Постанова 4815 № 570/4777/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2026 року м. Рівне Справа № 570/4777/25 Провадження № 22-ц/4815/972/26 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В., секретар судового засідання Хлуд І.П., учасники справи: скаржник ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються головний державний виконавець Рівненського районного відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шимко Катерина Віталіївна, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року (постановлену у складі судді Красовського О.О.) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця, в с т а н о в и в : 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 , через представника адвоката Пархомчук В.В., звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання. Скаргу обґрунтовувала тим, що на виконанні Рівненського районного відділу ДВС в Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 боржник помер. Станом на 11.07.2025 заборгованість зі сплати аліментів становила 135032 гривні 76 коп. Державний виконавець замість того, щоб замінити сторони виконавчого провадження, постановою від 11.07.2025 року закінчила виконавче провадження. Спадкоємцем майна після смерті боржника є його матір ОСОБА_2 . Заявниця зверталася до неї з вимогою погасити заборгованість, але відповіді не отримала. Зважаючи на неправомірність дій державного виконавця, заявниця звернулася до суду за захистом своїх прав. Просила суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову головного державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС в Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.07.2025 про закінчення виконавчого провадження №32717426; замінити стягувача у виконавчому провадженні №32717426 з ОСОБА_6 на повнолітню доньку ОСОБА_1 . Замінити боржника у виконавчому провадженні №32717426 з померлого ОСОБА_3 на його правонаступника (спадкоємицю) ОСОБА_2 . Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року скаргу задоволено. Скасовано постанову головного державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.07.2025 року ОСОБА_7 про закінчення виконавчого провадження №32717426 щодо виконання виконавчого листа, виданого 09.06.2007 року на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області у справі №2-906 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку чи доходу, але в розмірі не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 травня 2007 року до досягнення дитиною повноліття. Замінено стягувача у виконавчому провадженні №32717426 з ОСОБА_8 на повнолітню доньку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ). Замінено боржника у виконавчому провадженні №32717426 з вибулого ОСОБА_3 на його правонаступника (спадкоємицю) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_2 ). Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскільки, державним виконавцем вжиті усі заходи щодо встановлення правонаступництва, а станом на 11.07.2025 до Відділу не надійшла заява стягувача про заміну сторони стягувача та боржника в межах ВП № 32717426, 11.07.2025 головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та 05.08.2025 надіслано разом із розрахунком від 11.07.2025 рекомендованим листом ОСОБА_6 за номером № 3350101016660. У зв`язку з тим, що державний виконавець вчинив дії передбачені Законом, а сторона провадження ОСОБА_4 виявила байдужість щодо реалізації своїх прав, після досягнення дитиною повноліття вони могли б вчинити дії щодо заміни стягувача, але цим не скористалися, після смерті боржника також не вчинили відповідних дій на захист своїх прав відсутні підстави для скасування постанови головного державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Катерини Шимко від 11.07.2025 про закінчення виконавчого провадження № 32717426. Державний виконавець не несе відповідальності за бездіяльність стягувача. Просить скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду та відмовити у задоволенні заяви про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №32717426. 08 травня 2026 року представником ОСОБА_1 адвокатом Пархомчук В.В. подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність оскаржуваної ухвали. Вказує, що смерть боржника (батька заявниці) ОСОБА_3 не була підставою для закінчення виконавчого провадження, оскільки правовідносини допускають правонаступництво і сам Відділ ДВС встановив наявність спадкоємиці боржника. У цій справі державний виконавець сам встановив дві ключові обставини: наявність заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 135 032, 76 грн. та наявність спадкоємиці боржника, яка прийняла спадщину після його смерті матері померлого ОСОБА_9 . Відділ ДВС сам фактично підтвердив, що правовідносини допускають правонаступництво. За таких умов державний виконавець не мав права закінчувати виконавче провадження на підставі смерті боржника. Неподання стягувачем заяви про заміну сторони не змінює правової природи цих правовідносин. Якщо борг існує, а спадкоємець прийняв спадщину, то підставою для подальших дій є вирішення питання правонаступництва, а не закінчення виконавчого провадження. Просить про залишення ухвали без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що на виконанні Рівненського районного відділу ДВС в Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував виконавчий лист, що був виданий 09.06.2007 року на виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області у справі №2-906 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку чи доходу, але в розмірі не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 травня 2007 року до досягнення дитиною повноліття. Дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 . З дня досягнення дитиною повноліття стягувачка не зверталася із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, як і сама дитина ОСОБА_1 . Боржник ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Державним виконавцем були вжиті заходи щодо встановлення правонаступництва. 19.02.2025 року до Відділу надійшла заява ОСОБА_2 щодо закінчення виконавчого провадження №3271746 у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_3 , та долучено до заяви копію свідоцтва по смерть. Станом на 11.07.2025 року заборгованість зі сплати аліментів становила 135032 гривні 76 коп. 11.07.2025 головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у якій зазначено залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 грн (а.с. 12). 05.08.2025 року копію вищезазначеної постанови надіслано рекомендованим листом ОСОБА_6 разом із розрахунком заборгованості від 11.07.2025 року, який вона отримала 07.08.2025 року. Гнетецькій Ярославі копія оскаржуваної постанови не була надіслана. Про факт закінчення виконавчого провадження ОСОБА_1 дізналася 10.09.2025 року з відкритих джерел АСВП. Скаргу на відповідне рішення державного виконавця подано до суду 19.09.2025 через підсистему Електронний Суд, тобто в межах десятиденного строку, встановленого статтею 449 ЦПК України. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Відповідно до вимог статті 15 частини 5 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, лише до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена у постанові від 13.09.2023 року у справі № 2-170/2010 (провадження 61-465св23). Положеннями пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Як роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.10.2023 у справі №523/2357/20 положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва (п.8.12). Смерть боржника фізичної особи слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (п.6.10). У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 Велика Палата ВС виснувала, що: оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Кредитор може пред`явити вимогу до спадкоємців боржника (зокрема і заяву про процесуальне правонаступництво чи про заміну сторони виконавчого провадження) лише у межах строків, встановлених статтею 1281 ЦК України. Звідси сплив строків, визначених частиною четвертою статті 1281 ЦК України, має своїм наслідком і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Частиною четвертою статті 194 СК України встановлено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно частини третьої статті 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Таким чином, до складу спадщини після смерті батька ОСОБА_5 ввійшов, зокрема, обов`язок зі сплати заборгованості по аліментах, що належав спадкодавцю за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати. ОСОБА_1 , як кредитор спадкодавця, направила вимогу своїй бабі ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті сина (спадкоємиці) ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто в межах шестимісячного строку, встановленого статтею 1281 ЦК України. Державний виконавець, отримавши інформацію щодо повноліття дитини і за відсутності заяви стягувача аліментів мав право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження про заміну стягувача. Також, отримавши відомості щодо смерті боржника та при наявності правонаступника боржника, державний виконавець мав можливість звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - про заміну боржника. Пунктом 5 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону. Проте такі дії державним виконавцем вчинено не було та, в порушення вимог закону, передчасно закінчено виконавче провадження, за наявності заборгованості зі сплати аліментів та встановлення факту прийняття спадщини після смерті боржника ОСОБА_2 . Отже, висновок місцевого суду, що заявниця має право захистити у суді своє порушене право, шляхом скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та заміни сторони виконавчого провадження є правильним. Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Хилевич С.В.