LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС814/2448/14

від 15.07.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Задовольнити заяву судді Білоуса Олега Валерійовича про самовідвід. Відвести суддю Білоуса Олега Валерійовича від розгляду справи №814/2448/14 (адміністративне провадження №К/990/32460/26) за позовом Товариства з обмежен…

УХВАЛА 15 липня 2026 року м. Київ справа №814/2448/14 адміністративне провадження №К/990/32460/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., розглянувши заяву судді Білоуса Олега Валерійовича про самовідвід у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: 10 липня 2026 року Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2026 року визначено склад колегії суддів: Білоус О.В.- головуючий суддя, судді: Блажівська Н.Є., Желтобрюх І.Л. Від судді Білоуса О.В. надійшла заява про самовідвід з посиланням на те, що ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року його, як головуючого суддю, відведено від розгляду цієї справи №814/2448/14, а склад учасників справи, предмет та підстави позову не змінювались, тому він вважає, що не може брати участі у повторному розгляді цієї ж справи. За приписами частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Частиною першою статті 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Положеннями пункту 4 частини першої статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, ніж визначені у цій статті Кодексу, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права. Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII). У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10.06.1996, § 32, Звіти 1996-111). У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. «Де Куббер проти Бельгії», 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86). Пунктом 1.1 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, передбачено, що суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини. Згідно із пунктом 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Розглянувши заяву про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року суддю Білоуса О.В. відведено від розгляду справи №814/2448/14, тому він не може брати участі у повторному розгляді цієї справи, а відтак вказана заява про самовідвід підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 256 КАС України, УХВАЛИВ: Задовольнити заяву судді Білоуса Олега Валерійовича про самовідвід. Відвести суддю Білоуса Олега Валерійовича від розгляду справи №814/2448/14 (адміністративне провадження №К/990/32460/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення. Передати матеріали касаційної скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для заміни членів колегії суддів для розгляду цієї справи в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В.Білоус Судді Н.Є.Блажівська І.Л.Желтобрюх

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»