Постанова 4876 № 904/6486/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.05.2026 м. Дніпро Справа № 904/6486/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп`яненко О.Ю. (доповідач) суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С., за участю представників: від позивача: Загрійчук Д.К. (адвокат), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Парковка та реклама» Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 (повний текст рішення складений 09.02.2026, суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 904/6486/25 за позовом: Комунального підприємства «Парковка та реклама» Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг до: Металургійної районної організації ветеранів м. Кривого Рогу, м. Кривий Ріг про визнання договору укладеним ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви і рішення суду першої інстанції. Комунальне підприємство «Парковка та реклама» Криворізької міської ради (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Металургійної районної організації ветеранів м. Кривого Рогу (відповідач) про визнання договору про відшкодування земельного податку укладеним в редакції, запропонованій позивачем. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставну відмову відповідача укласти спірний договір в порушення вимог основного договору оренди комунального майна, що унеможливлює отримання позивачем відшкодування вартості частини земельного податку. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Комунальне підприємство «Парковка та реклама» Криворізької міської ради 26.02.2026 звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 у справі № 904/6486/25 скасувати; - ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Парковка та реклама» Криворізької міської ради до Металургійної районної організації ветеранів м. Кривого Рогу про визнання договору укладеним задовольнити; - визнати укладеним між Комунальним підприємством «Парковка та реклама» Криворізької міської ради та Металургійною районною організацією ветеранів м. Кривого Рогу договір про відшкодування земельного податку в редакції позивача. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин і помилково визнав вимогу про визнання договору укладеним неефективним способом захисту. Апелянт зазначає, що відповідач був зобов`язаний укласти договір про відшкодування витрат зі сплати земельного податку відповідно до умов чинного договору оренди, однак безпідставно ухилився від його підписання попри належне направлення проєкту договору та відсутність будь-яких зауважень щодо його умов. На думку скаржника, предметом спору є саме невиконання відповідачем обов`язку укласти договір, а не лише несплата коштів, тому саме визнання договору укладеним є первинним і належним способом захисту, який усуває правову невизначеність, встановлює зміст зобов`язання та створює правову підставу для подальшого нарахування і можливого стягнення платежів. Натомість запропонований судом спосіб захисту у вигляді стягнення заборгованості не усуває порушення, не визначає механізму виконання зобов`язання та не врегульовує подальші правовідносини сторін. Апелянт також стверджує, що суд неправильно застосував практику Верховного Суду щодо ефективності способу захисту, оскільки не врахував, що у випадках, коли укладення договору є обов`язковим, суд може замінити волевиявлення сторони рішенням про визнання договору укладеним. На думку скаржника, рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків фактичним обставинам, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Крім того, апелянт обґрунтовує дотримання процесуальних вимог щодо подання апеляційної скарги, посилаючись на обов`язок юридичних осіб мати електронний кабінет у ЄСІТС, відсутність такого кабінету у відповідача не може обмежувати право на апеляційний перегляд, а надмірний процесуальний формалізм суперечить практиці Верховного Суду та праву на доступ до суду.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу. Металургійною районною організацією ветеранів м. Кривого Рогу у межах встановленого судом процесуального строку не було надано відзиву на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В. Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду. Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду. 14.05.2026 у судове засідання з`явився представник скаржника (позивача), надав пояснення стосовно апеляційної скарги, представник відповідача не з`явився причини неявки не повідомив. У судовому засідання 14.05.2026 колегія суддів оголосила перерву до 28.05.2026. 28.05.2026 у судове засідання з`явився представник скаржника (позивача), а представник відповідача не з`явився. Колегія суддів у судовому засіданні 28.05.2026 оголосила скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову у даній справі.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.03.2023 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавець), Металургійною районною організацією ветеранів м. Кривого Рогу (орендар) та Комунальним підприємством «Парковка та реклама» Криворізької міської ради (балансоутримувач) укладений договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади № 11/15 (договір). Орендодавець і ОКП передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене в пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену в пункті 6 Умов (пункт 1.1. незмінюваних умов договору). Об`єкт оренди - нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 48,9 м2, вбудоване в 1-й поверх житлового будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 30 (пункт 4.1 змінюваних умов договору). Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов (пункту 1.2. незмінюваних умов договору). Цільове призначення майна: під розміщення закладу для здійснення статутної діяльності (пункт 7.1. змінюваних умов договору). Орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем ОКП одночасно з підписанням цього договору (пункт 2.1. незмінюваних умов договору). Орендна плата становить суму, визначену в пункті 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту й технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз побутових відходів тощо), а також відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених з балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг у порядку, визначеному пунктом 6.5 договору (пункт 3.1. незмінюваних умов договору). Після укладення договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у разі, якщо такі витрати мають місце (пункт 6.5.1. незмінюваних умов договору). Відповідно до пунктів 6.6, 6.6.1. та 6.6.2. незмінюваних умов договору орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача із сплати земельного податку, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю підписати й повернути балансоутримувачу примірники договорів або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, що підлягають відшкодуванню орендарем за договором. Договір оренди укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набуття чинності договором. Договір набуває чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за договором починається з дати підписання акта приймання-передачі й закінчується датою припинення цього договору (пункт 12.1. незмінюваних умов договору). Строк дії договору становить 5 років з дати набрання чинності цим договором (пункт 12.1 змінюваних умов договору). Позивач зазначає, що умови договору оренди відповідають умовам Примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади, затвердженого Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2021 № 570 «Про затвердження Примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади, та визначення порядку розподілу орендної плати». Відповідно до акту приймання-передачі від 24.03.2023 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, вбудовані в 1 поверх житлового будинку загальною площею 48,9 м2, за адресою: вул. Соборності, 30, м. Кривий Ріг. Позивач зазначає, що орендоване за договором оренди приміщення за адресою вул. Соборності, 30, м. Кривий Ріг перебуває на балансі Комунального підприємства «Парковка та реклама» Криворізької міської ради, та звертає увагу, що на виконання умов пункту 6.5.1. незмінюваних умов договору оренди Комунальне підприємство «Парковка та реклама» Криворізької міської ради передало на підпис Металургійній районній організації ветеранів м. Кривого Рогу проект договору про відшкодування земельного податку № 595- ВЗП від 03 квітня 2023 року, однак з боку відповідача зазначений договір не повернуто. На виконання умов пункту 6.5.1. Незмінюваних умов договору оренди позивач направив на адресу відповідача претензію від 26 грудня 2023 року № 2612-6 разом з примірником договору про відшкодування земельного податку № 595-ВПЗ від 03 квітня 2023 року та актом звірки взаємних розрахунків, з проханням повернути підписанні екземпляри на адресу позивача. Претензію від 26 грудня 2023 року № 2612-6 було особисто отримано в.о. голови Металургійної районною організацією ветеранів м. Кривого Рогу Тетяною Лідовською, що підтверджується відміткою про отримання. Позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача претензію від 17 червня 2025 року № 1706-19 разом з актом звірки взаємних розрахунків за період 03.04.2023-12.06.2025 за договором про відшкодування земельного податку № 595-ВПЗ від 03 квітня 2023 року та додаток № 3 до договору про відшкодування земельного податку № 595-ВПЗ від 03 квітня 2023 року, з проханням підписати акт звірки взаємних розрахунків та терміново перерахувати суму боргу з відшкодування земельного податку, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком. Додаток № 2 до договору про відшкодування земельного податку № 595-ВПЗ від 03 квітня 2023 року підписаний в.о. голови Металургійної районної організації ветеранів м. Кривого Рогу Лідовською Т.В. та скріплений печаткою Металургійної районної організації ветеранів м. Кривого Рогу. Як зазначає позивач, відповідач договір про відшкодування земельного податку № 378-ВЗП не підписав. З моменту укладення договору оренди відповідач ухиляється від виконання обов`язку, передбаченого договором оренди, щодо необхідності укладення договору із позивачем про відшкодування витрат останнього по сплаті земельного податку.

6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Частина 1 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 статті 236 Господарського процесуального кодексу України). Частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права або примусового виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За правилами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії. Згідно статті 525 Ц ивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом. 24 березня 2023 року між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, як Орендодавцем, Металургійною районною організацією ветеранів м. Кривого Рогу, як Орендарем, та Комунальним підприємством «Парковка та реклама» Криворізької міської ради, як Балансоутримувачем укладений договір № 11/15 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади. Пунктом 6.5.1 Незмінюваних умов договору оренди встановлено, що після укладення договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача зі сплати земельного податку, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю, у разі, якщо такі витрати мають місце. Пунктом 6.6.1 та 6.6.2 Незмінюваних умов договору оренди передбачено, що Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача зі сплати земельного податку, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю: підписати й повернути Балансоутримувачу примірники договорів; або подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, що підлягають відшкодуванню Орендарем за договором. На виконання умов пункту 6.5.1. Незмінюваних умов договору оренди, Комунальне підприємство «Парковка та реклама» Криворізької міської ради передало на підпис Металургійній районній організації ветеранів м. Кривого Рогу на підписання договір про відшкодування земельного податку № 595-ВЗП від 03 квітня 2023 року. В подальшому, на виконання умов пункту 6.5.1. Незмінюваних умов договору оренди Позивач направив на адресу Відповідача претензію від 26 грудня 2023 року № 2612-6 разом з примірником договору про відшкодування земельного податку № 595-ВПЗ від 03 квітня 2023 року та актом звірки взаємних розрахунків, з проханням повернути підписані екземпляри на адресу Позивача; претензію від 17 червня 2025 року № 1706-19 разом з актом звірки взаємних розрахунків за період 03.04.2023-12.06.2025 за договором про відшкодування земельного податку № 595-ВПЗ від 03 квітня 2023 року та додаток № 3 до договору про відшкодування земельного податку № 595-ВПЗ від 03 квітня 2023 року. Однак в порушення умов пунктів 6.6.1. та 6.6.2. Незмінюваних умов договору оренди, Відповідач примірник договору про відшкодування земельного податку № 595-ВПЗ від 03 квітня 2023 року не підписав, будь-яких зауважень чи заперечень щодо сум витрат, що підлягають відшкодуванню, не надав. Отже, зі змісту чинного договору оренди вбачається, що укладення Відповідачем відповідного договору є його договірним обов`язком, а тому існують належні правові підстави для вчинення такого правочину. У разі безпідставної відмови чи ухилення орендаря від виконання цього обов`язку балансоутримувач має право на судовий захист шляхом пред`явлення відповідної позовної вимоги. Позивач належним чином виконав свій обов`язок, підготувавши та надіславши Відповідачу проєкт договору відповідно до встановленої процедури, що підтверджується наявними у справі доказами. Натомість Відповідач не висловив жодних обґрунтованих заперечень, не запропонував змін до умов договору та не навів будь-яких підстав, які б перешкоджали його укладенню. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, фактично ототожнивши ефективний спосіб захисту порушеного права з наявністю альтернативного способу захисту. Такий підхід призвів до неправильного застосування норм матеріального права. Відповідно до усталених засад цивільного судочинства, ефективним є той спосіб захисту, який забезпечує реальне усунення порушення права та повне відновлення порушеного правового становища особи. Наявність іншого потенційного способу захисту саме по собі не свідчить про неефективність обраного позивачем способу, якщо він безпосередньо спрямований на усунення порушення, що існує на момент звернення до суду. У даному випадку порушення не обмежується виключно несплатою грошових коштів. Його сутність полягає насамперед в ухиленні Відповідача від виконання обов`язку укласти договір, укладення якого прямо передбачене договором оренди. Такі дії призвели до виникнення правової невизначеності щодо змісту взаємних прав та обов`язків сторін, унеможливили належне визначення порядку нарахування та сплати компенсації, а також порушили баланс договірних правовідносин. Отже, предметом порушення є саме невиконання обов`язку щодо укладення договору, тоді як несплата коштів є лише одним із наслідків такого порушення. Відтак стягнення грошових коштів саме по собі не усуває самого порушення права та не відновлює належного правового регулювання відносин між сторонами. Навіть у разі задоволення вимоги про стягнення певної суми залишаться невирішеними питання щодо правової підстави майбутніх платежів, порядку їх обчислення, строків виконання відповідних зобов`язань, відповідальності за їх порушення та механізму подальших взаєморозрахунків. За відсутності укладеного договору спірні правовідносини й надалі залишатимуться неврегульованими, що зумовлюватиме виникнення нових спорів між сторонами. Натомість визнання договору укладеним усуває правову невизначеність, визначає зміст та істотні умови зобов`язання, формує належну договірну основу для виконання сторонами своїх прав та обов`язків і створює юридичні передумови для подальшого належного виконання зобов`язань, у тому числі щодо нарахування та сплати відповідних платежів. Таким чином, вимога про визнання договору укладеним є первинним способом захисту, спрямованим на усунення самого порушення та відновлення належного правового стану. Натомість вимога про стягнення коштів має похідний характер, оскільки її реалізація ґрунтується на існуванні належним чином визначеного договірного зобов`язання. Фактично суд першої інстанції запропонував застосувати похідний спосіб захисту без усунення первинного порушення, що не відповідає принципу ефективності судового захисту та принципу правової визначеності. Крім того, такий підхід створює ризик формування хибної правозастосовної практики, за якої сторона, яка зобов`язана укласти договір, може безпідставно ухилятися від виконання цього обов`язку, підтримувати стан правової невизначеності тощо. Такий підхід фактично позбавляє особу можливості домогтися примусового встановлення договірних правовідносин у випадках, коли обов`язок укласти договір прямо передбачений законом або договором. Отже, обраний Позивачем спосіб захисту є не лише належним і допустимим, а й ефективним, оскільки саме він забезпечує повне усунення допущеного порушення, відновлення правової визначеності та створення належної правової основи для реалізації сторонами своїх прав і виконання обов`язків. Без визнання договору укладеним порушене право Позивача не може бути відновлене у повному обсязі. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував правові висновки Верховного Суду щодо ефективності способу захисту порушеного права. У мотивувальній частині рішення суд послався на правові висновки Верховного Суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту має бути ефективним, відповідати характеру порушеного права та забезпечувати його реальне поновлення. Проте зазначені висновки були застосовані без урахування характеру спірних правовідносин і фактичних обставин цієї справи. Правові позиції Верховного Суду щодо неефективності способу захисту стосуються випадків, коли обраний Позивачем спосіб об`єктивно не може усунути порушення або не відповідає змісту спірного матеріального правовідношення. Натомість спір у цій справі має іншу правову природу. Предметом спору є ухилення Відповідача від виконання передбаченого договором оренди обов`язку укласти відповідний договір. Такий обов`язок прямо випливає з умов чинного договору, а відмова від його виконання є порушенням договірних зобов`язань. Саме тому заявлена Позивачем вимога про визнання договору укладеним є способом захисту, який безпосередньо спрямований на усунення допущеного порушення. Верховний Суд неодноразово зазначав, що у випадках, коли укладення договору є обов`язком сторони, встановленим законом або договором, суд вправі замінити її волевиявлення своїм рішенням шляхом визнання договору укладеним. Таким чином, практика Верховного Суду не виключає застосування такого способу захисту, а навпаки підтверджує його допустимість у разі безпідставного ухилення сторони від укладення договору. Водночас суд першої інстанції не врахував специфіку спірних правовідносин та помилково звів предмет спору виключно до питання можливості стягнення грошових коштів. Однак порушення права Позивача полягає не лише у несплаті відповідних платежів, а насамперед у невиконанні Відповідачем обов`язку укласти договір, що унеможливлює реалізацію погодженого сторонами механізму компенсації та створює стан правової невизначеності. Оцінюючи ефективність способу захисту, суд мав виходити саме із характеру порушеного права. У даному випадку визнання договору укладеним безпосередньо усуває допущене порушення, формалізує зміст прав та обов`язків сторін, забезпечує реалізацію передбаченого договором механізму розрахунків та створює належну правову основу для здійснення як поточних, так і майбутніх платежів. Натомість запропонований судом спосіб захисту у вигляді звернення з вимогою про стягнення заборгованості не усуває причину порушення, не ліквідує правову невизначеність між сторонами та не забезпечує належного врегулювання їхніх договірних відносин на майбутнє. Отже, суд першої інстанції неправильно застосував правові висновки Верховного Суду щодо критеріїв ефективності способу захисту, не врахував характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, що призвело до помилкового висновку про неефективність заявленого Позивачем способу захисту й, як наслідок, до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Відповідно до пунктів 1 - 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Комунального підприємства «Парковка та реклама» Криворізької міської ради обґрунтованою. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

8. Розподіл судових витрат. Судові витрати за перегляд рішення судом апеляційної інстанції у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача - Металургійну району організацію ветеранів. З підстав наведеного та керуючись статями 129, 240, 269-271, 275, 280, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Парковка та реклама» Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 у справі № 904/6486/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 у справі № 904/6486/25 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення, яким позов Комунального підприємства «Парковка та реклама» Криворізької міської ради до Металургійної районної організації ветеранів м. Кривого Рогу про визнання договору укладеним - задовольнити.

4. Визнати укладеним між Комунальним підприємством «Парковка та реклама» Криворізької міської ради до Металургійною районною організацією ветеранів м. Кривого Рогу договір про відшкодування земельного податку в редакції, запропонованій позивачем.

5. Стягнути з Металургійної районної організації ветеранів м. Кривого Рогу (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 30, код ЄДРПОУ 24428168) на користь Комунальним підприємством «Парковка та реклама» Криворізької міської ради (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Майдан Праці, 1, код ЄДРПОУ 34811376) 2422,40 грн судового збору за подання позовної заяви (розгляд справи судом першої інстанції) та 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 904/6486/25 повернути до місцевого господарського суду.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена та підписана - 17.07.2026 року (у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Фещенко Ю.В. з 09.06 по 19.06.2026, Соп`яненко О.Ю. - з 22.06 по 15.07.2026). Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко Суддя Ю.А. Джепа Суддя Ю.В. Фещенко