Постанова Київський апеляційний суд № 367/9196/25

Справа № 367/9196/25 суддя в І-й інстанції Кравчук Ю.В. Провадження № 33/824/3539/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А Іменем України 13 липня 2026 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Вознюка В`ячеслава Анатолійовича на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2025 року серії ЕПР1 № 409047, 01 серпня 2025 року о 12 год. 15 хв. в Київській області, селище Гостомель, на перехресті вулиць Інститутська та Революції, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Zeekr 001», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARBH - 0600, що підтверджено записами з нагрудним відеореєстратором поліцейського № 853294 та № 855462, результат огляду - 0,25‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Вознюк В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Вознюк В.А.зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизована суть адміністративного правопорушення, а саме, не вказано, за яких підстав поліцейський вважав, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки не зазначено, які саме ознаки сп`яніння були виявлені в нього. Надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 докази не можна визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» і які свідчать про беззастережну винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, яке видихається, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається 0,25 ‰. Зафіксований на роздруківці з принтеру спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6800 результат огляду на стан сп`яніння 0,25 ‰, з урахуванням точності вимірювального приладу та положень міжнародних норм, не може в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми - 0,2 ‰, встановленої в Інструкції, оскільки при врахуванні значення допустимої похибки у вимірюваннях (0,017 ‰) допустима норма перевищена на 0,005 ‰, що не може безумовно вважатися порушенням. При розмові з поліцейськими ОСОБА_1 повідомляв, що не згоден з результатами огляду його на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, оскільки не вживав алкогольні напої, але поліцейські належним чином не відреагували на зазначене, чим порушили саму процедуру огляду на стан сп`яніння. Підтвердженням зазначеного є направлення ОСОБА_1 на огляд на стан сп`яніння до лікарні у м. Буча Київської області, яке виписується тільки в випадку не згоди водія з результатом огляду на стан сп`яніння або в разі відмови водія пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Відео, яке є в матеріалах справи, не повне та не відтворює всю бесіду, яка на той час була. Судове засідання у суді апеляційної інстанції призначалось на 13 липня 2026 року, про яке захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Вознюк В.А., повідомлявся належним чином та завчасно, а саме, 30 червня 2026 року (а.с. 113-116). У судове засідання суду апеляційної інстанції Вознюк В.А. не з`явився. В судове засідання з`явився ОСОБА_1 та просив відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю адвоката прибути до суду через зайнятість в іншій справі. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Згідно ч. 5 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи строки апеляційного перегляду, належне повідомлення захисника про час та місце розгляду справи, відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження поважності причин неявки до суду, ту обставину, що його явка не є обов`язковою, а неявка не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до п. 2, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). У відповідності до п. 6 розділу ІІ даної інструкції, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров`я, а водій зобов`язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин. Судом встановлено, що 01 серпня 2025 року о 12 год. 15 хв. в Київській області, селище Гостомель, на перехресті вулиць Інститутська та Революції, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Zeekr 001», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARBH - 0600, що підтверджено записами з нагрудним відеореєстратором поліцейського № 853294 та № 855462, результат огляду - 0,25‰. Відеозапис, що міститься у матеріалах справи, відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. З наданого суду відеозапису вбачається, що працівниками поліції було з`ясовано, де ОСОБА_1 бажає пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння: на місці зупинки транспортного засобу чи у закладі охорони здоров`я. Роз`яснено, що у разі відмови буде складено відповідний протокол. У подальшому, ОСОБА_1 вказав, що згоден пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та пройшов його. Водій, отримавши результат первинного вимірювання 0,25 ‰, результат огляду не заперечував, вказував, що вживав алкогольні напої напередодні. При цьому, не висловлював незгоди з результатом огляду та у зв`язку з цим пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я не просив. Посилання ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції на відсутність підстав для зупинки автомобіля, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Наведені посилання не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки, як вказувалось вище, останній зобов`язаний був виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди з зупинкою автомобіля та фактом сп`яніння. Посилання захисника на те, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становить 0,25 ‰, що відповідає допустимій нормі алкоголю, як вказано в Конвенції про дорожній рух та є у межах похибки для приладу «Drager Alcotest 6800», суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне. Статтею 8 пунктом 5 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25 квітня 1974 року, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. У пункті 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Отже, наведена норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші допустимі показники рівня алкоголю у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові - 0 ‰. Згідно з технічними даними приладу «Драгер 6810», за допомогою якого проведено огляд, границі допустимої похибки під час експлуатування для масової концентрації алкоголю у вдихуваному повітрі в діапазоні від 0 до 0,20‰ - +/-0,02, понад 0,20 - 10%. Отже, показник 0,25 ‰ перевищує межу допустимої похибки приладу Drager Alcotest 6810, яка встановлена в розмірі 0.2 ‰. Доводи апеляційної скарги в частині, що ОСОБА_1 не був згоден з результатами огляду, є безпідставними, оскільки спростовуються наявним у справі відео, на якому не зафіксовано, що ОСОБА_1 висловлював таку не згоду. Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння чи відсутність його вини у вчиненому. Відповідно доч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Вознюка В`ячеслава Анатолійовича залишити без задоволення. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Повне судове рішення виготовлене 17 липня 2026 року. Суддя В.О. Фінагеєв