Постанова 4857 № 380/22139/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 рокуСправа №380/22139/24 пров. №А/857/28738/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року (суддя Потабенко В.А., м.Львів, повний текст складено 30 травня 2025 року), - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Головне управління) в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу безнадійним та щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі ФОП) в сумі 28815,43 грн; зобов`язати Головне управління прийняти рішення про визнання податкового боргу ФОП в сумі 28815,43 грн безнадійним. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі вказує, що податкова вимога датована 28.11.2018, а отже строк давності стягнення боргу за такою вимогою сплив у листопаді 2021 року і з цього часу відповідачем щоквартально проводились списання безнадійного боргу, однак щодо даної вимоги відповідач всупереч положенням податкового законодавства допустив протиправну бездіяльність і рішення щодо списання безнадійного боргу не прийняв. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема, до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісти відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього закону несуть зобов`язання зі сплати єдиного внеску. Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 17.09.2020 позивачем подано заяву про припинення його підприємницької діяльності. При цьому, згідно баз даних інформаційної системи станом на 31.10.2018 у позивача існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 28815,43 грн. Головним управлінням виставлено вимогу про сплату боргу від 22.11.2018 № Ф-3879-23У на суму 28815,43 грн (далі Вимога), тобто ще до прийняття позивачем рішення про припинення його підприємницької діяльності. У жовтні 2024 року відповідач подав до державної виконавчої служби Вимогу з метою стягнення з позивача у примусовому порядку коштів по заборгованості, яка склалась станом на 31.10.2018. Постановою Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові повернуто виконавчий документ стягувачу, а саме Вимогу у зв`язку з відсутністю майна, на яке можна звернути стягнення боргу, з правом повторного пред`явлення. З огляду на це, Головним управлінням 02.10.2024 повторно скеровано у Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові заяву про відкриття виконавчого провадження. 22.10.2022 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 76359725 з примусового виконання Вимоги. Відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Згідно з статтею 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; 3) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску, крім іншого, є фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту). Стаття 5 Закону № 2464-VI визначає засади обліку платників єдиного внеску. Так, зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 було затверджено «Порядок обліку платників податків і зборів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок № 1588). Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаного Порядку цей Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах. Ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з пункту 11.22 Порядку № 1588 зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку: фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП. Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду; смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану), а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що підтверджується судовим рішенням; внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації; закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), - з дати закінчення такого строку; заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду; наявності обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством, - з дати надходження відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду; анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування (підпункт 3 пункту 11.22 Порядку № 1588). Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання. (підпункт 4 пункту 11.22 Порядку № 1588). У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа (підпункт 2 пункт 11.22 Порядку № 1588). Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України; Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені цим підпунктом, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування (підпункт 5 пункту 11.22 Порядку № 1588). Крім того, наказом Міністерством фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330) затверджено «Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» (далі Порядок № 1162, в редакції чинній на момент спірних правовідносин). Вказаний Порядок розроблено відповідно до ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інших нормативно-правових актів. Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску. Відповідно до розділу V Порядку № 1162 такий регламентує процедуру зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №

755. У разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, платник єдиного внеску зобов`язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 4 до цього Порядку та копії таких документів: розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію; розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи. Фізична особа знімається з обліку також за наявності довідки про смерть фізичної особи - платника або про визнання її померлою, безвісно відсутньою чи недієздатною згідно із законодавством за умови відсутності в такої особи боргу. У разі отримання заяви від платника єдиного внеску про зняття з обліку контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку. Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом десяти календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 5 до цього Порядку. Отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ (додаток 4), контролюючий орган у строк, зазначений у пункті 1 цього розділу, проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску або звірення розрахунків з фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно. На основі акта перевірки або акта звірки платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом. У разі ненадання органами Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування довідок за формою № 8-СК (додаток 5) у зазначений строк або у разі встановлення заборгованості платника єдиного внеску, який знімається з обліку, контролюючий орган складає довідку про стан розрахунків за платежами до контролюючого органу, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою № 9-ЄСВ згідно з додатком 6 до цього Порядку, яку надсилає (видає) платнику єдиного внеску чи уповноваженій особі платника. Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 7 до цього Порядку. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників. З аналізу наведених вище норм права можна зробити висновок, що для зняття з обліку платників єдиного внеску позивачу слід було подати не тільки відповідну заяву (за формою № 8-ОПП та № 7-ЄСВ), але й вчинити дії, спрямовані на забезпечення остаточних розрахунків з бюджетом, оскільки державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання. Як встановлено з наданих відповідачем ідентифікаційних даних з ІС «Податковий блок» ОСОБА_1 , підприємницьку діяльність останній припинив за своїм рішенням. Водночас, ОСОБА_1 не знятий з обліку (КОР не пусті), дата зміни статусу: 17.09.2020. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач вчиняв будь-які дії для зняття його з обліку в податковому органі, а також того, що погасив заборгованість з ЄСВ (недоїмку), що виникла станом на 30.10.2018. А, відтак, позивач продовжує перебувати на податковому обліку в Головному управлінні. Відповідно до Закону № 2464-VI відповідачем було виставлено Вимогу на суму 28815,43 грн. Позивач вищевказану Вимогу не оскаржив та не зазначає жодних підстав незгоди з визначеною такою Вимогою сумою недоїмки. Відповідно частини сьомої статті 24 Закону № 2464-VI що сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема, до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісти відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього закону несуть зобов`язання зі сплати єдиного внеску. Згідно з підпунктом 65.10.4 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу України (далі ПК) внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем - з дати такого анулювання чи скасування. Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання. Відповідно до підпункту 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 ПК відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є така фізична особа. Крім того, згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 2464-VI у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа виконує обов`язки і несе відповідальність, передбачену для платника ЄСВ, у частині діяльності, яка здійснювалася ним як підприємцем. Враховуючи наведене вище, є безпідставними покликання скаржника на норми ПК адже вони стосуються виключно податкового боргу, який виник на підставі та відповідно до ПК. Водночас, прийнята на підставі та відповідно до Закону № 2464-VI Вимога до податкового боргу не має жодного відношення. А як вже було зазначено вище, сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема, до вимог КУзПБ, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісти відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього закону несуть зобов`язання зі сплати єдиного внеску (частина сьома статті 24 Закону № 2464-VI). Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим Т. В. Онишкевич