Постанова 4857 № 300/6481/24
від 14.07.2026 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/6481/24 пров. № А/857/27143/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Матковської З.М., розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнаня дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій, суддя (судді) в суді першої інстанції Гомельчук С.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В: Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 по 31.03.2019, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2018 по 31.03.2019 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 16.07.2021 № 5401-6593/5416, з урахуванням раніше виплачених сум. 08 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила у порядку статті 378 КАС України змінити спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 51 934,41 грн. Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24 ОСОБА_1 нараховано заборгованість по пенсійним виплатам у сумі 51 934,41 грн. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виконує рішення суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24 в частині виплати вказаної суми доплати за період з 01.04.2018 по 31.03.2019. На думку заявниці, невиконання суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року заяву задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 51 934,41 грн. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24, яким відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії, набрало законної сили, однак у повному обсязі не виконане, оскільки, незважаючи на проведений перерахунок, нарахована сума доплати пенсії у розмірі 51 934,41 грн позивачу не виплачена протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили. Посилаючись на статтю 129-1 Конституції України, статті 14, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024) та правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення щодо виплати пенсії є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення нарахованої, але невиплаченої суми пенсії, оскільки такий спосіб не змінює суті судового рішення, а забезпечує його реальне виконання. Не погодившись з прийнятою ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Зокрема, зазначає, що заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які істотно ускладнюють належне виконання рішення з відповідними підтверджуючими доказами. Вказує, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки, цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання. У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 по 31.03.2019, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2018 по 31.03.2019 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 16.07.2021 № 5401-6593/5416, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказане рішення набрало законної сили. 10.11.2025 за заявою позивача Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виконало рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії позивача. Однак рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24, яке набрало законної сили, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу не виплачено суму доплати за період з квітня 2018 по грудень 2019 року у розмірі 51 934,41 грн. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача перерахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 51 934,41 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону № 4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№ 40450/04)/Бурмич (№ 46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. З цього приводу колегія суддів зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. Із матеріалів справи слідує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6481/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 по 31.03.2019, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2018 по 31.03.2019 перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 16.07.2021 № 5401-6593/5416, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказане рішення набрало законної сили 02.12.2024. 10.11.2025 за заявою позивача Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи. У зв`язку з тим, що станом на день подання даної заяви, рішення суду в частині виплати нарахованої заборгованості не виконано, позивачем подано до суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення за виконавчим листом, виданим у справі № 300/6481/24. Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не було виконане протягом двох місяців у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми (51 934,41 грн) з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22, яка враховується судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї апеляційної скарги. У свою чергу, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 51 934,41 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміни невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 300/6481/24 без змін. Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда З. М. Матковська