Постанова Одеський апеляційний суд № 521/11156/25

Номер провадження: 22-ц/813/1735/26 Справа № 521/11156/25 Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М., суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У липні 2025 року Акціонерне товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №1013674304 від 07.12.2023 року та №1013674290 від 07.12.2023 року в загальному розмірі 192 603,58 гривень та судових витрат, з посиланням на те, що відповідачем в добровільному порядку своїх зобов`язань по вищезазначеним договорам щодо своєчасного погашення кредиту не виконуються, що зумовило звернення АТ «ПУМБ» до суду із відповідним позовом. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2025 рокупозов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість: за кредитним договором №1013674290 від 07.12.2023 року, станом на 09.04.2025 року, у загальному розмірі 9 933 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять три) гривні 75 (сімдесят п`ять) копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7 944 (сім тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 45 (сорок п`ять) копійок; заборгованості за відсотками - 00 (нуль) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок, заборгованості за комісією - 1 988 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок та за кредитним договором №1013674304 від 07.12.2023 року, станом на 09.04.2025 року, у загальному розмірі 182 669 (сто вісімдесят дві тисячі шістсот шістдесят дев`ять) гривень 83 (вісімдесят три) копійки, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 146 082 (сто сорок шість тисяч вісімдесят дві) гривні 84 (вісімдесят чотири) копійки; заборгованості за відсотками - 19 (дев`ятнадцять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки; заборгованості за комісією - 36 567 (тридцять шість тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок, що в загальній сумі складає 192 603 (сто дев`яносто дві тисячі шістсот три) гривні 58 (п`ятдесят вісім) копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 (сорок) копійок. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено питання дійсності кваліфікованого електронного підпису, який, за твердженням позивача, було накладено на кредитні договори №1013674290 від 07.12.2023 року та №1013674304 від 07.12.2023 року. При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт укладення цих договорів в електронній формі з дотриманням встановленого законом порядку. Зокрема, позивач не надав жодних доказів направлення відповідачу оферти щодо укладення договорів у спосіб, передбачений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Водночас із матеріалів справи не вбачається, чи така оферта взагалі була сформована, надіслана скаржнику та чи була ним акцептована належним чином. Більше того, відсутні будь-які відомості про використання кваліфікованого електронного підпису, його відповідність вимогам Закону України «Про електронні довірчі послуги», а також про ідентифікацію особи, яка його застосувала. Таким чином, висновок суду про укладення договорів в електронній формі з дотриманням вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» є передчасним та необґрунтованим. Відзив на апеляційну скаргу або пояснення (заперечення) до суду не надходили. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Задовольняючи позов та стягуючи з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №1013674290 від 07.12.2023 року, станом на 09.04.2025 року, у загальному розмірі 9933,75 грн та за кредитним договором №1013674304 від 07.12.2023 року, станом на 09.04.2025 року, у загальному розмірі 182669,83 грн,суд першої інстанції виходив з того, що: - кредитні договори №1013674290 від 07.12.2023 року та №1013674304 від 07.12.2023 року між позивачем та відповідачем були укладені в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Судом враховано, що відповідачем також в електронній формі були підписані Паспорти споживчого кредиту, які в свою чергу містять інформацію про розмір кредиту, розмір відсотків та порядок і умови сплати, строки погашення кредитних коштів, розмір, порядок та умови нарахування і сплати штрафів і пені за невиконання взятих на себе зобов`язань, реальні відсоткові ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, тощо. Приймаючи викладене, а також, що в даному випадку зміст кредитних правовідносин між сторонами зафіксовано у декількох документах, суд вважав, що вказані обставини свідчать про повну обізнаність ОСОБА_1 про основні умови кредитування за кредитними договорами №1013674290 від 07.12.2023 року та №1013674304 від 07.12.2023 року; - судом встановлено належне виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором №1013674290 від 07.12.2023 року з надання відповідачеві кредитних коштів в сумі 7944,45 грн. та за кредитним договором №1013674304 від 07.12.2023 року з надання останньому кредитних коштів в сумі 146082,84 грн.; - з поданих представником позивача до позову розрахунків заборгованості вбачається, що за кредитним договором №1013674290 від 07.12.2023 року у відповідача з підстав неналежного виконання своїх обов`язків за вказаним кредитним договором, станом на 09.04.2025 року, утворилась заборгованість за кредитом у загальному розмірі 9933,75 грн., а також заборгованість за кредитним договором №1013674304 від 07.12.2023 року, яка станом на 09.04.2025 року у загальному розмірі складає 182669,83 грн. Загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, станом на 09.04.2025 року становить - 192603,58 грн. Вказані розрахунки боргу є зрозумілими та доступними, в тому числі містять усю необхідну інформації щодо періоду та розміру виникнення боргу; - зазначені суми заборгованості за кредитними договорами також підтверджується відомостями наявними у поданих до суду виписках за кредитними договорами №1013674290 від 07.12.2023 року та №1013674304 від 07.12.2023 року. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» із заявою №1013674290 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якої банк надає відповідачу споживчий кредит «рефінансування» в сумі 7944,45 грн., строком на 24 місяці, реальна річна процентна ставка якого складає - 0,01% річних. У анкеті зафіксовано, що відповідач у тому числі підтвердив, що ознайомлений з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодний, зокрема і з умовами ДКБО, розуміє всі наслідки підписання заяви електронним підписом або цифровим власноручним підписом, а також підтвердив, що підписання електронним підписом або цифровим власноручним підписом має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на паперовому носії і що електронні документи, створені та підписані відповідно до умов ДКБО не можуть бути заперечені, відмінені, розірвані, визнані недійсними, відкликані тощо лише на тій підставі, що вони підписані/вчинені в електронній формі. Вказана заява підписана за допомогою електронного підпису, накладеного ОСОБА_1 07.12.2023 року 09:20:41. Того ж дня, відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про: контактні дані кредитодавця; інформацію та контактні дані кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію; інші важливі правові аспекти. У відповідності до платіжної інструкції №TR.73781089.65063.25578 від 07.12.2023 року судом встановлено, що банком переховано на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7944,45 грн. на виконання умов кредитного договору №1013674290 від 07.12.2023 року. У відповідності до наданого представником позивача до позову розрахунку заборгованості за договором №1013674290 від 07.12.2023 року вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість за даним кредитним договором, яка станом на 09.04.2025 року у загальному розмірі становить - 9933,75 грн., що складається з: 7944 гривні 45 копійок - заборгованості за тілом кредиту, 00 гривень 65 копійки - заборгованості за відсотками, 1988 гривень 65 копійок - заборгованість за комісією. Вказана сума заборгованості також відповідає балансу по картковому рахунку відкритому на ім`я відповідача, що підтверджується наданою до суду випискою за договором №1013674290 від 07.12.2023 року за період з 07.12.2023 року по 09.04.2025 року. 07.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» із заявою №1013674304 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якої відповідач просив надати йому споживчий кредит «рефінансування» в сумі 146 082,84 грн. шляхом його перерахування на визначений рахунок - НОМЕР_2 , строком на 48 місяців, зі встановленою процентною ставкою - 0,01 річних. У заяві зазначено, що відповідач зокрема підтвердив, що ознайомлений з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодний, зокрема і з умовами ДКБО, розуміє всі наслідки підписання заяви електронним підписом або цифровим власноручним підписом, а також підтвердив, що підписання електронним підписом або цифровим власноручним підписом має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на паперовому носії і що електронні документи, створені та підписані відповідно до умов ДКБО не можуть бути заперечені, відмінені, розірвані, визнані недійсними, відкликані тощо лише на тій підставі, що вони підписані/вчинені в електронній формі. Вказана заява підписана за допомогою електронного підпису, накладеного ОСОБА_1 07.12.2023 року 09:21:41. Позивачем надано до позову копію паспорту споживчого кредиту від 07.12.2023 року, у відповідності до якого останній містить інформацію щодо основних умов кредитування за заявою №1013674304 від 07.12.2023 року, а саме: контактні дані кредитодавця; інформацію та контактні дані кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію; інші важливі правові аспекти. У відповідності до платіжної інструкції №TR.73781091.65228.25578 від 07.12.2023 року, АТ "ПУМБ" на виконання умов вказаного кредитного договору було здійснено переказ на ім`я ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 146 082,84 грн., що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за умовами кредитного договору №1013674304 від 07.12.2023 року. У відповідності до наданого представником позивача до позову розрахунку заборгованості за договором №1013674304 від 07.12.2023 року вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість за кредитом, яка станом на 09.04.2025 року у загальному розмірі становить - 182 669,83 грн., що складається з: 146 082 гривні 84 копійки - заборгованості за тілом кредиту, 19 гривень 24 копійки - заборгованості за відсотками, 36 567 гривень 75 копійок - заборгованості за комісією. Вказана сума заборгованості також відповідає балансу по картковому рахунку відкритому на ім`я відповідача, що підтверджується наданою до суду випискою за договором №1013674304 від 07.12.2023 року за період з 07.12.2023 року по 09.04.2025 року. 10.04.2025 року за вих. номером КНО-44.2.2/580 банком на адресу ОСОБА_1 скеровано повідомлення вимогу, яка містить інформацію про наявність заборгованості за кредитними договорами №1013674290 від 07.12.2023 року та №1013674304 від 07.12.2023 року, яка станом на 09.04.2025 року в загальному розмірі складає 192603,58 грн. та необхідність її погашення. Колегія суддів виходить з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України). За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналізуючи зміст викладених норм, вбачається, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно з ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідно до статей 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Згідно пункту п`ятнадцятого частини першої статті 1 ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис. Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. З матеріалів справи вбачається, 07.12.2023 року ОСОБА_1 укладено з АТ "ПУМБ" кредитний договір №1013674290 у формі заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. За цим договором АТ "ПУМБ" зобов`язалося надати кредит на погашення заборгованості та разової комісії Банку у розмірі 7944,45 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит згідно графіку платежів та сплатити відсотки за користування грошовими коштами. Сторони погодили, що кредит надається на строк 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,6%, розмір процентної ставки - 0,01% річних, схема повернення кредиту - ануїтетна (рівними платежами), спосіб надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі - банківський переказ (за реквізитами зазначеними у п. 10). Підписуючи вказану заяву, ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). Вказана заява підписана за допомогою електронного підпису ОСОБА_1 , тип підпису: ОТР-пароль на номер телефону НОМЕР_3 , дата та час підпису: 07.12.2023 09:20:41, а також електронного підпису уповноваженої особи АТ "ПУМБ". Разом з тим, 07.12.2023 року ОСОБА_1 укладено з АТ "ПУМБ" кредитний договір №1013674304 у формі заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. За цим договором АТ "ПУМБ" зобов`язалося надати кредит на погашення заборгованості та разової комісії Банку у розмірі 146 082,84 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит згідно графіку платежів та сплатити відсотки за користування грошовими коштами. Сторони погодили, що кредит надається на строк 48 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,6%, розмір процентної ставки - 0,01% річних, схема повернення кредиту - ануїтетна (рівними платежами), спосіб надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі - банківський переказ (за реквізитами зазначеними у п. 10). Підписуючи вказану заяву, ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). Вказана заява підписана за допомогою електронного підпису Воробйова Д.В., тип підпису: ОТР-пароль на номер телефону НОМЕР_3 , дата та час підпису: 07.12.2023 09:21:41 , а також електронного підпису уповноваженої особи АТ "ПУМБ". Твердження відповідача про те, що позивач не довів, що він підписував заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб колегією суддів відхиляються з огляду на наступне. Апеляційний суд зазначає, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції. Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи. Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та пункт 15 частини першої статті 1 чинного Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»). Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався. Про те саме зазначається і у визначенні підпису одноразовим ідентифікатором, що міститься в Законі Україні «Про електронну комерцію»: це дані, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому спосіб такого додавання Законом не визначений, так само, як не визначено того, що саме, крім ідентифікації підпису, має забезпечувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Крім цього, варто враховувати те, що поняття електронного підпису є родовим і визначає фактично будь-який вид підпису, що може використовуватися в електронному документообігу. Водночас електронні підписи існують різних видів, частина яких передбачена законодавством, а частина є фактично непойменованими видами підписів (такі як підпис за допомогою біометричних даних або підпис шляхом простої вказівки свого ім`я в електронному документі). Так, Закон України «Про електронну комерцію» називає і визначає такий вид підпису, як електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Водночас Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (у редакції, чинній станом на момент укладення спірного договору - Закон України «Про електронні довірчі послуги») спеціально передбачає такі види електронних підписів, як кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) та удосконалений електронний підпис (далі - УЕП). Ці підписи найчастіше створюються за допомогою технології криптографічного шифрування і виконують найбільш широке коло функцій з технічної точки зору: вони і ідентифікують підписувачів, і підтверджують їхню згоду зі змістом підписуваного документу, і забезпечують цілісність і незмінюваність підписаного документу. Фактично, терміни КЕП і УЕП є аналогами терміну «електронний цифровий підпис», яке раніше використовувалося в законодавстві і було передбачено Законом України «Про електронний цифровий підпис», що на сьогодні втратив чинність. У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор (постанова Верховного суду від 04 лютого 2026 року справа № 758/14925/23). Як встановлено з матеріалів справи Заява №1013674290 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 07.12.2023 року підписана за допомогою електронного підпису ОСОБА_1 , тип підпису: ОТР-пароль на номер телефону НОМЕР_3 , дата та час підпису: 07.12.2023 09:20:41, а також за допомогою КЕП уповноваженої особи АТ "ПУМБ", що підтверджується ідентифікатором прикріпленим до такої заяви. Заява №1013674304 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 07.12.2023 року підписана за допомогою електронного підпису ОСОБА_1 , тип підпису: ОТР-пароль на номер телефону НОМЕР_3 , дата та час підпису: 07.12.2023 09:21:41, а також за допомогою КЕП уповноваженої особи АТ "ПУМБ", що підтверджується ідентифікатором прикріпленим до такої заяви. Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010). У контексті електронного правочину, вчинення дій з використанням особистого кабінету, логіну, паролю та/або одноразового ідентифікатора, наданого особі при реєстрації, створює презумпцію того, що ці дії вчинені саме цією особою. Якщо відповідач заперечує факт власного волевиявлення на укладення кредитного договору в електронній формі або стверджує, що електронний підпис був вчинений не ним, а іншою особою, тягар доведення цих обставин покладається саме на відповідача відповідно до статті 81 ЦПК України. Таким чином, просте заперечення факту авторизації та підписання договору без надання належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність вад волевиявлення або вчинення електронного підпису іншою особою, не є достатньою підставою для спростування презумпції дійсності правочину та вчинення електронного підпису саме відповідачем. Відповідач не надав жодних доказів несанкціонованого доступу до його особистого кабінету, використання його персональних даних третіми особами чи будь-яких інших обставин, які б свідчили про відсутність його вільної волі на укладення договору або фальсифікацію електронного підпису. Доказів того, що його персональні дані (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, на яку здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані іншими особами для укладення кредитних договорів від імені ОСОБА_1 , останнім суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21. Крім того, апеляційний суд акцентує увагу, що номер телефону, який використовуюся ОСОБА_1 для ідентифікації та підпису заяв на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме мобільний номер: НОМЕР_3 , зазначався відповідачем як засіб зв`язку з останнім у процесуальних документах, поданих до суду першої інстанції, зокрема, у відзиві на позовну заяву. З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, відтак колегія суддів відхиляє посилання представника відповідача на не підписання ОСОБА_1 кредитних договорів та відсутність на наданих Банком документах цифрового підпису відповідача. Факт видачі відповідачу кредитних коштів у розмірі 7944,45 грн. підтверджується даними платіжної інструкції №TR.73781089.65063.25578 від 07.12.2023 року, та у розмірі 146 082,84 грн. підтверджується даними платіжної інструкції №TR.73781091.65228.25578 від 07.12.2023 року. З виписки за договором №1013674290 від 07.12.2023 року за період з 07.12.2023 року по 09.04.2025 року, що сума у розмірі 7944,45 грн. була перераховані на банківський рахунок відповідача, зазначений у п. 10 Заяви №1013674290. З виписки за договором №1013674304 від 07.12.2023 року за період з 07.12.2023 року по 09.04.2025 року, що сума у розмірі 146 082,84 грн. була перераховані на банківський рахунок відповідача, зазначений у п. 10 Заяви №1013674304. Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, зазначені кредитні кошти у сумі 7 944,45 грн. та сумі 146 082,84 грн. були перераховані на банківські рахунки відповідача з метою погашення останнім двох інших кредитних договорів. Колегія суддів зазначає, що виписка з рахунку в банківській установі є належним, допустимим і достатнім доказом у розумінні статей 76, 77, 78 ЦПК України, що достовірно підтверджує факт здійснення операцій між банком та позичальником. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, встановивши, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитними договорами №1013674290 від 07.12.2023 року та №1013674304 від 07.12.2023 року, надавши відповідачу кредит в обумовленій сумі, тоді як ОСОБА_1 не виконував свої зобов`язання за кредитними договорами, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у сумі 9 933,75грн. за кредитним договорам №1013674290 від 07.12.2023 року та у сумі 182 669,83 грн.за кредитним договорам №1013674304 від 07.12.2023 року, що підтверджується належними та допустимими доказами, дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення зазначеної заборгованості з відповідача на користь позивача. Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав. Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду. Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"). Також, Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено: 20.07.2026 року. Головуючий: О.М. Таварткіладзе Судді: Є.С. Сєвєрова С.О. Погорєлова