Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/9344/26

Справа № 991/9344/26 Провадження 1-кс/991/9357/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2026 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд), отримавши скаргу ОСОБА_2 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження. 16.07.2026 до ВАКС надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_2 (далі-скаржник ) на повідомлення про підозру, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад скарги. Скаржник у скарзі просив: «Повідомлення про підозру від 18.06.2025 ОСОБА_2 у нібито вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, в межах кримінального провадження № 22024000000001148 від 12.12.2024, - скасувати», що обґрунтовувалось зокрема таким «Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024000000001148 від 12.12.2024 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 209, ч. З ст. 3 65-2, ч. 2 ст. 3 84, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України».

3. Обґрунтування позиції суду. 3.1. Статтею 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 №2447-VIII визначено, що завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства, а також здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства. Стаття 4 того ж Закону №2447-VIII передбачає, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства, здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства; аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних та інших провадженнях, віднесених до його підсудності, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті. Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України. Правові підстави предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК. Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті. Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини. 3.2. Суду відомі такі обставини: 12.12.2024 постановою прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 виділено з кримінального провадження №22024220000001649 від 27.09.2024 в окреме кримінальне провадження №22024000000001148 від 12.12.2024 матеріали досудового розслідування щодо невстановлених осіб за фактами заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; зловживання повноваженнями особою, яка надає публічні послуги, а також завідомо неправдивого висновку експерта в суді. Постанову для виконання направлено до Головного слідчого управління Служби безпеки України (ГСУ СБУ). 17.06.2025 постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управлінні процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманні публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань №22024000000001148 від 12.12.2024 та №62025000000000590 від 16.06.2025 (у якому досудове розслідування здійснювалось Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань (ДБР) за фактом пособництва, в т.ч. суддями, у заволодінні нафтопродуктопроводом «Самара - Західний напрямок» зі ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України) під єдиним реєстраційним номером №22024000000001148, визначена підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України за ГСУ СБУ та постанову направлено до ГСУ ДБР для організації передачі матеріалів кримінального провадження №62025000000000590 до ГСУ СБУ. 18.06.2025 у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_4 повідомлено ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, а саме у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, групою осіб за попередньою змовою. 19.06.2025 постановою прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 визначена підслідність кримінальних правопорушень, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 384, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 за НАБУ, постанову для організації виконання направлено до ГСУ СБУ. 04.02.2026 постановою заступника начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_5 визначена підслідність у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 за слідчими ГСУ СБУ, оскільки «На даний час у розслідуваному кримінальному правопорушенні не встановлено жодної умови або підстави (ні за суб`єктною, ні за предметною ознакою) для здійснення подальшого досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення детективами НАБ України, оскільки відомості досудового розслідування не містять даних про виконавця кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України, а відповідно вказане унеможливлює надати оцінку іншим учасникам кримінального правопорушення відповідно до форми співучасті у їх нерозривному зв`язку та зіставити із подіями, які відбувалися у інкримінований період часу. При цьому, враховуючи відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження можуть вбачатися ознаки кримінальних правопорушень, які підслідні слідчим органів безпеки…Ураховуючи викладене, кримінальне провадження № 22024000000001148 належить до компетенції слідчих органів безпеки». 3.3. Частиною 2 статті 38 КПК встановлено, що досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України. Тобто КПК визначає 5 органів досудового розслідування, які мають визначену статтею 216 різну підслідність, під чим розуміють визначені законом ознаки кримінального провадження, які обумовлюють належність такого до предмета діяльності того чи іншого слідчого органу, й само по собі існування предметної підслідності покликано впорядковувати діяльність слідчих органів з розслідування різноманітних кримінальних правопорушень, оптимізувати державні ресурси шляхом уникнення дублювання повноважень різних органів тощо. Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, й відповідно підслідність органів Служби безпеки України (СБУ) визначена частиною 2, Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) - частиною 3, органів Державного бюро розслідувань (ДБР) - частиною 4, Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) - частиною 5 статті 216 КПК. Суд переконаний, що згадка у статті 33-1 КПК предметної підсудності ВАКС винятково за наявності хоча б однієї з умов, передбачених частиною 5 статті 216 КПК, означає те, що в разі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні будь-яким іншим слідчим органом, ніж НАБУ, такі не підсудні ВАКС. Інше тлумачення такої норми позбавляє будь-якого сенсу саму згадку про частину 5 статті 216 КПК, й також створює правову невизначеність, оскільки надаватиме можливість іншим органам досудового розслідування, ніж НАБУ, свавільно на власний розсуд у будь-який час лише за формальними ознаками скеровувати до ВАКС будь-які кримінальні провадження, яких наразі в Україні нараховується сотні тисяч, що призводитиме до неможливості здійснення ВАКС ефективного судочинства, саме для запобігання чому і наявна така норма. Така позиція суду відповідає правовій позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) в ухвалах від 14.08.2025 у справі №932/9404/24, від 25.11.2025 у справі №761/43050/25, від 23.12.2025 у справі №631/704/25, від 19.01.2026 у справі №201/13151/25, від 16.06.2026 у справі №761/19792/26, сутність якої зводиться до неналежності до предметної підсудності ВАКС кримінальних проваджень у разі здійснення досудового розслідування іншим, ніж НАБУ, органом досудового розслідування, оскільки «згідно зі статтею 33-1 КПК предметна підсудність ВАКС має місце виключно за наявності хоча б однієї з умов, передбачених частиною 5 статті 216 КПК, й має бути чітко узгоджена з підслідністю. Альтеративне тлумачення зазначеної норми створює ризики правової невизначеності, що, у свою чергу, відкриває можливість іншим органам досудового розслідування свавільно скерувати провадження до ВАКС лише за формальними ознаками. Такий підхід суперечить меті законодавчого регулювання та унеможливлює ефективне здійснення правосуддя ВАКС, що прямо суперечить принципам процесуальної економії та вимогам належного судочинства». Також усталена судова практика ККС ВС свідчить про те, що докази, зібрані органом досудового розслідування з порушенням правил підслідності, є недопустимими через їх збирання неуповноваженим органом у непередбачений кримінальним процесуальним законом спосіб. Наприклад, об`єднана палата (ОП) ККС ВС у постанові від 24.05.2021 у справі №640/5023/19 зробила висновок, відповідно до якого наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі статей 86, 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку, та у мотивах прийнятого судового рішення зазначено таке: «Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності. Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд». 3.4. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 §1», що віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38). Оскільки з 04.02.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 здійснюється не НАБУ, а ГСУ СБУ (яке й раніше здійснювало таке у період 12.12.2024-19.05.2025), то відтак таке провадження не належить до предметної підсудності ВАКС, й тому розгляд будь-яких заяв, скарг та клопотань в цьому провадженні знаходиться поза межами повноважень слідчих суддів ВАКС, та суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом. Також визначення 04.02.2026 постановою прокурора САП підслідності у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 шляхом віднесення такого до підслідності слідчих ГСУ СБУ, означає відсутність будь-яких ознак належності згаданого кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС, враховуючи пряму заборону частини 5 статті 36 КПК доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування (крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану). Також суд зазначає, що відсутні будь-які перешкоди для звернення скаржника із відповідною скаргою до Шевченківського районного суду міста Києва за місцем здійснення досудового розслідування згідно з частиною 1 статті 218 КПК. 3.5. КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді в разі подання заяви, яка не належить до підсудності такого суду. Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом. Також, згідно з чинною суб`єктивною практикою АП ВАКС «положеннями ст.34 КПК визначено компетенцію судів, підстави та порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. У нормах вказаної статті використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається», «до початку судового розгляду», «для судового розгляду», «обвинувачений», «судове провадження». Згідно з ч.6 ст.34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першої цієї статті. Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (п.10 ч.1 ст.3 КПК) та «судове провадження» (п.24 ч.1 ст.3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні ст.34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження». У зв`язку з цим направлення в порядку, передбаченому положеннями ст.34 КПК, кримінального провадження з одного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту (іншого документу, яким завершується досудове розслідування) до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК, що підтверджується позицією, викладеною в ухвалі ККС ВС від 15 березня 2018 року у справі №571/196/18-к (провадження №51-4493впс18). Тобто, передбачений ст.34 КПК порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не може застосовуватись до проваджень, які перебувають на стадії досудового розслідування. Вирішення питання щодо розгляду по суті заяв, клопотань чи скарг поданих під час досудового розслідування або залишення їх без розгляду, повернення тощо, належать до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли. Відтак, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК, проте за вищевказаними положення кримінального процесуального законодавства не має можливості направляти з Вищого антикорупційного суду до іншого суду матеріали провадження, що знаходяться на стадії досудового розслідування» (наприклад, ухвали АП ВАКС від 16.08.2024 в справах №991/7571/24, №991/7217/24, від 23.04.2024 в справі №991/847/24). 3.6. З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що належить закрити провадження щодо поданої скарги. У той же час, нормами статті 309 КПК не передбачено можливість оскарження такої ухвали слідчого судді під час досудового розслідування. Керуючись статтями 33-1, 216, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ: Закрити провадження. Ухвала не підлягає оскарженню і набуває законної сили з моменту оголошення. Повний текст ухвали складений 20.07.2026. Слідчий суддя ОСОБА_1 ______________