Постанова Херсонський апеляційний суд № 650/3389/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/3389/25 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О. Номер провадження: 22-ц/819/1026/26 Доповідач: Базіль Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: Головуючої Базіль Л.В., суддів: Приходько Л.А., Радченка С.В., секретар: Манько К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», подану представником Журик Андрієм Леонідовичем на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Сікори О.О., зі складенням повного тексту рішення 04 травня 2026 року у цивільній справі № 650/3389/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Іщук Надія Ростиславівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі та визнання недійсним договору відчуження права оренди земельної ділянки,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог 24 травня 2025 року ОСОБА_1 ,від імені якого діє представник, адвокат Іщук Н.Р. звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренд и землі, визнання недійсним договору відчуження права оренди земельної ділянки. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0024, яка розташована за межами села Степне на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області. 01 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди цієї земельної ділянки, зареєстрований 01 листопада 2010 року за № 4АА002128-041071500043. Надалі 20 січня 2015 року право оренди на вказану земельну ділянку перейшло до Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт Плюс», а 28 грудня 2017 року - до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» на підставі додаткових угод до договору оренди. 06 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-Агропродукт» укладено додаткову угоду № 1100098-7, якою договір оренди викладено в новій редакції. За цією редакцією договору оренди сторони погодили, що договір діє до 31 грудня 2039 року, орендна плата становить 8,46 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, тобто 26 102,45 грн на рік, та має вноситися до 31 грудня кожного року. Представник позивача вказувала, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» порушило свої зобов`язання за договором оренди зі сплати орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки. Орендар зобов`язаний був сплатити на користь ОСОБА_1 орендну плату за вказані роки у загальному розмірі 78307,35 грн, проте умови договору не виконав. Позивач звертався на гарячу лінію підприємства щодо погашення заборгованості та припинення договору оренди, однак орендна плата не виплачена, а згоди на припинення договору не отримано. Крім того, після звернення до суду з даним позовом стало відомо про реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Перемога Плюс» на підставі договору відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року № 1704/25-17. Позивач вважає, що договір відчуження права оренди укладений недобросовісно, із зловживанням правом, без погодження з власником земельної ділянки та за наявності невиконаних зобов`язань перед орендодавцем. Такі дії спрямовані на уникнення виконання зобов`язань за договором оренди, ускладнення захисту прав власника та виконання можливого рішення суду. З урахуванням викладеного, позивач просив суд: розірвати договір оренди землі від 01.11.2010 року зареєстрований за номером 4АА002128-041071500043 зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 06.01.2022 року №1100098-7, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 31879601 укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею : 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0024, яка розташована за межами села Степне на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області; визнати недійсним Договір відчуження (продажу) права оренди №1704/25-17 від 17.04.2025 року укладений між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС», припинити право оренди земельної ділянки що належить позивачу ОСОБА_1 площею: 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0024, яка знаходиться за межами села Степне на території Новорайської ОТГ, Бериславського району Херсонської області (Номер запису про інше речове право: 31879601); стягнути з ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на користь позивача витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1937,96 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд вирішив: Розірвати договір оренди землі від 01.11.2010 року зареєстрований за номером 4АА002128-041071500043 зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 06.01.2022 року №1100098-7, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 31879601 укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею : 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0024, яка розташована за межами села Степне на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 968,96 грн. В іншій частині позову відмовити. В іншій частині судові витрати покласти на позивача. Рішення суду мотивовано тим, що орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» упродовж 2022 року не міг належно користуватися земельною ділянкою, із незалежних від нього причин, оскільки територія Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області, на якій земельна ділянка розташована, була тимчасово окупованою рф в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, а тому з урахуванням сезонного виду господарства, відповідач не міг провести посівну кампанію та кампанію щодо збору врожаю, що є підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати за 2022 рік на підставі ч.6 ст.762 ЦК України. На цій підставі доводи позивачів у цій частині суд визнав необґрунтованими. Разом з цим, суд критично оцінив посилання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на неможливість використання орендованої земельної ділянки протягом 2023-2024 років через її можливе потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин. Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2924/02.0-7.1, як на доказ в обґрунтування своїх заперечень, вказавши на відсутність доказів отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислової палати в Україні із засвідченням форс-мажорних обставин, які стали перешкодою у виконанні зобов`язань за договором оренди, який є предметом позову. Суд також зауважив, що розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №?24, на яке покликалося ТОВ «ЮТС-Агропродукт», як на доказ існування форс-мажорних обставин, не є належним і достатнім доказом для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за договором оренди земельної ділянки за 2023-2024 роки, оскільки розпорядження носить виключно організаційно-декларативний характер та передбачає включення суб`єктів господарювання до переліку таких, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, для цілей звернення до державних органів чи участі в програмах підтримки. Однак воно не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності, не скасовує зобов`язань, які покладені на нього договором оренди землі, та не містить жодної імперативної норми щодо автоматичного припинення чи призупинення нарахування та сплати орендної плати. Також, суд вказав, що сам факт наявності відкритого досудового розслідування не може вважатися належним доказом, який би звільняв відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати або слугував підставою для невиконання договору за вказані два роки (2023-2024), а тому не прийняв до уваги твердження відповідача щодо неможливості здійснення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці через викрадення та знищення майна товариства, за фактом яких відкрито кримінальне провадження. Положення розпоряджень органів місцевого самоврядування щодо надання пільг з місцевих податків і зборів, на які покликався відповідач, суд відхилив, тому що вважав, що вказані розпорядження не поширюються на спірні правовідносини, оскільки стосуються земель комунальної власності. Також суд, зазначив, що наведені розпорядження не звільняють ані ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ані ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», як нового орендаря, від обов`язку сплати орендної плати саме за орендовану земельну ділянку, яка є приватною власністю і не віднесена до земель комунальної форми власності, а потенційна загроза забруднення не може тлумачитися як безумовна підстава для звільнення від виконання грошового зобов`язання за договором оренди. Не прийняв суд до уваги і посилання представника відповідача на лист Головного ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 р., як на доказ неможливості використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням впродовж 2023 та 2024 років, вказавши, що твердження викладені в листі щодо потенційної забрудненості земельних ділянок вибухонебезпечними предметами носить гіпотетичний та попереджувальний характер. В листі відсутні будь-які висновки, які б вказували на фактичну або юридичну неможливість використання саме спірної земельної ділянки впродовж 2023-2024 років, або на те, що така неможливість виникла внаслідок дії непереборної сили у значенні ст.617 ЦК України. Не прийняв суд і посилання відповідача на дані інтерактивної карти, вказавши, що вказана карта не підтверджує факту реального забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, а лише відображає потенційний ризик такого забруднення. За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не довів, що мав об`єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності впродовж 2023-2024 роках. А тому, суд зробив висновок, що наявна систематична несплата ТОВ «ЮТС-Агрородукт» орендної плати протягом 2023-2024 років є підставою для розірвання оспорюваного договору оренди та додаткових до нього угод. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання договору відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року недійсним, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем заявлених вимог. Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в частині припинення права оренди, суд першої інстанції вказав, що заявлена позивачем вимога за своєю правовою природою є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі та не утворює самостійного предмета судового розгляду. У зв`язку з цим окремому вирішенню питання про припинення права оренди земельної ділянки у межах даної справи не підлягає. Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснено з урахуванням ст.141 ЦПК України. Короткий зміст доводів та вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням суду, представник ТОВ «ЮТС Агропродукт», Журик А.Л. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є таким, що не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України, є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ухваленим за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та без врахування висновків Верховного Суду, викладених зокрема, у постанові від 21.01.2026 у справі № 650/3776/24, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову позивачів про розірвання договору оренди землі у повному обсязі. В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не заперечуючи факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, зазначає, що причиною такої несплати спочатку була неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням їх в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, а в подальшому забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередня близькість до території бойових дій. Покликаючись на наведені обставини, скаржник вказує, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» був позбавлений можливості використовувати угіддя за цільовим призначенням, проводити посівну та збиральну кампанії у 2023-2024 роках, а відтак в силу частини шостої статті 762 ЦК України має бути звільненим від сплати орендної плати, що унеможливлює розірвання договору оренди землі. Крім того, зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які вбачає в тому, що при ухваленні судового рішення, на думку скаржника, суд першої інстанції надав більшу перевагу доказам сторони позивача, залишивши поза увагою, пояснення та докази, якими відповідач обґрунтовував свою позицію, тим самим, суд першої інстанції порушив принципи змагальності та об`єктивності у вирішенні спору. Позиція позивача на стадії апеляційного перегляду справи Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що у відповідності до ч.3 ст.360 ЦПК України не є перешкодою перегляду рішення суду першої інстанції. Явка учасників справи Учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК Укра їни. Позиція апеляційного суду У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За доводами апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору відчуження (продажу) права оренди №1704/25-17 від 17.04.2025 року укладений між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС», припинення права оренди земельної ділянки, не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Предметом апеляційного перегляду є рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендарем орендної плати. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. В процесі розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано земельну ділянку площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0024, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами села Степне на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області. 01 листопада 2010 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», як орендарем укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0024 строком на 10 років. Договір зареєстровано у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель 01 листопада 2010 року вчинено запис № 4АА002128-041071500043. 20 січня 2015 року між ОСОБА_1 , ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та Приватним підприємством «ЮТС-Агропродукт Плюс» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди землі, за яким право оренди земельної ділянки перейшло до Приватного підприємства «ЮТС-Агропродукт Плюс». Цим договором строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2024 року. 28 грудня 2017 року між ОСОБА_1 , Приватним підприємством «ЮТС-Агропродукт Плюс» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100098 до договору оренди землі, за якою право оренди земельної ділянки перейшло до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а договір оренди викладено в новій редакції. 28 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100098-3, якою строк дії договору оренди землі продовжено до 30 листопада 2027 року. 21 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода № 1100098-2 до договору оренди землі, за змістом якої, сторони домовились, що орендна плата за землю складає 5,91 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. 02 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100098-2-1, якою орендну плату визначено у розмірі 6,92 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 06 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100098-7 до договору оренди землі, якою договір оренди викладено в новій редакції. За цією редакцією сторони визначили строк дії договору до 31 грудня 2039 року, нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 308 539,65 грн, орендну плату у розмірі 8,46 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26 102,45 грн за рік. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року. За умовами договору орендар зобов`язаний вчасно сплачувати всі належні за договором платежі, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Доказів сплати орендної плати орендарем позивачу за 2022-2024 роки матеріали справи не містять. На підставі встановлено суду першої інстанції констатував, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не сплатило позивачу орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки у загальній сумі 78 307,35 грн, виходячи з розміру річної орендної плати 26 102,45 грн. Листом-довідкою Новорайська сільська військова адміністрація Бериславського району Херсонської області №01-11/1052/25 від 12.05.2025 року на запит адвоката Іщук Н.Р. повідомила, що земельні ділянки, які належать громадянам-власникам земельних часток (паїв) та перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», орендарем не використовуються, їх обробіток не здійснюється, орендна плата та податкові платежі не сплачуються. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не брало участі в обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, які перебувають в оренді підприємства. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювали відповідні військові групи з розмінування за ініціативою Херсонської обласної військової адміністрації в межах гуманітарного розмінування території громади. Вказані земельні ділянки не віднесені до ділянок, які є забрудненими або імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами. З відповідей Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛАЙФ 2023» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Додола 2021» встановлено, що інші суб`єкти господарювання після деокупації території Херсонської області відновили обробіток земельних ділянок на території відповідних громад, у разі потреби залучали спеціалістів для обстеження земельних ділянок та здійснювали виплату орендної плати за користування земельними ділянками. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право оренди земельної ділянки площею 9,03 га з кадастровим номером 6520686700:03:015:0024 на підставі договору відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року № 1704/25-17 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС», код ЄДРПОУ 33251307. ТОВ «ЮТС-Агропродукт» в суді першої інстанції не заперечував факту несплати орендної плати позивачу за 2022-2024 роки, однак послався на те, що причиною такої несплати є обставини, за які товариство не відповідає. Вказував, що земельна ділянка розташована на території Херсонської області, яка після початку повномасштабного вторгнення перебувала в окупації, а після деокупації частина земель залишилася непридатною для використання через потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами. У таких умовах товариство не мало безпечного доступу до землі та не могло використовувати її у господарській діяльності. На підтвердження вказаних обставин надав суду лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» до переліку підприємств, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42022232090000075, а також розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації про надання пільг ТОВ «ЮТС-Агропродукт» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади, лист Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області №б/н від 27.05.2025 р. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі. Положеннями статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору. Згідно з пунктом «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Верховний Суд неодноразово у своїх постановах у подібних правовідносинах звертав увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не сплатило орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений договором оренди строк або довести належними та допустимими доказами наявність обставин, що унеможливили виконання орендарем договірних зобов`язань. Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору). Згідно частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі положень ст. 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)). Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, передбачені частиною шостою статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення ТОВ «ЮТС-Агропродукт» факту неможливості використання орендованої земельної ділянки з незалежних від товариства причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали орендарю виконати передбачений договорами обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка позивача, яка розташована на території Новорайської об`єднаної територіальної громади Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією військами РФ, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та отримати дохід від господарської діяльності в означений період. Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023-2024 роки ТОВ «ЮТС-Агропродукт» покликався на неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду через її забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередню близькість до території бойових дій. На підтвердження цих обставин надав суду лист Торгово Промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1; витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань; розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №?24, розпорядження органів місцевого самоврядування про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади; лист Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області №б/н від 27.05.2025 р. Згідно з ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19). Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі». Тягар доказування обставин, необхідних для спростування невиплати орендної плати покладається на орендаря. Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно зазначив, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість використання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» орендованої земельної ділянки протягом 2023, 2024 років, за яку товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-Агропродукт» в установленому процесуальним законом порядку, не надано. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на те, що надані стороною відповідача докази не підтверджують, що орендована земельна ділянка позивача не могла бути використана відповідачем протягом 2023-2024 років за її цільовим призначенням через її забруднення вибухонебезпечними предметами, оскільки висновків про замінування та фактичний стан орендованої земельної ділянки надані відповідачем докази не містять, не надано таких доказів і під час апеляційного перегляду справи. Суд правильно зазначив, що відповідач не надав жодного документа, що підтверджував би реальний стан орендованої земельної ділянки або визнання її непридатною до використання. Саме по собі посилання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на воєнний стан, близькість території до населених пунктів Херсонської області, які перебувають під тимчасовою окупацією російської федерації не є безумовною підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати без доведення конкретної неможливості користування саме спірним майном. При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, враховує, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» протягом 2023-2024 року не вело господарську діяльність, а тому вважає, що відсутні підстави стверджувати, що відповідач не мав можливості сплачувати орендну плату позивачу. Виходячи з наведеного, безпідставними є доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та неможливість у зв`язку з цим безпечного використання саме орендованої земельної ділянки і здійснення на ній господарської діяльності. Оскільки судом встановлено, що відповідач не сплатив орендну плату за 2023-2024 роки, та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини у порушенні цього зобов`язання та прийняття заходів направлених на його виконання, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для дострокового розірвання договору оренди землі та вважає цей висновок таким, що відповідає обставинам справи в межах наданих сторонами доказів і нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносин. Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, тому апеляційним судом не приймаються до уваги. Доводи апеляційної скарги (посилання на витяг з ЄРДР № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року; посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1, дані в інтерактивній мапі територій, розпорядження органів місцевого самоврядування про надання податкових пільг відповідачу, інформація викладена в листі Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області №б/н від 27.05.2025 р. були предметом судового розгляду суду першої інстанції, яким суд надав достатньо аргументовану оцінку, яка не потребує додаткового мотивування, а тому апеляційний суд вважає, що повторно відповідати на ті самі аргументи заявника необхідності не має. Посилання апелянта на те, що суд порушив принцип змагальності та об`єктивності у вирішенні спору, спростовуються змістом оскаржуваного рішення, з якого вбачається, що суд надав обґрунтоване мотивування кожному доводу сторін. Посилання представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі 650/3776/24, та у справі №610/986/25 від 20.05.2026р. є неприйнятними, оскільки суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц зазначила, що Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про розірвання договору оренди землі відсутні. Повний текст постанови складено 20.07.2026 р. Керуючись статтями 374,375,381-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», подану представником Журик Андрієм Леонідовичем залишити без задоволення. Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Л.В. Базіль Судді Л.А. Приходько С.В. Радченко