Постанова Сумський апеляційний суд № 577/1367/26

Справа №577/1367/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Галян С. В. Номер провадження 33/816/1215/26 Суддя-доповідач Басова В. І. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 17 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми в режимі відеоконференції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Юсан Інни Олександрівни на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, РНОКПП не виявлено, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп. встановила: Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що 04 березня 2026 року о 01:25 год. в м. Конотоп, вул. Вирівська він керував автомобілем марки ВАЗ 21070 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, результат огляду 1,32% проміле, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Юсан І. О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою та просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у діях її підзахисного. В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною. Зазначає, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», оскільки вважав себе тверезим та не був обізнаний зі своїми правами, зокрема щодо можливості пройти повторний огляд у медичному закладі. Після отримання результату він висловив сумніви щодо його достовірності, а роздруківка приладу була нечіткою та нечитабельною. Поліцейські не роз`яснили право на проходження огляду в медичному закладі, що суперечить вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції МВС і МОЗ №1452/735. Відсутність доказів належного роз`яснення прав свідчить про порушення права на захист та недопустимість результатів огляду. Зазначає, що чек газоаналізатора не містить обов`язкових реквізитів: дати тестування, даних приладу, серійних номерів, відомостей про калібрування та інших необхідних даних, тому не може вважатися належним і допустимим доказом. Крім того, ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, однак працівники поліції не залучили представників Військової служби правопорядку, чим порушили вимоги ст. 266-1 КУпАП. Протокол складено неналежним суб`єктом. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначила, що постанову, в день її прийняття ОСОБА_1 не отримував, представник - адвокат Юсан І. О. 17.04.2026 року написала заяву про видачу постанови для ознайомлення з нею та вирішення питання щодо її оскарження, однак видали її лише 22.04.2026 року, а тому просила апеляційний суд визнати зазначені нею обставини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження. В судове засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду учасники не прибули, захисник Юсан І.О. подала клопотання про відкладення апеляційного розгляду, посилаючись на перебування у відпустці за межами Сумської області, про що надала копії проїзних документів залізничного сполучення. Оцінюючи поважність причин неприбуття захисника у судове засідання апеляційний суд виходить із такого. Судове засідання було призначене на 11 год. 00 хв. 17 липня 2026 року. Водночас, згідно з наданою захисником копією проїзного документа АП № 852609, її виїзд із м. Конотоп до м. Києва запланований лише на 15 год. 29 хв. 17 липня 2026 року, тобто після часу, на який було призначено судове засідання. Таким чином, наведені захисником обставини самі по собі не свідчать про об`єктивну неможливість її участі у судовому засіданні. Крім того, захисник не була позбавлена можливості звернутися до апеляційного суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що забезпечило б реалізацію процесуальних прав та участь у розгляді поданої нею апеляційної скарги, однак такого клопотання не подавала. Посилання захисника на перебування у відпустці також не підтверджене належними та допустимими доказами, оскільки документом, який підтверджує факт надання працівникові відпустки, є відповідний наказ (розпорядження) роботодавця, копію якого до клопотання не додано. За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для визнання причин неявки захисника поважними, а тому вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності учасників кримінального провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що відповідає положенням ч.6 ст.294 КУпАП Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає наступне . Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Згідно зі змістом ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 присутній не був. Докази направлення копії постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Захисник ОСОБА_1 адвокат Юсан І. О. 17.04.2026 року звернулась до суду з заявою про отримання копії постанови, яка отримана нею 22 квітня 2026 року. Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як убачається з матеріалів справи, постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних і допустимих доказах, яким суд надав оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП. Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605685 від 04.03.2026 року у якому зафіксовано, що 04 березня 2026 року о 01:25 год. в м.Конотоп, вул. Вирівська водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21070 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest ARLJ 6820принтер ARLJ 0564, тест 540 результат огляду позитивний 1,32 проміле, зафіксований на нагрудний відеореєстратор поліцейського по номеру 000015; - тестом № 540 спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, результат тесту 1,32 проміле. Роздруківка з технічного пристрою «Drager Alcotest 6820» не підписана ОСОБА_1 ; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, шо не відповідає обстановці, за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, проба позитивна 1,32 проміле., з зазначенням «від підпису відмовився». - направленням ОСОБА_1 на медичний огляд на стан сп`яніння до КНП Конотопської міської ради «Конотопська ЦРЛ ім.ак. М.Давидова» від 01:44 год 04.03.2026; - відеозаписами з автомобіля патрульної машини та нагрудної камери поліцейського, переглянутими й апеляційним судом, з яких убачається, що автомобіль рухався вулицями міста та заїхав на територію автозаправної станції, яка під час комендантської години не здійснювала обслуговування. Після зупинки транспортного засобу з місця водія вийшов ОСОБА_1 та попрямував до приміщення автозаправної станції. До ОСОБА_1 підійшов працівник поліції, повідомив, що в період комендантської години автозаправна станція не працює, та на законних підставах запропонував пред`явити документи, що посвідчують особу та право на керування транспортним засобом. Під час спілкування ОСОБА_1 заявив, що транспортним засобом не керував, поводився агресивно, висловлювався на адресу працівників поліції нецензурною лайкою. На запитання поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв він підтвердив факт їх вживання. У зв`язку з наявністю ознак алкогольного сп`яніння працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Спочатку він відмовився від проходження такого огляду, однак під час оформлення матеріалів за фактом відмови змінив своє рішення та погодився пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу «Drager». Перед проведенням огляду поліцейський надав ОСОБА_1 новий запечатаний мундштук, запропонувавши перевірити цілісність його упаковки, однак останній відмовився це зробити. Після цього поліцейський встановив мундштук до приладу, здійснив контрольний забір повітря та повідомив про готовність приладу до проведення огляду. Водій здійснив видих у мундштук відповідно до інструкції та до звукового сигналу приладу. За результатами огляду спеціальний технічний засіб «Drager» зафіксував концентрацію алкоголю 1,32 проміле. Із результатом огляду ОСОБА_1 погодився, зазначивши: «Було 1,8 проміле, поменшало». Будь-яких зауважень чи заперечень щодо справності приладу, порядку проведення огляду або достовірності його результатів ним не висловлювалося. Водночас від підпису роздруківки результату огляду він відмовився. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, повідомили про правові наслідки вчиненого адміністративного правопорушення, а також поінформували, що розгляд справи відбудеться у Конотопському міськрайонному суді Сумської області із зазначенням дати та часу судового засідання. ОСОБА_1 повідомив, що зміст роз`яснених йому прав та наданої інформації є зрозумілим. За результатами виявленого правопорушення працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився. Після оформлення адміністративних матеріалів працівники поліції повідомили його про відсторонення від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку. Відеозапис із нагрудних камер інспекторів поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст.251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з нього достатньо повно убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, що цілком підставно було ураховано суддею першої інстанції при розгляді справи. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд лише через необізнаність зі своїми правами, зокрема щодо можливості пройти огляд у закладі охорони здоров`я, спростовуються матеріалами справи та відеозаписом події. Із відеозапису вбачається, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння працівники поліції запропонували йому пройти огляд у встановленому законом порядку. Спочатку він відмовився від проходження огляду, однак згодом добровільно змінив своє рішення та погодився пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу «Drager». Відеозапис також підтверджує, що перед проведенням огляду працівник поліції дотримався встановленої процедури: надав новий запечатаний мундштук, запропонував перевірити цілісність упаковки, здійснив контрольний забір повітря та повідомив про готовність приладу до роботи. Огляд було проведено відповідно до визначеного порядку, а ОСОБА_1 здійснив видих у прилад згідно з інструкцією. За результатами огляду прилад «Drager» зафіксував концентрацію алкоголю 1,32 проміле. При цьому після оголошення результату ОСОБА_1 не висловлював жодних заперечень щодо справності технічного засобу, порядку проведення огляду чи достовірності отриманого результату. Навпаки, його висловлювання: «Було 1,8 проміле, поменшало» свідчить про сприйняття ним результату як такого, що відповідає дійсності, а не про незгоду з ним. Відмова від підписання роздруківки результату сама по собі не свідчить про недійсність проведеного огляду та не спростовує його результатів. Посилання апелянта на те, що після отримання результату ОСОБА_1 висловив сумніви щодо його достовірності та бажав пройти повторний огляд у медичному закладі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Із дослідженого відеозапису не вбачається, що після завершення огляду він заявляв про незгоду з результатом, ставив під сумнів справність приладу або вимагав проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Не заслуговують на увагу й доводи щодо нечитабельності роздруківки результату огляду. Сам по собі технічний стан паперового носія не свідчить про недостовірність результату вимірювання, оскільки факт проведення огляду, його порядок та зафіксований результат підтверджуються відеозаписом, показаннями приладу та іншими матеріалами справи. Твердження апеляційної скарги про те, що поліцейські не роз`яснили право на проходження огляду у закладі охорони здоров`я, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Сам по собі факт відсутності на відеозаписі окремого формулювання про таке право не свідчить про істотне порушення процедури, оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 заявляв клопотання про проведення огляду в медичному закладі або висловлював незгоду з результатами огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу. Навпаки, його висловлювання та поведінка після отримання результату свідчать про відсутність будь-яких заперечень щодо проведеного огляду. Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про неналежність роздруківки приладу «Drager» як доказу. Навіть якщо роздруківка містить окремі недоліки оформлення або є недостатньо чіткою, це саме по собі не свідчить про недопустимість доказу, оскільки результати огляду підтверджуються сукупністю інших доказів у справі, зокрема відеозаписом проведення огляду, на якому зафіксовано дотримання процедури тестування, демонстрацію результату, відсутність заперечень з боку водія та його фактичне погодження з результатом огляду. Щодо доводів апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Згідно п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10 жовтня 2016 року № 515 (далі Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов`язків. Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння чи відмова такого військовослужбовця від проходження огляду на стан сп`яніння до таких підстав не належить. Згідно з ч.2 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. З протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого як судом першої інстанції, так і апеляційним судом відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 перебував в м. Конотоп, вул. Вирівська на автозаправній станції, поза межами території будь-якої військової частини. ОСОБА_1 перебував у цивільному одягу. При спілкуванні з поліцейськими він жодним чином не виказує, що є військовослужбовцем, їде на бойове чи будь-яке інше завдання військової служби. Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія поліцейські не повинні запрошувати представника військової служби правопорядку. Суд зазначає, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до п. 2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов`язані дотримуватися ПДР. Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому факт перебування його у статусі військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідність проведення огляду в особливому порядку. Твердження захисту, що огляд останнього на стан сп`яніння повинен був здійснюватися в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведеної норми закону. Таким чином, сукупність досліджених доказів свідчить про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений з дотриманням вимог чинного законодавства, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами. Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені. Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник встановлено не було. Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі. Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін Керуючись статтями 294, 295 КпАП України, постановила: Клопотання захисника Юсан Інни Олександрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника Юсан Інни Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року залишити без задоволення, а постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року, без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Басова В. І.