Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/16595/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16595/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мачульський Віктор Володимирович ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Терези Ю.О., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Звіт» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЕКОСЕРВІС» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0360091207 від 03.05.2019. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та за висновками акта перевірки від 01.04.2019 №2391/26-15-12-07-20/34490636 товариство порушило граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України). На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 №0360091207 про накладення штрафу у сумі 28559,76 грн. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки під час проведення камеральної перевірки відповідачем залишено поза увагою обґрунтовані обставини, які не з вини товариства перешкоджали своєчасній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Так, товариство через Комп`ютерну програму «M.E.doc» послуги якої надає позивачу ТОВ «Вектор Звіт» своєчасно відправило на реєстрацію податкові накладні, однак з невідомих причин квитанції про їх реєстрацію протягом операційного дня так і не надійшли. Вказані податкові накладні фактично зареєстровані в ЄРПН лише 15.01.2019. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «БУДЕКОСЕРВІС» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 01.04.2019 №2391/26-15-12-07-20/3449063 з висновками про порушення товариством пункту 201.10 статті 201 ПК України у зв`язку із несвоєчасною реєстрацією 19 податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН. На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 №0360091207 про застосування відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у сумі 28559,76 грн. Штраф застосовано: в розмірі 10 відсотків, у сумі 285597,64 грн - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість. Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового адміністрування, а також відповідальність за порушення вимог податкового законодавства. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі із дотриманням вимог щодо використання кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи та зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, визначені цим Кодексом. Згідно з окремими положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів чи послуг платник податку продавець зобов`язаний у встановлені законодавством строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронній формі у текстовому форматі, яка надсилається продавцю протягом операційного дня. Датою та часом подання податкової накладної або розрахунку коригування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата і час, зафіксовані у відповідній квитанції. У разі якщо податкові накладні або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 ПК України, а також у випадку зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю чи покупцю надсилається квитанція в електронній формі про неприйняття таких документів або про зупинення їх реєстрації із зазначенням відповідних причин. При цьому, якщо протягом операційного дня платнику податку не надіслано квитанцію про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування, така податкова накладна відповідно до вимог закону вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України також визначено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, податкові накладні та розрахунки коригування, складені з 1 по 15 календарний день включно відповідного місяця, підлягають реєстрації не пізніше останнього календарного дня цього місяця. Податкові накладні та розрахунки коригування, складені з 16 по останній календарний день місяця включно, повинні бути зареєстровані не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем їх складання. Зведені податкові накладні та розрахунки коригування до них, складені за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПК України, підлягають реєстрації протягом двадцяти календарних днів, що настають після останнього календарного дня місяця, у якому вони були складені. Розрахунки коригування, складені постачальником товарів чи послуг до податкової накладної, оформленої на отримувача платника податку, якщо вони передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів або послуг їх постачальнику, підлягають реєстрації протягом п`ятнадцяти календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування покупцем. У разі порушення зазначених строків до платника податку застосовуються штрафні санкції відповідно до вимог Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платником податку на додану вартість граничних строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених статтею 201 цього Кодексу, крім випадків, визначених законом, тягне за собою застосування до такого платника штрафу у відсотковому співвідношенні до суми податку на додану вартість, зазначеної у відповідних податкових накладних або розрахунках коригування. Зокрема, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми ПДВ; від 16 до 30 календарних днів 20 відсотків; від 31 до 60 календарних днів 30 відсотків; від 61 до 365 календарних днів 40 відсотків; у разі порушення строку на 366 і більше календарних днів 50 відсотків суми податку на додану вартість. Аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить про те, що саме на платника податків покладено обов`язок забезпечити своєчасне подання податкової накладної або розрахунку коригування для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, визначені Податковим кодексом України. Порушення встановлених законодавством строків реєстрації податкових накладних є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій, розмір яких залежить від тривалості такого порушення відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Механізм внесення до Єдиного реєстру податкових накладних відомостей, що містяться у податкових накладних та розрахунках коригування, визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341, далі Порядок № 1246), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1246 операційним днем є частина робочого дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також їх реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 08:00 до 20:00 у робочі дні. Проведення технічного обслуговування чи регламентних робіт, що потребують зупинення роботи Реєстру, протягом операційного дня не допускається, за винятком аварійних випадків. Якщо 15 число або останній календарний день місяця припадають на вихідний, святковий чи неробочий день, такий день вважається операційним. Згідно з пунктом 4 Порядку № 1246 до Єдиного реєстру податкових накладних вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також тих, щодо яких у встановленому законодавством порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації. Положеннями пунктів 12 та 13 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження до ДПС податкової накладної або розрахунку коригування в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та відповідні перевірки. За результатами таких перевірок формується квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування. Відповідно до пунктів 14 та 15 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування. Примірник такої квитанції зберігається у контролюючому органі. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної або розрахунку коригування, а також результат проведених перевірок. У разі встановлення під час перевірок порушень, визначених пунктом 12 Порядку № 1246 (крім випадку, передбаченого абзацом десятим цього пункту), платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної чи розрахунку коригування із зазначенням причин такого неприйняття. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний направити платнику податку одну із передбачених законодавством квитанцій: про прийняття податкової накладної, про її неприйняття із зазначенням відповідних підстав або про зупинення її реєстрації. Колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України прямо визначають: якщо протягом операційного дня, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 08:00 до 20:00, платнику податку не надіслано квитанцію про прийняття, неприйняття чи зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Будь-яких винятків із цього правила зазначеною нормою не встановлено. Отже, процедура внесення відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування до Єдиного реєстру податкових накладних складається із двох самостійних етапів. Першим етапом є подання платником податку на додану вартість податкової накладної або розрахунку коригування до контролюючого органу. Другим етапом є прийняття або неприйняття такого документа та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних. При цьому перший етап повністю залежить від волевиявлення та належного виконання обов`язку самим платником податку, тоді як другий етап є наслідком функціонування програмного забезпечення, яке перебуває у сфері контролю Державної податкової служби України, та/або дій її посадових осіб. На здійснення цього етапу платник податку жодного впливу не має. За таких обставин відповідальність, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, може бути застосована лише у випадку, якщо саме платник податку не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо своєчасного направлення податкової накладної або розрахунку коригування до ДПС у строки, встановлені статтею 201 Податкового кодексу України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що платник податків не може нести відповідальність за технічні процеси надходження та обробки податкових накладних у контролюючому органі, оскільки на нього покладено виключно обов`язок своєчасно сформувати та надіслати податкову накладну або розрахунок коригування до Державної податкової служби України із використанням засобів інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем. Подальша обробка відповідних документів, їх прийняття або неприйняття, а також внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних перебувають поза межами контролю платника податків та не можуть покладатися на нього як підстава для притягнення до відповідальності. Як убачається з акта перевірки та розрахунку штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.05.2019 № 0360091207, Головне управління ДПС у місті Києві дійшло висновку про порушення ТОВ «БУДЕКОСЕРВІС» вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо своєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 61 від 17.12.2018, № 150, № 118, № 154, № 138, № 119, № 155, № 137, № 141, № 135, № 106, № 157, № 151, № 114, № 104, № 156, № 127, № 121 від 31.12.2018, а також № 161 від 28.12.2018. Такий висновок контролюючий орган обґрунтував тим, що відповідно до сформованих квитанцій зазначені податкові накладні були доставлені до рівня ДПС та зареєстровані лише 25.01.2019. Разом із тим колегією суддів встановлено, що відповідно до протоколів руху документа (звіту) та пов`язаних із ним повідомлень і квитанцій, сформованих у розділі «Документообіг з контролюючими органами» комп`ютерної програми «M.E.Doc», ТОВ «БУДЕКОСЕРВІС» направило зазначені податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у такі строки. Так, податкову накладну № 61 від 17.12.2018 направлено для реєстрації 14.01.2019 о 13 год. 51 хв., тоді як її фактична реєстрація в ЄРПН відбулася 25.01.2019 о 08 год. 00 хв., що стало підставою для визначення контролюючим органом порушення граничного строку реєстрації тривалістю 10 днів. Податкову накладну № 161 від 28.12.2018 направлено для реєстрації 18.01.2019 о 13 год. 23 хв., а її реєстрацію в ЄРПН здійснено 18.01.2019 о 01 год. 37 хв., у зв`язку з чим контролюючим органом визначено порушення строку реєстрації тривалістю 3 дні. Податкові накладні № 150, № 118, № 154, № 138, № 119, № 155, № 137, № 141, № 135, № 106, № 157, № 151, № 114, № 104, № 156, № 127 та № 121, усі від 31.12.2018, були направлені позивачем на реєстрацію 15.01.2019 у проміжок часу з 16 год. 36 хв. до 16 год. 39 хв., тоді як їх фактична реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулася лише 25.01.2019 о 08 год. 00 хв., що стало підставою для висновку контролюючого органу про порушення граничного строку реєстрації на 10 календарних днів щодо кожної із зазначених податкових накладних. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне діяння у формі дії або бездіяльності платника податків, податкового агента, їх посадових осіб чи посадових осіб контролюючих органів, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог Податкового кодексу України чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, для правильного вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування необхідно встановити причини, які зумовили таке порушення, а також перевірити, чи вчинив платник податку всі залежні від нього дії, спрямовані на належне виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації відповідних документів. Такий правовий підхід викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 820/3006/17, від 21.01.2020 у справі № 826/7925/16 та від 31.01.2020 у справі № 821/819/17. Крім того, у своїй усталеній практиці, зокрема у постанові від 25.01.2022 у справі № 280/1615/19, Верховний Суд дійшов висновку, що якщо порушення строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН сталося не з вини платника податків, застосування до нього штрафних санкцій за таке порушення є протиправним. Як убачається з матеріалів цієї справи, зокрема з протоколів руху документа (звіту) та пов`язаних із ним повідомлень і квитанцій програмного комплексу «M.E.Doc», позивач здійснив усі необхідні та залежні від нього дії, спрямовані на своєчасну реєстрацію податкових накладних № 61 від 17.12.2018, № 161 від 28.12.2018, а також № 150, № 118, № 154, № 138, № 119, № 155, № 137, № 141, № 135, № 106, № 157, № 151, № 114, № 104, № 156, № 127 і № 121 від 31.12.2018, оскільки всі вони були направлені для реєстрації до закінчення операційного дня 15.01.2019. Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим законодавством не встановлено вичерпного переліку доказів, якими може підтверджуватися факт своєчасного направлення податкових накладних для державної реєстрації. За таких умов належним і допустимим доказом можуть бути будь-які документи, які підтверджують факт подання податкових накладних в електронній формі до контролюючого органу протягом операційного дня із застосуванням електронного цифрового підпису. У цьому контексті заслуговує на увагу правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19, відповідно до якого при вирішенні спорів щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних визначальне значення має не дата їх фактичної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а дата їх відправлення платником податків, з урахуванням технічних особливостей процедури такої реєстрації. При цьому протоколи руху документа (звіту) та пов`язаних із ним повідомлень і квитанцій містять інформацію про точні дату та час направлення кожної податкової накладної для державної реєстрації. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, направивши спірні податкові накладні для реєстрації в ЄРПН 15.01.2019 у межах операційного дня, який відповідно до пункту 3 Порядку № 1246 тривав з 08:00 до 20:00, позивач належним чином виконав покладений на нього Податковим кодексом України обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних. Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив, що відомості, сформовані програмним забезпеченням «M.E.Doc», яке використовується для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими електронними документами, є належними та допустимими доказами, оскільки дають можливість достовірно встановити номер документа, зміст відповідної операції, а також точну дату і час направлення спірних податкових накладних для державної реєстрації. Водночас колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачу протягом операційного дня квитанцій про прийняття, неприйняття чи зупинення реєстрації спірних податкових накладних, хоча самі податкові накладні були своєчасно направлені позивачем на реєстрацію в межах строку, визначеного статтею 201 Податкового кодексу України. При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин, а судом під час апеляційного перегляду таких доказів також не встановлено. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 14 Порядку № 1246 контролюючий орган зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податків квитанцію в електронній формі про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування. Водночас законодавцем прямо встановлено, що у разі ненадсилання платнику податків протягом операційного дня жодної із зазначених квитанцій така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, саме на контролюючий орган покладено обов`язок щодо належної та своєчасної обробки поданих платником податків документів, а також щодо направлення відповідної квитанції за результатами їх автоматизованої перевірки. За таких обставин сама лише реєстрація податкових накладних Державною податковою службою України 25.01.2019 не може бути достатньою підставою для покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення граничних строків їх реєстрації, оскільки позивач не має жодного впливу на технічні процеси прийняття та обробки податкових накладних після їх направлення до контролюючого органу. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі № 806/2219/16 та від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19, у яких суд касаційної інстанції, оцінюючи правові наслідки ненадсилання платнику податків квитанції про прийняття чи неприйняття первинно поданої податкової накладної, дійшов висновку, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо протягом операційного дня контролюючим органом не було направлено відповідної квитанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивач у межах установленого законом строку вжив усіх можливих та залежних від нього заходів, необхідних для належного виконання покладеного на нього податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних. За таких обставин відсутні правові підстави для висновку про наявність у діях позивача складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, не підтверджують наявності вини позивача у порушенні граничних строків реєстрації спірних податкових накладних та фактично ґрунтуються виключно на даті їх фактичної реєстрації контролюючим органом без урахування того, що позивач своєчасно направив їх для реєстрації та виконав усі покладені на нього законом обов`язки. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних є протиправним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають установленим фактичним обставинам справи, вимогам податкового законодавства та сформованій практиці Верховного Суду, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає. За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, у зв`язку з чим підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки справа відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року- залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Ю.О.Тереза В.В.Файдюк