Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/15677/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15677/25 пров. № А/857/15342/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року, головуючий суддя Кузан Р.І., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ГУПФУ в Тернопільській області, ГУПФУ у Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Тернопільській області від 23 липня 2025 року №133850010473; зобов`язати Головне управління ПФУ в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 16 січня 2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу з урахуванням складових заробітної плати, наведених в довідці №3- 13-01-10-21 від 16.01.2025 року та в довідці №4-13-01-10-21 від 16.01.2025 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 29.03.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 16.01.2025 року звернулась до пенсійного органу з заявою про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 17.06.2025 року повідомило про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виконання рішення суду у справі № 380/5441/25/24 здійснено лише зарахування позивачці до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців період з 26.07.1996 року по 08.08.2016 року. Також вказано, що інші зобов`язання в рішенні від 30.04.2025 у справі №380/5441/25 відсутні. Позивачка зазначає, що 15.07.2025 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення їй з 16.01.2025 року пенсії державного службовця з врахуванням складових заробітної плати, наведених в довідці №3- 13-01-10-21 від 16.01.2025 року та в довідці №4-13-01-10-21 від 16.01.2025 року. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено їй в переході з пенсії за віком на пенсію державного службовця з врахуванням відповідних довідок про заробітну плату. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивачка просить позов задовольнити повністю. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №133850010473 від 23.07.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII з 15.07.2025 року із визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управління ДПС у Львівській області №3-13-01-10-21 та №4-13-01-10-21 від 16.01.2025 року та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при опрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 стаж роботи з 26.07.1996 року у по 08.08.2016 року віднесено до категорії посад державних службовців на посадах в органах державної податкової служби згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №380/5441/25, яке набрало законної сили 31.05.2025 року. Надані заявником довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.01.2025 року №3-13-01-10-21, №4-13-01-10-21, видані Головним управлінням ДПС у Львівській області, не відповідають вимогам Порядку №622 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823, а тому пенсію обчислено в мінімальному розмірі. За результатами розгляду поданих документів та проведеного розрахунку щодо переходу з пенсії по віку згідно з Законом України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» встановлена його недоцільність, оскільки розмір пенсії зменшується, а саме: - розмір пенсійної виплати до перерахунку становив 8695,11 грн., після проведення перерахунку розмір пенсійної виплати склав 2361,00 грн. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з виду на вид та виплачувати пенсію у раніше встановленому розмірі. Тому вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні правові підстави щодо переведення позивачки з пенсії за віком згідно Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону №

889. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.03.2022 року. Позивачка 16.01.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.01.2025 року №о/р 133850010473 відмовлено позивачці у переході на пенсію державного службовця, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи. Зокрема вказано, що відповідно до п.343.1 ст.343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, тому ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ. Проаналізувавши матеріали електронної пенсійної справи та додатково надані документи встановлено, що на день звернення стаж на посадах, віднесених до посад державної служби, становить 1 рік 0 місяців 6 днів (враховано за період роботи з 26.07.1996 року по 31.01.1997 року та з 01.07.2013 року по 31.12.2013 року). Враховуючи вищезазначене, здійснити перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII немає можливості, так як позивачка станом на 01.05.2016 року не працювала на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців та станом на день набрання чинності Законом №889-VIII немає необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, передбачених чинним законодавством. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №380/5141/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 24.01.2025 року №о/р НОМЕР_2 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди її роботи на посадах в органах державної податкової служби, а саме: з 26.07.1996 року по 08.08.2016 року (включно), згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», з 16.01.2025 року. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №380/5141/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 16.06.2025 року про відмову в перерахунку. У вказаному рішення зазначено, що на виконання рішення суду у справі № 380/5441/24 до стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців зараховано періоди роботи з 26.07.1996 року по 08.08.2016 року. Також листом Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області від 17.06.2025 року 1400-0307-8/51574 позивачку повідомлено, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до закону №889-VIII їй необхідно надати довідки відповідно до вимог пункту 3 Порядку видачі довідок про заробітну плату для визначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 року №750. ОСОБА_1 15.07.2025 року повторно звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії у якій просила перевести її на пенсію державного службовця. До заяви додано: довідку № 3-13-01-10-21 від 16.01.2025 року про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 4-13-01-10-21 від 16.01.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області. За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. За результатами розгляду заяви та наданих позивачкою документів відповідач прийняв рішення № 133850010473 від 23.07.2025 року, яким відмовлено позивачці у переході на пенсію державного службовця, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи. В рішенні вказано таке: «При опрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 стаж роботи з 26.07.1996 року по 08.08.2016 року віднесено до категорії посад державних службовців на посадах в органах державної податкової служби згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 відповідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №380/5441/25, яке набрало законної сили 31.05.2025 року. Надані заявником довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.01.2025 року №3-13-01-10-21, №4-13-01-10-21, видані Державною податковою службою України Головного управління ДПС у Львівській області, не відповідають вимогам Порядку №622 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, тому пенсію обчислено в мінімальному розмірі. За результатами розгляду поданих документів та проведеного розрахунку щодо переходу з пенсії по віку згідно Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» встановлена його недоцільність, оскільки розмір пенсії зменшується, а саме: - розмір пенсійної виплати до перерахунку становив 8695,11 грн., після проведення перерахунку розмір пенсійної виплати склав 2361,00 грн». Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області позивачка звернулась до суду з відповідним позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що всі відображені у вказаних довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивачки, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому такі довідки мають бути враховані при розрахунку розміру пенсії позивачки як державного службовця. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 року визначалися Законом № 3723-XI. 01.05.2016 року набрав чинності Закон № 889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. За пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XI, визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18). Слід зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі - Порядок № 622), який визначає, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності (01.05.2016 року) Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу»: - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; - займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби. 17 січня 2017 року правлінням Пенсійного фонду України затверджено постанову №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», якою затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Колегія суддів звертає увагу на те, що право позивача на перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» за наявності у позивача відповідного віку та стажу, не є спірним та не слугувало підставою для відмови в задоволенні заяви позивача. Водночас, підставою для відмови у задоволенні заяви позивача, слугувало подання позивачем довідок про заробітну плату не за відповідною формою, тобто не у відповідності до вимог п. 4-2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823, було внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2016 року, №75, ст. 2503; 2018 року, № 14, ст. 463; 2019 року, № 47, ст. 1606). Пунктом 3 Постанови № 823, встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024 року) та застосовується з 1 січня 2024 року. Пунктами 5 та 6 Порядку № 622, із внесеними змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС. У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 року здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи. За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку. Так, за п. 4-2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 року № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Тож, звернувшись до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", позивач разом із заявою від 15.07.2025 року про перехід на інший вид пенсії пенсійному органу надала довідку № 3-13-01-10-21 від 16.01.2025 року про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 4-13-01-10-21 від 16.01.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області, тобто, не у відповідності до вимог п. 4-2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №

823. Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №380/5141/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», з 16.01.2025 року, на виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення від 16.06.2025 року про відмову в перерахунку. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у разі незгоди позивача з рішенням відповідача, яке прийняте на виконання рішення суду, він не позбавлений права звернутися до суду із заявою, в порядку ст. 383 КАС України. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак такі задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №380/15677/25 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич