Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/21276/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/21276/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Курко О. П. 17 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром з 01.01.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Рішенням від 07.04.2025 у справі №560/4111/25 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.02.2025 №ХС35518. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021 року, без обмеження максимальним розміром. Листом від 11.12.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що на виконання судового рішення від 07.04.2025 здійснило перерахунок пенсії з 01.02.2023, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.02.2025 №ХС35518. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.02.2023 склав 21380,62 грн, до виплати 20930,00 грн (з урахуванням обмеження максимальним розміром), з 01.03.2024 - 23038,74, з 01.03.2025 - 24538,74 грн, до виплати 23610,00 грн (з урахуванням обмеження максимальним розміром). Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування обмеження пенсійної виплати понижуючим коефіцієнтом та не врахування доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до пункту 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність". Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень" . У подальшому відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" від 12.04.2016 №1080-VIII статтю 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті. Рішенням від 20.12.2016 року №7-рп/2016 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно з пунктом резолютивної частини рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Таким чином, положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016. Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017 , у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII слова і цифри "у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 " замінено словами і цифрами "по 31.12.2017". Проте Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії. Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2019 року та у подальшому стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.10.2020 по справі №522/16881/17, від 09.02.2021 по справі №1640/2500/18 та від 17.05.2021 по справі № 343/870/17. Крім цього, обмеження максимального розміру пенсії були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI. Згідно статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність Проте застосування відповідачем положень статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" фактично суперечить висновкам, що викладені в рішенні Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, згідно з якими обмеження пенсії максимальним розміром особам, які отримують пенсію за Законом №2262, не відповідає статті 17 Конституції України. Вказаним рішенням Конституційного Суду України осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виключено з категорії пенсіонерів, до яких можуть застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, запроваджені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 640/2500/18, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17, від 27.01.2022 по справі №240/7087/20. При цьому слід зазначити, що у 2019-2025 роках будь-яких змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не вносилося. Отже, відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача її максимальним розміром. Тому, позовні вимоги про зобов`язання здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат слід задовольнити. Вирішуючи позовні вимоги щодо застосування коефіцієнтів зменшення суд враховує, що передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" коефіцієнти до пенсії позивача з 01.01.2025 не застосовувалися, оскільки вона залишилася на рівні 23038,74 грн, тобто продовжує з 01.02.2023 виплачуватися з обмеженням максимальним розміром. У рішенні у зразковій справі № 400/6254/24 Верховний Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оскільки пенсія позивача на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №560/4111/25 перерахована з підвищеного розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023, підстави для виплати доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відсутні. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.