Ухвала КЦС ВС № 757/22674/25-ц

УХВАЛА 17 липня 2026 року м. Київ справа № 757/22674/25-ц провадження № 61-9378ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, ВСТАНОВИВ: У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», у якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив суд: - зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» зарахувати відповідну суму в розмірі 5 244,00 грн на його рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк»; - стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь безпідставно списані кошти у розмірі 63 723,73 грн, пеню в розмірі 323 079,31 грн, 3 % річних у розмірі 4 514,78 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 916,23 грн; - стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 19 000 грн; - стягнути на користь держави з АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму безпідставно списаних коштів у розмірі 5 244,00 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 885,14 грн, інфляційні витрати в розмірі 5 817,97 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войнова Є. А. задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» зарахувати відповідну суму в розмірі 5 244,00 грн на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списаних коштів у розмірі 63 723,73 грн, пеню в розмірі 63 723,73 грн, 3 % річних у розмірі 4 514,78 грн та інфляційні втрати в розмірі 13 916,23 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 07 липня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла до суд 13 липня 2026 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року (повний текст складено 08 червня 2026 року) в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в іншій частині судові рішення залишити без змін. Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, підкреслювати важливість ролі судів першої та апеляційної інстанцій у здійсненні правосуддя,сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Верховний Суд як суд касаційної інстанції з перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Ціна позову у цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга,(250 х 3 328 грн = 832 000 грн). Касаційна скарга не містить прямих, обґрунтованих посилань на наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України Колегія суддів враховує мотиви судових рішень і доводи касаційної скарги, які значною мірою стосуються оцінки доказів у справі, та вважає, що з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи (порушення зобов`язання з повернення грошових коштів, що підтверджено, зокрема, преюдиційними обставинами) відсутні правові підстави для допуску до касаційного перегляду судових рішень у цій справі. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, які були перевірені судами двох інстанцій. Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягали б касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не довело наявності винятків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів. Копію ухвали та додані до касаційної скарги документи надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович