та допустимості її зворотного арифметичного розрахунку за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, саме висновок експерта є належним процесуальним засобом встановлення відповідних обставин. Окремо ПП «Інтеркреденс» наголосило, що заперечує не лише правильність визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а й твердження позивача щодо фактичного використання ним усієї площі земельної ділянки 0,2579 га. У зв`язку з цим, на думку заявника, проведення комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи дасть можливість встановити не лише правильне значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за відповідні періоди, а й, за наявності технічної можливості, визначити площу земельної ділянки, необхідну для експлуатації та обслуговування належного йому об`єкта нерухомого майна, що, за твердженням відповідача, має істотне значення для правильного визначення розміру заявлених позовних вимог. Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.06.2026 для роз`яснення питань, що виникли під час розгляду справи № 910/2271/26, призначив комплексну судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Також означеною ухвалою Господарський суд міста Києва на вирішення експертів поставив питання: 1) Яке коректне значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:122:0026 площею 0,2579 га за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 21, з видом цільового призначення 11.02, підлягало застосуванню окремо за такі розрахункові періоди: з 03.06.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.12.2025, з урахуванням чинної технічної документації, площі земельної ділянки, її виду цільового призначення та встановлених законодавством коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки?; 2) Який розрахунковий грошовий еквівалент плати за користування спірною земельною ділянкою за кожен із зазначених вище періодів та загалом за період з 03.06.2021 по 31.12.2025 може бути визначений, виходячи з коректних значень нормативної грошової оцінки, встановлених експертом, та ставок плати, передбачених відповідними рішеннями Київради для бюджетних періодів 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 років?; 3) Чи можливо за матеріалами справи, даними державних реєстрів, кадастровими відомостями, технічною документацією та іншими наданими матеріалами визначити площу земельної ділянки, яка є необхідною для експлуатації та обслуговування належного відповідачу об`єкта нерухомого майна - складу алюмінієвого (літ. И) загальною площею 968,5 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 21; якщо так, яка саме це площа?; 4) Який розрахунковий грошовий еквівалент плати за користування земельною ділянкою за період з 03.06.2021 по 31.12.2025 може бути визначений, виходячи з усієї площі 0,2579 га? та зупинив провадження у справі № 910/2271/26 до закінчення експертних досліджень. Призначаючи експертизу в цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що важливим елементом доказування в означеному спорі є встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2579 га із кадастровим номером 8000000000:78:122:0026 по вул. Куренівська, 21 в Оболонському районі м. Києва, а також площі, необхідної для обслуговування об`єкта нерухомого майна відповідача, що, зі свого боку, потребує спеціальних знань. Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Київрада (далі - скаржник) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/2271/26 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ПП «Інтеркреденс» у задоволенні клопотання про призначення комплексної судової земельно-технічної і оціночно-земельної експертизи, а справу передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, а тому зобов`язаний сплачувати плату за користування нею незалежно від оформлення відповідного речового права. На думку позивача, спірні правовідносини є кондикційними, а розрахунок безпідставно збережених коштів здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду. Київрада також стверджує, що матеріали справи містять усі необхідні та належні докази для вирішення спору, зокрема витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру, розрахунок суми безпідставно збережених коштів із застосуванням визначених рішеннями Київради ставок орендної плати та встановлених законодавством коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. За доводами скаржника, питання, поставлені місцевим господарським судом на вирішення експертизи, стосуються обставин, які вже підтверджуються наявними у справі доказами або можуть бути встановлені судом шляхом їх оцінки, а тому не потребують спеціальних знань у розумінні ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на що призначення експертизи є необґрунтованим, не спрямованим на встановлення нових обставин справи та призводить лише до безпідставного затягування її розгляду. Крім того позивач зазначає, що безпідставним є і зупинення провадження в означеній справі, оскільки за відсутності правових підстав для призначення експертизи таке процесуальне рішення лише збільшує строки судового розгляду та період порушення майнових інтересів територіальної громади міста Києва. Таким чином Київрада вважає, що зазначене вище свідчить про наявність ґрунтовних підстав для задоволення її апеляційної скарги. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 апеляційну скаргу Київради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Сковородіної О.М., Колесника Р.М. Зважаючи на те, що суддя Колесник Р.М. з 15.06.2026 по 19.06.2026 та головуючий суддя Горбасенко П.В з 16.06.2026 по 19.06.2026 перебували у відпустці, вирішення питання щодо вказаної апеляційної скарги здійснювалося колегією суддів після повернення суддів з відпустки. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.06.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/2271/26, призначив апеляційну скаргу до розгляду на 08.07.2026, витребував з Господарського суду міста Києва матеріали цієї справи та встановив ПП «Інтеркреденс» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу. 30.06.2026, в межах встановленого Північним апеляційним господарським судом строку, від ПП «Інтеркреденс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Київради, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/2271/26 про призначення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи залишити без змін. Так, мотивуючи свою позицію, ПП «Інтеркреденс» наголошує на тому, що доводи апеляційної скарги фактично стосуються правильності здійсненого позивачем розрахунку позовних вимог та оцінки доказів по суті спору, тоді як предметом апеляційного перегляду є законність ухвали про призначення судової експертизи. На думку відповідача, у цій справі наявні передбачені ст. 99 Господарського процесуального кодексу України підстави для призначення експертизи, оскільки між сторонами існує спір щодо правильності визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за спірні періоди, здійсненого позивачем ретроспективного розрахунку, а також щодо площі земельної ділянки, яка має враховуватися при визначенні розміру безпідставно збережених коштів. До того ж ПП «Інтеркреденс» вважає, що встановлення зазначених обставин потребує спеціальних знань у сфері землеустрою та земельно-оціночної діяльності, а наявні у матеріалах справи витяги, технічна документація та розрахунок Київради не можуть замінити висновок судового експерта. Відтак, покликаючись на наведені обставини, відповідач зауважує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності призначення експертизи у цій справі та не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали, а отже, не можуть слугувати підставою для її скасування. 02.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2271/26. У судове засідання 08.07.2026 з`явився представник позивача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та, відповідно, скасуванні ухвали Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/2271/26 про призначення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи. Також у судовому засіданні 08.07.2026 брав участь представник відповідача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а відповідну ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши матеріали означеної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Предметом апеляційного перегляду у цій справі є ухвала місцевого господарського суду про призначення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи та пов`язане із цим зупинення провадження у справі. Відтак, здійснюючи перегляд оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції не вирішує питання щодо правильності чи неправильності заявлених позовних вимог, обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку суми безпідставно збережених коштів або достатності наданих сторонами доказів для вирішення спору по суті. На цій стадії судова колегія перевіряє виключно наявність передбачених процесуальним законом підстав для призначення судової експертизи та дотримання судом першої інстанції вимог ст. 98-100 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином доводи апеляційної скарги щодо правильності визначення Київрадою нормативної грошової оцінки земельної ділянки, належності витягу з технічної документації як доказу, правильності застосування коефіцієнтів індексації, а також достатності наявних у матеріалах справи доказів підлягають оцінці судом під час вирішення спору по суті після встановлення всіх обставин справи та дослідження усіх доказів, а не під час вирішення питання щодо наявності підстав для призначення судової експертизи. Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи. Відповідно до ч. 1 ст. 99, ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» унормовано, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Аналогічний підхід неодноразово висловлювався Верховним Судом, який зазначав, що судова експертиза призначається лише за наявності дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто коли такі обставини не можуть бути встановлені іншими засобами доказування. Водночас питання про призначення експертизи вирішується судом у кожній конкретній справі з урахуванням предмета спору, підстав позову та обставин, які підлягають встановленню, а неприпустимим є лише поставлення перед експертом правових питань, вирішення яких належить до виключної компетенції суду. Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 у справі № 910/12661/22, а також підтверджений Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 04.07.2025 у справі № 908/948/23. Як випливає з матеріалів означеної справи, предметом спору є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею. При цьому розмір заявленої до стягнення суми визначений позивачем виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки та здійсненого ним розрахунку за кожен із спірних періодів. Разом із тим ПП «Інтеркреденс» ще під час розгляду справи судом першої інстанції послідовно заперечувало правильність такого розрахунку, зазначаючи, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2021-2025 роки була визначена Київрадою шляхом зворотного арифметичного обчислення на підставі витягу з технічної документації, сформованого 05.01.2026, без надання первинних документів щодо нормативної грошової оцінки за кожний окремий розрахунковий період. Крім того відповідач заперечував також правильність визначення позивачем площі земельної ділянки, яка повинна враховуватись під час визначення розміру заявлених до стягнення коштів, посилаючись на необхідність встановлення площі земельної ділянки, достатньої для експлуатації та обслуговування належного йому об`єкта нерухомого майна. Таким чином між сторонами виник спір не лише щодо правової природи заявлених вимог, а й щодо фактичних даних, покладених в основу визначення розміру позовних вимог. Саме у зв`язку із наявністю такого спору суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком місцевого господарського суду. Так, перше питання, поставлене судом на вирішення експерта, стосується встановлення коректного значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожний із спірних розрахункових періодів з урахуванням чинної технічної документації, площі земельної ділянки, її цільового призначення та встановлених законодавством коефіцієнтів індексації. Встановлення таких обставин передбачає дослідження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель, застосування відповідних методик оцінки земель, перевірку правильності застосування коефіцієнтів індексації та інших спеціальних показників, що безумовно потребує спеціальних знань у сфері землеустрою та оцінки земель. Друге питання стосується визначення розрахункового грошового еквівалента плати за користування спірною земельною ділянкою на підставі встановленого експертом значення нормативної грошової оцінки та ставок орендної плати, визначених відповідними рішеннями Київради. При цьому експерту не доручено визначити суму, яка підлягає стягненню за результатами розгляду спору, або надати правову оцінку заявленим позовним вимогам. Предметом експертного дослідження є виключно виконання спеціального розрахунку із використанням спеціальних знань у сфері землеустрою та оцінки земель, тоді як оцінка такого висновку, визначення його доказового значення та остаточне вирішення питання щодо розміру можливого стягнення належать виключно до компетенції суду. Третє питання, поставлене на вирішення експерта, стосується можливості визначення площі земельної ділянки, необхідної для експлуатації та обслуговування належного відповідачу об`єкта нерухомого майна. Судова колегія погоджується, що встановлення зазначеної обставини також потребує спеціальних землевпорядних знань, оскільки пов`язане із дослідженням технічної документації, кадастрових відомостей та інших матеріалів землеустрою і не може бути здійснене судом самостійно лише шляхом правової оцінки поданих сторонами доказів. Четверте питання фактично є похідним від попередніх, адже передбачає виконання відповідного спеціального розрахунку на підставі встановлених експертом вихідних технічних даних. За таких обставин, усі питання, поставлені судом першої інстанції на вирішення експерта, стосуються встановлення фактичних обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, потребують спеціальних знань та не містять питань права, вирішення яких належить виключно до компетенції суду. Поряд з тим доводи скаржника про те, що всі необхідні докази вже містяться у матеріалах справи, а саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру та здійснений позивачем розрахунок, самі по собі не свідчать про відсутність підстав для призначення експертизи. Наведені документи є письмовими доказами, однак не є висновком судового експерта у розумінні ст. 98 Господарського процесуального кодексу України та не усувають необхідності застосування спеціальних знань у випадку виникнення між сторонами спору щодо правильності вихідних даних, покладених в основу розрахунку заявлених позовних вимог. Більше того, зі змісту самої апеляційної скарги випливає, що Київрада зазначає про відсутність нормативно визначеної можливості отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на минулі роки, водночас вважаючи правомірним застосований ним механізм ретроспективного визначення нормативної грошової оцінки. Саме наявність спору щодо правильності такого спеціального розрахунку свідчить про необхідність його перевірки із застосуванням спеціальних знань. Апеляційний господарський суд також бере до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, відповідно до якого земельне законодавство не обмежує перелік доказів, якими може підтверджуватися нормативна грошова оцінка земельної ділянки, а висновок судової експертизи є належним джерелом доказування відповідних обставин. Отже, саме по собі існування у матеріалах справи витягу з технічної документації не виключає можливості призначення судової експертизи для перевірки правильності визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та інших спеціальних питань, якщо між сторонами виник спір щодо цих обставин. Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду щодо принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, а також щодо належності витягу з технічної документації як доказу нормативної грошової оцінки колегія суддів відхиляє, оскільки наведені висновки стосуються матеріально-правової оцінки спірних правовідносин та доказів при вирішенні спору по суті, однак не спростовують наявності передбачених ст. 99 Господарського процесуального кодексу України процесуальних підстав для призначення експертизи. Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги щодо безпідставного затягування розгляду справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судової експертизи. Оскільки в означеному випадку проведення експертизи є необхідним для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, зупинення провадження у справі є передбаченим законом процесуальним наслідком її призначення та саме по собі не свідчить про порушення принципу розумності строків розгляду справи. За таких обставин судова колегія висновує, що місцевий господарський суд правильно встановив наявність передбачених ст. 99 Господарського процесуального кодексу України підстав для призначення комплексної судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, належним чином визначив коло питань, що потребують спеціальних знань, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди Київради з необхідністю проведення такого дослідження та до передчасної оцінки доказів по суті спору, що не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Зважаючи на наведене та враховуючи те, що доводи скаржника про порушення Господарським судом міста Києва норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду про призначення експертизи у цій справі не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений судовий акт відповідає вимогам закону, а отже, підстави для його скасування відсутні. Приписами ст. 236 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Положеннями ст. 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За приписами ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. В розрізі наведених норм судова колегія зазначає, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про призначення комплексної судової експертизи, відтак оскаржувану ухвалу належить залишити без змін. У зв`язку із залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються судом на скаржника. Керуючись ст. 129, 236, 255, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/2271/26 залишити без змін.

3. Покласти витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

4. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не може бути оскаржена відповідно до ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2026. Головуючий суддя П.В. Горбасенко Судді О.М. Сковородіна Р.М. Колесник