Постанова 4815 № 569/18790/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2026 року м. Рівне Справа № 569/18790/25 Провадження № 22-ц/4815/808/26 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут", розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 січня 2026 року (ухвалене у складі судді Томіліна О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ляшко Дмитро Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про захист прав споживачів, - в с т а н о в и в : У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про повернення переплати за постачання природного газу в розмірі 8836, 26грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Рівнегаз збут" на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживача по 30.04.2022 року здійснювало надання послуг централізованого газопостачання також і за адресою: АДРЕСА_1 , по відкритому на ім`я ОСОБА_1 особовому рахунку № НОМЕР_1 . З 01.05.2022 року, згідно Наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 №198 надавачем послуг з постачання природного газу побутовим споживачам є ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», тобто надання послуг відповідачем та дія типового договору були припинені. Внаслідок зміни надавача послуг з постачання природного газу по особовому рахунку, відкритому на ім`я позивача, обліковується переплата за спожитий природній газ у сумі 8836, 26 грн., яка не повернута споживачу. З огляду на ці обставини, 06.06.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплачених коштів. 28.10.2024 року позивач додатково звернувся до відповідача зі скаргою щодо повернення суми переплати. Листом від 11.11.2024 року відповідач повідомив про відсутність можливості повернення коштів через існування значної заборгованості перед споживачами підприємства, зазначивши, що здійснює усі дії для погашення боргу. Окрім того, 18.06.2025 року позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергентики та комунальних послуг ( НКРЕКП) із заявою щодо спонукання відповідача повернути кошти, шляхом застосування заходів адміністративного впливу. Листом від 03.07.2025 року НКРЕКП повідомило відповідача про обов`язок у місячний термін повернути переплату. Однак, всупереч вжитим заходам досудового врегулювання спору надміру сплачені кошти відповідачем ОСОБА_1 не повернуті, що є прямим порушенням прав позивача, як споживача послуг. Просив стягнути з ТОВ «Рівнегаз збут» суму переплати за природний газ у розмірі 8836,26 грн. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» на користь ОСОБА_1 переплату за послуги з постачання природного газу в розмірі 8836 (вісім тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 26 копійок. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. Рішення суду обгрунтовано тим, що підстава, на якій набувалися відповідачем кошти позивача за послуги з постачання природного газу - відпала, проте в позивача наявна переплата в розмірі 8836,26грн., що були помилково зараховані попередньому постачальнику газу. Однак, відповідач продовжує вже тривалий час користуватися грошовими коштами позивача без будь-якої правової підстави, відмовляється їх повертати, хоча і визнає такий обов`язок. Неповернення коштів переплати, як і їх неперерахування відповідачем до нового постачальника послуг зумовило виникнення у позивача заборгованості перед новим постачальником за послуги газопостачання, що також покладає надмірний тягар на позивача, і, всупереч вжитим позивачем заходами досудового врегулювання спору надміру сплачені кошти відповідачем не повернуті, що є прямим порушенням прав позивача, як споживача послуг. Не погоджуючись із рішенням суду ТзОВ "Рівнегаз Збут" оскаржило його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що Товариство надало послугу з постачання природного газу ОСОБА_1 , позивач спожив об`єм газу з ресурсу ТОВ "Рівнегаз Збут", однак через невідображення спожитих об`ємів газу АТ "Рівнегаз" для ТОВ "Рівнегаз Збут" є переплата, яка по суті є оплатою за спожитий природний газ. Особисто ОСОБА_1 , ймовірно. Жодні заходи щодо фактичного відображення спожитих обсягів природного газу не вживалися, до АТ "Рівнегаз" позивач не звертався, чим також не виконав свої зобов`язання щодо фіксування та передачі інформації по показниках лічильника обліковій організації, якою є АТ "Рівнегаз". Відтак, усі об`єми газу, які були спожиті ОСОБА_1 саме у ТОВ "Рівнегаз Збут" були безпідставно передані ТОВ "ГК "Нафтогаз України", у зв`язку з чим у позивача утворилася переплата, яка по суті є оплатою за спожитий природний газ. Отже, має місце грубе невиконання обов`язків АТ "Рівнегаз" щодо належного обліку природного газу, а також самого позивача щодо передачі показників лічильника газу Оператору ГРМ. У зв`язку з наведеними обставинами, товариство несе необґрунтовані збитки з оплати за газ, який був придбаний ТОВ "Рівнегаз Збут" для побутового споживача у спожитих ним фактичних обсягах, однак, внаслідок дій інших осіб (Оператор ГРМ та самого споживача), товариство змушене відображати оплату за газ як переплату. Також вказує, що 11.12.2023 року Рівненською торгово-промисловою палатою видано Сертифікат №5600-23-4656 про форс-мажорні обставини у ТОВ «Рівнегаз Збут» щодо виконання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу. Даним Сертифікатом підтверджено винятковість обставин та підстав за яких затримується повернення переплат споживачам, у зв`язку з доведеними форс-мажорними обставинами. Вказує, що на сьогоднішній день заява ОСОБА_1 включена до реєстру на повернення помилково сплачених коштів, а, відтак, кошти позивачу будуть повернуті у порядку черговості. У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Ляшко Д.В. вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має обов`язки зі сплати спожитих в будинку комунальних послуг, зокрема за користування та розподіл природного газу. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та Правил постачання природного газу надавав послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , по відкритому на ім`я ОСОБА_1 особовому рахунку № НОМЕР_1 . Відповідно до Наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08 червня 2022 року «Про постачання природного газу побутовим споживачам» з 01 травня 2022 року постачання природного газу всім побутовим споживачам здійснюється іншим постачальником природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Внаслідок зміни надавача послуг з постачання природного газу побутовим споживачам, на особовому рахунку позивача обліковується переплата за спожитий природний газ, яка не була повернута споживачу. 06.06.2024 позивачем було надіслано заяву до ТОВ «Рівнегаз збут» про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 6687,54 грн. на картковий рахунок (вказаний у заяві), відкритий в АТ КБ Приватбанк, відповідь на яку ОСОБА_1 не отримав (а.с.14). 28.10.2024 ОСОБА_1 додатково звернувся до відповідача зі скаргою, в якій повторно попросив повернути кошти (а.с.15) . Листом від 11.11.2024 року ТОВ «Рівнегаз збут» повідомив ОСОБА_1 , що його заява по особовому рахунку № НОМЕР_1 про повернення помилково сплачених коштів отримана та включена в бухгалтерію Товариства у реєстр на повернення в першу чергу (а.с.15 зворот, 16). Листом від 03.07.2025 НКРЕКП визнало право позивача на повернення коштів та повідомило відповідача про обов`язок у місячний термін повернути переплату (а.с.16 зворот). 08.07.2025 року відповідачем за підписом директора ОСОБА_2 було надана відповідь №337-Сл-300-0725, з якої вбачається, що заява позивача про повернення переплати за природний газ прийнята до розгляду в порядку черговості, про результати розгляду заявника буде проінформовано (а.с.17). На адвокатський запит адвоката Ляшко Д.В. №38/25 від 22.08.2025 ТОВ «Рівнегаз збут» надало відповідь, що за інформацією по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується переплата за спожитий природний газ в сумі 8836,26 грн., яка утворилася внаслідок не передачі ОСОБА_1 або заниження оператором ГРМ споживчих об`ємів газу в опалювальний період по будинку за адресою: АДРЕСА_1 у січні-березні 2022 року, а в подальшому об`єми газу відображені на рівні 0. (а.с.18). 11.08.2025 року ТОВ ГК Нафтогаз України звернулося із письмовою вимогою до споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 щодо сплати заборгованості за спожитий газ у розмірі 6520,96 грн. по особовому рахунку № НОМЕР_2 не пізніше 31.08.2025 року (а.с.19-20). Станом на серпень 2025 року на особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 обліковується переплата в сумі 8836,26 грн., що підтверджується інформацією по фінансовому стану рахунку (а.с.10). Спірні відносини між сторонами виникли з приводу відмови відповідача повернути позивачу в добровільному порядку переплачену суму коштів. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Пунктом 2, пунктом 24 абз. четвертого розділу ІІІ Правил постачання природного газу передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Постачання природного газу у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Судом встановлено, що ОСОБА_1 був споживачем природного газу, постачальником якого по 30.04.2022 року було ТОВ «Рівнегаз збут», проте з 01.05.2022 року відповідач взагалі не здійснює постачання природного газу, у тому числі за об`єктом газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , дія типового договору припинена, наразі надавачем послуг з постачання природного газу за цією адресою є ТОВ ГК Нафтогаз України. Отже, підстава, на якій набувалися відповідачем кошти позивача за послуги з постачання природного газу - відпала, проте в позивача наявна переплата в розмірі 8836,26грн., що були помилково зараховані попередньому постачальнику газу, що не заперечується і самим відповідачем. Однак, відповідач продовжує вже тривалий час користуватися грошовими коштами позивача без будь-якої правової підстави, відмовляється їх повертати, хоча і визнає такий обов`язок. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність вини ТОВ "Рівнегаз Збут" у виникненні та існуванні спірної переплати у розмірі 8836,26грн., то колегія суддів з ними погодитися не може. Так, відповідно до ст.ст. 11, 626, 633, 634 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Оскільки правовідносини між сторонами виникли з договору про надання послуг на постачання природного газу, який припинився 01 травня 2022 року, внаслідок чого виникла переплата наданих споживачем грошових коштів ТОВ "Рівнегаз Збут", тому вина третьої особи, яка не брала безпосередньої участі у правовідносинах між сторонами, не впливає на вирішення кондиційного позову та право ОСОБА_1 стягнути на свою користь спірну суму. Не можна погодитися і з аргументами заявника про існування обставин непереборної сили, з огляду на що виключається цивільно-правова відповідальність товариства. Так, згідно із ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Між тим, визнання Рівненською торгово-промисловою палатою у своєму Сертифікаті №5600-23-4656 від 11 грудня 2023 року обставин непереборної сили не свідчить про відсутність у ТОВ "Рівнегаз Збут" підстав для повернення спірних грошових коштів, адже заборгованість у розмірі 8836,26 гривень обліковувалася станом на момент припинення договірних відносин між сторонами 01 травня 2022 року. Тобто до 01 травня 2022 року форс-мажорних обставин, наявність яких встановлено 11 грудня 2023 року Рівненською торгово-промисловою палатою, ще не існувало. При цьому зазначеним Сертифікатом чітко визначено термін дії обставин непереборної сили: дата настання 08 червня 2022 року; дата закінчення тривають на 11 грудня 2023 року. Разом з тим усупереч своїм же доводам заявник звертає увагу на те, що спірні грошові кошти будуть повернуті споживачу, проте лише у порядку черговості, тобто ним визнається сам факт наявності їх переплати ОСОБА_1 . У решті аргументи ТОВ "Рівнегаз Збут" відхиляються колегією суддів як необґрунтовані. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" залишити без задоволення. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 січня 2026 року залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Хилевич С.В.