Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/4677/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/4677/22 пров. № А/857/32395/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Глазька С.М., Шавеля Р.М., за участю секретаря судового засідання: Вербінець Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Комунального підприємства «Міськавтотранс» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, ухвалене суддею Осташ А.В. у порядку письмового провадження у порядку загального позовного провадження у адміністративній справі № 500/4677/22 за позовом Комунального підприємства «Міськавтотранс» Тернопільської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,- ВСТАНОВИВ: 26 грудня 2022 року позивач Комунальне підприємство «Міськавтотранс» Тернопільської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати висновок від 12.12.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492-а. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що процедура моніторингу була проведена з порушенням визначеного законодавством порядку та поза межами своєї територіальної юрисдикції. На переконання позивача, висновки органу фінансового контролю з окремих питань зроблені при неповному з`ясуванні всіх обставин та перевірки документальних матеріалів, що мало наслідком надання суб`єктивних та помилкових висновків щодо допущення позивачем конкретних порушень. Також позовна заява містить доводи щодо незгоди із визначенням контролюючим органом способу усунення виявлених порушень. Вважає, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, призведе до порушень прав та інтересів АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, перешкодить нормальній роботі КП «Міськавтотранс», що забезпечує надання послуг пасажирських перевезень жителям міста. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, до участі у справі залучено Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійнгих вимог на предмет спору, на стороні позивача. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, КП «Міськавтотранс», АТ «Державний експортно-імпортний банк України» оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційних скаргах. Просять скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову. КП «Міськавтотранс» в апеляційній скарзі заперечує висновки суду першої інстанції та покликання органу фінансового контролю на те, що позивачем не встановлено вимогу для підтвердження фінансової спроможності учасників, оскільки такі дані є публічними та оприлюднені у формі відкритих даних, також учасником торгів долучено відповідні документи у вигляді скан-копій. Щодо наявності заборгованості в переможця торгів зазначає, що з цього приводу було долучено лист-роз`яснення ДПС України з додатком, що свідчить про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця АТ «Державний експортно-імпортний банк України». Також, згідно тверджень скажника, норми Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» не передбачають можливості усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Отже, після отримання оскаржуваного висновку у позивача була відсутня об`єктивна можливість усунути виявлені недоліки шляхом розірвання договорів про закупівлю. Апеляційна скарга АТ «Державний експортно-імпортний банк України» також містить доводи про те, що вказані відповідачем у висновку заходи усунення порушень щодо зобов`язання розірвання укладеного договору знаходяться поза межами повноважень відповідача, розірвання договору може бути вчинено лише на підставах, визначених договором або законом. Водночас вказує на безпідставність покликань відповідача на наявність заборгованості в учасників торгів, оскільки така була суто технічною. На підтвердження добросовісності АТ «Укрексімбанк» як надавача лізингових послуг до матеріалів тендерної пропозиції було надано копії договорів фінансового лізингу, укладених із КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради та листа-відгуку цього Замовника про належне виконання договору, а також із КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради. Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області скористалось правом подання відзиву на апеляційну скаргу КП «Міськавтотранс», вважаючи апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з дотримання вимог законодавства та відповідно до фактичних обставин справи; відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Наголошує, що зазначені у висновку порушення підтверджені належними доказами, що свідчить про правомірність висновку. Зауважує, що зі змісту позовної заяви слідує, що позивач,звертаючись з вимогою про визнання протиправним та скасування висновку від 12 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492, аргументував свої вимоги щодо помилковості висновків відповідача про порушення позивачем вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (щодо незазначення у тендерній документації способу підтвердження «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю»), а також вимог пункту 3 частини першої статті 31 та частини сьомої статті 33 Закону № 922-VIII (що стосується порушень з боку учасника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» з питання наявності заборгованості). Натомість, зі змісту спірного висновку від 12 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492 убачається, що Управлінням Держаудитслужби було встановлено й ряд інших порушень позивачем вимог законодавства у сфері закупівель які не є предметом оскарження позивачем у межах розглядуваного спору. При цьому, факт їх наявності не спростовується й КП «Міськавтотранс». Також вказує на те, що зазначені у висновку вимоги про розірвання договору підлягають до виконання, такі ґрунтуються на вимогах законодавства, є співмірними із виявленими порушеннями та узгоджується із судовою практикою щодо аналогічних правовідносин. За наслідком апеляційного перегляду судового рішення за апеляційними скаргами Комунального підприємства «Міськавтотранс» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в адміністративній справі № 500/4677/22; позов Комунального підприємства «Міськавтотранс» Тернопільської міської ради задоволено. Визнано протиправним і скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 12 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492-а. Задовольняючи позов, визнаючи протиправним і скасовуючи спірний висновок контролюючого органу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що замовник наділений повноваженнями щодо розроблення на основі вимог Закону № 922-VIII тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до вимог згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження. Суд апеляційної інстанції врахував, що переможець АТ «Державний експортно-імпортний банк України» серед інших документів долучив лист-роз`яснення відносно заборгованості зі сплати податків та зборів (заборгованість обліковується на філії банку в м. Севастополі) та довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків (лист Державної податкової служби від 10.12.2021 № 10229/6/31-00-13-23 з додатком, та виснував, що наведене свідчить про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця АТ «Державний експортно-імпортний банк України». Постановою Верховного Суду від 20 травня 2026 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року скасовано, а справу - направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» заявлено клопотання про надання йому можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Згідно з ч.5 ст.195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції. Оскільки на запрошення суду підключення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача до відеоконференції не відбулася з причин, що перебували поза межами впливу суду, зокрема через можливі технічні труднощі у представника цього учасника справи, суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості постановити ухвалу протокольної форми про задоволення заяви третьої особи про участь у засіданні в режимі відеоконференції. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, поданого відповідачем відзиву, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03 листопада 2021 року КП «Міськавтотранс» розпочата процедура закупівлі за предметом «Банківські послуги» (код за ДК 021:2015:66110000-4 (послуги фінансового лізингу), шляхом оприлюднення в інформаційно-телекомунікаційній системі «ProZorro» оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою (єдиний унікальний номер закупівлі UA-2021-11-03-015492-а). Очікувана вартість предмета закупівлі: 112 800 000,00 грн. За підсумками проведеної процедури закупівлі, між КП «Міськавтотранс» та переможцем закупівлі Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») укладено договір фінансового лізингу від 28 грудня 2021 року № 21-46LL0001. У період з 28 листопада 2022 року по 12 грудня 2022 року Управлінням Держаудитслужби проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів за предметом: «Банківські послуги» за номером UА-2021-11-03-015492-а, здійсненої позивачем, за результатом якого складено висновок від 12 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492-а. Так, під час проведення моніторингу контролюючим органом установлено порушення законодавства у сфері закупівель, а саме: - в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація Замовника не містить способу підтвердження відповідності учасників кваліфікаційному критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», установленому в підпункті 5.1 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації; - в порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація Замовника не містить вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, при тому що предметом закупівель є послуги; - в порушення вимоги пункту 19 частини другої та абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII Замовником в підпункті 1.1 пункту 1 розділу ІІІ та підпункті 2.1 пункту 2 розділу V тендерної документації, до формальних помилок віднесено «відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, та за умови наявності такої інформації в повному об`ємі у змісті іншого документу, наданого у складі тендерної пропозиції», при відсутності вказаної помилки у Переліку формальних помилок, затвердженому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 715/34998; - недотримання вимог абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, оскільки Замовником встановлено у тендерній документації умови щодо можливості коригування та доповнення умов договору під час його укладення з переможцем торгів, що суперечить вимогам частини шостої статті 33 та частини четвертої статті 41 Закону в частині відповідності умов договору тендерній пропозиції учасника-переможця; - в порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII Замовник допустив до аукціону та не відхилив тендерну пропозицію учасника АТ «Державний експортно-імпортний банк України», як такого, що не відповідав встановленим абзацом 1 частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, внаслідок ненадання у складі тендерної пропозиції копій документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 , яким підписано довіреності від 23 березня 2021 року та 17 серпня 2021 року, на підставі яких надано право підписувати документи тендерної пропозиції ОСОБА_2 та договір фінансового лізингу ОСОБА_3 , чим не дотримано вимогу підпункту 1.5 пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації; - в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 31 та частини сьомої статті 33 Закону № 922-VIII Замовник допустив до аукціону та не відхилив тендерну пропозицію учасника (переможця) АТ «Державний експортно-імпортний банк України» внаслідок ненадання в термін, визначений частиною шостою статті 17 Закону та у спосіб, зазначений в підпункті 5.1 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених пунктом 13 частини першої статті 17 Закону. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Управління Держаудитслужби зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 28 грудня 2021 року № 21-46LL0001, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Не погоджуючись із вказаним висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492-а від 12.12.2022, КП «Міськавтотранс» звернулося до суду з вимогами про його скасування. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду справи, передбачені ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII), за статтею 1 якого передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. За приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Підпунктом 3 пункту 4 та пунктом 7 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Стаття 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. За змістом ч.1 ст.8 Закон №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з частинами 3-5 ст.8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Частина шоста статті 8 Закону №922-VIII передбачає, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. За змістом ч.7 ст.8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій. За приписами пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону. Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Пунктом 10 статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - це надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Питання забезпечення тендерної пропозиції врегульовані статтею 25 Закону № 922-VIII, відповідно до частини першої якої замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону № 922-VIII у разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Порядок подання тендерних пропозицій визначений статтею 26 Закону № 922-VIII, відповідно до частин першої та другої якої тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII установлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодаства. Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 922-VIII рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. За частиною шостою статті 33 Закону № 922-VIII замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. За визначенням пункту 18 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Так, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області під час проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492-а зокрема установило, що КП «Міськавтотранс» не було дотримано вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, оскільки тендерна документація замовника не містить способу підтвердження відповідності учасників кваліфікаційному критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», установленому в підпункті 5.1 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації. При цьому, наявність фінансової звітності АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на сайті «Prozorro» не спростовує факт недотримання позивачем пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII. Суд апеляційної інстанції враховує, що Закон № 922-VIII наділяє замовника повноваженнями щодо розроблення на основі вимог цього Закону тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження. Водночас частина перша статті 26 та частина дев`ята статті 29 Закону № 922-VIII визначають, що учасники подають у складі своїх тендерних пропозицій документи, які визначені умовами тендерної документації. Разом з тим, розгляд тендерних пропозицій має здійснюватися замовником саме на відповідність вимогам, встановленим в тендерній документації. Наслідком подання учасником тендерної пропозиції, яка не відповідає вимогам тендерної документації, є відхилення її замовником на підставі, зокрема пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII. Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявність підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону встановлено імперативну умову, що Замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Варто зазначити, що Верховний Суд у цій категорії спорів неодноразово зауважував на тому, що, беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у тендерній документації з тим, щоб замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі. Тобто, спеціальні положення законодавства чітко визначають обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію учасника, яка не відповідає вимогам, які визначені тендерною документацією. Іншого, альтернативного способу реагування замовника не визначено. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку спірного висновку суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1-3 ст.90 КАС України). Предметом моніторингу процедури закупівлі послуг фінансового лізингу було питання, дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», зі змінами. Під час здійснення моніторингу цієї процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, яка відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, 29.11.2022 звернулась із запитом через електронну систему закупівель до позивача з метою отримання інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного веб-сайту (за наявності), на якій розміщено зазначену інформацію відповідно до постанови № 710, та на який Позивачем 01.12.2022 надано відповідь. Відповідно до цього, за результатами аналізу питання дотримання Позивачем законодавства в сфері публічних закупівель щодо дотримання вимог постанови № 710 порушень не встановлено. Щодо виявленого порушення позивачем вимог пункту 2 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII судом встановлено таке. Так, пунктом 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Тобто, замовник в тендерній документації повинен зазначити, якому(им) кваліфікаційному(им) критерію(ям) повинні відповідати учасники процедури закупівлі та у який саме спосіб учасники процедури закупівлі мають документально підтвердити свою відповідність установленому(им) критерію(ям). Як убачається з матеріалів справи, позивачем в пункті 5 розділу III тендерної документації встановлено до учасників 2 кваліфікаційні критерії, а саме: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Однак, за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації позивача вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що позивач в тендерній документації не зазначив способу підтвердження відповідності учасників кваліфікаційному критерію, а саме «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», чим не дотримано вимоги пункту 2 частини 2 статті 22 Закону . Разом з тим, в позовній заяві позивач стверджує, що в пункті 4 «Переліку документів, що підтверджують відповідність установленим кваліфікаційним критеріям» Додатку № 4 тендерної документації встановлено вимогу для підтвердження фінансової спроможності учасників щодо надання довідок з усіх обслуговуючих банків про наявність рахунків в банківських установах та про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами. Однак, вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки Додаток № 4 до тендерної документації позивача є проектом договору, положення якого можуть бути скореговані під час остаточного укладення договору. Разом з тим, перелік документів, які необхідно надати учасникам для підтвердження їх відповідності кваліфікаційним критеріям, встановленим ч. 2 ст. 16 Закону, міститься в Додатку № 2 до тендерної документації. Проте згаданий Додаток не містить вимоги про спосіб підтвердження відповідності учасників такому установленому критерію, як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Відтак, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про підтвердження вказаного порушення (пункту 2 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII), зафіксованого у спірному висновку. Досліджуючи питання порушення позивачем вимог пункту 3 частини 1 статті 31 та частини 7 статті 33 Закону№ 922-VIII, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно з частиною 6 статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини 1 та частиною 2 цієї статті. При цьому, частиною 3 статті 17 Закону зазначено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. Як убачається з матеріалів справи (т.1 а.с.64) та не заперечується учасниками справи, підпункт 5.7 пункту 5 розділу III тендерної документації КП «Міськавтотранс» для підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, зокрема тих, що визначені в пункті 13 частини першої статті 17 Закону, установив такі застереження: «У випадку наявності в учасника заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що підтверджується згідно інформації, що міститься в електронній системі закупівель та яка сформована у порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі (згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018р. № 37/11, далі - Порядок № 37/11), учасник повинен надати інформацію, що підтверджує здійснення останнім заходів щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника, зокрема для суб`єктів господарювання, що зареєстровані на території України - рішення органу доходів і зборів та/або укладений договір про розстрочення (відстрочення), прийняте/укладений згідно порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, або довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, та яка видана контролюючим органом в електронній формі, що містить відповідну інформацію станом на будь-яку дату, наступну після оприлюднення в електронній системі закупівель відповіді інформаційно-телекомунікаційної системи ДФС на запит згідно Порядку № 37/11, згідно якої повідомляється про наявність заборгованості в учасника, але в будь-якому випадку в межах строку згідно ч. 6 ст. 17 Закону». Під час проведення моніторингу, Управління Держаудитслужби установило, що відповідно до інформації, що є в електронній системі закупівель, а саме у відповіді на запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, яка сформована відповідно до Порядку № 37/11, в переможця процедури закупівлі АТ «Державний експортно-імпортний банк України» станом на 20 грудня 2021 року є заборгованість зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що підтверджується відповіддю на запит. Відповідно до інформації, що міститься в електронній системі закупівель, а саме у відповіді на запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, яка сформована відповідно до Порядку № 37/11, в переможця процедури закупівлі АТ «Державний експортно-імпортний банк України» станом на 20.12.2021 наявна заборгованість зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що підтверджується відповіддю на запит. Однак, переможцем АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в термін визначений частиною 6 статті 17 Закону, не надано позивачу, шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель, документа щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством України, чим не дотримано вимоги підпункту 5.1 пункту 5 розділу III тендерної документації та частини 6 статті 17 Закону. Разом з тим, вимогами пунктів 1 та 3 частини 1 статті 31 Закону, встановлено імперативну умову, що замовник відхиляє тендерну пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі, не відповідає таким вимогам: не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. При цьому, дана позиція викладена в пункті 4 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації позивача. Однак, Замовник, всупереч приписів абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII не відхилив пропозицію даного учасника, допустив його до аукціону, визначив переможцем процедури закупівлі та уклав із ним договір. Таким чином, замовник визначив переможцем процедури закупівлі учасника, тендерна пропозиція якого не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Судом першої інстанції слушно вказано на те, що встановлене органом фінансового контролю порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою або опискою, оскільки не відповідає жодному із переліку формальних порушень, які встановлені у Тендерній пропозиції позивача та у Переліку формальних помилок, затвердженому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 р. за № 715/34998. Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, апеляційної інстанції вважає, що Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Житомирській області навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких прийнято оскаржуваний висновок в означеній частині. Разом з тим, за результатами проведеного моніторингу вказаної процедури закупівлі, крім зазначених вище, встановлено ряд інших порушень, однак оскільки позовна заява не містить доводів на їх спростування, висновок відповідача в цій частині знаходиться поза межами судового контролю, а тому суд не надає правової оцінки висновку органу фінансового контролю у іншій, окрім описаної, частині констатованих порушень. У спірному висновку орган державного фінансового контролю зазначив про порушення позивачем як підконтрольною установою наведених положень Закону № 922-VIII та у цьому зв`язку зобов`язав його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором. Тому, на переконання суду апеляційної інстанції, відсутні підстави стверджувати про те, що вказаний відповідачем спосіб усунення виявленого порушення не ґрунтується на вимогах Закону. Щодо покликань скаржника на неправомірність зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель у наведений відповідачем спосіб, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору. Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому неправомірне укладення договору є підставою для розірвання такого договору. Відповідач конкретизував у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на чіткість оскаржуваного висновку та визначеність такого. Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню. Можливість усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20-а, від 24 січня 2023 року у справі №280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21. Таким чином, оскільки Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Житомирській діяв підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржуваний висновок від 12.12.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492-а є правомірним, а позовні вимоги про його скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційних скаргах аргументи учасників справи, оскільки судом першої інстанції були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оцінюючи доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційних скарг не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись статтями 139, 195, 242, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Комунального підприємства «Міськавтотранс» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у адміністративній справі № 500/4677/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. В. Глушко судді С. М. Глазько Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 16.07.26