Постанова Велика Палата ВС № 990/487/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 року м. Київ справа № 990/487/25 провадження № 11-155заі26 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідачки Мартинюк Н. М., суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М.Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року (судді Бучик А. Ю., Берназюк Я. О., Рибачук А. І., Стародуб О. П., Тацій Л. В.), УСТАНОВИЛА І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача

1. ОСОБА_1 у жовтні 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив: -визнати протиправними дії ВККС щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрано прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII); - зобов`язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ним набрано прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII; - зобов`язати ВККС внести зміни до пункту 3 рішення ВККС від 19 вересня 2025 року №173/зп-25 шляхом допуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, а саме ОСОБА_1 й внести зміни до додатка 4 пункту 3 рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту; - зобов`язати ВККС визначити та оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії графік виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду, який успішно склав тестування когнітивних здібностей та набрав прохідний бал, а саме ОСОБА_1 .

2. ОСОБА_1 обґрунтовував пред`явлений позов тим, що Комісія всупереч вимог частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24) неправомірно визначила прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з урахуванням кількості вакантних посад, у розмірі, що перевищує встановлений середній допустимий бал.

3. Комісія має право ухвалити вмотивоване рішення про встановлення вищого прохідного бала виключно щодо тестування загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. Однак права на встановлення вищого прохідного бала на етапі тестування когнітивних здібностей у Комісії немає.

4. Заявник вважає, що застосування рішення ВККС від 27 серпня 2025 року в частині, у якій встановлено обмеження кількості кандидатів, які допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту за умови набрання прохідного бала на третьому етапі кваліфікаційного іспиту, суперечить нормам вищої юридичної сили, а саме частині шостій статті 74 Закону № 1402-VIII.

5. Зауважував, що ані у додатку 2 «Особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів (рішення Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25), ані у додатку 3 «Довідкова інформація про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду» (рішення Комісії від 29 січня 2025 року № 29/зп-25 «Про здійснення організаційних заходів щодо проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду») не зазначено чітку інформацію про програмне забезпечення (вид, тип тощо), яке буде використовуватися для тестування когнітивних здібностей. Це порушує принципи прозорості та об`єктивності під час складання кваліфікаційного іспиту тестування щодо когнітивних здібностей, оскільки учасники не мають змоги ознайомитися з технічними аспектами оцінювання, що може створювати підстави для оскарження результатів тестування.

6. Комісія створила ризик порушення принципу передбачуваності іспиту та рівності умов для кандидатів, оскільки 05 вересня 2025 року, на вебсайті опубліковано 9 додаткових нових «Прикладів завдань тестування когнітивних здібностей», тобто за 3 календарні дні до проведення тестування (09 вересня 2025 року), що створило нерівні умови складення тестування, оскільки деякі з кандидатів, які складали тестування першими за алфавітним порядком, не були повідомлені про наявність нових прикладів завдань. Зазначене позбавило учасників достатнього часу для ознайомлення з реальною методикою, особливо ураховуючи, що вона істотно відрізнялася від довідкової інформації, зазначеної у додатку 3.

7. Поділ результатів тестування когнітивних здібностей за спеціалізаціями створив нерівні умови, оскільки кандидати з однаковим результатом мали різні шанси на допуск, що фактично є дискримінацією, відповідно до норм чинного законодавства. Зазначені обставини свідчать, що критерієм допуску кандидатів на посаду судді була не кількість набраних кандидатом балів, яка відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII встановлена Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, тобто 33 бали, а обрана спеціалізація, що прямо суперечить пункту 1.6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), яким визначено забезпечення рівності умов для всіх учасників. Отже, Комісія допустила дискримінацію за ознакою вибору спеціалізації, що суперечить статті 24 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також власним нормативним актам. Обставини справи, установлені судом першої інстанції

8. Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі також - добір).

9. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначила таку послідовність етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит): перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

10. Рішенням ВККС від 25 липня 2025 року № 142/зп-25 та від 11 серпня 2025 року № 151/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестувань знань з історії української державності та загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого адміністративного суду, відповідно.

11. Позивач успішно склав тестування знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду з результатами 39 та 148,5 балів, відповідно, тому його було допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.

12. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Встановлено максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60, середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали та визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду.

13. Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1). Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду 2 851 кандидат на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 4).

14. Зазначеним рішенням допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання) 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, який згідно з інформацією, зазначеною на офіційному вебсайті Комісії становив 34,69.

15. У додатку 1 до рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, зокрема, зазначена така інформація: під порядковим номером 2875 учасник - ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація - загальна, дата складання тестування - 14 вересня 2025 року, код учасника - K149C50985C97429, бал учасника - 33,80, результат етапу кваліфікаційного іспиту - успішно складено.

16. Водночас у додатку 4 цього рішення «Список кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та допущені до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду», кандидата на посаду судді ОСОБА_1 - немає у списку.

17. Позивач, не погодившись з діями Комісії щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду звернувся до Верховного Суду з цим позовом. Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

18. Рішенням від 17 березня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив частково позов ОСОБА_1 . Визнав протиправними дії ВККС щодо недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидата на посаду судді, який успішно склав тестування когнітивних здібностей. Зобов`язав ВККС допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидата на посаду судді, який успішно склав тестування когнітивних здібностей. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВККС понесені ним витрати по сплаті судового збору на суму 1211,20 грн.

19. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Комісія, встановивши додатковий бар`єр у виді «прохідного бала» за тестування когнітивних здібностей, який є вищим за середній допустимий бал відповідного тестування, діяла всупереч вимогам Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24, у зв`язку з чим позивач як особа, яка за результатом тестування когнітивних здібностей набрала більше середнього допустимого бала тестування (33), визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, мав бути допущений до участі в наступному етапі кваліфікаційного іспиту.

20. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ВККС, не допустивши ОСОБА_1 до подальшої участі в конкурсі попри те, що за результатами тестування когнітивних здібностей він набрав 33,80 бала, тобто більше середнього допустимого бала тестування - 33, визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, діяла необґрунтовано та поза межами наданих їй Законом № 1402-VIII і Положенням № 185/зп-24 повноважень, що свідчить про недотримання нею принципів обґрунтованості й законності,та є самостійною і достатньою підставою для визнання таких дій протиправними.

21. Стосовно інших позовних вимог, зокрема, про зобов`язання ВККС внести зміни до рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 та його додатків, а також визначити й оприлюднити графік виконання практичного завдання колегія суддів зазначила, що вони не підлягають задоволенню, оскільки їх реалізація належить до дискреційних повноважень відповідача, які мають бути здійснені з урахуванням цього судового рішення у встановленому законом порядку.

22. Інші доводи учасників справи суд першої інстанції вважав невизначальними для прийняття рішення у цій справі, у зв`язку з чим не встановив необхідності надавати їм оцінку. ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Короткий зміст вимог апеляційної скарги

23. ВККС 16 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року, у якій, стверджуючи, що це рішення не відповідає вимогам КАС України щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, просить його скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача

24. Системний аналіз частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та відповідних норм Положення № 185/зп-24 свідчить, що Комісія встановлює прохідний бал для кожного етапу кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за мінімально допустимий або середньо допустимий бал, залежно від виду тестування. До того ж, під час добору на посаду судді прохідний бал визначається Комісією з урахуванням кількості вакантних посад, щодо яких оголошено добір.

25. Такий підхід до тлумачення зазначених понять також підтверджується змістом частини десятої статті 74 Закону № 1402-VIII, якою передбачено ситуацію, коли кандидат на посаду судді успішно склав кваліфікаційний іспит, але не набрав установленого прохідного бала. У цьому випадку законодавець надає право використати результати складеного іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження відповідних результатів.

26. Тож системне тлумачення статті 74 Закону № 1402-VIII вказує на те, що кожен етап кваліфікаційного іспиту має власний поріг успішності, який визначається Комісією. Встановлення прохідного бала для окремих етапів, зокрема тестування когнітивних здібностей, є реалізацією дискреційних повноважень Комісії, передбачених законом.

27. Прохідний бал не є фіксованим (не є остаточним числовим показником), а встановлений з урахуванням кількості кандидатів, які можуть бути допущені до наступного етапу та фактично визначається в залежності від результатів складання етапу кваліфікаційного іспиту.

28. Механізм рейтингового визначення прохідного бала кваліфікаційного іспиту, з урахуванням його етапності та змінюваності кількості осіб за відповідною спеціалізацією, допущених до наступних етапів, є не лише правом Комісії, а й її обов`язком, визначеним законодавством. Застосування цього механізму забезпечує належну кількість кандидатів для наступних етапів та унеможливлює створення ситуацій, за яких кількість учасників не співвідноситься з наявними вакантними посадами.

29. Отже, визначаючи прохідний бал окремих етапів кваліфікаційного іспиту та встановлюючи граничну кількість кандидатів, які допускаються до наступного етапу, Комісія діяла у межах наданих їй законом повноважень та відповідно до приписів частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII. Узагальнені доводи позиції позивача

30. ОСОБА_1 , не погоджуючись із аргументами апеляційної скарги, 07 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подав до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Комісії залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року - без змін.

31. Зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин як Закон № 1402-VIII так і Положення № 185/зп-24 визначали встановлення Комісією виключно середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту.

32. Позивач набрав 33,80 бала, тобто більше середнього допустимого бала (33), визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, а результат його тестування був офіційно визнаний Комісією як «успішно складено». Відтак він мав бути допущений до наступного етапу іспиту.

33. Також вважає безпідставними посилання Комісії на наявність дискреційних повноважень, оскільки дискреція встановлює можливість вибору між кількома правомірними варіантами поведінки в межах, визначених законом, але не надає повноважень змінювати або доповнювати встановлені законом критерії. Оскільки законодавець прямо визначив єдиний критерій успішного проходження відповідного етапу - набрання середнього допустимого бала, - встановлення Комісією додаткового прохідного бала є не реалізацією дискреції, а фактичним нормотворенням поза межами наданих їй повноважень, що порушує принцип законності та правової визначеності.

34. Наполягає на тому, що встановлення відповідачем конкретного числового порогу вже після проведення тестування є зміною правил під час процедури, а позивач, набравши бал вищий за встановлений мінімум, мав законне сподівання на подальшу участь у конкурсі.

35. Відсів позивача, як кандидата, який набрав більше 33 балів, що відповідає рівню успішного складання, визначеному самою Комісією, є протиправним, оскільки різниця у мізерній частці бала не відображає об`єктивної інтелектуальної переваги, а отже, нівелює право на рівний доступ до посади судді. Такий недопуск до подальших етапів конкурсу трактується як відмова в допуску до професії судді, що зачіпає професійну репутацію позивача та є втручанням у право на повагу до приватного життя. ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

36. Ухвалою від 29 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВККС, а ухвалою від 01 липня 2026 року - призначила справу до апеляційного розгляду на 16 липня 2026 року без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження). ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки. Право, застосоване судом

38. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

39. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIIІ.

40. Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 2, 6 частини першої цієї статті належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді і затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.

41. Пунктами 1 та 4 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII визначено, що добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, крім іншого, включає в себе такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.

42. Частиною другою цієї статті встановлений обов`язок ВККС України забезпечити прозорість та відкритість добору на посаду судді.

43. Відповідно до частин першої-шостої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

44. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС України.

45. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС України.

46. ВККС України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

47. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС України.

48. Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

49. Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів (частина десята статті 74 Закону № 1402-VIII).

50. Відповідно до підпунктів 1.1-1.3 Положення № 185/зп-24 кваліфікаційний іспит є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді критерію професійної компетентності.

51. Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

52. Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та, зокрема, такими показниками (підпункти 1.3.1-1.3.4): когнітивні здібності, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації).

53. Відповідно до пункту 1.8 Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є, зокрема, складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей.

54. Згідно з пунктом 1.15 Положення № 185/зп-24 за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

55. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.

56. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

57. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).

58. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.

59. За підпунктом 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду (підпункт 6.3.4.1); набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей (підпункт 6.3.4.2); відмови від складання іспиту (етапу іспиту) (підпункт 6.3.4.3).

60. Учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів (підпункт 6.5.4 Положення № 185/зп-24).

61. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів (підпункт 6.5.5 Положення № 185/зп-24).

62. Відповідно до підпунктів 6.8.2-6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

63. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що призначення на посаду судді здійснюється за наслідками проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, який уповноважена проводити виключно ВККС України. Проведення добору включає в себе низку етапів, серед яких складення кваліфікаційного іспиту, обов`язок з проведення якого також покладений на ВККС України. Тестування когнітивних здібностей є складовою кваліфікаційного іспиту.

64. У цій справі позивач оскаржив рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати тестування когнітивних здібностей та призначила четвертий етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, що мало наслідком припинення участі позивача у зазначеному доборі.

65. Основними доводами позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, є те, що Комісія всупереч вимогам частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.3 Положення № 185/зп-24 неправомірно визначила прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з урахуванням кількості вакантних посад, у розмірі, що перевищує встановлений середній допустимий бал.

66. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

67. Суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавець наділив ВККС України повноваженням встановлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту загалом, а не окремих його етапів. На момент виникнення спірних правовідносин як норми Закону № 1402-VIII, так і приписи Положення № 185/зп-24 визначали встановлення Комісією виключно середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту. Як Закон № 1402-VIII, так і Положення № 185/зп-24 не визначають можливості встановлення ВККС будь-якого іншого додаткового, у тому числі вищого, прохідного порогу за результатами тестування когнітивних здібностей.

68. Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Щодо особливостей процедури допуску до четвертого етапу в межах процедури кваліфікаційного іспиту Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні середнього допустимого та прохідного балів

69. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного іспиту, які є дискреційними.

70. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам?членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

71. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації відповідних процедур з дотриманням правових норм.

72. Дискреційні повноваження Комісії під час кваліфікаційного іспиту проявляються у багатьох аспектах, у тому числі, але не виключно, у визначенні умов допуску кандидатів до наступних етапів добору, включаючи встановлення прохідного бала та граничної кількості кандидатів, яких може бути допущено до кожного наступного етапу.

73. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII та підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 набрання кандидатом мінімально допустимого (середнього допустимого) бала є нормативною підставою для визнання етапу тестування щодо когнітивних здібностей успішно складеним. Цей показник виконує функцію кваліфікаційного порогу. У разі його досягнення кандидат вважається таким, що подолав відповідний етап, що підтверджує його право (згідно з частиною десятою статті 74 Закону № 1402-VIII) зберегти отриманий результат протягом двох років для використання в наступних процедурах добору, навіть якщо в межах поточного добору набраний бал виявиться недостатнім для продовження участі.

74. Водночас частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII покладає на Комісію окремий обов`язок - установлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту. Встановлена законом заборона визначати прохідний бал нижче 75 відсотків стосується лише тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду і виконання практичного завдання, тоді як тестування когнітивних здібностей виключене з цього обмеження - тобто законодавець свідомо надав Комісії ширшу дискрецію щодо третього етапу іспиту.

75. Закон № 1402-VIII, як акт вищої юридичної сили, розрізняє два самостійні терміни: «прохідний бал» та «середній допустимий бал», наділяючи їх різним правовим змістом і різними наслідками. Успішне складення третього етапу іспиту пов`язується з набранням середнього допустимого бала (у цьому доборі - 55 відсотків або 33 бали). Допуск до наступного етапу пов`язується з набранням прохідного бала, який може бути вищим. Тож досягнення середнього допустимого бала є необхідною, але не достатньою умовою для проходження до четвертого етапу іспиту. Змішування цих двох понять, на яке фактично спрямована позиція заявниці, суперечить Закону.

76. Потрібно зазначити, що Закон № 1402-VIII не встановлює конкретного числового значення ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей, а надає ВККС повноваження визначати їх самостійно. Частина п`ята статті 74 зобов`язує Комісію встановити середній допустимий бал; частина шоста - прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Таке законодавче рішення є свідомим і відображає специфіку конкурсних процедур: законодавець не міг і не мав наміру наперед фіксувати числові пороги, що залежать від конкретної конкурентної ситуації під час кожного добору.

77. Отже, законодавець наділив Комісію дискреційними повноваженнями у визначенні конкретного значення прохідного бала для допуску кандидатів до наступного етапу іспиту. Реалізація цих повноважень не може бути переглянута судом в порядку повторної оцінки доцільності рішення - суд перевіряє лише дотримання встановлених законом меж дискреції та процедурних вимог. Щодо правомірності встановлення прохідного бала

78. Щодо суті спору потрібно зазначити, що Комісія рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів у межах добору.

79. Цим рішенням Комісія встановила прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, у тому числі третього (тестування когнітивних здібностей), визначивши, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів - для місцевого загального суду; 400 кандидатів - для місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів - для місцевого господарського суду.

80. Додатково Комісія, ураховуючи кількість вакантних посад та кількість осіб, які виявили намір узяти участь у доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з урахуванням двох критеріїв, а саме: - відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту; - співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількості прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.

81. Застосування саме цих критеріїв є не лише логічно виправданим, а й прямо вимагається законом. Частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII зобов`язує враховувати кількість посад під час визначення прохідного бала. Відповідно Комісія правомірно пов`язала прохідний бал не з конкретною наперед визначеною цифрою, а з дотриманням сукупно двох умов: набранням мінімально допустимого бала та потраплянням за рейтингом до визначеного числа кандидатів. Такий підхід забезпечує гнучкість процедури відповідно до реальної конкурентності кожного добору.

82. Добір на посаду судді має конкурентний характер, а прохідний бал виконує функцію інструменту відбору в умовах обмеженої кількості посад. На цьому Велика Палата Верховного Суду наголошувала у своїх попередніх постановах, зокрема, від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, від 07 травня 2026 року у справі № 990/482/25, від 14 травня 2026 року у справі № 990/439/25.

83. Недосягнення позивачем установленого прохідного бала є достатньою і єдиною підставою для недопущення його до наступного етапу. Закон не вимагає, щоб різниця між результатом кандидата та прохідним балом перевищувала будь?який визначений поріг «суттєвості».

84. Встановлення прохідного бала з тестування когнітивних здібностей на рівні, вищому за середній допустимий бал, узгоджується з природою конкурсної процедури добору та метою кваліфікаційного іспиту - забезпечити відбір осіб, найбільш здатних здійснювати правосуддя, в умовах обмеженої кількості посад.

85. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 встановлено середній допустимий бал третього етапу - 55 відсотків від максимально можливого бала, або 33 бали. Прохідний бал визначено за тим самим механізмом: до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали не менше 55 відсотків максимального бала, у кількості не більше 2 800 кандидатів для місцевого загального суду, 400 - для адміністративного та 400 - для господарського суду.

86. Значення прохідного бала може збігатися із середнім допустимим балом - якщо кількість кандидатів, що подолали цей поріг, виявиться меншою за встановлену максимальну кількість. Якщо ж кількість таких кандидатів перевищує ліміт, прохідний бал визначається фактичними результатами тестування в межах рейтингу. Саме це і відбулося у цьому доборі: рівень конкуренції зумовив прохідний бал вищий за мінімально допустимий.

87. За результатами тестування когнітивних здібностей, з урахування усіх вимог, встановлених Комісією, прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, становить 34,69 бала.

88. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 набрав 33,80 бала, що підтверджує успішне набрання середнього допустимого бала та успішне складення ним третього етапу іспиту. Втім установленого прохідного бала позивач не досяг. Відповідно до закону та встановленої Комісією процедури, ОСОБА_1 правомірно не було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації. Щодо правомірності встановлення кількості учасників, які допускаються до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту

89. Згідно з рішеннями Комісії, до четвертого етапу допускаються учасники у кількості не більше 2 800 кандидатів для місцевого загального суду, 400 - для адміністративного та 400 - для господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді. Отже, у разі отримання достатньою кількістю кандидатів мінімального прохідного бала, можливе фактичне перевищення орієнтовної кількості кандидатів, яких допускають до етапу виконання практичного завдання зі спеціалізації.

90. Визначення граничної кількості учасників, які допускаються до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, є невід`ємною складовою дискреційних повноважень Комісії з організації та проведення кваліфікаційного іспиту. Такі повноваження прямо випливають із частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII, яка зобов`язує Комісію встановлювати прохідний бал з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

91. Встановлення кількісного обмеження для третього етапу (тестування когнітивних здібностей) не є самостійним обмеженням права кандидатів, а організаційним механізмом реалізації конкурсного принципу добору - способом забезпечення розумного співвідношення між кількістю кандидатів, допущених до ресурсномісткого практичного етапу, та прогнозованою кількістю вакантних посад. Відмова від такого механізму призвела б до ситуації, за якої кількість учасників практичного завдання могла б у рази перевищувати кількість наявних вакансій, що не відповідало б меті та сутності конкурсної процедури добору.

92. Закон № 1402-VIII не містить заборони на встановлення Комісією граничної кількості учасників, які допускаються до наступного етапу іспиту за результатами тестування когнітивних здібностей. Навпаки, формулювання частини шостої статті 74 цього Закону, яким тестування когнітивних здібностей вилучено із загального правила про мінімальний поріг у 75 відсотків, свідчить про надання Комісії ширших дискреційних повноважень щодо визначення умов допуску за результатами цього етапу, а не про намір законодавця обмежити такі повноваження.

93. До того ж, у межах кожної з спеціалізацій кваліфікаційний іспит проводиться як самостійна процедура з окремо встановленою кількістю прогнозованих вакантних посад та відповідними умовами допуску до наступних етапів.

94. Кандидат, який бере участь у доборі одночасно за кількома спеціалізаціями, фактично є учасником кількох паралельних конкурсних процедур. Отже, різниця у значеннях прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей між окремими спеціалізаціями є об`єктивним наслідком різної кількості прогнозованих вакантних посад та різного рівня конкуренції в межах відповідних процедур добору. Саме тому ситуація за якої, для прикладу, кандидат із певним результатом тестування проходить до наступного етапу за загальною спеціалізацією, тоді як інший кандидат з ідентичним балом не долає прохідний поріг за адміністративною спеціалізацією, є об`єктивно зумовленою та не свідчить про порушення принципу рівності.

95. Принцип рівності умов для всіх учасників забезпечувався в межах кожної спеціалізації окремо, оскільки всі кандидати, які брали участь у доборі на посади відповідної спеціалізації, оцінювалися за єдиними критеріями та в однакових умовах. Відмінність прохідних балів між спеціалізаціями є не проявом дискримінації, а наслідком об`єктивно різної конкурентності в межах кожної процедури, зумовленої різною кількістю вакантних посад. Критерієм допуску слугував не сам факт обрання спеціалізації, а результат конкуренції з іншими кандидатами в межах обраної процедури, правила якої були заздалегідь відомі всім учасникам, адже подаючи заяву про участь у доборі та обираючи відповідну спеціалізацію, кандидати були завчасно поінформовані про умови проведення добору, порядок визначення прохідного бала та критерії допуску до наступних етапів.

96. Відтак, застосування таких правил, а саме визначення прохідного бала окремо для кожної спеціалізації з урахуванням кількості вакантних посад не може розглядатися як несподіване чи непередбачуване для учасників процедури, а також не може свідчити про несправедливість чи дискримінаційний характер таких правил Щодо доводів про порушення принципу прозорості, об`єктивності та передбачуваності іспиту

97. ОСОБА_1 посилається на те, що Комісія не зазначила чітку інформацію про програмне забезпечення (вид, тип тощо), яке буде використовуватися для тестування когнітивних здібностей, що своєю чергою порушує принципи прозорості та об`єктивності під час проведення зазначеного тестування. Також стверджує, що Комісією створено ризик порушення принципу передбачуваності іспиту та рівності умов для кандидатів, оскільки 05 вересня 2025 року на вебсайті Комісії опубліковано дев`ять додаткових прикладів тестування когнітивних здібностей, за три календарних дні до проведення тестування, що створило нерівні умови складення тестування.

98. Як зазначалось вище, Законом № 1402-VIII саме на Комісію покладено обов`язок затвердити форму та зміст тестувань, а також порядок їх проведення. Однак ані Закон № 1402-VIII, ані інші нормативні акти, що регулюють діяльність Комісії, не містять вимоги щодо повідомлення кандидатів про вид, тип чи інші технічні характеристики програмного забезпечення, яке використовується для проведення тестування.

99. Саме собою нерозкриття інформації про технічні характеристики програмного забезпечення не свідчить про порушення принципів прозорості чи об`єктивності конкурсних процедур. Визначальне значення для забезпечення прозорості та рівності умов має не публікація технічних особливостей програмного забезпечення, а встановлення єдиних правил та умов проведення тестування, їх однакове застосування до всіх кандидатів.

100. Доказів того, що використане програмне забезпечення функціонувало неналежно, містило технічні недоліки або створювало переваги чи обмеження для окремих учасників добору, позивач не надав.

101. Також безпідставними є доводи про порушення принципу передбачуваності іспиту у зв`язку з опублікуванням додаткових прикладів тестових завдань.

102. Приклади тестових завдань мають винятково ознайомчий характер і не є частиною тестових питань, які використовуються під час проведення іспиту. Їх оприлюднення спрямоване на забезпечення належної поінформованості кандидатів щодо формату тестування та сприяє реалізації принципів відкритості й прозорості процедури добору.

103. Тож оприлюднення додаткових прикладів завдань не змінювало змісту, структури чи правил проведення тестування, не встановлювало нових вимог до кандидатів та не створювало переваг для окремих осіб. Такі матеріали оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії у відкритому доступі та вони були однаково доступними для всіх кандидатів без винятку.

104. Доказів того, що така публікація поставила позивача у менш сприятливе становище порівняно з іншими кандидатами, у матеріалах справи немає. Так само немає доказів того, що окремі кандидати отримали доступ до зазначених матеріалів раніше або були наділені будь-якими перевагами під час підготовки до іспиту.

105. Отже, відсутність детального опису програмного забезпечення та оприлюднення додаткових прикладів тестових завдань не свідчить про порушення принципів прозорості, об`єктивності, передбачуваності чи рівності умов проведення тестування. Відповідні доводи позивача ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Щодо позивача про незначну різницю між набраним та прохідним балами та порушення принципу пропорційності

106. ОСОБА_1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що різниця у мізерну частку бала (0,89 бала) не відображає об`єктивної інтелектуальної переваги, а отже, таке відсіювання нівелює право на рівний доступ до посади судді, а недопуск кандидата, який набрав допустимий бал, але не досяг визначеного прохідного бала, є порушенням принципу пропорційності. Велика Палата Верховного Суду відхиляє цей довід з таких підстав.

107. Насамперед, законодавство не встановлює жодного порогу «незначущості» різниці між результатом кандидата та прохідним балом. Прохідний бал виконує функцію об`єктивної межі в конкурентній процедурі: перетин або неперетин цієї межі визначає правові наслідки незалежно від величини відставання. Визнання різниці у 0,89 бала «несуттєвою» для цілей допуску означало б відмову від самого поняття прохідного бала як правового інструменту відбору.

108. Будь-який прохідний бал неминуче створює ситуацію, за якої частина кандидатів не долає його на мінімальну кількість балів, однак сама по собі така обставина не свідчить про неправомірність встановленого критерію відбору.

109. Принцип пропорційності, визначений частиною другою статті 2 КАС України, вимагає, щоб рішення суб`єкта владних повноважень відповідало законній меті, але не покладало на особу надмірного тягаря. Втім оцінка пропорційності не може зводитися до перегляду судом доцільності дискреційного рішення Комісії, прийнятого в межах Закону. Встановлення прохідного бала та його застосування відповідають законній меті - забезпечення об`єктивного конкурсного відбору - і є пропорційним засобом її досягнення. Те, що позивач не подолав цей поріг з мінімальним відставанням, є результатом конкурентної процедури, а не свавілля Комісії.

110. Дискреційні повноваження Комісії щодо встановлення прохідного бала реалізовані завчасно - рішеннями від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25. Застосування встановлених правил до всіх без винятку учасників є не проявом надмірного формалізму, а необхідною гарантією рівності, правової визначеності та передбачуваності конкурсної процедури.

111. Як вже зазначено, позивач добровільно взяв участь у доборі, не оскарживши у судовому порядку рішення Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, якими визначено прохідний бал і встановлено умови допуску. Відповідно позивач була обізнаний про встановлені умови проведення добору та не ставила під сумнів їх правомірність до моменту отримання результату тестування. Оскарження результату після проходження іспиту з посиланням на невідповідність умов процедури принципу пропорційності, за умови неоскарження самих цих умов у встановлений час, суперечить принципу правової визначеності та недопустимості зловживання процесуальними правами.

112. До того ж позивач не довів наявності причинно-наслідкового зв`язку між оскаржуваними діями чи рішеннями Комісії та результатом складеного нею тестування когнітивних здібностей. Наведені ним доводи фактично зводяться до незгоди з наслідками застосування встановлених правил добору, проте не підтверджують, що саме оскаржувані дії Комісії вплинули на отриманий ним результат або позбавили його можливості набрати прохідний бал.

113. Недопуск кандидата до наступного етапу добору у зв`язку з набранням ним бала, нижчого за прохідний, не є проявом дискримінації та обмеженням доступу до посади судді, а є наслідком об`єктивного застосування законодавчо встановленої процедури оцінювання. Тому відмова у допуску кандидата до наступного етапу добору з підстав ненабрання ним прохідного бала є правомірною, обґрунтованою та не порушує конституційного права особи на рівний доступ до державної служби.

114. Подібні висновки Велика Палата Верховного Суду висловила у своїй постанові від 09 червня 2026 року в справі № 990/486/25.

115. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що допуск позивача до наступного етапу в обхід встановленого прохідного бала порушував би принцип рівності учасників іспиту та їх законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання. Фактично позивач просить суд надати йому привілейоване становище шляхом допуску його до наступного етапу, незважаючи на ненабрання ним прохідного бала. Втім конкурсна процедура виключає будь-яке індивідуальне коригування результатів, оскільки воно підриває об`єктивність добору загалом та суперечить меті кваліфікаційного іспиту.

116. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані дії ВККС є правомірними, вчиненими з дотриманням вимог законодавства, а доводи позивачки не спростовують законності прийнятих рішень. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

117. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим, ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

118. Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду за результатами його апеляційного перегляду та ухвалення нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

119. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

120. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

121. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 317 КАС України).

122. Оскільки наведені в апеляційній скарзі ВККС доводи спростовують викладені в рішенні суду першої інстанції висновки, то апеляційна скарга Комісії підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову, а в іншій частині - залишенню без змін. Висновки щодо розподілу судових витрат

123. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

124. Проте згідно із частиною другою статті 139 цього Кодексу у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

125. Оскільки Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу Комісії, яка понесла судові витрати винятково у виді судового збору за подання скарги, то сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню з фізичної особи на користь суб`єкта владних повноважень. Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 317, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року у справі № 990/487/25 в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року у справі № 990/487/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідачка Н. М. Мартинюк Судді: О. О. Банасько О.В. Білоконь О. Л. Булейко О.А Губська А. А. Ємець В.В. Король С.І. Кравченко О.В. Кривенда К.М. Пільков С. О. Погрібний Т.Г. Стрелець О.В. Ступак М. Ю. Тітов І. В. Ткач В. Ю. Уркевич