Постанова Дніпровський апеляційний суд № 209/754/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2033/26 Справа № 209/754/26 Суддя у 1-й інстанції - Решетник Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Помінова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- на постанову судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.156, ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. У постанові суду зазначено, що за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869714 від 03.02.2026, о 16 год 50 хв 03.02.2026 ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 у кіоску «Кофе Сигарети» здійснювала продаж тютюнових виробів (сигарет) без марок акцизного податку ОСОБА_2 , за ціною 75,00 грн., своїми діями порушила ст.226 ПКУ та ст. 65 ГКУ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП. За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869715 від 03.02.2026, 16 год 50 хв 03.02.2026 ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 у кіоску «Кофе Сигарети» здійснювала продаж тютюнових виробів (сигарет) без марок акцизного податку ОСОБА_2 , за ціною 75,00 грн., без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, чим порушила вимоги ст. 3,19,58 ГКУ та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП. В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та необґрунтованої. Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки факт продажу ґрунтується виключно на твердженнях ОСОБА_2 . Так, в матеріалах справи відсутній протокол контрольної закупки; відсутні докази передачі грошей, вилучення грошей у ОСОБА_1 , відеофіксація продажу не здійснювалась, відсутні докази походження вилученої пачки сигарет. Вважає, що суд не встановив наявність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП необхідно довести здійснення саме господарської діяльності як самостійної, систематичної діяльності суб`єкта господарювання, однак доказів того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є власником кіоску, отримувала прибуток від реалізації товару, організовувала торгівлю, здійснювала підприємницьку діяльність, матеріали справи не містять. Фактично суд ототожнив можливий продаж товару реалізатором із здійсненням господарської діяльності, що суперечить змісту ч.1 ст.164 КУпАП. Зазначає, що суд не надав оцінки істотним порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, оскільки при складанні адміністративних матеріалів їй не були належним чином роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, а також ст.59 та ст.63 Конституції України. На підставі наведеного ОСОБА_1 просить постанову Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 23 квітня 2026 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1. ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлена належним чином. Враховуючи наведене, з урахуванням приписів ч.6 ст.294 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не перешкоджає апеляційному розгляду. Під час апеляційного розгляду захисник Помінов О.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Додаткова зазначив, що ОСОБА_1 не є суб`єктом відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки є лише реалізатором товару у кіоску, а факт продажу нею цигарок ОСОБА_2 , без належного підтвердження та фіксації, не доводить провину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй правопорушень. Стверджує, що сам ОСОБА_2 є провокатором працівників поліції. Просив скасувати постанову судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 , провадження закрити за ч.1 ст.164 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а за ч.1 ст.156 КУпАП на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, суддя місцевого суду послався як на докази на матеріали справи, зокрема на: протоколи про адміністративні правопорушення; пояснення ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_2 та фототаблицю. Судом апеляційної інстанції вказані докази були перевірені та досліджені. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №869715 від 03.02.2026, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, приблизно о 16 год 50 хв 03.02.2026 ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а саме продала ОСОБА_2 пачку цигарок «Brut» за ціною 75 грн, без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушила вимоги ст. 3,19,58 ГКУ, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП. Потерпілі відсутні. Свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «від пояснень відмовилась». Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі у відповідній графі у присутності двох понятих - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.1). Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №869714 від 03.02.2026, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП, приблизно о 16 год 50 хв 03.02.2026 ОСОБА_1 у м.Кам`янське, по вул. Квітів, буд. 5 у кіоску «Кофе Сигарети» здійснила продаж (роздрібну торгівлю) тютюнових виробів без марок акцизного податку, продавши цигарки «Brut» без марок акцизного податку громадянці ОСОБА_2 за ціною 75 грн, чим порушила вимоги ст. 226 ПКУ та ст. 65 ГКУ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП. Потерпілі відсутні. Свідки: ОСОБА_2 . Правопорушенням матеріальну шкоду не заподіяно. В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «від пояснень відмовилась». Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі у відповідній графі у присутності двох понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . У присутності понятих також проведено особистий огляд речей, передбачений ст. 264 КУпАП, що були у ОСОБА_5 . Оглядом встановлено, що 03.02.2026 у кіоску «Кофе Сигарети» здійснювалась реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку. У вказаному кіоску було вилучено 7 пачок цигарок «Brut» без марок акцизного податку за ціною 75 грн, які було направлено до камери схову Кам`янського РУП (а.с.11). За поясненнями ОСОБА_2 , 03.02.2026 о 16.30 годин вона придбала тютюнові вироби без марок акцизного податку за адресою: м. Кам`янське, вул. Квітів, 5, а саме одну пачку цигарок «Slims Brut». У подальшому дану пачку цигарок передала працівникам поліції та була залучена свідком для складання адміністративних документів (а.с.12). Згідно наявних в матеріалах справи пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , наданим працівникам поліції, вона працює продавцем у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснюється реалізація тютюнових виробів та алкогольних напоїв, відповідно до наявних ліценцій. Також здійснюється продаж цигарок без марок акцизного податку марки «Brut» за ціною 75 грн. Пояснення підписані працівником поліції, який їх складав. Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поясненнях відсутній (а.с.13). Також в матеріалах справи наявна фототаблиця, де зображено віконце кіоску та видно жінку всередині нього (а.с.15). Дослідивши надані матеріали провадження в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративно правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, апеляційний суд зазначає таке. Згідно диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Об`єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Згідно частини першої-четвертої статті 2 Закону України Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року № 4196-IX під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку. Не можуть здійснювати господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи. Суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом. Суб`єктами господарювання є: - господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку; - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Суб`єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів мікропідприємництва, суб`єктів малого підприємництва, суб`єктів середнього підприємництва або суб`єктів великого підприємництва. Натомість, ні протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №869715 від 03.02.2026, ні інші долучені до матеріалів справи процесуальні документи, не підтверджують провадження ОСОБА_1 господарської діяльності 03 лютого 2026 року у зазначений час та отримання в результаті такої торгівлі прибутку. Таким чином, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що посадовою особою органу поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не було розкрито об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП, а саме не зазначено, що ОСОБА_1 являється суб`єктом господарської діяльності, не вказано, що продаж мав систематичний характер та чи був факт отримання прибутку. У зв`язку з чим, протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати додаткові докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення. Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25). У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останньої. Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без отримання необхідних дозвільних документів, зокрема отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та про закриття провадження у цій частині. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року скасувати, провадження у справі про визнання винною і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО