Постанова 4857 № 140/3728/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/3728/25 пров. № А/857/26803/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіМатковської З. М. суддів -Гінди О. М. Заверухи О. Б. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №140/3728/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генпостач» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, (головуючий суддя першої інстанції Лозовський О.А., місце ухвалення м. Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження), - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Генпостач» (далі ТзОВ «Генпостач», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, митний орган, позивач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000314/2 від 09.10.2024. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. На переконання позивача, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів 09.10.2024 №UА205140/2024/000314/2. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Генпостач» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 22.09.2022 між компанією ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. (Китай) (Продавець) та ТзОВ «Генпостач» (Покупець) укладено контракт №GS-0922-l, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов`язання передати у власність Покупця, Покупець прийняти та сплатити на умовах цього Контракту ремені, конвеєрні стрічки та іншу продукцію технічного призначення, далі за текстом «Товар» (п. 1.1. Контракту). Найменування, різновид, кількість, комплектність, ціна та вартість, умови та строки поставки, умови оплати визначаються згідно з рахунком-фактурою, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Контракту). Ціни за «Товар», що продаються за цим Контрактом, вказані у рахунках-фактурах до цього Контракту та встановлюються у доларах США. У ціну «Товару» включено вартість тари, упаковки, маркування, доставки та навантаження на борт корабля в порту Нінгбо, Китай (п. 2.1., 2.2. Контракту). Загальна сума Контракту дорівнює сумі інвойсів на відвантажену продукцію. Виставлення кожного наступного інвойсу збільшує суму цього Контракту на суму, зазначену в Інвойсі (п. 2.23. Контракту). Оплата «Товарів» має здійснюватися таким чином: 130% передплата, згідно з Інвойсом. Покупець повинен переказати на рахунок Продавця не пізніше ніж за 30 банківських днів після підписання цього Договору. Інші 70% Покупець повинен сплатити після отримання підтвердження про відвантаження Товару копії накладної від Продавця (п. 3.1. Контракту). Продавець постачає «Товар» на умовах «FOB NINGBO», згідно з базисними умовам постачання Інкотермс 2010 (п. 4.1. Контракту). 08.10.2024 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товарів (5 товарних позицій) декларант позивача подав МД №24UA205140063777U6 від 08.10.2024 з метою здійснення митного оформлення товару: стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами (товар 1); стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами (товар 2); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 3); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 4); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 5). Митну вартість товару заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 12, 22 МД, на рівні 1621380,54 грн (вартість товару 31936,62 дол. США х на курс 41,20 + 306371,05 грн витрат на транспортування). До митної декларації додано: контракт №GS-0922-1 від 22.09.2022; інвойс POW24077-11 від 20.07.2024; рахунок-проформа N0BPWXGS240511-09 від 11.05.2024; договір №ОВ1225 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2020 (разом з додатками); заявка ОБ001040 від 20.07.2024; генеральний договір транспортного експедирування №10401 від 21.02.2024; договір про надання послуг №27/03-24 від 27.03.2024; платіжна інструкція №345 від 16.05.2024 (щодо проведення оплати по рахунку-проформі №BPWXGS240511-09 від 11.05.2024); платіжна інструкція №375 від 05.09.2024 (щодо проведення оплати но інвойсу POW24077-11 від 20.07.2024); рахунок №240919 від 25.09.2024 (морське перевезення) на суму 244522,70 грн; рахунок №240920 від 25.09.2024 на суму 98290,68 грн; довідка про транспортні витрати на доставку до кордону №1040 від 25.09.2024 на суму 306371,05 грн; платіжна інструкція №1606 від 26.09.2024 на суму 98290,68 грн (оплата рахунку №240920 від 25.09.2024); платіжна інструкція №1607 від 26.09.2024 на суму 244522,70 грн (оплата рахунку №240919 від 25.09.2024); декларація митної вартості; міжнародний документ на перевезення ХМ240700265; пояснення щодо прайс-листа 2024/0810-1 від 08.10.2024; свідоцтво на знак «GPL» №252852 від 25.01.2019; міжнародно товарно-транспортну накладну №00011496. За результатами аналізу поданих декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи. На вимогу митниці декларантом повідомлено про відсутність інших додаткових документів. Крім того, листом від 09.10.2024 №1040/1 вказано інформацію щодо наявної помилки в заявці та рахунку на оплату. Однак 09.10.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000314/2 на 1 товарну позицію: «Стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами, шириною менше 800 мм та більше 1200 мм: а) шириною менше 800 мм: - ТИП ЕР200, шириною 300 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 650 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 650 мм, 100 м. пог.; б) шириною більше 1200 мм; - ТИП ЕР200, шириною 1400 мм, 100 м. пог.; Торговельна марка: GPL. Виробник: ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD., у графі 33 якого вказано наступне: «Митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: відповідно рахунка на оплату від 25.09.2024 №240920 вказані послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща)-Луцьк (Україна), що суперечить маршруту, вказаному в заявці від 20.07.2024 №08001040 - Гдиня (Польща) - м. Луцьк; інформації щодо сум транспортних витрат між Гданськ- Гдиня (Польща) не надано, що свідчить про не включення даних витрат до митної вартості товару; Згідно заявки від 20.07.2024 №ОБ00Ю40 зазначена вартість перевезення вантажу за маршрутом Ningbo (Китай)-порт (Польща)-до кордону України - до місця призначення з врахуванням навантажувально-розвантажувальних робіт. Однак, по території України зазначена вартість експедиційних послуг, яка не врахована у вартість послуг до кордону. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат, оскільки недостатньо інформації для перевірки числового розрахунку заявленої митної вартості у відповідності до вимог частини 10 статті 58 МКУ. Згідно ст. 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності Вам необхідно згідно ст.53 та ст.54 МК України в 10-ти денний термін надати: виписку з бухгалтерської документації; транспортні документи по маршруту Гдиня-Гданськ; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг по маршруту в Польщі; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч.6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару На вимогу митниці декларантом продубльовано усі документи, які було попередньо подано до митного оформлення, додатково надано повідомлення від 09.10.2024 №1040/1. Листом від 09.10.2024 №б/н повідомлено про відсутність інших додаткових документів Зазначаємо, що згідно листа від 09.10.2024 №1040/1 вказано інформацію щодо наявної помилки в заявці та рахунку на оплату, однак декларантом додатково надіслано Заявки від 20.07.2024 №06001040 в кількості 2 (двох) штук, де порт розвантаження та подальші послуги за межами України суперечать один одному. За умови надання, згідно ч. 3 ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України також вимогами ч. 6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч 2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також а зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР. митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: товар 1 - на рівні 2,71 дол. США/кг за МД №UAUA403070/2024/006831 від 27.08.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів: «Стрічка конвеєрна», країна походження - Китай, ввезених згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу. стороною якого є виробник товарів (ZHEJIANG POWERBELT CO.,LTD). Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить МД № 24UA205140064116U0 від 09.10.2024. Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України. Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено. Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару, а: «Стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами, шириною менше 800 мм та більше 1200 мм: а) шириною менше 800 мм: - ТИП ЕР200, шириною 300 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 400 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 500 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 600 мм, 100 м. пог.; -ТИП ЕР200, шириною 650 мм, 100 м. пог.; - ТИП ЕР200, шириною 650 мм, 100 м. пог.; б) шириною більше 1200 мм; - ТИП ЕР200, шириною 1400 мм, 100 м. пог.; Торговельна марка: GPL. Виробник: ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. Як слідує з матеріалів справи, позивачем до митного оформлення, разом з митними деклараціями надав документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, а саме: контракт №GS-0922-1 від 22.09.2022; інвойс POW24077-11 від 20.07.2024; рахунок-проформа N0BPWXGS240511-09 від 11.05.2024; договір №ОВ1225 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.09.2020 (разом з додатками); заявка ОБ001040 від 20.07.2024; генеральний договір транспортного експедирування №10401 від 21.02.2024; договір про надання послуг №27/03-24 від 27.03.2024; платіжна інструкція №345 від 16.05.2024 (щодо проведення оплати по рахунку-проформі №BPWXGS240511-09 від 11.05.2024); платіжна інструкція №375 від 05.09.2024 (щодо проведення оплати но інвойсу POW24077-11 від 20.07.2024); рахунок №240919 від 25.09.2024 (морське перевезення) на суму 244522,70 грн; рахунок №240920 від 25.09.2024 на суму 98290,68 грн; довідка про транспортні витрати на доставку до кордону №1040 від 25.09.2024 на суму 306371,05 грн; платіжна інструкція №1606 від 26.09.2024 на суму 98290,68 грн (оплата рахунку №240920 від 25.09.2024); платіжна інструкція №1607 від 26.09.2024 на суму 244522,70 грн (оплата рахунку №240919 від 25.09.2024); декларація митної вартості; міжнародний документ на перевезення ХМ240700265; пояснення щодо прайс-листа 2024/0810-1 від 08.10.2024; свідоцтво на знак «GPL» №252852 від 25.01.2019; міжнародно товарно-транспортну накладну №00011496. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлена декларантом митна вартість спірного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Щодо доводів апелянта з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, колегія суддів виходить з наступних міркувань. Декларантом в інтересах позивача було подано МД №24UA205140063777U6 від 08.10.2024 на 5 товарних позицій (стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами (товар 1); стрічки конвеєрні із вулканізованої гуми, армовані текстильними матеріалами (товар 2); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 3); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 4); паси привідні з вулканізованої гуми із з`єднаними кінцями трапецієподібного поперечного перетину (товар 5) по контракту №GS-0922-l від 22.09.2022, укладеного між компанією ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. (Китай) (Продавець) та ТзОВ «Генпостач» (Покупець). Відповідно до інвойсу №POW24077-11 від 20.07.2024 компанією ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. (Китай) було поставлено позивачу товар за договором №GS-0922-l від 22.09.2022 на суму 31936,62 дол. США (а. с. 20-21). Пунктом 3.1. контакту встановлено, що розрахунки за товар, що постачається відбуваються покупцем у дол. США на підставі виставлених інвойсів на поставку партії товару, передоплата 30%, 70% - до прибуття в порт призначення, шляхом перерахування на рахунок, зазначений постачальником. Оплату за товар було проведено на умовах, визначених у вищезгаданому інвойсі, рахунку-проформі N0BPWXGS240511-09 від 11.05.2024 та контракті №GS-0922-l від 22.09.2022, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 16.05.2024 та від 05.09.2024 (а. с. 55, 56). Загальна сума грошового переказу збігається із сумою, визначеною в інвойсі POW24077-11 від 20.07.2024. Отже, вказаними документами підтверджується зазначена позивачем вартість оцінюваного товару. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили. Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування. Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Як слідує з матеріалів справи згідно довідки про транспортні витрати №1040 від 25.09.2024 вартість доставки вантажу за маршрутом: порт Нінгбо (Китай) - порт Гдиня (Польща) - до кордону України (м/п «Ізов»), в тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, складає суму в розмірі 306371,05 грн, яка була додана до митної вартості декларованого товару та разом з тим і додано до ВМД заявку на перевезення з усіма витратами. Таким чином позивачем навантажувально-розвантажувальні роботи було враховано у вартість перевезення та включені до митної вартості декларованого товару. Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до рахунка на оплату від 25.09.2024 №240920 вказані послуги з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща) Луцьк (Україна), що суперечить маршруту, вказаному в заявці від 20.07.2024 №ОБ001040 Гдиня (Польща) м. Луцьк. Інформації щодо сум транспортних витрат між Гданськ-Гдиня (Польща) не надано, що свідчить про не включення даних витрат до митної вартості товару суд звертає увагу, що позивачем помилкового був наданий вказаний рахунок, оскільки перевезення вантажу здійснювалось згідно заявки №ОБ001040 від 20.07.2024, яка правильно відображає маршрут перевезення вантажу. Слід зазначити, що поставка товару по МД №24UA205140063777U6 від 08.10.2024 здійснювалася відповідно до зовнішньоекономічного контракту №GS-0922-l від 22.09.2022, укладеного між ТзОВ «Генпостач» (покупець) та компанією ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD (продавець). Відповідно до п.4.1. контракту №GS-0922-l від 22.09.2022 поставка товару здійснюється у відповідності до Міжнародних правил («Інкотермс-2010»), згідно з базисними умовами поставки FOB Qingdao. Умови поставки FOB (Free On Board або Франко борт назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. За обставин цієї справи компанія ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD (продавець, Китай) відвантажила ТзОВ «Генпостач» партію товару), в асортименті та кількості, узгодженій сторонами відповідно до вищезгаданого інвойсу. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), то містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Довідка про транспортні витрати від 25.09.2024 підтверджує, що вартість доставки вантажу за маршрутом порт Нінгбо (Китай) порт Гдиня (Польща) до кордону України (м/п «Ізов»), в тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України становить 306371,05 грн. Страхування вантажу не проводилось. Вказане, спростовує твердження митного органу про ненадання документів на підтвердження суми фактично понесених транспортних витрат. Крім того, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості (вказані висновки узгоджуються із правовою позицією, наведеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20). Щодо транспортних витрат. Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Крім того, слід врахувати висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, відповідно до яких, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також вірним є висновок суду першої інстанції про те, що в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, а розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. З огляду на наведені вище обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані позивачем до митного оформлення товару документи дозволяють визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, тому відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Таким чином, відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17. Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Колегія суддів зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції вірно висновував, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205050/2024/000229/1 від 01.10.2024 вказаним вище критеріям не відповідають, тому є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню з наведених вище підстав. Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №140/3728/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха