Постанова КАС ВС № 320/30984/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 року м. Київ справа №320/30984/25 адміністративне провадження № К/990/45870/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е., розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року (головуючий суддя - Лисенко В.І.) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року (головуюча суддя - Епель О.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.) у справі № 320/30984/25 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОПЕРОН» про визнання протиправною бездіяльності. I. ПРОЦЕДУРА

1. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОПЕРОН» щодо ненадання відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 вих. №01-0293/25 від 05 травня 2025 року; - зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОПЕРОН» надати відповідь на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 вих.№ 01-0293/25 від 05 травня 2025 року по суті, з усією запитуваною інформацією та документами.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.

3. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою позивача. II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки цей спір не є публічно-правовим, зважаючи на суб`єктний склад і характер спірних правовідносин, а справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

6. Суди також вказали, що відповідач у контексті спірних правовідносин не є суб`єктом владних повноважень, в розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки не виконує жодних управлінських та розпорядчих функцій відносно запитувача інформації, не є розпорядником публічної інформації та запрошена інформація не є інформацією зазначеною у частині другій статті 13 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.

8. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 17 грудня 2019 року у справі № 826/5331/18 та постановах Верховного Суду від 09 квітня 2024 року у справі № 925/1440/22, від 22 травня 2024 року у справі № 904/2559/23. III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме - пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

10. Скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій застосовані норми права без врахування висновків викладених у пункті 14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 826/5331/18.

11. На думку скаржника, відповідач у цій справі володіє публічною інформацією та є її розпорядником у розумінні Закону № 2939-VI, а тому на вказаний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів згідно з пунктом 7 частини першої статті 19 КАС України. Судами не враховано, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 23 Закону № 2939-VI запитувач має право оскаржити до адміністративного суду бездіяльність розпорядників інформації, яка полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит.

12. Також ОСОБА_1 зазначила, що зверталась із аналогічним позовом до Шевченківського районного суду міста Києва, однак ухвалою цього суду від 28 липня 2025 року у справі № 761/30885/25 також було відмовлено у відкритті провадження, оскільки спеціальною нормою закону (статтею 212-3 КУпАП) встановлено спосіб захисту права адвоката на отримання інформації на адвокатський запит. IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

14. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України (ухвала про відмову у відкритті провадження у справі), та посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

15. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що спір, який виник у справі, що розглядається, не є публічно-правовим, зважаючи на суб`єктний склад і характер спірних правовідносин, а тому справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

16. Верховний Суд частково погоджується із цим висновком з огляду на таке.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

18. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

19. З метою встановлення «належного» суду для вирішення спору у цій справі необхідно встановити природу та характер спірних правовідносин.

20. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

22. З матеріалів справи вбачається, що позивачка у справі ОСОБА_1 є адвокатом та здійснює незалежну професійну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3036/10, виданого КДК Київської області від 29 грудня 2005 року. Діючи в інтересах ОСОБА_2 , у зв`язку з необхідністю здійснити збір необхідної інформації та документів, 06 травня 2025 року надіслала адвокатський запит про витребування відомостей та копій документів, в порядку статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вих. № 01-0293/25 від 05 травня 2025 року Голові Правління ОСББ «ОПЕРОН» Сітенко Ж.Г.

23. Однак, відповіді на вказаний адвокатський запит та запитуваної інформації та документів ОСББ «ОПЕРОН» у встановлений законом термін та станом на день звернення з вказаним позовом не надано.

24. Отже, у справі, що розглядається, ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність ОСББ «ОПЕРОН», яка полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит щодо надання належним чином завірених документів: - копію протоколу загальних зборів ОСББ від 14 березня 2025 року із поіменним голосуванням присутніх на загальних зборах; - копію рішення правління про обрання Голови Правління разом із поіменним голосуванням присутніх на засіданні правління членів; - копії звітів ревізійної комісії щодо перевірки діяльності ОСББ за 2023 та 2024 роки разом із поіменним голосуванням присутніх на засіданні Ревізійної комісії членів; - звіти про фінансові результати за 2023та 2024 роки; - звіти про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2023 та 2024 роки.

25. Окрім того, у адвокатському запиті ОСОБА_1 просила надати інформацію: - щодо діючих станом на 14 березня 2025 року та закритих протягом 2023, 2024 роках та першого кварталу 2025 років (по 14 березня 2025 року включно) рахунках в банках із зазначенням: банку, дати відкриття, дати закриття та типу рахунку (поточний, депозитний, тощо); - щодо залишків на діючих рахунках ОСББ станом на 01 січня 2024 року та на 14 березня 2025 року; - інформацію із відображенням повних даних кожного платежу із визначенням дати , контрагента, суми та призначення платежу, у тому числі по закритих у 2023, 2024 та першому кварталі 2025 роках рахунках; - копії податкових декларації за 2023 та 2024 роки у випадку, якщо ОСББ має статус платника податку на прибуток та або платника ПДВ.

26. На думку скаржника, запитувана у ОСББ «ОПЕРОН» інформація є публічною, тому спір про відмову у наданні такої інформації необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства.

27. Однак, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, запитувана інформаціє не належить до публічної з огляду на таке.

28. Статтею 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

29. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

30. Враховуючи наведені правові норми, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач у спірних правовідносин не є суб`єктом владних повноважень в розумінні статті 4 КАС України, оскільки об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, створеною власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

31. Згідно зі статтею 14 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III) співвласник має право: знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.

32. Відповідно до статті 6 Закону України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII) співвласники мають право: одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі.

33. Таким чином, аналізуючи інформацію, яку позивачка намагалась отримати у відповідача, вбачається, що адвокатський запит був спрямований на отримання інформації щодо діяльності ОСББ, отже, запитувана інформація не є публічною, її отримання передбачено нормами Закону № 2866-III та Закону № 417-VIII за для реалізації співвласником права на участь в управлінні спільним майном.

34. Окрім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 наголосила, що з цим позовом вона також зверталась до суду загальної юрисдикції, де їй теж відмовили у відкритті провадження у справі. На думку скаржниці, виникає ситуація відповідно до якої два національні суди - адміністративний та загальної юрисдикції відмовили у відкритті провадження з підстав неналежної юрисдикції поданого позову.

35. Проте, колегія суддів Верховного Суду наголошує, що доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

36. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у липні 2025 року ОСОБА_1 дійсно звернулась із позовом до Шевченківського районного суду міста Києва із аналогічними, як у справі, що розглядається, позовними вимогами.

37. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

38. Суди цивільної юрисдикції зазначили, що спеціальною нормою закону (статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення) встановлено інший, ніж визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, спосіб захисту права адвоката на отримання інформації на адвокатський запит. Для захисту такого порушеного права застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою, а отже позовна заява ОСОБА_1 , яка подана від власного імені, до ОСББ «ОПЕРОН» про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання адвокату відповіді на адвокатський запит та зобов`язання ОСББ «ОПЕРОН» надати адвокату відповіді на адвокатський запит, - не підлягає судовому захисту за правилами цивільного, адміністративного або господарського судочинства, оскільки спеціальним законодавством встановлено особливий порядок відновлення права адвоката на отримання інформації у відповідь на адвокатський запит, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

39. Окрім того, суди відхилили доводи ОСОБА_1 про те, що відмова у відкритті провадження позбавляє її реальної можливості відновити порушене право, оскільки отримання інформації на адвокатський запит можливо тільки в рамках надання правової допомоги адвокатом клієнту на підставі договору про надання професійної допомоги, а позовна заява ОСОБА_1 подана від власного імені, а не у межах надання правової допомоги ОСОБА_2 . У разі не можливості самостійно отримати докази (інформацію), необхідну для розгляду справи по суті, учасник справи заявляє клопотання про витребування доказів, що також є способом захисту права адвоката на надання правової допомоги клієнту.

40. Отже, повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд ще раз наголошує, що у вказаному випадку спір виник між адвокатом ОСОБА_1 та ОСББ «ОПЕРОН», оскільки ОСББ «ОПЕРОН» не надало відповіді на адвокатський запит. При цьому варто зазначити, що позивачка ОСОБА_1 не є членом ОСББ «ОПЕРОН».

41. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

42. Частиною першою статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

43. Згідно з частиною третьою статті 24 Закону № 5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

44. Із наведених норм вбачається, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

45. У свою чергу, статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

46. Також варто зауважити, що Порядком оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року № 238 (далі - Порядок) визначено підстави для порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 КУпАП, порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, рух протоколів про адміністративне правопорушення, в тому числі й передання матеріалів про адміністративне правопорушення до відповідного суду.

47. Таким чином, спеціальною нормою закону (статтею 212-3 КУпАП) встановлено спосіб захисту права адвоката на отримання інформації на адвокатський запит, яким позивач не скористалась. У разі звернення адвоката до відповідної ради адвокатів та складання протоколу про адміністративне правопорушення, усі матеріали будуть передані на розгляд до суду.

48. Враховуючи, що фактично позивачка хоче отримати інформацію на адвокатський запит, що є можливим виключно в рамках надання правової допомоги адвокатом клієнту на підставі договору про надання професійної допомоги, а позовна заява ОСОБА_1 подана від власного імені, а не у межах надання правової допомоги ОСОБА_2, Верховний Суд зазначає про відсутність порушеного права позивачки.

49. Отже, спір, що виник у цій справі стосується отримання інформації від ОСББ «ОПЕРОН» на адвокатський запит ОСОБА_1, який був поданий у зв`язку з наданням правничої допомоги ОСОБА_2 Оскаржити бездіяльність ОСББ має право адвокат в інтересах клієнта, а у разі не реагування ОСББ на адвокатський запит та не надання на нього відповіді - адвокат має право звернутись до ради адвокатів із відповідною заявою про притягнення до адміністративної відповідальності голови відповідного об`єднання співвласників. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що цей спір не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства, проте помилково віднесли його до спору, що розглядається судом загальної юрисдикції, оскільки фактично позивачка обрала некоректний спосіб захисту своїх прав.

50. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

51. Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки визначив підсудність цього спору суду загальної юрисдикції, а суд апеляційної інстанції не виправив цього порушення, оскаржувані судові рішення підлягають зміні в частині мотивів.

52. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 345, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 320/30984/25, виклавши мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 320/30984/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.В. Білак А.В. Жук В.Е. Мацедонська, Судді Верховного Суду