Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/14132/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/14132/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 15 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив суд: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 26.06.2020 та з 26.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових, додаткових видів грошового забезпечення, грошової компенсації за не використану додаткову відпустку, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 26.06.2020 та з 26.02.2022 по 19.05.2023 грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2022, 2023, компенсацію за невикористану щорічну календарну відпустку за 2022-2023 роки, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020, 2022-2023 роки, індексацію грошового забезпечення та одноразову допомогу при звільненні з військової служби із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704. визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 01 січня 2022 та 01 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позов задоволено частково, ухвалено: Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 26.06.2020 та з 26.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошової компенсації за не використану додаткову відпустку, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 26.06.2020 та з 26.02.2022 по 19.05.2023 (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2022, 2023, компенсації за невикористану щорічну календарну відпустку за 2022-2023 роки, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2020, 2022-2023 роки та одноразової допомоги при звільненні з військової служби) визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України 01.01.2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про державний бюджет України 01.01.2022 рік» 01.01.2022 року та встановленого Законом України «Про державний бюджет України 01.01.2023 рік» станом на 01.01.2023 року відповідно, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склади та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при нарахуванні грошового забезпечення позивачу, відповідач правомірно враховував положення Постанови №704 у редакції чинній на час проведення таких нарахувань. Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача. З урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що позивач проходив військову службу. У зв`язку з тим, що грошове забезпечення виплачувалося позивачу не у повному розмірі, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою. Однак, відповідачем відмовлено у такому перерахунку. Не погоджуючись із розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який враховано відповідачем при розрахунку складових його грошового забезпечення, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування складових грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 4 Постанови №704, яка набрала чинності 01.01.2018, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 сформував висновок за змістом якого під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на викладене грошове забезпечення позивача має визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Встановлено, що з 29.01.2020 по 26.06.2020 та з 26.02.2022 по 19.05.2023 в якості розрахункової величини для визначення розміру складових грошового забезпечення позивача відповідач враховував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, що призвело до порушення права позивача на отримання грошового забезпечення у належному розмірі та свідчить про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.