Постанова Київський апеляційний суд № 357/4772/26

Справа № 357/4772/26 суддя в І-й інстанції Дубановська І.Д. Провадження № 33/824/3407/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О. Категорія: ст.ст. 122-4 124 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А Іменем України 13 липня 2026 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Хоменка Максима Петровича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , за ст. 122-4, 124 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 619835 від 20 березня 2026 року, 16 березня 2026 року о 10 год. 58 хв. в місті Біла Церква, вулиці Шолом-Алейхема, 14, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 33021», д.н.з. НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та під час руху не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 , який перебуває у користуванні ОСОБА_2 , який стояв праворуч. При ДТП транспортні засоби отримати механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3б та п. 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 619847 від 20 березня 2026 року, 16 березня 2026 року о 10 год. 58 хв. в місті Біла Церква, вулиці Шолом-Алейхема, 14, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 33021», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події, чим порушив вимоги п. 2.10аПравил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Хоменко М.П.подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Хоменко М.П. вказує, що при винесенні постанови суд керувався відеозаписом, наданим потерпілою працівникам поліції. У постанові зазначено, що на відеозаписі з камери відеоспостереження з місця ДТП зафіксовано, як автомобіль марки «ГАЗ 33021», д.н.з. НОМЕР_2 , проїжджав поблизу припаркованого автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 , після чого останній захитався, що свідчить про наявність зіткнення між транспортними засобами. Така позиція є хибною. Суддя не є експертом і не може стверджувати про взаємозв`язок між похитався та ДТП. Також у постанові зазначається, що при збільшенні відеозапису чітко вбачається, що після проїзду автомобіля марки «ГA3» транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» захитався, що узгоджується з обставинами механічного контакту між автомобілями у задню частину авто. Такі висновки суду носять експертний характер, але жодної експертизи не було проведено. Також невідомо, яким програмним забезпеченням було здійснено збільшення відеозапису та кваліфікація працівника суду щодо можливості проведення таких технічних дій. Крім того, наданий відеозапис носить вибірковий характер. Це свідчить про втручання до оригіналу відеозапису. Об`єктивно неможливо оцінити всіх можливих причетних до ДТП. Є висока ймовірність, що хитався автомобіль «Mercedes-Benz» і від інших транспортних засобів. Сам протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження його іншими об`єктивними доказами, а також рапорт поліцейського, не можуть бути однозначними та достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення поза розумним сумнівом. Також схема складалася 20 березня 2026 року, а ДТП начебто сталося 16 березня 2026 року. ОСОБА_2 виявила пошкодження транспортного засобу 16 березня 2026 року, а звернулася до правоохоронного органу тільки 20 березня 2026 року. При таких обставинах неможливо встановити винність ОСОБА_1 . Застосоване судом стягнення є невиправдано суворим. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвокат Хоменка М.П. та потерпілої ОСОБА_2 , вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав до часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 2.10.а Правил дорожнього руху визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Згідно п. 2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідно до ст. 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, 16 березня 2026 року о 10 год. 58 хв. в місті Біла Церква, вулиці Шолом-Алейхема, 14, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 33021», д.н.з. НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та під час руху не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 , який перебуває у користуванні ОСОБА_2 , який стояв праворуч. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності, зокрема, відеозаписом з камер спостереження. Вказаний відеозапис в повній мірі відображає обставини та фіксацію вчиненого правопорушення. На відеозаписі з камери відеоспостереження з місця дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано, як автомобіль марки «ГАЗ 33021», д.н.з. НОМЕР_2 , проїжджав поблизу припаркованого автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 та зіткнувся з ним. Водій транспортного засобу марки «ГАЗ 33021», д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП місце події залишив. ОСОБА_1 у судовому засідання суду першої інстанції визнав факт керування автомобілем в зазначеному місці. ОСОБА_2 у судовому засідання суду апеляційної інстанції також повідомила, що виявила пошкодження на автомобілі 16 березня 2026 року. Відео з відеореєстратора, встановленого у автомобілі, який перебуває у її користуванні, включилось на дотик з автомобілем марки «ГАЗ 33021», д.н.з. НОМЕР_2 . Цього ж дня вона помітила камеру відеоспостереження на сусідньому будинку та звернулася з проханням надати відеозапис. 20 березня 2026 року після отримання відповідного відеозапису вона звернулася до працівників поліції із заявою про вчинення ДТП. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не взяв до уваги дорожню обстановки, недотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_3 та його пошкодження. Крім того, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події. Суд першої інстанції надав належну оцінку доказам, що наявні в матеріалах справи і зробив обґрунтований висновок про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 адвокат Хоменко М.П. також вказував на не відповідність накладеного стягнення особі порушника та наслідкам, які настали. Вказував, що місцевий суд взагалі не взяв до уваги особу порушника та не врахував усіх обставин справи при визначені виду стягнення, яке необхідно накласти на порушника. Надаючи оцінку зазначеним доводам захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до вимог статей 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Позбавлення права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом - стаття 30 КУпАП України. Санкція статті 124 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Отже, за санкцією статті 122-4 КУпАП передбачена наявність альтернативного стягнення. За таких обставин, накладаючи на порушника стягнення, місцевий суд повинен був обґрунтувати та належним чином мотивувати необхідність визначення особі такого суворого стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами. З матеріалів справи та відкритих даних реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП не притягувався, зазначене правопорушення вчинив вперше. Наслідком вчиненого є незначні пошкодження транспортного засобу потерпілої, а отже і незначні матеріальні збитки, що були спричинені. Як було встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції спричинені збитки не виходять за межу ліміту відповідальності страхової компанії та момент розгляду справи повністю відшкодовані потерпілій. За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наслідки вчиненого, особу порушника, апеляційний суд приходить до висновку, що накладене місцевим судом стягнення в даному випадку є занадто суворим і вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також для запобігання вчиненню нових правопорушень. Відповідно до статті 294 КУпАП України, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржену постанову. Доводи щодо невідповідності накладеного стягнення характеру вчиненого правопорушення та особі порушника знайшли своє підтвердження в ході перегляду справи судом апеляційної інстанції, що має наслідком часткове задоволення апеляційної скарги. На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 122-4, 124, 245, 280, 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Хоменка Максима Петровича задовольнити частково. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2026 року змінити в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами на один рік на штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400.00 грн. В іншій частині Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Повне судове рішення виготовлене 17 липня 2026 року. Суддя В.О. Фінагеєв