Постанова Київський апеляційний суд № 761/40594/25

Справа №761/40594/25 Суддя в суді першої інст. - Хардіна О.П. Провадження № 33/824/2812/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2026 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Головка Ю.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Головка Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою судді місцевого суду: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнановинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин. Так, 08.09.2025 року о 05 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Герцена, 9, у м. Києві, керував транспортним засобом марки «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та порушив Правила дорожнього руху. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є недопустимими доказами. Крім того, працівниками поліції не було дотримано встановленої процедури виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння та порядку проведення відповідного огляду. Також зазначає, що суд першої інстанції не дослідив обставини щодо відсутності незгоди ОСОБА_1 на проходження медичного огляду, а також не надав належної оцінки медичному висновку, відповідно до якого останній не перебував у стані будь-якого сп`яніння. Заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили про її задоволення, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені захисником, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447018 від 19.02.2025 року; рапортом від 08.09.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, що міститься на компакт-диску, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. Апеляційний суд вважає, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 беззастережно мав виконати їх законну вимогу і пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки таке прямо передбачено п. 2.5 ПДР України та абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух». Відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння свідчить про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження керування ОСОБА_2 транспортним засобом та порушення ним ПДР, а протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є недопустимими доказами, апеляційний суд вважає безпідставними. Так, згідно дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 доставлено до районного відділу поліції, де йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що він відмовився. Йому роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, працівниками поліції проведено огляд транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . В подальшому відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Даний протокол зачитано ОСОБА_1 , вручено його примірник, де він засвідчив свій підпис. Заперечень чи зауважень ОСОБА_1 не подано. Окрім цього, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 447018 від 19.02.2025 року, 08.09.2025 року о 05 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Герцена, 9, у м. Києві, керував транспортним засобом марки «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога водій відмовився. Зазначений протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколізазначено: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, роз`яснено водію його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Із даним протокол ОСОБА_1 ознайомився, де засвідчив свій підпис. Тобто, ОСОБА_1 погодився з фактом вчинення ним зазначеного правопорушення. Також, вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення та наявності ознак наркотичного сп`яніння підтверджується рапортом працівника поліції, де зазначено, що 08.09.2025 об 04 год. 20 хв. екіпажем «Рубін 1001» було зупинено транспортний під керування ОСОБА_1 за порушення режиму комендантської години, та доставлено його до районного відділу поліції. Під час спілкування з ОСОБА_1 у останнього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що він відмовився. Після чого відносно нього було складено адміністративний протокол за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень в діях працівників поліції, оскільки працівники поліції діяли згідно вимог чинного законодавства, а складений адміністративний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Доводи захисника про те, що суд першої інстанції не дослідив обставин щодо відсутності незгоди ОСОБА_1 на проходження медичного огляду, а також не надав належної оцінки медичному висновку, відповідно до якого останній не перебував у стані будь-якого сп`яніння, апеляційний суд відхиляє. Як вірно зазначив суд першої інстанції, що протокол відносно ОСОБА_1 складено не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду, що є окремим складом адміністративного правопорушення, що й стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім цього, факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксовано відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Головка Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига