Постанова 4852 № 340/7848/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7848/25 Суддя І інстанції Сагун А.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ПРОМБУД-ЦЕНТР» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далівідповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ПП «ПРОМБУД-ЦЕНТР» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Кіровоградській області №12936613/43557379 від 03.06.2025 року; - зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання податкову накладну №119 від 27.03.2025 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що товариством направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну, але її реєстрацію було зупинено із посиланням на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, позивачем надано усі необхідні документи на для здійснення реєстрації ПН натомість Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної необґрунтовано як нормативно так і документально. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року позов було задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що податковий орган при винесенні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вказав, що відсутня пролонгація договору з покупцем№ 11/01-23 від 11.01.2023 р. з 01.01.2024 р.; відсутні документи щодо місць провадження господарської діяльності (документів на право власності чи договорів оренди приміщень (складу), відсутні акти виконаних робіт на послуги оренди складу; відсутні належним чином завірені платіжні документи (платіжні інструкції, банківські виписки тощо), які підтверджують оплату отриманих комунальних послуг та оренди нерухомого майна. Крім того, згідно наданих товарно-транспортних накладних відсутня інформація щодо місць навантаження/розвантаження товару, що є обов`язковим реквізитом до заповнення. Також зазначає, що заява представника позивача щодо стягнення судових витрат, які складаються з витрат на послуги адвоката в розмірі 4000 грн., не є досить вмотивованим та обґрунтованим, й з огляду на ситуацію не підлягає задоволенню саме в даній сумі. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ПП «ПРОМБУД-ЦЕНТР» просить відмовити у її задоволенні та залити без змін рішення суду першої інстанції. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «ПРОМБУД-ЦЕНТР» зареєстроване 10.03.2020 року, є платником податку на додану вартість з 01.05.2020 року (т.1 а.с.34-37). Між ПП «ПРОМБУД-ЦЕНТР» (постачальник) та ПП «КАБЕКСЛАЙН» (покупець) було укладено договір поставки №11/01-23 від 11.01.2023 року, строк дії якого продовжено додатковою угодою №28/12-23 від 28.12.2023 року до 31.12.2025 року (т.1 а.с.111-113). 27.03.2025 року сторонами погоджено специфікацію до вказаного договору, згідно якої позивач зобов`язався поставити покупцю будівельні матеріали в асортименті, зокрема: Aygips Izo Start (мішок 25 кг), емалі різних видів (алкідна, корабельна, Фарбекс, Фазенда), клейові суміші, плівку, прокладки та інші товари (т.1 а.с.114-115). На виконання умов договору 27.03.2025 року позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 100 365,44 грн, що підтверджується видатковою накладною №113 від 27.03.2025 року і товарно-транспортною накладною №Р113 від 27.03.2025 року (т.1 а.с.116-119). У зв`язку із здійсненням господарської операції позивачем, як платником податку на додану вартість, відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну №119 від 27.03.2025 року, яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (т.1 а.с.38-39). Згідно з квитанцією, реєстраційний № 9105170331, реєстрацію податкової накладної зупинено у зв`язку з відповідністю операції п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме у зв`язку з перевищенням обсягу постачання товару за кодом УКТ ЗЕД 3208 над залишком обсягу його придбання (т.1 а.с.40). 23.05.2025 року позивачем було подано повідомлення № 2 від 23.05.2025 року про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №119 від 27.03.2025, яке прийнято контролюючим органом у день його подання. До зазначеного повідомлення додано, зокрема: пояснення, податкову накладну № 119 від 27.03.2025 року та квитанцію до неї, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361, а також документи щодо (1) придбання товару у ТОВ «СОЮЗ БУД» та ТОВ ВКФ «СПЛІТ», зокрема договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції та податкові накладні; (2) документи щодо реалізації товару ПП «КАБЕКСЛАЙН», зокрема договір поставки № 11/01-23 від 11.01.2023 року, специфікацію від 27.03.2025 року, видаткову накладну та товарно-транспортну накладну від 27.03.2025 року (т.1 а.с.42-85). 27.05.2025 року комісією регіонального рівня сформовано та направлено позивачу повідомлення №12907438/43557379 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у якому зазначено про відсутність документів щодо пролонгації договору поставки, документів на підтвердження місць провадження господарської діяльності (наявності складських приміщень), платіжних документів щодо оплати комунальних послуг та оренди, а також вказано на недоліки у товарно-транспортних накладних, зокрема відсутність інформації щодо місць навантаження/розвантаження товару (т.1 а.с.86-88). 29.05.2025 року позивачем подано повідомлення № 2 від 29.05.2025 року про надання додаткових пояснень та документів, до якого долучено, зокрема: договір про надання послуг відповідального зберігання № 01-24 від 01.01.2023 року з ПП «КАБЕКСЛАЙН», акти приймання-передачі матеріальних цінностей, договір про надання послуг №02/01-24 від 02.01.2024 року з ПП «БМК КОМПЛЕКТ», акт надання послуг № 22 від 31.03.2025 року та платіжну інструкцію № 1338 від 03.04.2025 року (т.1 а.с.89-108). Однак, за результатами розгляду поданих документів комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення від 03.06.2025 року № 12936613/43557379, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №119 від 27.03.2025 року (т.1 а.с.109-110). Як підстави для відмови у реєстрації податкової накладної контролюючий орган зазначив, що на додаткове повідомлення платником надано договір на послуги перевезення з ПП «БМК КОМПЛЕКТ» за № 02/01-24 від 02.01.2024 р., термін дії якого до 31.12.2024 р., також в наданій платіжній інструкції № 1338 від 03.04.2025 р. оплата проведена за ТМЦ. Крім того, згідно наданих товарно-транспортних накладних відсутня інформація щодо місць навантаження/розвантаження товару, що є обов`язковим реквізитом до заповнення відповідно до ст.48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ. Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, підприємство надало необхідні документи на підтвердження можливості здійснення власної виробничої діяльності, реальності господарських операцій. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. У Додатку №1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, наведені «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. У Додатку №3 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, наведені «Критерії ризиковості здійснення операцій»:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом. Відповідно до п.25 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно з п.30 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів. У п.40, п.42-п.46 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, зазначено, що Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні. Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії. …

42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

43. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

45. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

46. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Відповідно до п.19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017) (надалі «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних»), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Згідно з п.20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (тут і далі - в редакції, чинній станом на час подання платником податків повідомлення про надання пояснень і копій документів та прийняття податковим органом оскаржуваних рішень). Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно із пунктом 5 Порядку №520 Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19 «Зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який набрав чинності з 08 березня 2023 року, пункт 9 Порядку № 520 викладено у наступній редакції: «Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261). За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту». Пункт 10 Порядку № 520 з 08 березня 2023 року також було викладено у новій редакції: «Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства». Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19 також було затверджено форми Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 1) та Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 2). Підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної стало те, що наданий договір на послуги перевезення з ПП «БМК КОМПЛЕКТ» за № 02/01-24 від 02.01.2024 р., термін дії якого до 31.12.2024 р., також в наданій платіжній інструкції № 1338 від 03.04.2025 р. оплата проведена за ТМЦ. Крім того, згідно наданих товарно-транспортних накладних відсутня інформація щодо місць навантаження/розвантаження товару, що є обов`язковим реквізитом до заповнення відповідно до ст.48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що позивач відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачами не надано доказів, на підставі яких можливо було б визначити наявність обставин, що зумовили зупинення реєстрації податкових накладних. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація цих податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. В той же час, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу. У зв`язку з цим, позивач надав контролюючому органу саме ті документи, які вважав достатніми для підтвердження реальності господарських операцій за вказаною податковою накладною, а відтак, достатніми для її реєстрації в ЄРПН. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної. Комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області надіслано 27.09.2025 позивачу надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів до податкової накладної № 119 від 27.03.2025, зокрема: у якому зазначено про відсутність документів щодо пролонгації договору поставки, документів на підтвердження місць провадження господарської діяльності (наявності складських приміщень), платіжних документів щодо оплати комунальних послуг та оренди, а також вказано на недоліки у товарно-транспортних накладних, зокрема відсутність інформації щодо місць навантаження/розвантаження товару (т.1 а.с.86-88). 29.05.2025 року позивачем подано повідомлення № 2 від 29.05.2025 року про надання додаткових пояснень та документів, до якого долучено, зокрема: договір про надання послуг відповідального зберігання № 01-24 від 01.01.2023 року з ПП «КАБЕКСЛАЙН», акти приймання-передачі матеріальних цінностей, договір про надання послуг №02/01-24 від 02.01.2024 року з ПП «БМК КОМПЛЕКТ», акт надання послуг № 22 від 31.03.2025 року та платіжну інструкцію № 1338 від 03.04.2025 року (т.1 а.с.89-108). За таких обставин суд першої інстанції вірно виходив з того, що підприємствоа надало необхідні документи на підтвердження можливості здійснення власної виробничої діяльності, реальності господарських операцій із ПП «КАБЕКСАЛАЙН», а також обґрунтовані письмові пояснення стосовно вказаної господарської операції. Відповідачами жодних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю певних документів. Разом з цим, з документів, які надавались контролюючому органу, було можливо достеменно встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної. Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту з операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства; здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу; приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності; змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатами здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначений нормами Податкового кодексу України; при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року справа № 520/399/19 наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. У зв`язку з цим, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції. Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165. Визнаючи протиправними та скасовуючи рішення відповідача про відмову реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних суд першої інстанції вірно виходив з тих обставин, що останнє прийнято без додержання процедури розгляду матеріалів, не наведено мотивації віднесення операцій до ризикових. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Дійшовши обґрунтованого висновку про протиправність оскарженого рішення відповідача, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення відповідача, а й зобов`язання останнього зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У ситуації, що розглядається за між ПП «Промбуд-Центр» та Адвокатським бюро «Артиема Шталова «Лекс Арт» в особі керуючого- адвоката Шаталова Артема Федровича укладено договір №31-08-20/3 від 31.08.2020 про надання правової допомоги та юридичне обслуговування. Предметом цього Договору є надання правової допомогти за окремими дорученнями Клієнта та правовий супровід. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу копії надано таких документів: договору №31-08-20/3 від 31.08.2020 року про надання правової допомоги та юридичне обслуговування; специфікації (замовлення) від 03.06.2025 року до договору №31-08-20/3 від 31.08.2020 року; акту №40 від 18.11.2025 року приймання-передачі наданих послуг; довідки-рахунку №40 від 18.11.2025 року; платіжної інструкції №3068 від 29.12.2025 року (т.1 а.с.22-32, т.2 а.с.60). Згідно з актом №40 від 18.11.2025 року адвокатське бюро в особі адвоката надало, а клієнт прийняв правничу допомогу, що полягала, зокрема: в ознайомленні з рішенням №12936613/43557379 від 03.06.2025 (1 год.); формуванні доказової бази на підтвердження правомірності складення податкової накладної та спростування доводів контролюючого органу (2 год.); дослідженні судової практики та підборі нормативної бази (1 год.); виробленні правової позиції та стратегії захисту з її узгодженням із клієнтом (1 год.); складанні позовної заяви (2 год.); підготовці додатків до позову, виготовленні копій документів та їх посвідченні (3 год.). Загальний час, витрачений на надання правничої допомоги, становить 10 годин, при цьому всі послуги охоплені узгодженим гонораром у розмірі 4000,00 грн (т.1 а.с.30-31). При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, тобто є справою незначної складності. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, погоджується з висновками суду першої інстанції, що співмірною сумою до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є 4000 грн. Доводами апеляційної скарги висновків зроблених судом першої інстанції не спростовано. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі постанова складена 14 липня 2026 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Кальник