Постанова Київський апеляційний суд № 758/15910/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Справа № 758/15910/25 № 33/824/3335/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Зеленчука М.М. розглянувши апеляційну скаргу Енергетичної митниці на постанову судді Подільського районного суду міста Києва Петрова Д.В. від 03 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Омнія Трейд», за ст. 485 МК України,- в с т а н о в и в: Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0414/UA903000/2025 від 12.09.2025, 22.10.2022 до Енергетичної митниці декларантом ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 (місцезнаходження підприємства станом на момент митного оформлення: 36008, Полтавська обл., м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 14A/22, код ЄДРПОУ 42927796) з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «Скраплений вуглеводневий газ» (далі - товар) за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711139700, у кількості 19 420 кг була подана митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» № UA903050/2022/036863. Заявлена митна вартість товару склала 556 687 грн. 29 коп. Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 05.08.2022 NANXT_OMN_20220805, укладеного між ТОВ «Омнія Трейд», в особі директора ОСОБА_2 , та литовського підприємства AdNext OU Ltd. (Ahtri th 8, Harju maakond, Tallinn, 10151 Estonia Kesklinna linnaosa), в особі директора ОСОБА_3 . Відправником товару було литовське підприємство JOINT-STOCK COMPANY «GAZIMPEKSAS» (KONSTITUCIJOS PR.4A, VILNIUS, LT-09308, LITHUANIA). До митного контролю та митного оформлення вказаного товару були надані документи, передбачені ст. 335 Митного кодексу України, зокрема: рахунок від 20.10.2022 № GAZ 0410474, декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 20.10.2022 № GAZ 0410474, CMR від 50.10.2022 № 1091983, паспорт якості від 27.09.2022 № B 22-21 U, зовнішньоекономічний контракт від 05.08.2022 № ANXT_OMN_20220805. Відповідно до наданих відомостей, за МД було сплачено: мито у розмірі 0,00 грн (за ставкою 0%); акцизний податок 66 961 грн. 38 коп. (за ставкою 52 Євро за 1000 літрів); ПДВ - 43 655 грн. 41 коп. (за ставною 7%). З метою підтвердження заявленої в графі 34 МД країни походження товару (Європейський союз) ТОВ «Омнія Трейд» до митного оформлення було надано декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером від 20.10.2022 № GAZ 0410474, відомості про яку внесені до графи 44 МД. Враховуючи вищезазначене, митне оформлення заявленого товару ТОВ «Омнія Трейд» за МД здійснено без застосування спеціальних заходів, а саме зі звільненням від сплати спеціального мита. На підставі ст. 345, ст. 346, ст. 347, ст. 349 МК України, наказу Енергетичної митниці від 13.02.2025 № 30 посадовими особами Енергетичної митниці в період з 27.02.2025 по 09.04.2025 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Омнія Трейд», щодо дотримання вимог законодавства У країни з питань митної справи під час ввезення товарів на митну територію України товарів за період діяльності підприємства з 01.01.2020 по 31.01.2025. За результатами, проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Омнія Трейд», посадовими особами Енергетичної митниці складений Акт від 23.04.2025 № 11/25/7.6-19/42927796 (далі- Акт) та податкові повідомлення - рішення від 30.05.2025 №№ UA903000202519, UA903000202520. За результатами документальної виїзної перевірки було встановлено, що для товару імпортованого ТОВ «Омнія Трейд» за МД з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 20.10.2022 № GAZ 0410474, відповідно до інформації отриманої від уповноваженого органу країни експортера, преференційне походження (країна походження) Європейський союз (далі - ЄС) не підтверджено та декларація про походження товару заповнена неправильно. Таким чином, преференційне походження товару ЄС за декларацією-інвойсом, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 20.10.2022 № GAZ 0410474 не підтверджено, відповідно нарахування спеціального мита у розмірі 3% (16 700,62 грн) було обов?язковим. В своїх відповідях на питання керівником ТОВ «Омнія Трейд» пояснень, щодо не сплати спеціального мита у розмірі 3% не надано. Враховуючи, що мито є однією із складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеної в графі 47 МД, зазначене спричинило невірний розрахунок ПДВ. Таким чином, за МД мало бути сплачено ПДВ у сумі 44 824 грн. 45 коп., що на 1 169 грн. 04 коп. менше ніж фактично надійшло до Державного бюджету. Враховуючи те, що країна походження товару не підтверджена, зазначені дії призвели до недоборів митних платежів у розмірі 17 869 грн. 66 коп., а саме: спеціального мита - 16 700 грн. 62 коп., ПДВ - 1 169 грн. 04 коп. (№ з/п. 75 додаток 3 до Акту). Таким чином, в діях керівника ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, а саме вчинення дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості. Місце вчинення порушення митних правил: відділ митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці, час вчинення порушення митних правил 22.10.2022. З огляду на викладене, Енергетична митниця просила застосувати стягнення, передбачене статтею 485 Митного кодексу України, штраф в розмірі 150 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 26 804 грн. 49 коп. Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 485МК України закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись з такою постановою судді, Енергетична митниця звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 винною в порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 150 відсотків несплаченої суми митних платежів - 26 804,49 грн. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що за результатами документальної виїзної перевірки було встановлено, що для товару імпортованого ТОВ «Омнія Трейд» за МД з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 20.10.2022 № GAZ 0410474, відповідно до інформації отриманої від уповноваженого органу країни експортера, преференційне походження (країна походження) Європейський Союз не підтверджено і товари не набули статусу преференційного походження. Таким чином, преференційне походження товару ЄС за декларацією-інвойсом, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 20.10.2022 № GAZ 0410474 не підтверджено, відповідно нарахування спеціального мита у розмірі 3% (16 700,62 грн.) було обов'язковим. Крім того, вказує, що з мито є однією зі складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеній в графі 47 МД, що спричинило невірний розрахунок ПДВ. Таким чином, за МД мало бути сплачено ПДВ у сумі 44 824,45 грн., що на 1 169,04 грн. менше ніж фактично надійшло до Державного бюджету. Зауважує, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умовами сплати спеціального мита за визначеними цим пунктом ставками. Посилається на те, що декларації про походження, складені на інвойсах, виданих компанією-експортером UAB «GAZIMPEKSAS», та надані ТОВ «Омнія Трейд» до митного оформлення товарів за МД, наведеними у Додатку №3, з урахуванням листів уповноважених органів країни експорту не можуть вважатися належною підставою для визначення Литовської Республіки країною походження товарів, перелічених у цих деклараціях про походження. Отже, товари, оформлені за МД, наведеними у Додатку № 3 до Акту перевірки, мають невизначену країну походження, а тому повинні бути оподатковані спеціальним митом за ставкою 3% згідно з постановою №

719. Також вказує, що директором ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 вчинено порушення митних правил з умисною формою вини, яка полягає у тому, що вона розуміла і усвідомлювала характер протиправної дії, що виразилось у заявленні в МД з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості - декларації-інвойс від 20.10.2022 № GAZ 0410474, в якій вказане преференційне походження товарів (Європейський Союз) - не підтверджено, не сплатила спеціальне мито у розмірі 3%, яке було обов'язковим, а тому досягла своєї мети, що виразилось у несплаті до бюджету спеціального мита, та бажала настання шкідливих наслідків (недоотримання держбюджетом коштів). У порядку ст. 495 МК України, Енергетичною митницею було зібрано докази, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми, які підтверджують та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил та які наявні в матеріалах справи. Також в апеляційній скарзі Енергетична митниця просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Енергетичною митницею в межах 10-денного строку з дня винесення постанови, 13 березня 2026 року було подано апеляційну скаргу. У відповідності до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Енергетичній митниці стало відомо, що 31 березня 2026 року суддею Київського апеляційного суду Лапчевською О.Ф. винесено постанову про повернення апеляційної скарги як такої, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження. 07 квітня 2026 року Енергетична митниця подала повторно скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак 15 квітня 2026 року Київським апеляційним судом було повернуто вдруге скаргу за тих самих обставин, пославшись на те, що в КУпАП чітко вказано, що строк оскарження постанов рахується з дня її винесення. 24 квітня 2026 року Енергетична митниця подала повторну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак 05 травня 2026 року Київським апеляційним судом було повернуто скаргу за тих самих обставин. При цьому, апеляційним судом не було враховано, що після судового засідання 03 березня 2026 року суддею не було проголошено резолютивну частину постанови та лише 11 березня 2026 року в 04 год. 50 хв. Митницею отримано постанову суду про закриття провадження у справі. Більше того, відповідно до Реєстру, забезпечення загального доступу до постанови надано теж тільки 11 березня 2026 року. З огляду на вказані обставини та з метою доступу до правосуддя, Енергетична митниця вважає наявними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В судовому засіданні представник Енергетичної митниці - Герега К.М. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представник ОСОБА_1 - адвокат Андросович Г.С. надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення представника митниці, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови. З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2026 року судом винесена постанова. Згідно довідки про доставку електронного документу, постанову від 03 березня 2026 року в електронному вигляді було доставлено до електронного кабінету Енергетичній митниці 11 березня 2026 року. 13 березня 2026 року Енергетична митниця вперше звернулася з апеляційною скаргою, однак постановою судді Київського апеляційного суду від 31 березня 2026 року апеляційну скаргу було повернуто, оскільки вона подана після закінчення строку на оскарження, водночас, апелянт не заявляє клопотання про поновлення цього строку. 07 квітня 2026 року Енергетична митниця повторно звернулася з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що строк подання первинної апеляційної скарги 13 березня 2026 року пропущенний не був, про повернення апеляційної скарги Енергетична митниця дізналася з Реєстру 02 квітня 2026 року, строк подання повторної апеляційної скарги підлягає поновленню. Постановою Київського апеляційної скарги від 15 квітня 2026 року у задоволенні клопотання Енергетичної митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови відмовлено, повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала. 27 квітня 2026 року Енергетична митниця втретє звернулася з апеляційною скаргою на постанову Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року, в зокрема, наявне клопотання про поновлення строку, обгрунтоване тим, що копію постанови було отримано 11 березня 2026 року. Однак постановою судді Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року в задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. 21 травня 2026 року Енергетична митниця повторно звернулася з апеляційною скаргою, в якій заявила клопотання про поновлення строку, вказуючи на те, що він був пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови було отримано 11 березня 2026 року. Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити. Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на положення ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі, виходив з того, що фактів невідповідності відомостей заявлених у митній декларації, в тому числі невірно зазначених особисто ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів, не встановлено, вся інформація, що відображена у митній декларації - підтверджується товаросупровідними документами, які є дійсними. Ні протокол, ні додані до нього документи не містять обставин, які б доводили умисні дії директора ТОВ «Омнія Трейд» ОСОБА_1 , відсутність прямого умислу в діях особи, яка під час митного оформлення товару не заявила згідно зі встановленою формою необхідних для здійснення митного контролю відомостей про оподаткування товару (відомості щодо країни походження товару), указує на відсутність складу адміністративного правопорушення, встановленого статтею 485 Митного кодексу України. Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками, враховуючи наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості. Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. У відповідності до частини 2 цієї ж статті електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Згідно з ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України. Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Так, відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватися з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. Згідно зі ст. 485 МК України відповідальність настає за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги Об`єктивна сторона цього правопорушення характеризується дією, тобто активною поведінкою (вчинком) особи, в якій виражена зовні її воля і, що спрямована на застосування особою під час декларування товарів саме таких ставок митних платежів, які справляються з товарів, що переміщуються через митну територію України, та звільняють від сплати митних платежів або зменшують їх розмір, а також дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів у цілях, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, обманні маніпуляції з податковими пільгами. З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками. Суб`єктивна сторона характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. Для кваліфікації дій за ст. 485 МКУ не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки. Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Отже, ст. 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості. Частиною першою статті 271 МК України визначено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПК України та МК України, який нараховується та сплачується відповідно до МК України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита, додатковий імпортний збір (ч. 1 ст. 275 МК України). Відповідно до ч. 3 ст. 275 МК України спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»: 1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; 2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у разі якщо інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування. Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права та одним з таких заходів є запровадження спеціального мита. У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України. Відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та з метою вжиття заходів, необхідних для захисту суттєвих інтересів безпеки під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 719 «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України», якою було запроваджено спеціальне мито на важкі дистиляти (газойлі), гази скраплені, вуглеводні та на окремі типи вугілля походженням з російської федерації, що ввозяться на митну територію України, незалежно від інших видів мита. Так, постановою № 719 було встановлено спеціальне мито для газів скраплених за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 згідно з УКТ ЗЕД та вуглеводнів за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту та країною походження яких є російська федерація, у розмірі 3 %. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито згідно з цим пунктом, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними цим пунктом ставками. Згідно з ч. 1 ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару. Під час митного оформлення товарів за МД, наведеними у Додатку № 3 до Акту перевірки, скаржником на підставі декларацій про походження, складених на інвойсах, виданих компанією-експортером UAB «GAZIMPEKSAS», заявлено країною походження товарів Литовську Республіку. Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, умови складання декларацій про походження або декларацій про походження EUR-MED, а також процедура перевірки підтверджень походження товарів та правильності інформації, що в них міститься, зазначених у перелічених вище документах, встановлені у Доповненні ІІ до Регіональної Конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 08.11.2017 № 2187-VIII. Пунктом 2 статті 31 Доповнення І до Конвенції встановлено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та EUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження EUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документах. Так, на запити Держмитслужби від 28.03.2024 № 15/15-03-01/7/1680 уповноваженим органом Литовської Республіки листами надіслано результати перевірки декларацій про походження, складених на інвойсах, виданих компанією-експортером UAB «GAZIMPEKSAS». За результатами перевірки Держмитслужбу повідомлено, що митними органами Литовської Республіки проведено перевірку з 01.01.2022 по 31.05.2023, та листом від 25.03.2024 № (15.3Mr/22)3BE-1926 надано перелік декларацій про походження, складених на інвойсах, преференційний режим щодо яких підтверджено, проте декларації про походження, які надавались ТОВ «Омнія Трейд» під час митного оформлення товарів за митною декларацією, наведеними у Додатку № 3, у цьому переліку відсутні. Щодо інших декларацій про походження, складених компанією-експортером UAB «GAZIMPEKSAS» протягом зазначеного періоду та які були предметом перевірки, повідомлено про не підтвердження преференційного походження та про те, що ці декларації походження складені неправильно. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 352 МК України отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, можуть використовуватись як матеріали для підготовки висновків за результатами перевірок. Пунктом 54.4 статті 54 ПК України встановлено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п. 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених МК України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях. Верховний Суд у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 380/2397/22. визначив, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, стосовно країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товарів та їх випуску. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок зі сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання. Як встановлено з матеріалів справи, На підставі ст. 345, ст. 346, ст. 347, ст. 349 МК України, наказу Енергетичної митниці від 13.02.2025 № 30 посадовими особами Енергетичної митниці в період з 27.02.2025 по 09.04.2025 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Омнія Трейд», щодо дотримання вимог законодавства У країни з питань митної справи під час ввезення товарів на митну територію України товарів за період діяльності підприємства з 01.01.2020 по 31.01.2025. За результатами, проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Омнія Трейд», посадовими особами Енергетичної митниці складений Акт від 23.04.2025 № 11/25/7.6-19/42927796 (далі- Акт) та податкові повідомлення - рішення від 30.05.2025 №№ UA903000202519, UA903000202520. За результатами документальної виїзної перевірки було встановлено, що для товару імпортованого ТОВ «Омнія Трейд» за МД з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 20.10.2022 № GAZ 0410474, відповідно до інформації отриманої від уповноваженого органу країни експортера, преференційне походження (країна походження) Європейський союз (далі - ЄС) не підтверджено та декларація про походження товару заповнена неправильно. Таким чином, преференційне походження товару ЄС за декларацією-інвойсом, складеного уповноваженим (схваленим) експортером від 20.10.2022 № GAZ 0410474 не підтверджено, відповідно нарахування спеціального мита у розмірі 3% (16 700,62 грн) було обов?язковим. В своїх відповідях на питання керівником ТОВ «Омнія Трейд» пояснень, щодо не сплати спеціального мита у розмірі 3% не надано. Враховуючи, що мито є однією із складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеної в графі 47 МД, зазначене спричинило невірний розрахунок ПДВ. Таким чином, за МД мало бути сплачено ПДВ у сумі 44 824 грн. 45 коп., що на 1 169 грн. 04 коп. менше ніж фактично надійшло до Державного бюджету. Враховуючи те, що країна походження товару не підтверджена, зазначені дії призвели до недоборів митних платежів у розмірі 17 869 грн. 66 коп., а саме: спеціального мита - 16 700 грн. 62 коп., ПДВ - 1 169 грн. 04 коп. (№ з/п. 75 додаток 3 до Акту) За результатами розгляду справи, після надання оцінки зібраним у справі доказам в їх сукупності суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при заповненні електронної митної декларації у ОСОБА_1 був відсутній умисел на вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, оскільки ТОВ «Омнія Трейд» не мало будь - якої передбаченої законодавством можливості вчиняти будь - які дії з метою перевірки первинної внутрішньої документації UAB «Gazimpeksas», яке мало статус затвердженого експортера та яким було складено та надано декларацію-інвойс від 20 жовтня 2022 року № GAZ 0410474, відповідно до якої преференційне походження товару (країна походження) зазначено Європейський союз (далі - ЄС) та на підставі якої ОСОБА_1 були заповнені відомості у електронній митній декларації. Також наявність в діях ОСОБА_1 умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру спростовується листом Вільнюської територіальної митниці від 10 листопада 2021 року, який був отриманий ОСОБА_1 перед укладенням зовнішньоекономічних контрактів та відповідно до якого UAB «Gazimpeksas» присвоєно номер затвердженого експортера LT /VM0/052 і дозволено UAB «Gazimpeksas» складати декларації інвойс на скраплений вуглеводневий газ преференційного походження Європейського Союзу, який експортується в Україну та який класифікується в позиції 2711 ГС. Таким чином, ОСОБА_1 пересвідчилась у праві на преференції у UAB «Gazimpeksas», а тому доводи представника митниці в цій частині є безпідставними. Оцінюючи доводи Енергетичної митниці про те, що ОСОБА_1 було достатньо перевірити, громадянином якої країни є директор UAB «Gazimpeksas», та те, що останні є лише базою, а не заводом (виробником) апеляційний суд зауважує, що громадянство директора ніяким чином не впливає на діяльність компанії. Доводи про те, що UAB «Gazimpeksas» не є виробником, а лише базою, є необґрунтованими, оскільки це входить до питань внутрішнього розпорядку компанії UAB «Gazimpeksas», які ніяким чином не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Також апеляційний суд звертає увагу, що під час митного оформлення товару ОСОБА_1 заявлено країною походження товарів Литовську Республіку виключно на підставі декларацій про походження, складених на підставі інвойсів, виданих компанією - експортером UAB «Gazimpeksas» №GAZ 0410474 від 20 жовтня 2022 року. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, не спростованого доводами апеляційної скарги, що доказів того, що ТОВ «Омнія Трейд» мало будь-яку інформацію щодо сумнівності права на застосування преференцій UAB «Gazimpeksas», який мав код авторизованого експортера, митним органом не надано, тому підстав вважати, що дії суб`єкта декларування мали умисел на вчинення дій, що складають диспозицію ст. 485 МК України, немає. Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, у зв`язку із чим суд визнає переконливими висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського суду з прав людини. За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліж проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Враховуючи наведене, суд першої інстанції, дослідивши надані докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не допущено. Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи, зводяться до переоцінки доказів, які були зібрані митним органом і додані до протоколу про порушення митних правил, яким судом першої інстанції було надано належної оцінки, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Поновити Енергетичній митниці строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року. Апеляційну скаргу Енергетичної митниці - залишити без задоволення. Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року у справі про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 МК України - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.В. Саліхов